Опубликовано director 27 Янв 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Позичальниця в розписці, окрім іншого, зазначила про передачу в заставу позикодавцеві транспортного засобу, а перед цим видала йому довіреність, якою уповноважила представляти її інтереси з усіх без винятку питань, пов’язаних із відчуженням цього майна, а також укладати від її імені договори купівлі-продажу, міни, оренди, позики, визначаючи на власний розсуд ціну та інші умови, одержувати належні їй за цими договорами грошові суми.
Позичальниця не повернула коштів у передбачений договором строк, позикодавець реалізував транспортний засіб шляхом укладення від імені позичальниці договору купівлі-продажу та залишив усі виручені кошти собі.
Позикодавець звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу та процентів за договором, а позичальниця подала зустрічний позов про стягнення майнової шкоди.
Вона мотивувала вимогу тим, що внаслідок реалізації предмета застави позикодавець у повному обсязі повернув собі борг і має відшкодувати різницю між вартістю проданого майна і сумою боргу.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з позикодавця на користь позичальниці грошові кошти.
Суд першої інстанції вважав, що, незважаючи на відсутність заяв сторін у справі про зарахування зустрічних вимог, позикодавець, залишаючи у своєму користуванні грошові кошти, отримані від продажу майна, погодився на зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, тому укладений між сторонами у справі договір позики вважається повністю виконаним у день продажу такого майна.
Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій і вказав, зокрема, на таке.
Після настання строку повернення позики позикодавець мав право на стягнення з позичальниці тільки сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Оскільки суди не встановили, що позичальниця надала докази виконання свого обов’язку щодо повернення позики та сплати процентів за строк користування нею, то позикодавець має право на стягнення зазначеної суми позики та процентів, а тому первісний позов підлягає частковому задоволенню.
Верховний Суд не погодився з доводами судів першої та апеляційної інстанцій про те, що транспортний засіб на підставі довіреності та розписки перебував у заставі в позикодавця, оскільки застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 574 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заставу» (в редакції Закону України від 6 липня 2010 року № 2435-VI) у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об’єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.
Тлумачення ст. 601 ЦК України свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже сама собою наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і, відповідно, не припиняє зобов’язання. Необхідною і достатньою є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї зі сторін.
З огляду на відсутність заяви хоча б однієї сторони про зарахування суди першої та апеляційної інстанцій не мали підстав для висновку про те, що таке зарахування відбулося.
У ч. 12 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Оскільки первісний та зустрічний позов підлягали частковому задоволенню, то Верховний Суд провів зустрічне зарахування грошових коштів і стягнув різницю з позикодавця на користь позичальниці.
Із повним текстом постанови КЦС ВС від 15 січня 2020 року (провадження № 61-8487св18) у справі № 209/3022/16-ц можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87000505.
Далее
Опубликовано director 27 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев
Решение является обязательным, окончательным и таким, которое не может быть обжаловано.
Конституционный суд Украины (КСУ) признал неконституционными положения, предусматривающие поэтапное увеличение пенсионного возраста для отдельных категорий лиц. Решение принято 23 января.
«Речь идет о поэтапном увеличении на пять лет возраста для выхода на пенсию на льготных условиях с учетом соответствующего стажа работы и на пенсию за выслугу лет для работников, определенных в оспариваемых нормах закона №213», – говорится на сайте КСУ.
Решение суда касается следующих лиц:
- работников, которые заняты полный рабочий день на подземных работах и на других работах с тяжелыми и вредными условиями;
- трактористов-машинистов, занятых на производстве с/х продукции;
- женщин, работающих трактористами-машинистами строительных, дорожных и грузо-разгрузочных машин;
- доярок и свинарок;
- женщин, занятых на производстве табака;
- работниц текстильного производства;
- женщин, работающих на с/х производстве и воспитавших пятерых и более детей;
- водителей городского общественного транспорта (автобусов, троллейбусов, трамваев) и грузовых автомобилей, которые работают на вредном производстве.
КСУ исходит из того, что у работников, которые работали во вредных условиях и соглашались на такую работу из-за возможности получения отдельных льгот, были объективные ожидания, что у них есть право выхода на пенсию на особых условиях.
Далее
Опубликовано Karina 27 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев
В последнее время участились случаи, когда налогоплательщики получают SMS-сообщения о якобы имеющиеся долгах по ЕСВ, содержащие предложение пройти сверку с налоговой.
Но, как уверяют налоговики — это мошеннические схемы.
ГУ ГНС в Запорожской области отмечает, что администрируют и платят налоги и погашают задолженности в соответствии с нормами действующего законодательства Украины. Налоговая служба не отправляет SMS-сообщение о недоимке.
Плательщики вправе сверить суммы уплаченных налогов и сборов. Для этого следует обратиться к обособленным управлениям ГНС в вашей области.
Далее
Опубликовано Karina 27 Янв 2020 в Главная, Новости | Нет комментариев
Якщо ви отримали дзвінок від банку чи колекторів про необхідність повернути кредит, про який ви нічого не чули, ми пропонуємо декілька порад, як діяти.
1.Перевіряємо інформацію. Це можна зробити, звернувшись до банку, фінансової установи чи колекторської компанії, або онлайн в Українському бюро кредитних історій: https://www.ubki.ua/
Зазвичай проста комунікація дає можливість з’ясувати, що сталася помилка, або хтось вказав ваш телефон/адресу/дані як контактні, а, насправді, до кредиту ви відношення не маєте.
- Якщо інформація підтвердилася, ідіть до правоохоронних органів.
