Верховна Рада 14 липня прийняла за основу проект Закону № 3301 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортним засобом». Про це повідомляється на сайті ВР.
Документ розроблений з метою удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортними засобами.
Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 290 Кримінального кодексу, передбачивши відповідальність за незаконне внесення змін, підробку, заміну або знищення ідентифікаційного номера транспортного засобу, яким незаконно заволоділи, його реалізацію, а також створення чи утримання місць, в яких здійснюється переховування, розукомплектування чи переобладнання таких транспортних засобів. Частиною другою цієї статті передбачається відповідальність за вчинення вищезазначених злочинів організованою групою або злочинною організацією.
Далее
Якщо умовами договору передбачено, що підставою повернення завдатку є, зокрема, не лише виконання підрядником зобов’язань за договором у повному обсязі, а й повна сплата штрафних санкцій, то у разі прострочення виконання зобов’язання та несплати штрафних санкцій замовник не зобов’язаний повернути підряднику забезпечення виконання договору у вигляді завдатку.
Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 13 травня 2019 року у справі № 910/5677/18.
Обставини справи
У касаційній скарзі особа зазначала, що виконала свої зобов’язання за договором у повному обсязі, платити за прострочення не вважає потрібним, але вважає, що їй повинні були повернути завдаток.
Позиція ВС
Частиною першою статті 546 ЦК визначено, що завдаток є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання. Згідно з частиною першою статті 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
Основною умовою повернення завдатку є виконання підрядником умов договору в повному обсязі. За змістом положень статей 626-628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, якщо умовами договору передбачено, що підставою повернення завдатку є, зокрема, не лише виконання підрядником зобов’язань за договором у повному обсязі, а й повна сплата штрафних санкцій, то у разі прострочення виконання зобов’язання та несплати штрафних санкцій замовник не зобов’язаний повернути підряднику забезпечення виконання договору у вигляді завдатку.
За матеріалами прес-служби ВС
Далее
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби (ДПС) у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 640/12462/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коспаш-ЛТД» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства та встановлено строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвалою Суду від 21 квітня 2020 року продовжено Головному управлінню ДФС у місті Києві строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 640/12462/19 на 5 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Залишаючи касаційну скаргу без руху Суд просив сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в сумі 23 684.52 гривень та зазначити підставу, на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 328 Кодексу підстави.
3 липня 2020 року Головним управління ДПС у місті Києві подано до Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги з долученням до нього платіжного доручення від 3 червня 2020 року № 2012 про сплату судового збору.
Підставою касаційного оскарження в клопотанні про усунення недоліків касаційної скарги скаржник визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу). Крім посилання на цей пункт, відтворення висновків акта перевірки та цитування норм Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» касаційна скарга та надане на її усунення клопотання іншого не утримують.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 — 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Тому касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущені судом при його ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Станом на 10 липня 2020 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.
Керуючись ч. 2 ст. 332, пунктом 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд ухвалив касаційну скаргу повернути скаржнику. Однак, її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Документ підтримали 257 нардепів, передає FinClub.
У пояснювальній записці до законпроєкту йдеться, що ним планують вдосконалити роботу електронного кабінету платника податків, спростити податковий облік, а також – стимулювати добровільне обмеження паперового документообігу.
Зокрема, копії податкових повідомлень-рішень та інші документи, які податковий орган надсилає платнику податків, будуть автоматично відображатися в електронному кабінеті.
Також закон спрощує механізм доведення платником податків відсутності його вини через технічний збій у роботі електронного кабінету, зокрема, скасовується необхідність підтвердження технічним адміністратором факту технічного збою, методологічних або технічних помилок.
«Скасовується вимога обов’язкової реєстрації книги обліку доходів та витрат, а також скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для ФОП 1 та 2 групи спрощенців та 3 групи, які не є платниками ПДВ», – йдеться у повідомленні.
При цьому, відповідальність у вигляді штрафів за неведення або помилки у книзі доходів настає, тільки якщо такий платник повідомив про бажання вести книгу обліку доходів.
Водночас обов’язок ведення книги в паперовому вигляді залишився.
У першому читанні пропонували встановити, що платник податків за власним бажанням може вести книгу обліку доходів у паперовому або електронному вигляді.
Під час розгляду в другому читанні відповідну правку поставили на підтвердження, але її підтримали лише 206 депутатів.
Далее
Нині у Міністерстві охорони здоров’я готують проект постанови з корективами, заявив очільник МОЗ Максим Степанов.
Кабмін на наступному тижні розглядатиме її для продовження адаптивного карантину.
