Уряд визнав такими, що втратили чинність, розпорядження вiд 2 березня 2022 р. № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» (далі — розпорядження № 198-р) та вiд 11 березня 2022 р. № 212-р «Про забезпечення здійснення розрахунків підприємств, установ, організацій в умовах воєнного стану» (далі — розпорядження № 212-р).
Зазначеними розпорядженнями було дозволено здiйснення видаткових операцій з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту та визначено умови їх здійснення.
Так, розпорядженнями № 198-р та № 212-р передбачалось тимчасово (до припинення чи скасування воєнного стану) дозволити:
1. фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень;
2. юридичним особам — боржникам здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно на такi цiлi:
виплата заробітної плати в розмiрi не більше 5 мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника юридичної особи — боржника;
сплата податків, зборiв та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
здійснення розрахунків за правочинами — для підприємств та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі.
Втім, 6 травня 2023 року набув чинності Закон, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні якщо на кошти боржників накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, то:
1) фізичні особи — боржники можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у визначеному порядку. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;
2) юридичні особи — боржники, самозайняті особи можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Саме тому, з метою приведення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів у відповідність до Закону № 3048, розпорядження № 198-р та № 212-р визнано такими, що втратили чинність.
За повідомленням Міністерства юстиції
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Нотаріальна палата України звернулася до Державної прикордонної служби України щодо надходження скарг від нотаріусів та громадян щодо відмови на пунктах пропуску через державний кордон України у виїзді дітей за кордон у супроводі третіх осіб на підставі нотаріально оформленої заяви, викладеної на білому аркуші паперу. Про це повідомили в НПУ.
У НПУ зазначили, що нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами), якою з 06 березня 2022 року було запроваджено можливість засвідчення справжності підпису батьків на заяві про виїзд дитини в супроводі третьої особи на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки певних обов’язкових реквізитів нотаріусів.
«Акцентуємо на неправомірності мотивації прикордонних служб у відмові приймати заяви на виїзд дітей за кордон, посвідчені нотаріусами на білих аркушах паперу, через причину відсутності їх підтвердження. Законодавством не вимагалась і не вимагається підтверджувати чинність вчинення такої нотаріальної дії. У цьому контексті згідно з постановою перевірка дійсності стосується тільки довіреностей посвідчених на білих аркушах паперу. Також звертаємо увагу, що виїзд дітей за кордон оформлюється заявою батьків через нотаріальне засвідчення справжності підпису батьків на заяві, а не через довіреність», – ідеться в повідомленні.
Отже, нотаріально посвідчені заяви батьків на виїзд дітей за кордон, викладені на білих аркушах паперу з дотриманням положень Постанови, є дійсними та можуть без обмежень використовуватися третіми особами для реалізації повноважень, зазначених у заявах.
Як зазначається, з метою недопущення порушення прав дітей в умовах воєнного стану просимо врахувати вищевикладену інформацію під час реалізації покладених на Державну митну службу України та Державну прикордонну службу України завдань.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
10 червня 2023 року Верховна Рада прийняла евроінтеграційний Закон (урядовий проєкт № 6134) «Про захист прав споживачів».
Зазначений законодавчий акт спрямований на наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС, інформує пресслужба Апарату Верховної Ради.
Ухвалений Закон дасть змогу:
імплементувати у вітчизняне законодавче поле директиви та регламенти ЄС у сфері захисту споживачів;
поширити дію Закону на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
визначити права та обов’язки споживачів в електронній торгівлі;
передбачити запровадження Єдиного державного веб-порталу для споживачів у сфері електронної комерції;
визначити перелік інформації про продукцію та суб’єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, та відповідальність за відсутність такої інформації; крім того, відповідальність суб’єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчику (маркетплейса) для розміщення товарів для продажу інших суб’єктів господарювання.
Також Держпродспоживслужбі надано право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до веб-сайтів (частини веб-сайту, програмного забезпечення) суб’єктів господарювання, які використовують нечесну підприємницьку практику та порушують законодавство про захист прав споживачів тощо.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
10 червня Парламент схвалив у другому читанні та в цілому урядові законопроєкти № 9051 і 9052, розроблені Мінреінтеграції.
У міністерстві повідомили, що вони спрощують умови погашення окремих видів споживчих кредитів для ВПО й осіб, що проживають на уражених війною територіях.
Так, на період воєнного стану і протягом 30 днів після нього буде запроваджено механізм обов’язкової реструктуризації. Він діятиме за таких умов:
— якщо державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім’ї;
— якщо споживач є батьком чи матір’ю багатодітної сім’ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;
— якщо споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни і сукупний розмір доходу споживача та членів його сім’ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат.
Позичальники повинні постійно проживати або виїхати з території, на якій ведуться (велися) бойові дії чи ТОТ, не мати простроченої заборгованості станом на 23 лютого 2022 року.
Закон на базі проєкту 9051 також встановлює заборону вимагати прострочену заборгованість кредитору та колекторській компанії на період воєнного стану і протягом 30 днів після його закінчення.
А відповідно до Закону на основі проекту 9052 доходи позичальників, отримані внаслідок проведеної реструктуризації, звільняються від оподаткування.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
8 червня набрав чинності Закон № 3065-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки».
Документ офіційно опубліковано в газеті «Голос України» № 113 (8130) 7 червня 2023 року.
Нотаріальна палата інформує, що Закон № 3065-ІХ вносить зміни, зокрема, до:
— Земельного кодексу України;
— Закону «Про іпотеку»;
— Закону «Про оренду землі»;
— Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
— Закону «Про оренду державного та комунального майна».
Частина друга статті 130 ЗК доповнена новим абзацом, відповідно до якого для визначення загальної площі земельних ділянок с/г призначення у власності громадянина України площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується у загальній площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього подружжя), за яким зареєстровано право власності.
Частину четверту статті 130 ЗК доповнено абзацами, згідно з якими перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки с/г призначення вимогам, визначеним цією статтею, у визначеному Кабміном порядку, не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок с/г призначення площею:
— для ведення садівництва — не більше 0,25 гектара;
— для ведення ОСГ, розташованих у межах населених пунктів, — не більше 2 гектарів.
При набутті у власність земельної ділянки с/г призначення без здійснення перевірки набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, або нотаріусу, який його заміщує, заяву про дотримання вимог цієї статті, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Суттєві зміни внесено до статті 130-1 ЗК, яка регулює переважне право купівлі земельної ділянки с/г призначення, зазначає Нотаріальна палата України.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Закону № 3065-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 8 червня 2023 року.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабмін уніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Відповідна урядова постанова від 2 червня 2023 року № 561 набрала чинності 7 червня.
Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді, розповів, що змінилося.
Постановою доповнено перелік поважних причин, відповідно до якого під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат календарні дні, не відпрацьовані з цих причин, виключаються із розрахункового періоду застрахованої особи, періодом, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, коли за ним не зберігався середній заробіток за такий період і не сплачувався роботодавцем єдиний внесок.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
