Якщо спадкове майно (нерухомість, земля тощо) знаходиться на тимчасово окупованій території (ТОТ), спадкоємець має право на його спадкування. Для оформлення права на спадщину можна звертатися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній Україні території.
Коли відкривається спадщина
У день смерті людини. З цього дня у спадкоємців є 6 місяців, щоб звернутися до нотаріуса – він має відкрити спадкову справу.
Якщо смерть спадкодавця зареєстрована пізніше ніж через місяць після фактичної дати смерті 6-місячний строк для прийняття спадщини рахується з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
Тобто, якщо людина фактично померла 1 травня 2025, але смерть зареєстровано 25 липня 2025 → строк для прийняття спадщини рахується з 25 липня 2025.
До якого нотаріуса звертатися
У період дії воєнного стану нотаріуса можна обрати незалежно від місця відкриття спадщини. Це правило діє у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є:
тимчасово окуповані території
територія активних бойових дій
або територія, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Які документи потрібно додати до заяви
Основні документи:
свідоцтво про смерть спадкодавця
документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва, рішення суду)
документи на майно (свідоцтво про право власності, витяг з Держреєстру тощо).
Повний перелік документів залежатиме від конкретної ситуації та обставин спадкової справи.
Що потрібно зробити далі
Отримати свідоцтво про право на спадщину. Воно може бути видане не раніше ніж через 6 місяців з часу відкриття спадщини.
Додаткові питання
Спадкоємці можуть стикатися з додатковими питаннями, зокрема:
встановлення факту смерті спадкодавця на ТОТ
відновлення втрачених документів
підтвердження родинних відносин
визнання права власності на майно в судовому порядку
майно зруйноване через бойові дії тощо.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
У газеті «Голос України» від 03.09.2025 № 173 оприлюднено Закон № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Закон набирає чинності з 1 жовтня 2025 року (крім окремих положень), інформують фахівці Головного управління ДПС у Сумській області.
Законом № 4536 вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу (далі — ПКУ).
Податківці роз’яснили, що змінами передбачено:
застосування податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у вигляді витрат на оренду житла, понесених учасником бойових дій або особою з інвалідністю внаслідок війни;
включення військовополонених до переліку осіб, за яких податкові агенти (табори, слідчі ізолятори та тюрми) сплачують ПДФО і військовий збір та подають щомісячну звітність;
квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за найманих працівників;
квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору для приватних нотаріусів та фізичних осіб — підприємців, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні;
подовження до 1 січня 2028 року визначення дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту за касовим методом платниками ПДВ, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування;
звільнення від оподаткування ПДВ у період до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі операцій з безоплатної передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності, організаціям водокористувачів відповідно до Закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель»;
встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;
встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по АР Крим або по області;
для платників єдиного податку четвертої групи врахування у своїй декларації, у тому числі: площ наданих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) іншому платникові податку у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису); площ взятих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) в особи, яка не є платником податку, у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису);
процедуру коригування місцевих податків у бік зменшення протягом року відповідно до положень підпункту 69.42 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією у період дії воєнного стану в Україні, по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків і зборів;
особливості визначення суми податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 вересня 2025 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України відповідно до положень підпункту 69.43 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
подання до контролюючого органу суб’єктом підприємницької діяльності, якому в установленому порядку видано дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду копій податкових декларацій екологічного податку;
використання, у тому числі даних інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в ньому лімітами використання води, при обчисленні рентної плати за спеціальне використання води.
Відсутність офіційних доходів у батьків не звільняє їх від обов’язку утримувати неповнолітню дитину. Тому платник аліментів на дитину повинен щомісячно сплачувати їх навіть у разі втрати роботи чи отримання статусу безробітного, повідомила пресслужба Мін’юсту.
Як зазначається, для правильного визначення джерела та розміру коштів, що підлягають стягненню як аліментів на утримання дитини, необхідно чітко розмежовувати поняття «безробітної особи» та «непрацюючої особи»:
У міністерстві вказали, що аліменти з безробітного можуть стягуватися з державної допомоги по безробіттю. Це стосується й осіб, які набули статусу безробітного після судового рішення щодо сплати аліментів, яке вже набрало чинності.
«Державний виконавець, з’ясувавши, що платник аліментів має статус безробітного, звертає стягнення на державну допомогу по безробіттю. У цьому випадку аліменти стягуються у відсотковому співвідношенні до середнього доходу особи, якщо її страховий стаж за рік до взяття на облік у центр зайнятості перевищує шість місяців», – ідеться в повідомленні.
Водночас нарахування аліментних зобов’язань особи, яка не працює, відбувається, виходячи з розміру середнього заробітку, встановленого органом статистики того регіону країни, де зареєстровано місце проживання платника. Мінімальний розмір аліментів для непрацюючої особи не повинен бути нижчим за гарантований Законом – тобто не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину певного віку. Якщо безробітна особа має неофіційний дохід, аліменти виплачуються у фіксованому розмірі.
