Верховна рада України прийняла за основу і в цілому законопроєкт №3219 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)”, що передбачає штрафи за порушення карантину. Про це пише “Четверта студія” з посиланням на “Прямий“.
За відповідне рішення проголосували 344 депутати.
Передбачається, що порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями, тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законом передбачається наступні норми тимчасового характеру:
проведення закупівлі товарів, робіт і послуг необхідних цієї мети без застосування процедур, передбачених ЗУ “Про державні закупівлі”;
стовідсоткова передоплата за такі товари, роботи і послуги;
звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів і/або медичного обладнання, призначених для запобігання виникненню та поширенню коронавірусу;
контроль з боку Кабінету міністрів щодо цін на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари.
У проєкті прописується можливість роботи з дому для працівників, державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування та надання за їх згодою відпустки; надання права власникам змінювати режими роботи органів, установ, підприємств, установ, організацій, зокрема, прийому і обслуговування фізичних та юридичних осіб з обов’язковим інформуванням населення про це через веб-сайти і інші комунікаційні засоби.
Крім того, передбачена заборона на скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на період карантину та на 30 днів після його скасування); заборона на залучення до адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів / підрозділу Державної міграційної служби із заявою про продовження терміну перебування на території України, у зв’язку з введенням карантинних заходів.
Відповідно до закону, факт введення карантину відноситься до форс-мажорних обставин; у документі прописано продовження термінів отримання та надання адміністративних та інших послуг; ряд заходів, спрямованих на захист прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб, недопущення припинення надання житлових субсидій, реєстрації безробітних і т.д.; заборона на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Кабміну законом доручено в тижневий термін встановити додаткові доплати до зарплати медичним та іншим працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації захворювання серед людей на коронавірус, у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до завершення виконання цих заходів, а також доплати окремим категоріям працівників, які забезпечують основні сфери життєдіяльності.
Крім того, в законі прописується адміністративна відповідальність за самовільне залишення місця обсервації (карантину) особою, яка може бути інфіковано хворобою COVID-19, а також підвищення кримінальної – за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням.
Далее
У липні 2019 року районний суд, із рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні скарги матері малолітньої дочки про скасування постанови державного виконавця, якою було арештовано її кошти як боржника.
Мати оскаржила відповідні судові рішення до Верховного Суду, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зокрема, тим, що арешт протизаконно накладено також на картковий рахунок, який вона використовує для отримання аліментів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду задовольнив касаційну скаргу матері: скасував рішення судів попередніх інстанцій, визнав дії державного виконавця неправомірними, а його постанову про арешт коштів – незаконною та скасував останню з огляду на таке.
У січні 2018 року районний суд за позовом батька дитини встановив умови та графік його побачень із дочкою. Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу батька, зокрема, скасував обов’язкову присутність матері на перших побаченнях, змінив графік і тривалість зустрічей.
У подальшому окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовів матері про скасування постанов державного виконавця, якими на неї було накладено штрафи за невиконання згаданого судового рішення, і державний виконавець арештував гроші на банківських рахунках матері.
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольняючи скаргу, колегія суддів КЦС ВС зазначила таке.
Статтею 179 СК України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
Суди не звернули уваги, що аліменти, одержані на дитину, є її власністю, ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, тому на них не може бути звернуто стягнення. Суди не врахували, що аліменти на утримання дитини є іншою допомогою на дітей у контексті п. 10 ч. 1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, рішення суду про стягнення коштів та рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії є різними за своєю правовою природою, тому для цих рішень встановлено різний порядок їх виконання. Положеннями Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено можливості накладення арешту на грошові кошти боржника при виконанні рішення немайнового характеру.
Судові рішення, які перебувають на примусовому виконанні, є рішеннями немайнового характеру, виконавчий документ не містить жодних вимог щодо стягнення грошових коштів з боржника й закон прямо не передбачає можливість застосувати арешт грошових коштів як спосіб забезпечення виконання рішення немайнового характеру, тому державний виконавець має застосовувати тільки ті заходи, які передбачені розд. 8 Закону України «Про виконавче провадження». Ці заходи мають бути спрямовані на забезпечення виконання рішення саме немайнового характеру.