Напишіть заяву до поліції про те, що на вас був незаконно оформлено кредит. Це потрібно для фіксації факту події та внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
- Потрібно звернутися до кредитора чи колектора. Повідомте банк чи МФО про те, що ви особисто кредит не оформляли, та наведіть аргументи на вашу користь.
- Отримайте від банку завірені копії договорів про кредитування. Колектори повинні надати вам договір переуступки вашої заборгованості.
- Зверніться до юриста-спеціаліста з банківського права або самостійно виявіть ознаки підробки договору.
- Переконайте банк чи фінансову установу у підробці документа. Це дасть змогу об’єднати зусилля для викриття шахрая.
- Повідомте про підробку регуляторні організації у сфері банківського сектору. Зокрема, Національний банк України. Для сфери небанківського мікрокредитування – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Регулятор може призначити перевірку, вимагати від установ пояснень.
- Готуйте позов до суду.
І головне не втрачайте надію. Ось приклад успішного вирішення через суд подібної проблеми.
Тростянчанин звернувся до суду з позовом до банку про визнання недійсним договору позики. Свої вимоги мотивував тим, що договір з банком ніколи не укладав та не підписував.
Про те, що став жертвою шахрайської схеми, чоловік дізнався коли отримав поштою копію рішення про стягнення з нього на користь банка заборгованості за кредитним договором, укладеним в електронному вигляді шляхом реєстрації на інтернет-сайті, на суму більше ніж 20 000 грн.
Про існування такого договору йому не було відомо. Електронної пошти у нього немає, не робив жодних дій, які б підтверджували його наміри щодо отримання позики від даної фінансової установи, вважає, що він має відносини із фінансовими шахраями, які використали копії його документів.
Чоловік із заявою звернувся до Тростянецького відділення поліції, в якій вказав, що впродовж 2018 року невідомі йому особи, без його відома, оформили на нього кредити у різних баках України, на суму більше 30 тисяч гривень, — повідомляє прес-служба Тростянецького районного суду Сумської області.
Суд під час розгляду справи встановив, що позивач не реєструвався у інформаційно-телекомунікаційній системі банку, договір позики за допомогою електронного підпису не підписував. Доказів, які б підтверджували, що сума позики була зарахована на поточний рахунок позивача немає. Належні докази того, що із боку позивача була вчинена будь-яка дія, направлена на укладення даного договору та на отримання коштів на умовах позики суд не встановив. Суд визнав недійсним договір про надання позики, укладений між фінансово-кредитною установою та місцевим жителем.
З рішенням суду можна ознайомитися в ЄДРСР за № 588/1942/19.
А ми, в свою чергу, нагадуємо, що в Юридичній компанії-Лєгал працюють адвокати із великою позитивною практикою у вирішенні подібних правовідносин.
За консультацією звертайтесь: 701-88-71; 068-124-25-85; 097-754-79-48
Далее
Опубликовано Karina 27 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев
Минфин инициирует нормативно-правовую базу для установления комплексных сканирующих систем стационарного типа для таможенного контроля в пунктах пропуска через государственную границу. Об этом свидетельствует разработанный проект приказа министерства.
Таможенный контроль товаров и транспортных средств сканирующему системами стационарного типа будут осуществлять не менее двух должностных лица подразделения таможенного оформления, допущенных к ее эксплуатации.
При этом одно должностное лицо — оператор движения, второе — оператор регистрации сопроводительных документов и работы с изображениями.
При необходимости дополнительно можна привлекать третье должностное лицо, выполняющее функции оператора системы контроля.
Обязанности оператора движения транспортных средств в рабочей зоне сканирующей системы стационарного типа и операторов системы контроля, регистрации сопроводительных документов и работы с рентгеновским изображением являются взаимозаменяемыми.
Непосредственное сканирование производится исключительно в пределах зоны сканирования.
После сканирования товара и транспортного средства оператор регистрации сопроводительных документов и работы с изображениями исследует, анализирует и сравнивает сведения, указанные в товаросопроводительных документах, со сведениями, полученными в результате анализа рентгеновского изображения, а также сравнивает полученные изображения с предыдущими изображениями с архивной базы изображений с целью выявления их несоответствия и возможного выявления нарушений таможенных правил.
Далее
Опубликовано Karina 27 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев
Суть дела: за время супружеской жизни истец в интересах семьи для приобретения квартиры взял кредит в банке. После расторжения брака истец погасил долг по кредиту самостоятельно, поэтому просил взыскать с бывшей жены половину уплаченных им средств.
Местный суд удовлетворил такие исковые требования. Решением с бывшей жены взыскано половину суммы от выполненного обязательства, а также судебные расходы.
Согласно ч. 4 ст. 65 Семейного кодекса, договор, заключенный одним из супругов в интересах семьи, создает обязанности для второго из супругов, если имущество, полученное по договору, использовано в интересах семьи.
Также согласно заключению, изложенном в постановлении Верховного Суда Украины по делу № 6-539цс16 от 14.09.2016, в состав имущества, подлежащего разделу, входит общее имущество, имеющееся у супругов на время рассмотрения дела, и то, что находится у третьих лиц.
При разделе имущества учитываются также долги супругов и правоотношения по обязательствам, возникшим в интересах семьи.
Таким образом, если одним из супругов заключен договор в интересах семьи, то гражданские права и обязанности по этому договору возникают у обоих супругов.
Напомним, что соответствующее решение местного суда может быть обжаловано в апелляции.
Соответствующее постановление по делу № 552/5968/19 Киевский районный суд г. Полтавы принял 10 января 2020.
Далее