«Якщо обидві сторони – стягувач і платник аліментів – дійдуть взаємної згоди, вони можуть укласти договір, який регулюватиме всі нюанси сплати аліментів. Якщо ж особа відмовляється платити аліменти, посилаючись на те, що не працює, справу доведеться передати до суду. Суд визначить розмір аліментів у сумі, яка повинна бути достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Водночас суд не обмежується доходом платника, якщо він не може підтвердити джерело походження коштів для витрат, що перевищують його дохід», – вказали в Мін’юсті.
Після отримання судового рішення потрібно звернутися до виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення коштів.
За ухилення від сплати коштів на утримання дитини передбачена цивільна, адміністративна і кримінальна відповідальність, залежно від тяжкості проступку та величини заборгованості по аліментах. За несплату аліментів передбачено наступні тимчасові обмеження боржника:
Як зазначається, обмеження знімаються після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їхньому утриманні, карається громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин або арештом на строк до трьох місяців, або позбавленням волі на строк до двох років.
Далее
Діти військовослужбовців, які загинули або померли, мають право на пенсію в разі втрати годувальника. Про це повідомили в Пенсійному фонді.
Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця, які були на його утриманні. Дітям пенсія призначається незалежно від їх перебування на утриманні годувальника.
Право на пенсію в разі втрати годувальника мають, зокрема, діти:
Розмір пенсії
Розмір пенсії в разі втрати годувальника встановлюється у відсотках грошового забезпечення (заробітної плати) годувальника.
1) Якщо годувальник загинув (помер) внаслідок виконання військових обов’язків, пенсія призначається в таких розмірах:
2) Якщо годувальник помер внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, пенсія обчислюється в розмірі 30% його грошового забезпечення на кожну дитину.
Пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім’ї. Сім’ї загиблих ветеранів, Захисників і Захисниць України отримують підвищення — +25% прожиткового мінімуму. Якщо сума виплат із надбавками менша за 7 800 грн (або 6 100 грн на кожну дитину у разі кількох дітей), нараховується адресна доплата.
Хто може призначити виконавця заповіту?
Поява фігури виконавця заповіту обумовлена рішенням учасників процесу спадкування. За потреби присутність такої особи можуть забезпечити:
Що входить до повноважень виконавця заповіту?
Робота з виконання заповіту починається з надання особою згоди, яка може бути виражена на тексті самого заповіту, додана до нього або у вигляді заяви, поданої нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Здійснювати контроль за втіленням останньої волі людини можна лише на добровільній основі.
Що зобов’язаний робити виконавець заповіту:
Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена у заповіті.
Чинність повноважень виконавця заповіту припиняється нотаріусом за місцем відкриття спадщини за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами. Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути нотаріусові документ, який засвідчував його повноваження. Якщо він цього не зробить, то спадкоємці мають право витребувати документ, а також вимагати відшкодування завданих їм збитків.
На що має право виконавець заповіту?
Внесок виконавця заповіту у процес розподілу спадщини вартий винагороди.
Заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець зможе одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень. Якщо розмір плати не визначений заповідачем, то це можна зробити за домовленістю між виконавцем заповіту та спадкоємцями, а в разі спору – судом.
Також, виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшкодування тих витрат, які були ним зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.
Крім цього, у разі небажання здійснювати свої повноваження, виконавець заповіту може відмовитися. Про це він зобов’язаний негайно повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії. Виконавець заповіту не може відмовитися від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям.
Як відбувається контроль за виконанням заповіту?
Спадкоємці мають право контролювати дії виконавця заповіту. Якщо вони малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, контроль за виконанням заповіту здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, а також орган опіки та піклування.
Виконавець заповіту повинен звітувати про дії, котрі були ним вчинені щодо виконання заповіту особам, які наділені повноваженням здійснювати контроль. Також після виконання заповіту, виконавець подає спадкоємцям або їхнім законним представникам звіт про виконання своїх повноважень.
Джерело:https://yur-gazeta.com
Далее
Пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Суди розглядали справи про встановлення факту перебування на утриманні особи з метою отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця; отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника; оформлення спадщини тощо. Звертаємо увагу на практику Верховного Суду про те, що встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання переходу на інший вид пенсії або отримання соціальної допомоги прямо передбачено пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України та пунктом 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону № 1058-IV (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 336/1098/24, від 20 листопада 2024 року у справі № 179/986/23, від 12 березня 2025 року у справі № 204/3779/24).
Огляд судової практики розгляду цивільних справ
Заявниками в таких справах були переважно дружини, а також жінки, які проживали разом із померлою особою як чоловік і жінка без шлюбу (справи № 336/1098/24, № 204/3799/24).
У справах про встановлення факту перебування на утриманні військовослужбовця, який зник безвісти, з метою отримання грошового забезпечення заявниками були батьки, баба (справи № 643/5970/24, № 509/3001/23, № 442/4860/24, № 470/976/24).
Заінтересованими особами, яких визначали заявники, були юридичні особи, до повноважень яких відноситься питання призначення пенсії або отримання грошового забезпечення, а саме: відповідний орган ПФУ, Міноборони України, відповідний ТЦК та СП.