Намагання державного виконавця забезпечити виконання судового рішення немайнового характеру за допомогою заходів, які прямо не передбачені законом, є втручанням у право боржника на мирне володіння майном, тобто порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Із постановою Верховного Суду від 4 березня 2020 року у справі № 752/22214/16-ц (провадження № 61-21694св19) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://reyestr.court.gov.ua/.
Далее
Судове рішення від 25 листопада 2019 року, справа №420/1667/18:
«Об`єднана палата дійшла висновку, що за таких обставин тільки шляхом залучення експерта і на підставі його висновку у цьому кримінальному провадженні могла бути встановлена вартість викраденого майна та розмір матеріальних збитків. На порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК сторона обвинувачення не вчинила процесуальних дій із залучення експерта.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не встановили такий елемент складу злочину, як розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Надані стороною обвинувачення, досліджені й оцінені судами першої та апеляційної інстанцій докази не є належними і достатніми, щоб зробити висновок про вартість майна, яке було предметом замаху на крадіжку, у вчиненні якого обвинувачувалися ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та про розмір матеріальної шкоди.
Об`єднана палата вважає, що в матеріалах провадження відсутні належні, допустимі й достатні докази вчинення кримінального правопорушення засудженими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є істотним порушенням і тягне за собою скасування судових рішень через відсутність установленого розміру шкоди, завданої злочином.»
Уряд України вжив невідкладні та жорсткі заходи для запобігання поширенню коронавірусу SARS-CoV-2. Детальніше про це розповів у своєму Telegram-каналі прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, інформує УНН.
“Уряд вживає невідкладні заходи для запобігання поширенню (коронавіруса SARS-CoV-2, який викликає легеневу хворобу — ред) COVID-19! Щойно на засіданні Кабміну було прийнято низку ініціатив, мета яких — убезпечити людей від коронавірусної інфекції”, — написав прем’єр.
Так, Уряд підтримав рішення заборонити:
Прем’єр-міністр також зазначив, що на засіданні додатково було вирішено:
“Заходи жорсткі та кардинальні. Але здоров’я та життя наших громадян важливіші за тимчасові незручності. Прошу всіх з розумінням поставитися до запроваджених обмежень і попіклуватися про себе та своїх рідних”, — резюмував він.
Раніше УНН вже повідомляв, що Кабінет міністрів України вирішив заборонити залізничне, авіа, автобусне міжміське та міжобласне пасажирське сполучення в Україні з 12:00 18 березня, протягом 17 березня планово буде вводитись заборона на роботу метрополітену. В містах буде обмежено перевезення громадським транспортом.
До 3 квітня прийом громадян у відділах державної реєстрації актів цивільного стану з питань державної реєстрації шлюбу буде здійснюватися виключно на підставі заяв, поданих до 13 березня.
Про це повідомили у Міністерстві юстиції України.
З метою недопущення поширення коронавірусу COVID-19 та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою з 12.03.2020 по 03.04.2020 встановлено карантин, прийом громадян у відділах державної реєстрації актів цивільного стану обмежено на зазначений період.
Безпосередній прийом громадян здійснюватиметься виключно з питань державної реєстрації народження, смерті та видачі архівних документів про державну реєстрацію актів цивільного стану, необхідних для підтвердження при підзахороненні, а також державної реєстрації шлюбу (на підставі заяв, поданих до 13.03.2020). Державна реєстрація розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя, яке не має дітей, призначена на вказаний період, проводитиметься на загальних підставах.
У Міністерстві також наголошують, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1187/5 від 09.07.2015 «Про запровадження пілотного проекту щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет» громадянам надано можливість отримати консультацію або подати документи, необхідні для державної реєстрації актів цивільного стану, онлайн за допомогою веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».