– Через епідемічну ситуацію, ми не можемо відмовитися від обмежувальних заходів. Тому ми будемо продовжувати, – пояснив глава МОЗ.
Карантин в Україні діє до 31 липня.
Коронавірус піде на спад в Україні у другій половині липня. Такі дані опубліковані у дослідженні команди проекту Форсайт Covid-19 від Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку.
Дані моделювання вказують на початок тенденції повільного згасання пандемії коронавірусу у другій половині липня.
Статистика коронавірусу 14 липня мала позитивну динаміку – нині кількість людей, які вилікувались, більше за кількість нових випадків.
Далее
Верховная Рада Украины поддержала законопроект №2285-д «О государственном регулировании деятельности по организации и проведению азартных игр». 14 июля во время второго чтения за проект закона проголосовало 248 народных депутатов.
После вступления закона в силу в Украине будет разрешена деятельность казино и букмекерских контор (в том числе в сети интернет), залов игровых автоматов и организация онлайн-покера. К азартным играм в казино парламент отнес: рулетку, карточные игры (в частности покер), игры в кости, а также игры на игровых автоматах. Букмекерская деятельность — проведение пари (букмекерских пари и пари тотализатора).
Согласно законопроекту, азартными не считаются игры, в которых отсутствует по крайней мере один из следующих признаков:
Несмотря на возможное наличие выигрыша, к азартным играм не относятся:
Также закон не относит к игорному бизнесу бильярд, боулинг и другие игры, проводимые без получения игроком приза.
Казино можно будет размещать в:
Залы игровых автоматов — на территория отелей категорий «три звезды», «четыре звезды» и «пять звезд» с количеством номеров не менее 50 для Киева и на территория гостиниц категорий «три звезды», «четыре звезды» и «пять звезд» с номерным фондом не менее 25 номеров для других населенных пунктов.
Букмекерские пункты будут размещаться в гостиницах 3−5 звезд с номерным фондом не менее 25 номеров (для Киева — не менее 50 номеров), а также на ипподромах. Общая площадь помещения букмекерского пункта должна составлять не менее 50 квадратных метров.
Специальной игорной зоной может быть территория за пределами населенных пунктов; территория населенных пунктов за пределами жилых районов; территория, нуждающаяся в дополнительном стимулировании ее социально-экономического развития. Всего Кабмин может создать не более пяти таких зон.
Срок выплаты выигрыша заведениями казино в залах игровых автоматов не может превышать 30 дней с даты обращения игрока. Срок выплаты выигрыша букмекерскими конторами не должен превышать 10 рабочих дней.
Регулирование игорного бизнеса в Украине
Государственное регулирование в сфере организации и проведения азартных игр осуществляется Верховной Радой Украины, Кабинетом Министров Украины, Комиссией по регулированию азартных игр и лотерей и другими органами власти. Также представителей игорного бизнеса обяжут использовать регистраторы расчетных операций (РРО).
Контроль за деятельностью игорных организацией будет осуществляться с применением государственной системы онлайн-мониторинга. Такая система должны содержать информацию о:
Все операции в госсистеме одолжны фиксироваться в режиме реального времени с указанием момента (секунда, минута, час, день, месяц, год) ее осуществления.
Требования к организаторам азартных игр
По закону, организатором азартных игр может быть исключительно юридическое лицо — резидент Украины с уставным капиталом на сумму не менее 30 млн грн. Уточняется, что больший размер такого капитала может быть сформирован за счет ценных бумаг, иного имущества и имущественных прав, но не за счет бюджетных средств и средств с неподтвержденным источником.
Также руководителями, главными бухгалтерами, акционерами и конечными бенефициарами-владельцами игорных заведений не могут быть представители власти и граждане России — “страны-агрессора по отношению к Украине”. Также основателями и акционерами запрещено быть лицам, внесенным FATF в перечень стран, ненадлежащим образом занятых в сфере предотвращения и противодействия легализации доходов.
Организаторам букмекерской деятельности запрещено принимать ставки на события и игры, имеющие признаки лотереи; на виртуальные события и игры; на события, результат которых определяется с помощью генератора случайных чисел; на события, имеющие признаки посягательства на государственный суверенитет и территориальную целостность Украины, морально-этические нормы общества, конституционные права граждан.
Организатором азартных игр не могут быть:
Организатор азартных игр обязан оформить целевой банковский депозит или банковскую гарантию осуществления выплаты выигрышей на сумму 7200 размеров минимальной заработной платы, установленной на 1 января текущего года — сейчас это 4723 грн.
Сотрудником игорных заведений не может быть лицо моложе 21 года.
Все игровые автоматы должны быть оборудованы генераторами случайных чисел (ГСЧ) и использовать защищенные протоколы связи.
