Національний банк України (НБУ) спростив порядок розкриття банківської таємниці.
Про це сказано в оприлюдненому в понеділок, 3 лютого, на сайті НБУ повідомленні. Згідно з офіційною інформацією, порядок розкриття банківської таємниці спрощено відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і покарання за набуття таких активів».
Ухвалений у жовтні минулого року Верховною Радою закон вніс і зміни до статті 62 закону «Про банки і банківську діяльність», що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю.
Відповідно д ухвалених змін, окремі держоргани можуть отримати за письмовим запитом без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, у тому числі й інформацію про контрагентів, навіть якщо їхні рахунки відкриті в інших банках.
В законі йдеться про такі органи, як Служба безпеки України (СБУ), Державне бюро розслідувань (ДБР), Національна поліція, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Антимонопольний комітет України та органи прокуратури України.
Саме з метою виконання цієї норми закону Нацбанк і упорядкував приписи щодо зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, зазначається в повідомленні НБУ.
Далее
Питання виключення учасника зі складу засновників ТОВ згідно з нормами закону «Про господарські товариства» належало до виключної компетенції зборів товариства. І суд не може їх підміняти.
З такими висновками судів попередніх інстанцій погодився й Касаційний господарський суд у справі №905/859/19.
ТОВ звернулося до господарського суду з позовом проти свого учасника про виключення його зі складу учасників. Позивач послався на відмову останнього від виконання рішення загальних зборів, що є порушенням статуту товариства. Крім того, відповідач, перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ, усупереч
інтересам товариства та статуту, переоформив право користування земельними ділянками на ФГ, в якому він є єдиним засновником.
Як зазначив КГС у постанові від 16.01.2020, норми закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачають лише дві підстави для виключення учасника з ТОВ/ТДВ, при цьому за рішенням органів управління товариства, а не суду. Останній тільки перевіряє обґрунтованість і законність прийняття рішення про виключення учасника в разі подання тим відповідного позову. Водночас суд не може перебирати на себе повноваження органів управління товариства та приймати таке рішення самостійно.
Крім того, у переліку документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток чи склад учасників ТОВ/ТДВ не згадуються.
Далее
На офіційному сайті Верховної Ради України з’явився текст законопроекту №2803 «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Ініціатором схвалення законопроекту став Кабінет Міністрів України, а написали його представники Міністерства юстиції.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що урядом поставлено завдання комплексно врегулювати питання здійснення повноважень у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та бізнесу без участі районних державних адміністрацій (РДА). Для цього потрібно врегулювати законодавство.
Також наголошується на необхідності якнайшвидшого переведення частини реєстраційних послуг в електронну форму. Зокрема, створення умов для проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень в електронній формі та заяв, поданих в електронній формі через особистий кабінет заявника, за умови його ідентифікації за допомогою кваліфікованого електронного цифрового підпису або інших альтернатив.
Що пропонується
Законопроектом пропонується виключення РДА з числа суб’єктів державної реєстрації, делегування частини повноважень у цій сфері речових прав на нерухоме майно та бізнес посадовим особам Міністерства юстиції України та/або його територіальним органам.
До таких повноважень пропонується, зокрема, віднести проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили, які отримуються у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру судових рішень і мають наслідком зміну відомостей у відповідних реєстрах, заборону вчинення реєстраційних дій, а також державну реєстрацію на підставі документів, що подаються заявниками в електронній формі.
Передбачається, що такі заяви громадян та юридичних осіб в електронній формі можуть бути подані незалежно від місцезнаходження останніх, а їх опрацювання для заявників здійснюватиметься з мінімальними затратами часу та ресурсів. Зазначене відповідає Концепції електронного урядування в Україні та має сприяти зменшенню проявів рейдерства.
У зв’язку зі зміною складу суб’єктів державної реєстрації зберігання реєстраційних справ у паперовій та формування їх в електронній формах покладатиметься на територіальні органи Міністерства юстиції України.
Також на законодавчому рівні закріплюється принцип екстериторіальності державної реєстрації нерухомості, розташованої в межах Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей.
Крім того, з метою оптимізації та впровадження нової ефективної моделі державної реєстрації у законопроекті передбачаються норми, спрямовані на запобігання проявам рейдерства, такі як внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей паперових носіїв інформації про речові права, зареєстровані до 1 січня 2013 року; підписання протоколу всіма учасниками товариства з обмеженою відповідальністю, що брали участь у загальних зборах у разі прийняття загальними зборами учасників рішення щодо обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу тощо.
Дещо спрощується механізм встановлення повноважень особи представника, що звертається для проведення реєстраційних дій, а саме нотаріальна посвічена довіренність не вимагатиметься у випадку проведення реєстраційних дій щодо державного органу або органу місцевого самоврядування.
