Кабінет Міністрів України 15 серпня 2023 року вніс зміни до своєї Постанови від 23 грудня 2004 р. № 1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності», які набудуть чинності 18.09.2023 р.
Найбільш очікуваною та важливою зміною стала поява нових зборів, які мають розблокувати механізм post-grant opposition для винаходів, корисних моделей та промислових зразків. Цей адміністративний механізм визнання недійсними прав інтелектуальної власності давно передбачений у профільних законах, однак через відсутність встановлених зборів Апеляційна палата НОІВ не мала можливості розглядати таку категорію справ і визнавати відповідні права недійсними можна було виключно в судовому порядку.
По-друге, необхідно відзначити збільшення розміру знижки за подання заявок на торговельні марки в електронній формі — 25% замість 20% існуючих. Тобто, мінімальний розмір збору за подання заявки одним заявником для одного класу товарів чи послуг у чорно-білому виконанні відтепер складатиме 3000 гривень.
По-третє, на жаль, вартість окремих зборів збільшилась, зокрема суттєво збільшилась вартість зборів за звернення до Апеляційної палати НОІВ
|
Було |
Стало |
|
|
За подання до Апеляційної палати заперечення проти рішення за заявкою на торговельну марку |
3400 |
6800 |
|
За подання до Апеляційної палати заперечення проти рішення за заявкою на промисловий зразок |
3400 |
4000 |
|
За подання до Апеляційної палати заперечення проти рішення за заявкою на реєстрацію географічного зазначення |
3400 |
6800 |
Крім того, у вказаному нормативному документі відбулись технічні зміни щодо гармонізації термінології із профільними законами у сфері інтелектуальної власності.
В цілому, вказані зміни давно очікувались профільною спільнотою і не є чимось несподіваним чи радикальним для сфери інтелектуальної власності.
Джерело: ЛігаЗакон
Далее
Державна архівна служба внесла зміни до нормативно-правових актів, якими регулюються питання використання копій документів НАФ України.
Служба повідомляє, що наказ Мін’юсту від 15 серпня 2023 року № 2941/5 «Про внесення змін до деяких нормативно-правові актів Міністерства юстиції України щодо оформлення архівних довідок (копій, витягів)» зареєстрований у Міністерстві юстиції 16 серпня 2023 року за № 1418/40474.
Завдяки змінам у Правилах роботи архівних установ та Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів) архіви зможуть надавати архівні довідки та витяги за оцифрованими документами фонду користування при відсутності/втраті оригіналів таких документів (невиправно пошкоджені, викрадені або незаконно вивезені).
У разі знаходження архіву на тимчасово окупованій території і неможливості виконання інформаційних запитів громадян Укрдержархів може визначити іншу державну архівну установу тимчасовим зберігачем фонду користування або страхового фонду, якому делегується право видавати інформаційні документи.
Зазначається, що найближчим часом Укрдержархів презентує порядок видачі таких інформаційних документів.
За повідомленням Урядового порталу
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Уряд зняв обмеження на виїзд за кордон осіб, чиї рідні загинули або пропали безвісти під час участі в АТО. Внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Про це нагадали в Державній прикордонній службі України.
Відповідні зміни затверджені постановою Кабміну від 11 серпня 2023 р. № 840, яка набула чинності сьогодні, 16 серпня.
Згідно з нею, у період дії воєнного стану зможуть перетинати державний кордон України громадяни, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції (АТО).
«До цього право на перетин кордону мали громадяни, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Фактично це періоди з 30 квітня 2018 року і дотепер», — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що після набрання чинності змін прикордонники відразу забезпечать пропуск визначеної категорії осіб через кордон на виїзд з України за наявності документів, які підтверджують умову для пропуску.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
11 серпня 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 843 «Деякі питання реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір» (далі — Постанова 843), якою визнано таким, що втратив чинність, Порядок державної реєстрації авторського права і договорів.