Онлайн-система организатора азартных игр должна обеспечивать фиксацию каждой операции по принятию ставки, выплаты (выдачи) выигрыша, (приза) осуществление выплаты и другие операции, связанных с организацией и проведением азартных игр, защиту данных от потери, искажения, подделки, уничтожения, копирование, несанкционированного доступа и любого другого постороннего (несанкционированного) вмешательство в работу онлайн-системы организатора азартных игр. Вдобавок, такая система должна быть связана каналами связи с Государственной системой онлайн-мониторинга.
Борьба с игровой зависимостью
Законопроект также определяет методы борьбы с игровой зависимостью. В частности, организатору азартных игр запрещается предлагать или давать игрокам бесплатно или как вознаграждение за участие в игре алкогольные и слабоалкогольные напитки, табачные изделия или имущество, владения или распоряжения которым предусматривает получение соответствующих разрешений или лицензий.
Кроме того, запрещается принятие ставок в кредит (с рассрочкой платежа) или с последующей оплатой, кроме оплаты ставки кредитными или дебетовыми картами при наличии авторизации платежа. Запрещается предоставлять займы игрокам для участия в игре, размещать в игорных заведениях банковские и кредитные учреждения, ломбарды, банкоматы, пункты обмена валют, а также принимать ставки у людей, которые по закону не могут быть игроками.
В игровых залах в свободном доступе для игроков и посетителей должны находиться информационные материалы об игровой зависимости и ответственной игре, в частности об ограничении возраста игрока, шансах на выигрыш, принципах ответственной игры, места, где можно получить помощь в случае игорной зависимости и т.д. Вся информация должна быть доступна на украинском и английском языках.
Граждане смогут самостоятельно ограничить себя в посещении игорных заведений и в участии в азартных играх на срок от шести месяцев до трех лет. Для этого потребуется лично представить организатору азартных игр или Уполномоченному органу письменное заявление о самоограничении и предъявить документ, удостоверяющий личность. Такое заявление может быть подано в письменном или электронном формате.
В случае если участие в азартных играх наносит вред игроку или его семье, приводит к тяжелому материальному положению, такого игрока могут ограничить в посещении игорных заведений и участия в азартных играх на срок от шести месяцев до трех лет по решению суда.
Идентификация игроков
Идентификация (верификация) игрока или посетителя азартных заведений включает сбор таких данных:
Онлайн-идентификация может осуществляться с помощью электронной подписи, sim-карты с поддержкой метода MobileID, метода BankID или других методов верификации, которые используются в соответствии с законодательством.
Игроками не могут быть лица:
Запрещается участвовать в азартной игре:
Игорный бизнес в Украине: особенности лицензирования
Лицензия на деятельность казино выдается на пять лет (сумма уплачивается ежегодно равными частями). Для Киева плата эквивалентна 60 тыс минимальных заработных плат на 1 января соответствующего года (283,4 млн грн в 2020 году), для других населенных пунктов и за пределами населенных пунктов — 30 тыс минимальных заработных плат (141,7 млн грн), уточняет издание Новое Время.
Лицензия на проведение азартных игр в залах игровых автоматов выдается также на пять лет за 7500 минимальных зарплат (35,4 млн грн). Ежегодная плата за лицензию на игровой автомат составляет шесть минимальных зарплат (28,3 тыс грн) за один игровой автомат.
Лицензия на проведение азартных игр в покер в сети интернет выдается на пять лет за 5000 минимальных заработных плат (23,6 млн грн).
Лицензия на проведение букмекерской деятельности (в букмекерском пункте и в сети интернет) выдается на пять лет за 30 тыс минимальных заработных плат — 141,7 млн грн. Ежегодный размер платы за лицензию на букмекерский пункт составляет 30 минимальных зарплат — 141,7 тыс грн.
Миллионные штрафы: ответственность за нарушения игорного законодательства
За нарушение положений закона предусмотрены финансовые санкции. Максимальный размер штрафа — 1000 минимальных зарплат (4,7 млн грн). Финансовые санкции применяются по решению Комиссии по регулированию азартных игр и лотерей, которое может быть обжаловано в суде.
За организацию азартных игр без лицензии или проведение лотерей лицом, не имеющим статуса оператора лотерей, Рада наказывает штрафом в размере 10−40 тыс необлагаемых минимумов доходов граждан (170 тыс грн — 680 тыс грн).
Теперь закон должен быть подписан президентом Украины. Согласно части пятой статьи 94 Конституции Украины (254к/96-ВР), он вступит в силу через десять дней со дня его официального обнародования, если иное не предусмотрено самим законом, но не ранее дня его опубликования.
Далее
