Державна казначейська служба України з метою створення сприятливих умов для платників податків, зборів та інших платежів до бюджетів, та у відповідності до «Технологічного регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України» затвердженого Рішенням Правління НБУ від 25.02.2020 р. № 142, повідомляє, що з 03.08.2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.
Звертаємо увагу, що згідно пункту 1 Рішення правління Національного банку України «Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них».
За матеріалами Державна казначейська служба
Далее
Цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов’язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо). На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи 916/1998/19.
Право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідні орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України «Про оренду землі».
Орендодавець має право вимагати від орендаря:
Землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до положень статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону, та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У розумінні наведених положень земельного законодавства дострокове розірвання договору оренди можливе виключно за згодою або на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором.
При цьому окремою підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням.
Колегія суддів враховує, що відповідно до положень статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки — використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії передбачено ЗК України.
Зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною 1 статті 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.
Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).
Далее
28 липня, Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 295/2020 «Про тимчасове запровадження безвізового режиму для громадян Китайської Народної Республіки, які в’їжджають в Україну з туристичною метою». Про це повідомляє офіційний сайт Глави держави.
Указ підписано з метою розвитку дружніх відносин між Україною та КНР, а також активізації двосторонньої співпраці у сфері туризму.
Відповідно до документа, на період з 1 серпня 2020 року до 31 січня 2021 року запроваджується безвізовий режим в’їзду в Україну та транзитного проїзду через територію України для громадян Китайської Народної Республіки, які в’їжджають з туристичною метою, якщо термін їхнього перебування в Україні не перевищує 30 днів протягом 180 днів.
Кабінет Міністрів має вжити заходів, що випливають із цього указу.
Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Далее
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» затвердило новий зразок спеціального бланку нотаріальних документів та з вівторка, 28 липня 2020 року, розпочинає прийом заявок на їх постачання. Відвантаження розпочнуться не пізніше 4 серпня 2020 року, з моменту отримання перших примірників від постачальника, передає офіційний сайт «НАІС».
Ціна на нові бланки відтепер становить 15,96 гривень з урахуванням ПДВ, що майже на 2 гривні нижче за ціну попереднього бланка.
«Для забезпечення стабільної роботи нотаріусів України, ДП «НАІС» на сьогодні продовжує задовольняти заявки нотаріусів, у яких залишилася мінімальна кількість бланків.
Нагадаємо, що сплачені раніше грошові кошти за неотримані спеціальні бланки нотаріальних документів старого зразка автоматично будуть зараховані як кошти за бланки нового зразка за новою ціною або повернуті платнику за його заявою. В той же час бланки старого зразка будуть діяти до повного їх використання.
Одночасно повідомляємо про внесення змін до договорів постачання в частині нової ціни спеціального бланка нотаріальних документів. З текстами договорів постачання у новій редакції можна ознайомитись в розділах «Форми договорів» та «Спеціальні бланки». Процедура приєднання до умов вказаних договорів не змінюється», — йдеться у повідомленні.
Головний сервісний центр МВС нагадує водіям про обов’язковий онлайн-обмін посвідчення водія, видане на 2 роки. Про це повідомляє прес-служба відомства на своїй сторінці в Facebook.
Слід відсканувати і завантажити:
«І для успішного завершення справи занотуй, документ видається під ОСОБИСТИЙ підпис та виключно після закінчення терміну його дії», — нагадали у сервісному центрі.
Обмін посвідчення можна зробити онлайн за посиланням, або ж особисто у одному із сервісних центрів.
Учасник ТОВ звернувся до господарського суду з позовом, зокрема, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ про його виключення зі складу учасників товариства як такого, який не вніс (не повністю вніс) свій вклад.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено.
КГС ВС постановою у справі № 911/1089/19 рішення судів попередніх інстанцій змінив шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови.
Колегія суддів КГС ВС наголосила на тому, що закон розрізняє поняття «внесення вкладу до статутного капіталу товариства під час його створення» та «додаткові вклади», тобто такі, що здійснюються при збільшенні вже складеного статутного капіталу.
З огляду на положення статуту ТОВ та приписи ч. 2 ст. 16 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції станом на 20 квітня 2011 року), ч. 6 ст. 144 ЦК України (у редакції станом на 20 квітня 2011 року) загальні збори учасників товариства фактично збільшили вже складений статутний капітал, оскільки збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів. Тобто у статуті загальні збори учасників товариства фактично визначили додаткові вклади.
Строк, протягом якого учасники товариства зобов’язані оплатити свій додатковий вклад, визначається не ч. 3 ст. 144 ЦК України, а встановлюється за погодженням учасників товариства та закріплюється в статуті товариства або окремих рішеннях загальних зборів учасників.
Статут ТОВ не містить положення щодо форми, порядку та строків внесення учасниками товариства додаткових внесків у зв’язку зі збільшенням розміру статутного капіталу, оскільки лише декларує обов’язок учасника вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими цим статутом, визначає строк сплати вкладів учасниками протягом першого року діяльності. Тобто статут не регулює питання щодо форми, порядку та строків внесення учасниками товариства додаткових внесків, а стосується лише питання щодо внесення вкладу до статутного капіталу товариства під час його створення.
Із повним текстом постанови КГС ВС від 16 червня 2020 року у справі № 911/1089/19 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/89910801.