Постанова № 843 набрала чинності з дня офіційного опублікування (16 серпня).
При цьому зазначається, що УКРНОІВІ (IP офіс) продовжує приймання заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також заявок на реєстрацію договорів, що стосуються прав авторів на твори, відповідно до повноважень, делегованих УКРНОІВІ Законом «Про авторське право і суміжні права».
УКРНОІВІ звертає увагу, що бланки заяв наразі не змінюються та можуть використовуватися заявниками до затвердження Мінекономіки нового Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір.
Разом з тим зазначається, що Постановою № 843 скасовано норму щодо сплати зборів за оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на твір, розмір яких було визначено постановою Кабінету Міністрів від 18.07.95 № 532.
З дня набрання чинності Постановою № 843 заявники сплачуватимуть лише збори за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів від 21.12.2001 № 1756.
Довідково: зараз розроблено та погоджено із заінтересованими державними органами новий Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, який найближчим часом буде затверджено наказом Мінекономіки та подано до Мін’юсту для державної реєстрації.
За матеріалами Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності».
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Починаючи з 23.03.2023 ні оригінали, ні нотаріальні копії документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР не можуть бути прийняті для проставлення апостиля на території України.
Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.
Апостиль може бути проставлено на копії (фотокопії) цих документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану, або на засвідчених в установленому порядку на території України копії (фотокопії) таких документів з перекладом за умови обов’язкової попередньої легалізації оригіналу цих документів.
Тобто, якщо у вас свідоцтво про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть тощо) видано органами України у радянські часи, тоді ви можете проставити на цьому документі апостиль виключно після того як отримаєте свідоцтво повторно у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану на підконтрольній території України.
Якщо ж ваше свідоцтво видано органами колишніх союзних республік у складі СРСР, окрім УРСР, то у такому випадку проставлення апостиля здійснюється уповноваженими органами цих держав.
Заразом, 22.07.2023 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 27.06.2023 № 2382/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів щодо впорядкування відносин з проставлення апостиля». З ним можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням.
Однією з ключових змін є те, що повноваження з проставлення апостиля на архівних документах, виданих архівною установою, надані Міністерству юстиції України, а подача документів здійснюватиметься безпосередньо через Державну архівну службу України.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Рівненський апеляційний суд скасував рішення суду попередньої інстанції, яким задоволено позов про демонтаж відеокамер зовнішньої системи відеонагляду у багатоквартирному будинку. Про це повідомила прес-служба суду.
Апеляційний суд зазначив, що позивачка не навела норму закону, яка забороняє відповідачці встановлювати відеокамери, ліхтар чи зобов’язує її отримувати від позивачки чи інших мешканців будинку дозвіл на їх установлення.
Також не надала суду позивачка належних доказів того, що камера, яка розташована в під’їзді будинку, здійснювала відеофіксацію її особистого життя, як про це зазначалося в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає, що фізичне розташування приватного майна позивачки виключає саму можливість фіксувати встановленими камерами інформацію про особисте та сімейне життя особи в розумінні тлумачення, наданого Конституційним Судом України. Зокрема, мова йде про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.
«Зважаючи на те, що між сторонами існує тривалий конфлікт — встановлення відеокамер сприяє стримуванню неправомірних дій. А відеофіксація адміністративного правопорушення позивачкою лише підтверджує виправданість встановлення камер і є виключним випадком, коли допускається не лише фіксація, а й розголошення відомостей про скоєне правопорушення. Крім того, камери, які фіксують місця загального користування, не можуть вказувати на персоналізацію відеоспостереження лише щодо певної особи», — йдеться в повідомленні суду.
Колегія суддів погодилась з тим, що встановлення відеоспостереження в багатоквартирному будинку може передбачати узгодження між співвласниками, проте законодавство не забороняє захищати свою власність та забезпечувати особисту безпеку за допомогою власних технічних засобів.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
