За матеріалами справи, позивачка просила стягнути з колишнього чоловіка половину грошового забезпечення, яке йому донарахували за рішенням адміністративного суду за час проходження військової служби. Частина цих коштів була нарахована за період, коли сторони перебували у шлюбі.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов та стягнув із чоловіка 58 270 грн, а також 13 640 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідач оскаржив рішення, зазначивши, що отримав гроші вже після розірвання шлюбу, а самі виплати пов’язані з його військовою службою та вислугою років і тому є особистою власністю.
Апеляційний суд ці доводи відхилив. Суд зазначив, що відповідно до статей 60, 61 і 65 СК України та ст. 368 ЦК України майно і доходи, набуті під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.
При цьому визначальним є період, за який нараховані кошти, а не дата їх фактичної виплати.
Суд встановив, що на період шлюбу припадало 116 540,01 грн грошового забезпечення. Половину цієї суми, а саме: 58 270 грн — стягнули на користь колишньої дружини.
Твердження чоловіка про те, що фактичні шлюбні відносини припинилися раніше офіційного розлучення, суд також відхилив через відсутність належних доказів.
Херсонський апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Цікаво, чи підтримає Верховний Суд таку позицію
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Добросовісність учасників цивільних правовідносин має враховуватися при оцінці правочинів, які можуть впливати на можливість виконання зобов’язань перед кредитором. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 636/5079/21 (постанова від 12 серпня 2026 року), у якій постало питання про правильну кваліфікацію договору дарування майна боржника, укладеного на стадії виконання судового рішення.
Проблема полягала, зокрема, у співвідношенні конструкцій фіктивного та фраудаторного правочинів. Попередній підхід допускав застосування до правочину, спрямованого на приховування майна від майбутнього стягнення, положень про фіктивність, однак Верховний Суд наголосив, що за фактичного виконання правочину така кваліфікація виключається. Натомість для фраудаторності визначальним є використання правочину на шкоду кредитору та унеможливлення звернення стягнення на майно боржника У постанові Суд конкретизував підхід до правової підстави оспорювання таких правочинів, урахувавши висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 4 лютого 2026 року у справі № 910/6654/24. Йдеться про застосування загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом для кваліфікації правочину як фраудаторного.
джерело: https://jurliga.ligazakon.net
19 серпня 2026 року Кабмін ухвалив постанову, яка визначає механізм фінансування пенсій та щомісячного довічного грошового утримання, нарахованих або перерахованих на виконання судових рішень.
Новий порядок поширюється, зокрема, на погашення заборгованості за ретроспективними судовими рішеннями — за період до набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Основні правила:
Особливий порядок таких виплат застосовується з 1 січня 2026 року.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
В Україні набув чинності Закон України «Про основні засади житлової політики», який скасовує Житловий кодекс 1983 року та закладає нову модель забезпечення громадян житлом. Про це повідомили у ВРУ.
Нова модель передбачає відмову від радянської системи квартирних черг і перехід до конкретних механізмів забезпечення житлом.
Які інструменти передбачає закон?
Для громадян передбачено кілька способів вирішення житлового питання:
Безоплатне житло від держави зберігається для визначених категорій, зокрема військовослужбовців, рятувальників, поліцейських та дітей-сиріт.
Як зазначається, закон є рамковим і не встановлює конкретних критеріїв щодо доходу, площі житла чи розміру орендної плати. Ці питання мають бути врегульовані Кабінетом Міністрів та окремим законом «Про житловий фонд соціального призначення», ухвалення якого очікується у першому кварталі 2027 року.
Соціальна оренда
Базовий принцип передбачає, що плата за соціальну оренду не повинна перевищувати 30% доходу родини. Суму понад цей рівень компенсуватимуть держава або громада.
Для найбільш вразливих категорій компенсація може сягати 100% вартості соціальної оренди.
Платежі за соціальну оренду планують спрямовувати до спеціального револьверного фонду, кошти якого використовуватимуть для будівництва нового соціального житла.
Житлова політика стане цифровою
У межах реформи планують створити єдину інформаційно-аналітичну систему у сфері житла. Вона має об’єднати дані про громадян, житловий фонд і доступні державні та місцеві програми.
У ВРУ очікують, що люди зможуть самостійно бачити, на які програми вони мають право, а також отримувати інформацію про свою чергу та доступну житлову підтримку.
Наданням житла та консультаціями займатимуться громади й оператори житла. Закон передбачає два типи операторів:
Окрему увагу реформа приділяє внутрішньо переміщеним особам, ветеранам та людям, які втратили житло через війну.
