По состоянию на 16 апреля количество безработных, зарегистрированных в Госслужбе занятости, составляло 400,9 тыс. человек, что на 27% больше, чем на аналогичную дату прошлого года. Начиная с 12 марта, начала карантина, зарегистрировались 89,2 тыс. безработных. Минэкономики и Госслужба занятости информируют, как действовать в случае потери работы.
Изначально необходимо зарегистрироваться в центре занятости. Для этого нужно заполнить или написать собственноручно только два заявления – о предоставлении статуса безработного и назначении пособия по безработице. Их можно подать двумя способами: через ящик для корреспонденции в центре занятости или по электронной почте.
Граждане Украины, которые возвращаются из-за границы, регистрируются на общих основаниях, добавили чиновники.
Размер пособия по безработице определяется в зависимости от страхового стажа человека и его заработной платы. Максимальная выплата составляет 8408 грн (4 прожиточных минимума для трудоспособных лиц). Минимальная помощь, которая выплачивается застрахованным лицам в зависимости от страхового стажа, составляет 1800 грн, без учета страхового стажа – 650 грн. Общая продолжительность выплаты не может превышать 360 календарных дней, а для лиц предпенсионного возраста – 720.
В сообщении сказано, что финансирование пособия по безработице осуществляется ежедневно в плановом режиме в соответствии с законодательством.
Профессиональное обучение зарегистрированных безработных в период карантина проходит в дистанционном режиме. Если предприятие работает, по заказу работодателя продолжается индивидуальное профессиональное обучение и стажировка на рабочих местах.
Также Госслужба занятости предлагает обучение на образовательном портале. Ознакомиться с ресурсом можно здесь.
Учитывая сложную эпидемиологической ситуации в стране, специалисты центров занятости дистанционно подбирают для безработных подходящие вакансии, предлагают работу и проводят предварительные согласования с работодателями относительно кандидатов.
Кроме того, поиск работы граждане могут осуществлять самостоятельно через сайт ведомства.
Далее
В декабря 2019 года Верховная Рада приняла в новой редакции закон о противодействии отмыванию доходов, полученных преступным путем, который вступает в законную силу 24 апреля. В связи с чем в сети появилось очень много страшилок по поводу невозможности расчетных операций, даже таких как оплата коммунальных платежей онлайн.
В вязи с чем первый заместитель главы Национального банка Екатерина Рожкова дала разъяснения, что новый закон о финансовом мониторинге никак не повлияет на большинство операций по переводу денег.
Как отметила Рожкова, требования закона не будут распространяться на:
Как отметила Рожкова, закон вступит в силу 28 апреля и дает НБУ три месяца (до 28 июля 2020 года) на принятие нормативно-правовых актов.
«Но мы понимаем, что новаций много. Начиная от построения внутренней AML-системы, и заканчивая дистанционными технологиями при KYC. Поэтому, новое положение о финмониторинге для банков мы утвердим уже до конца апреля. Проект уже отработали с банками и Госфинмониторингом. Скоро отправим в Минфин и Госфинмониторинг на утверждение. До конца апреля все будет», — сказала она.
Для небанковских финансовых учреждений нормативные документы будут разработаны до конца июня. «Это будет единый документ, как для тех, кто уже под надзором НБУ, так и для тех, кто перейдет после «сплита». До конца июля точно утвердим, как этого требует закон», — сказала она.
Рожкова подчеркнула, что обязательно будет переходный период и для банков, и небанков. «Участники рынка получат дополнительное время для настройки процессов и реализации требований нормативки», — добавила она.
Рожкова также опровергла миф о том, что возможность удаленной идентификации будет только через BankID, к которому подключены 14 банков.
«Отвечаю. Варианты дистанционной KYC будут разные: BankID, квалифицированная электронная подпись, видеотрансляция, дистанционное считывание данных через NFC, платеж на отдельный счет банка с личного счета клиента. Вариантов хватает», — добавила она.
По ее словам, закон убьет рынок «серых» электронных денег. «Так, закон обязывает раскрыть владельцев электронных кошельков. Недопустимо, чтобы электронные деньги использовались для теневых операций», — сказала она.
«Краткий итог: главная идея нового закона — это, возможно, не всегда понятное словосочетание «риск — ориентированный подход». Объясняю. Ранее банки все равно проверяли всех клиентов: от студентов и пенсионеров до публичных деятелей. Отныне будет четкий перечень низкорисковых клиентов: оплата коммуналки; зарплатные проекты, стипендии, пенсии; ОСМД; предприятия ЖКХ, интернет-провайдеры; «белый» бизнес, который платит налоги и прочее. Внимание к низкорисковым клиентам будет минимальное», — заявила Рожкова.
