7 травня на своєму засіданні Уряд схвалив зміни до Правил реєстрації місця проживання.
Так, документи, що підтверджують право на проживання в житлі не вимагатимуть при реєстрації місця проживання малолітньої, неповнолітньої дитини за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника.
У разі відсутності цих документів та/або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласника житла, наймача чи членів його сім’ї, за згодою іпотекодержателя або довірчого власника.
Працівник органу реєстрації може перевірити, чи перебуває житло у іпотеці або в довірчій власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У заяві на реєстрацію місця проживання відтепер можна вказувати, що житло знаходиться у іпотеці/довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань.
Далее
Починаючи із 23.05.2020 р. діють норми Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX, якими переписали зміст ст. 172 та 173 ПКУ, а значить й порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого та нерухомого майна. Нажаль, податків доведеться сплачувати більше при продажу другого та наступного об’єкту рухомого та нерухомого майна. Далі детальніше.
Коли з продажу легкових авто (мотоциклів, мопедів) доведеться сплачувати більше податків
Уже давно всі звикли, що із доходу фізособи від проданого (обміняного) одного за звітний (податковий) рік легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда, податки не сплачують. Натомість із доходів, отриманих від продажу (обміну) двох та більше за звітний (податковий) рік легкових авто та/або мотоциклів, та/або мопедів, сплачували ПДФО за ставкою 5%. Такий порядок установлював п. 173.2 ПКУ. Також продавець із доходу від проданого (обміняного) другого та наступного із перелічених транспортних засобів мав би сплатити військовий збір за ставкою 1,5% (пп. 1.2 п. 161 Підрозділ 10 Перехідних та прикінцевих положень ПКУ).
Вказаний вище порядок діяв раніше. Починаючи із 23.05.2020 р. фізособам так само не треба сплачувати податки із доходу від проданого (обміняного) одного за звітний (податковий) рік легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда. Однак ПДФО за ставкою 5% та військовий збір у розмірі 1,5% доведеться сплатити у випадку продажу (обміну) другого упродовж року легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда. Натомість із третього та наступного проданого (обміняного) упродовж звітного (податкового) року легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу уже сплачуватимемо ПДФО за ставкою 18%, а разом з ним і військовий збір у розмірі 1,5%.
Тобто, фактично 18% ПДФО треба утримати не лише із доходу від проданого третього та наступного легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда, а й іншого транспортного засобу, незалежно від того який він по рахунку продажу упродовж року (приміром вантажного автомобіля або причепа).
Черговість продажу рухомого майна визначають з інформації, зазначеної продавцем-фізособою у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві. На їх підставі податковий агент утримує ПДФО за відповідними ставками. Якщо говоримо про договір купівлі-продажу об’єкта рухомого майна, де стороною є юрособа чи ФОП, то саме вони виступали податковими агентами. І тут є уточнення із 23.05.2020 р. до пп. 173.3 ПКУ: ФОП розширили до самозайнятих осіб. Напевно аби особи, які займаються незалежною професійною діяльністю та є покупцем транспортного засобу, теж виступали податковими агентами та утримували і сплачували податок із виплачених доходів фізособі-продавцю.
Також відзначимо, що згідно внесених до абз. 4 п. 179.2 ПКУ змін уточнено, що податкову декларацію не подають, якщо платник податку отримував доходи, які не оподатковують. Тому продаж (обмін) упродовж року одного легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда не потребує від фізособи-продавця щорічного декларування доходів.
Що змінилося в порядку оподаткування нерухомого майна
Як відомо, дохід від продажу (обміну) не частіше одного разу на рік житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, не оподатковують. Але обов’язкова умова -перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п. 172.1 ПКУ). Починаючи із 23.05.2020 р. до таких неоподаткованих доходів додали й ті, які отримано від продажу об’єктів незавершеного будівництва житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку.
Водночас уточнили, що дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковують аналогічно як і об’єкти нерухомого майна за порядком, визначеним ст. 172 ПКУ. Йдеться про випадки оподаткування за ставкою 5% доходу від продажу протягом року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ПКУ.
Також в п. 172.3 ПКУ передбачили, що на договори міни об’єктів нерухомості поширюються ті ж правила щодо оціночної вартості об’єктів нерухомості, що і на договори купівлі-продажу цих об’єктів. А значить без звіту про оцінку із Єдиної бази даних не обійтися.