До кінця 2027 року в межах Ukraine Facility передбачено:
Загалом ідеться про понад 43 млрд грн на житлові потреби громадян.
Ветерани, ВПО та люди, які втратили житло, також матимуть пріоритетний доступ до соціальної оренди та інших житлових програм.
Як працюватиме «єОселя»?
Для ВПО та мешканців прифронтових територій у межах оновленої програми «єОселя» передбачено:
Також дозволяється комбінувати різні інструменти підтримки.
Наприклад, сертифікат «єВідновлення» можна використати як перший внесок, а решту вартості житла покрити за рахунок кредиту за програмою «єОселя».
Водночас діє принцип заборони подвійної компенсації: отримати дві компенсації за одну й ту саму втрату не можна.
Далее
Міністерство юстиції та Міністерство внутрішніх справ спільним наказом від 10 липня 2026 року № 1867/5/650 внесли суттєві зміни до Порядку взаємодії органів примусового виконання рішень і Державної прикордонної служби. Цей документ розроблено на виконання Закону № 4833-IX, який спрямований на цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження та підвищення ефективності виконання судових рішень.
Наказ набрав чинності 31 липня 2026 року. Водночас пункт 1 наказу, яким внесено зміни безпосередньо до Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України, набирає чинності 23 жовтня 2026 року одночасно з набранням чинності Законом № 4833-IX, але не раніше дня офіційного опублікування наказу.
Основні нововведення стосуються розширення випадків інформаційного обміну на етап поновлення виконавчого провадження, а також уточнення процедур щодо іноземців-боржників.
Окрім цього, передбачено тримісячний строк для реалізації технічних заходів з боку ДП «Національні інформаційні системи» та прикордонного відомства для забезпечення безперебійної взаємодії оновлених систем.
Міністерство юстиції наказом від 22 липня 2026 року № 1943/5 затвердило Порядок електронної інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним реєстром боржників. Документ розроблено на виконання Закону № 4833-IX з метою вдосконалення порядку виконання судових рішень і цифровізації етапів виконавчого провадження. Новий механізм дасть змогу державним реєстраторам у режимі реального часу отримувати відомості про наявність або відсутність власника майна в Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ) безпосередньо під час проведення реєстраційних дій.
Згідно з наказом технічну реалізацію взаємодії забезпечить ДП «Національні інформаційні системи», яке є адміністратором обох реєстрів. Інформаційний обмін здійснюватиметься на центральному рівні за допомогою прикладного програмного інтерфейсу (API) із застосуванням сучасних засобів криптографічного захисту. Це забезпечить не лише швидкість обробки запитів, а й належний захист персональних даних і конфіденційної інформації.
Наказ № 1943/5 набрав чинності з офіційного опублікування (28 липня 2026 року), проте положення щодо Порядку інформаційної взаємодії (пункт 1) набирають чинності лише одночасно з набранням чинності базовим Законом № 4833-IX. Оскільки набрання чинності цим Законом заплановано на 23 жовтня 2026 року, адміністратор реєстрів має перехідний період для впровадження технічної можливості реалізації такої автоматизованої взаємодії.
За матеріалами https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Система внутрішнього документообігу є одним із ключових елементів ефективного управління юридичною особою. Від правильності оформлення кадрових, організаційних та архівних документів залежить не лише організація роботи підприємства, а й успішне проходження перевірок, належне зберігання документів і мінімізація правових ризиків. З цією метою Міністерство юстиції наказом від 09.07.2026 р. № 1860/5 затвердило примірні форми та описи уніфікованих типових документів, що створюються юридичними особами.
Документ запроваджує єдиний підхід до оформлення внутрішньої документації. Він містить 42 примірні форми, серед яких статут, колективний договір, інструкція з діловодства, номенклатура справ, накази з основної діяльності, кадрові накази та інші організаційно-розпорядчі документи. Для кожної форми визначено перелік обов’язкових реквізитів, вимоги до структури, порядку погодження, підписання, оформлення додатків і використання реєстраційних індексів, що має забезпечити уніфіковану практику ведення діловодства.
Серед ключових нововведень — оновлена структура колективного договору, яка передбачає розділи щодо рівності та недискримінації, інклюзивності, запобігання мобінгу, психосоціальної підтримки працівників і контролю за виконанням договору. Крім того, деталізовано правила складання інструкції з діловодства, номенклатури справ, наказів з основної діяльності та наказів про прийняття на роботу, зокрема визначено обов’язкові реквізити, порядок побудови тексту та спеціальні індекси реєстрації кадрових документів.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