Ранее в НБУ заявили, что обновленные требования к перечню информации о плательщике и получателе, вступающие в силу с 28 апреля, не будет иметь существенного влияния на подавляющее большинство операций по переводу средств.
Далее
20.03.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2019 №577 «Про затвердження змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований у Міністерстві юстиції 05.03.2020 за № 244/34527.?
Зазначені зміни передбачають, зокрема:
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) – за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов’язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб’єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету – у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, повертається відповідними органами Казначейства надавачам без виконання у таких випадках: ?
1) перевищення встановлених законодавством строків надання заяви та подання до органу Казначейства;
2) невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у поданні або копії судового рішення, засвідченій належним чином, або даним органу Казначейства про зарахування коштів до бюджету;
3) надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, не за призначенням;
4) надання заяви та подання або копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою;
5) порушення встановлених вимог щодо оформлення подання або копії судового рішення.
Наказ № 577 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.03.2020 № 22.
Підприємства практикують запровадження на період карантину неповного робочого дня. Однак, виникають труднощі з розмежуванням понять неповного та скороченого робочого часу. Управління Держпраці у Рівненській області надало відповідні роз’яснення.
Умовно робочий час за тривалістю можна поділити на :
Поняття «скорочений робочий час» та «неповний робочий час» є різні за своєю суттю.
Скорочений робочий час встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
2) для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які
працюють в період канікул) — 24 години на тиждень;
3) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень;
4) для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) — скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством.
Неповний робочий час може бути встановлено угодою роботодавця і працівника на певний строк і без зазначення строку. В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку. Варто зазначити, що за згодою роботодавця неповний робочий час може запроваджуватися для всіх категорій працівників.
Оплата праці у випадках встановлення неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь – яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Запровадження неповного робочого часу відповідно до статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження
потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.
У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він мас зазначити наступне:
1) вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень)
2) режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи)
3) період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.
Отже, неповний робочий день (та його тривалість) встановлюється за згодою сторін будь-якому працівнику, а скорочений (та його тривалість) — встановлений законодавством тільки для окремих категорій працівників. При неповному робочому дні праця оплачується пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, а при скороченому робочому дні — як за повний робочий день.
Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне) може здійснюватися віддалено, із використанням цифрових технологій для всіх учнів, включно з тими, що здобувають освіту за однією з індивідуальних форм (педагогічний патронаж, сімейна (домашня), екстернат).
Про це йдеться на новоствореному ресурсі Міністерства освіти і науки щодо роботи шкіл під час карантину.
Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів тематичного оцінювання, отриманих учнями під час дистанційного навчання та до його початку, практичних робіт з навчальних предметів природничого циклу, результатів оцінювання різних видів мовленнєвої діяльності учнів тощо. Якщо з навчального предмета не передбачено тематичних підсумкових робіт, підсумкова оцінка може виставлятися за результатами поточного оцінювання. Учні, які не мають результатів поточного оцінювання з об’єктивних причин, можуть бути оцінені за результатами проведення семестрової контрольної роботи.
Тематичні та семестрові підсумкові роботи, які було проведено в умовах дистанційного навчання під час карантину, записуються в класному журналі без зазначення дати їх проведення.
Річне оцінювання виставляється з урахуванням результатів оцінювання за перший та другий семестри навчального року.
Далее
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 305/235/17 та встановив, що може бути доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном.
З матеріалів справи стає відомо, що громадянка України звернулася з позовом до особи_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що позивач не надала жодних доказів про те, що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, а тому підстав для визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за законом та правилами ЦК УРСР немає. Крім того, факти приналежності запису в господарській книзі та свідоцтві про народження певній особі не підлягають встановленню у судовому порядку.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, громадянка України подала касаційну скаргу. Касаційна скарга мотивована тим, що вона вступила в управління спадковим майном, оскільки в шестимісячний строк забрала меблі та інші речі, які належали спадкодавцю, тому в силу статті 529 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вона є спадкоємцем першої черги і має право на спадщину після смерті свого батька в розмірі 1/2 частини спадкового майна.
Судді ВС підкреслюють, що відповідно до статей 524, 529 ЦК УРСР, чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті особи, спадкоємство здійснюється за законом і заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є в рівних частках діти та дружина померлого.
Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
ВС наголошує, що згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР, спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.
Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Далее