На виконання вимог Указу Президента України №837 в частині позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та запровадження виключно судового порядку оскарження рішень державних реєстраторів тощо — проектом пропонується виключити статті 34 та 37 Закону про реєстрацію, що регулюють питання оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації до Міністерства юстиції. Набрання чинності цією нормою Закону передбачено 1 січня 2022 року.
Також передбачається внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Зокрема, чітко прописано, які документи подаються заявником для державної реєстрації постійно діючої арбітражної установи:
1) заява про державну реєстрацію постійно діючої арбітражної установи;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління засновника про створення постійно діючої арбітражної установи;
3) установчі документи постійно діючої арбітражної установи (положення, регламент).
Для державної реєстрації змін до відомостей про постійно діючу арбітражну установу подаються так самі документи плюс положення, регламент у новій редакції — у разі внесення змін, що містяться в установчих документах постійно діючої арбітражної установи.
Відтепер розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у день їх надходження (а не впродовж 24 годин, як раніше). А в разі надходження документів для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій після 15-ї години робочого дня або у вихідний чи святковий день, їх розгляд здійснюється не пізніше наступного робочого дня.
Далее
З метою відкриття законодавства для інвесторів, які хочуть прийти в Україну, буде визначено перелік законів, які матимуть офіційний англійський переклад. Про це повідомив перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук під засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій.
Закони матимуть відповідну аутентифікацію від Міністерства закордонних справ України.
«Щоб людина, яка хоче зайти в Україну, могла підняти ці законодавчі акти і подивитися: від моменту супроводу її під час внесення інвестицій, до моменту захисту її у суді. Щоб вона могла адекватно усвідомлювати плюси і мінуси, ризики і небезпеки, які можуть у неї виникати», — сказав Перший віце-спікер.
Далее
Позивач просив суд визнати недійсним усиновлення та зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни щодо недійсності усиновлення в актовий запис про народження і відновити первинні записи про його народження.
Позивач покликався на статтю 106 Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення про усиновлення), відповідно до якої усиновлення може бути проведене без згоди батьків, якщо батьки невідомі; батьків позбавлено батьківських прав; батьків визнано недієздатними або безвісно відсутніми; батьки понад 6 місяців не проживають разом з дитиною і без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи.
Також позивач вказував на те, що підтримував зв`язок зі своїм рідним батьком до самої його смерті, спілкувався з матір`ю батька і вважав її бабусею, приймав участь у похованні рідного батька та бабусі. Після їх смерті була відкрита спадщина, а у зв`язку із тим, що позивач, внаслідок проведеного усиновлення та внесення змін до актового запису про його народження, не може довести наявність кровного спорідненого зв`язку, він не може брати участь у спадкуванні.
Касаційний цивільний суд ВС вказав на те, що відповідно до статей 120, 121 Кодексу про шлюб та сім’ю України усиновлення могло бути визнано недійсним, якщо воно було проведено на підставі підроблених документів, або без наміру породити відносини, встановлені для батьків та дітей (фіктивне усиновлення), або особою, яка не могла бути усиновителем, лише за заявою особи, права якої були порушені усиновленням, а також за заявою органів опіки і піклування та прокурора. Правові підстави для скасування усиновлення визначалися статтею 123 КпШС, згідно з якою усиновлення скасовується, якщо воно суперечить інтересам дитини.
Суд зазначив, що, як правило, це має місце тоді, коли усиновитель перестає турбуватися про усиновлену дитину, негативно впливає на неї, залишає без піклування.
Суд касаційної інстанції звернув увагу, що відповідно до статті 124 КпШС скасування усиновлення не допускається, якщо до моменту пред`явлення вимоги про його скасування усиновлений досяг повноліття. Скасування усиновлення після досягнення усиновленим повноліття допускається, якщо діяння усиновленого (усиновителя) загрожують життю або здоров`ю усиновителя (усиновленого), другому з подружжя або їх дітям.
Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров`ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім`ї. Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися. Суд зазначив, що усиновлення після досягнення повноліття може бути скасованим лише у разі, якщо діяння усиновленого (усиновителя) загрожують життю або здоров`ю усиновителя (усиновленого), другому з подружжя або їх дітям, або, якщо сімейні відносини між ними не склалися.
КЦС ВС зауважив, що позивач, який є усиновленим, на день звернення до суду з позовом виповнилося 57 років, тобто він досяг повноліття, а його позовні вимоги не обґрунтовуються виключенням із установленого частиною першою статті 124 КпШС правила про можливість оскарження усиновлення після досягнення повноліття, а саме діяння усиновленого (усиновителя) загрожують життю або здоров`ю усиновителя (усиновленого), другому з подружжя або їх дітям, суди установивши зазначені вище фактичні обставини, правильно вирішили спір по суті, та відмовили у задоволенні позову.
