Новації спадкування пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.
✅ Основні зміни стосуються визначення місця відкриття спадщини:
👉 За оновленою редакцією ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо ж останнє місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місце перебування або нерухомого майна чи його основної частини, або, за відсутності нерухомого майна, — місцезнаходження основної частини рухомого майна.
👉 Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».
✅ Також оновлене законодавство встановлює спеціальні правила оформлення спадкових прав у період воєнного стану:
1️⃣ У період дії на території України воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії або яка є тимчасово окупованою, щодо якої не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заяви про прийняття спадщини та інші заяви щодо спадщини подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Зазначене правило застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації.
2️⃣ Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені вище, а також у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом № 3450-IX, вчинення нотаріальних дій щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви щодо спадщини. Якщо ж місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені вище, відповідні нотаріальні дії вчиняються за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в попередньому пункті.
✅ Крім того, встановлюються особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування.
👉 За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
Джерело: https://t.me/minjustofficial/3285
ДалееВ Черкаському апеляційному суді нагадали процедуру подання апеляції.
Апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
Строк:
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів, а на ухвалу суду — протягом 15 днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з з дня вручення повного рішення/ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Форма:
Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Зміст (в апеляційній скарзі мають бути зазначені):
Назва суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
Відомості про позивача та відповідача (ПІБ, адреса, індекс, номер та серія паспорта, тд.);
Рішення або ухвала, що оскаржуються;
Обґрунтування незгоди з рішенням суду першої інстанції;
Нові обставини, докази, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
Клопотання особи, яка подала скаргу;
Дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
Перелік доданих документів.
Додатки:
— довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника;
— копія апеляційної скарги для всіх учасників справи;
— квитанція про сплату судового збору;
— докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності);
— якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееНотаріальна палата звертає увагу, що відповідно до Закону «Про іпотеку» у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія:
статті 37 — у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки;
статті 38 — у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки;
статті 40 — у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти;
статей 41, 47 — у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееКабінет Міністрів схвалив проєкт Закону «Про звернення».
Відповідне рішення ухвалено на урядовому засіданні 12 березня, інформує Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді.
Законопроект спрямований на удосконалення законодавства про звернення та приведення його у відповідність до Закону «Про адміністративну процедуру».
Проєктом Закону визначається порядок реалізації права кожного звернутися до органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів із зверненнями та отримати відповідь у встановлений законом строк; визначено процедуру подання та розгляду звернень, права і обов’язки учасників відповідних правовідносин.
Які ж зміни нас чекають?
Запропоновано уточнити вимоги до звернення, у тому числі надісланого в електронній формі. Зокрема, встановлено, що суб’єкт звернення або представник суб’єкта звернення підписує письмове звернення в паперовій формі власноруч, в електронній формі — за його бажанням з використанням електронного підпису.
Передбачено встановити, що суб’єкти розгляду звернень зобов’язані оприлюднювати на власному офіційному веб-сайті інформацію про визначену сферу повноважень, порядок подання і розгляду звернень.
Закріплено можливість проведення особистого прийому за допомогою відеоконференцзв’язку, удосконалено регулювання щодо розгляду петицій тощо.
Законопроєктом запропоновано визнати таким, що втратив чинність, Закон «Про звернення громадян».
За матеріалами: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееУ разі проживання боржника за кордоном, питання щодо аліментних обов’язків регулюється міжнародними договорами України та Законом України «Про міжнародне приватне право».
Якщо боржник проживає на території іноземної держави, стягувач на підставі міжнародного договору має право порушити питання про визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання, а за відсутності міжнародного договору – на принципах взаємності. В клопотанні стягувачем обов’язково зазначається адреса, за якою боржник проживає або перебуває на території іноземної держави.
Є випадки, коли стягувач володіє інформацією, що боржник проживає на території іноземної держави, але точна адреса його проживання невідома.
Мін’юст роз’яснює, що у такому випадку отримати від компетентних органів іноземної держави інформацію щодо адреси проживання боржника можливо тільки в процесі розгляду судової справи на підставі доручення, складеного судом згідно з вимогами міжнародного договору, а у разі його відсутності – згідно з вимогами частин другої – четвертої статті 499 Цивільного процесуального кодексу України.
Також положення Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року дає можливість отримати таку інформацію без судового доручення.
Заінтересована особа, якій не відоме місце проживання боржника за кордоном, має право на підставі Конвенції звернутись до компетентному органу запитуваної договірної держави Конвенції із заявою про встановлення місця проживання боржника.
При зверненні з проханням про встановлення місцезнаходження боржника заінтересована особа у своїй заяві, адресованій компетентному органу запитуваної держави та складеній мовою запитуваної держави, зазначає:
— прізвище, ім’я та по батькові боржника,
— його анкетні дані та будь-яку наявну інформацію, яка сприятиме пошуку місцезнаходження боржника (ідентифікаційний номер, номер телефону, адресу та номер телефону роботодавця тощо).
Заява надсилається до Міністерства юстиції України безпосередньо або
через його територіальні органи – міжрегіональні управління.
Джерело: телеграм-канал Мін‘юсту
ДалееЩо треба знати про строки пред’явлення виконавчого документа до виконання, розповідає Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років.Окрім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3 місяців.
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Що таке строки пред’явлення виконавчого документа
Строки пред’явлення виконавчого документа – це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред’явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.Зазвичай ці строки встановлюються судом або іншим уповноваженим органом у межах встановленого законом терміну.
У випадках, коли виконавчий документ повертається стягувачу через неможливість повного або часткового його виконання, строк передявлення цього документа до виконання після перерви починається з дня повернення. Якщо виконавчий документ повертається через законну заборону на тягнення майна або коштів боржника, а також на проведення інших виконавчих заходів, строк пред’явлення припиняється з моменту закінчення дії цієї заборони.
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
Як не пропустити строк пред’явлення виконавчого документа до виконання?
Перш за все необхідно:
Проте, якщо пропустили строки, Ви маєте право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Джерело:https://yur-gazeta.com
Далее