Траплялися випадки, коли заявники не зазначали всіх заінтересованих осіб, на права і обов’язки яких може вплинути факт, який вони просили встановити.
Так, у справі № 643/5970/24 Московський районний суд м. Харкова відмовив батькам загиблого військовослужбовця у задоволенні заяви про встановлення факту перебування їх на утриманні сина, який вважається зниклим безвісти. При цьому місцевий суд зазначив, що встановлення такого юридичного факту заявникам необхідно для отримання грошового забезпечення. Однак враховуючи те, що у сина, який вважається зниклим безвісти, є неповнолітня дитина, яка не залучена до участі у справі заінтересованою особою, заявники не порушували питання про її залучення до участі у справі та категорично заперечували проти цього, та з огляду на те, що рішення суду у цій справі може зачіпати інтереси неповнолітньої особи, яка не брала участі у справі, заявлені вимоги не можуть бути розглянуті судом (рішення Московського районного суду
міста Харкова від 16 серпня 2024 року у справі № 643/5970/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/121150191 ).
Слід зазначити, що неправильне визначення заінтересованої особи заявником не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, або залишення такої заяви без
розгляду. Заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити в справу з власної ініціативи (постанови Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 183/4366/24, від 12 березня 2025 року у справі № 235/1547/24).
Розглядаючи справи по суті заявлених вимог, суди задовольняли вимоги про встановлення факту перебування заявника на утриманні особи або відмовляли у задоволенні таких вимог в залежності від встановлення наявності
або відсутності обставин (фактів) та на підставі оцінки доказів.
Огляд судової практики розгляду цивільних справ
У справі № 442/4860/24 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області встановив факт перебування баби на утриманні військовослужбовця (онук), який загинув. Суд зазначив, що факт родинних відносин між онуком і бабою підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження онука, де матір’ю вказана дочка заявника; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу дочки та зміну прізвища; свідоцтвом про народження дочки, згідно з яким заявник є її матір’ю; показами свідків. Надані заявником докази є належними і допустимими, оскільки містять фактичні дані, які логічно пов’язані з тими обставинами, які підтверджують юридичний факт, встановлення якого є необхідним заявнику для отримання права на оформлення спадщини, а також для звернення за одноразовою грошовою допомогою членам сім’ї загиблого військовослужбовця (рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2024 року у справі № 442/4860/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/120847675).
У іншій справі місцевий суд відмовив у задоволенні заяви баби про встановлення факту її перебування на утриманні онука, який зник безвісти, оскільки заявник не надала доказів того, що онук утримував її, надавав їй постійну, систематичну допомогу, яка була б для неї основним джерелом засобів до існування. При цьому суд зазначив, що саме баба з дитинства утримувала онука, оскільки його матір була позбавлена батьківських прав. Покази свідків не доводять факту перебування заявника на утриманні онука. Надана заявником довідка про доходи, в якій зазначено, що баба отримує пенсію за віком, підтверджує лише розмір її щомісячного доходу. За поясненнями заявника та свідків онук постійної роботи та постійного джерела доходу не мав, у певний період часу перебував у слідчому ізоляторі у зв’язку з вчиненням кримінального правопорушення. Згідно з виписками з карткового рахунку заявника грошові перекази внука бабі мали епізодичний, разовий характер (рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2025 року у справі № 470/976/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/126368970).
Також траплялися випадки коли суд залишав заяву про встановлення факту перебування заявника на утриманні без розгляду, оскільки існує спір про право, з огляду на заперечення заінтересованої особи ГУ ПФУ (ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2024 року у справі № 336/1098/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/117698994).
Разом з тим слід зазначити про те, що заперечення ГУ ПФУ про наявність у заявника права на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника не свідчить про існування спору про право, оскільки відмова заінтересованої особи
Огляд судової практики розгляду цивільних справ у призначенні заявнику пенсії сама по собі це не підтверджує (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 336/1098/24). Вирішуючи питання щодо юрисдикції зазначеної категорії справ, судам слід враховувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, що справи про встановлення юридичного факту підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Окремо слід звернути увагу на рішення суду у справі № 204/3799/24, яким суд закрив провадження у справі в частині вимог заявника про встановлення факту перебування на утриманні, оскільки між заявником та ГУ ПФУ виникли правовідносини щодо призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, що свідчить про наявність спору про право на отримання пенсії та пільг, тому такий спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження за правилами адміністративного судочинства (ухвала Красногвардійського районного суду м.
Дніпропетровська від 18 вересня 2024 року у справі № 204/3799/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/121885982, постанова Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року,
https://reyestr.court.gov.ua/Review/124139138).
Верховний Суд скасував судові рішення судів попередніх інстанцій, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши, що оскільки заявник просила встановити факт її перебування на утриманні чоловіка та факт її спільного проживання з останнім з метою підтвердження права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, тому суду доцільно розглянути всі вимоги заявника в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 204/3799/24,
https://reyestr.court.gov.ua/Review/125843167).
Джерело: https://court.gov.ua
Далее