Відзначимо, що як і у випадку із продажу рухомого майна, при продажі нерухомості податковими агентами виступатимуть не лише ФОП, а усі самозайняті особи, якщо вони будуть стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна. Відповідне доповнення внесли до п. 172.7 ПКУ.
Далее
Украина возобновляет международное авиасообщение с 15 июня в соответствии с планом выхода из карантина. Однако украинцам после возвращения домой нужно будет находиться в режиме самоизоляции в течение 14 дней. Об этом сообщил министр здравоохранения Максим Степанов на брифинге, который транслировал телеканал «112 Украина».
«Если у вас есть желание выехать в Беларусь или в страну ЕС автомобильным транспортом, то вы можете это делать. На сегодня не существует никаких ограничений. Если мы говорим об авиасообщении, то, согласно тому плану выхода из карантина, смягчения, который был утвержден правительством, оно восстанавливается начиная с 15 июня», — заявил Степанов.
Далее
Національний банк України має намір дозволити небанківським фінансовим установам передавати один одному свої повноваження щодо здійснення операцій з приймання готівки, уклавши між собою відповідний договір.
Йдеться про небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Національного банку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи.
Таке нововведення до порядку здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу дасть можливість компаніям розширити сферу бізнес-діяльності, а споживачам – обирати зручні для них пункти обслуговування.
Відповідну норму містить проєкт постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42», що пропонується для громадського обговорення.
Пропозиції до Проєкту приймаються до 26 червня 2020 року на поштову та електронні адреси Національного банку України.
Далее
Позивач зазначав, що відповідач необґрунтовано відмовив йому у прийнятті на роботу. Так, він отримав у міськрайонному центрі зайнятості направлення на працевлаштування на вакантне місце фельд`єгеря. Проте відповідач відмовив у наданні роботи, посилаючись на те, що на підприємстві відсутня вільна посада фельд`єгеря, оскільки дано згоду на укладення трудового договору з іншою особою.
Позивач просив суд визнати незаконною відмову у прийнятті його на роботу, зобов`язати державне підприємство спеціального зв`язку укласти з ним трудовий договір на посаду фельд`єгеря, стягнувши з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги. Суд виходив з того, що відповідач необґрунтовано відмовив у прийнятті позивача на роботу, чим порушив його право.
Суд апеляційної інстанції дійшов іншого висновку та відмовив у позові. Суд вказав, що для роботодавця обов`язковим є наведення письмового обґрунтування відмови у працевлаштуванні безробітних, які направлені до роботодавця центром зайнятості. Саме по собі направлення з центру зайнятості не породжувало обов`язковість прийняття позивача на посаду фельд`єгеря.
Касаційний цивільний суд погодився з висновками апеляційного суду.
ВС зазначив, що однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно зі статтею 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.
Суд роз’яснив, що стаття 22 КЗпП України передбачає наявність двох окремих складів правопорушень трудового законодавства при відмові у прийнятті на роботу, а саме: необґрунтована відмова у прийнятті на роботу і відмова у прийнятті на роботу за ознаками дискримінації особи у випадках, як прямо передбачених частиною другою статті 22 КЗпП України, так і в інших нормах законодавства.
ВС зазначив, що відповідно до положень статті 21 КЗпП України укладення трудового договору, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, потребує згоди не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу. Зазначеним забезпечується оптимальне узгодження інтересів роботодавця і особи, яка бажає укласти трудовий договір, інакше роботодавець буде позбавлений можливості у повному обсязі виконувати свої функціональні обов`язки щодо підбору та розміщення кадрів і нести відповідальність за той обсяг роботи, за який він відповідає за законом.
КЦС також дійшов висновку, що для роботодавця обов`язковим є наведення письмового обґрунтування відмови у працевлаштуванні безробітних, які направлені до роботодавця центром зайнятості. Саме по собі направлення з центру зайнятості не породжувало обов`язковість прийняття позивача на посаду фельд`єгеря.
А укладення трудового договору із позивачем потребує не тільки ініціативи, згоди та бажання самого працівника, але й згоди роботодавця із урахуванням його потреб та волі (постанова від 19.05.2020 у справі № 607/16424/18).
Далее
Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 342/180/17 про отримання кредиту шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (простішою мовою — про кредитні картки).
Для винесення рішення ВП довелося відступити від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).
Постанова ВП ВС від 3 липня 2019 року містить наступні висновки:
Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд — шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При винесенні рішення були застосовані :
— резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» № 39/248, ухвалена 9 квітня 1985 року на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, у якій зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями;
— рішення Конституційного Суду України у справі №1-12/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , у якій КСУ зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин і свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Далее
