Юридическая Компания

Новости

Неправильная дата в постановлении о нарушении ПДД не является основанием для его отмены

Опубликовано 17 Янв 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Неправильная дата в постановлении о нарушении ПДД не является основанием для его отмены

Описка в дате составления постановления о совершении админправонарушения при доказанности факта совершения такого правонарушения не может быть основанием для отмены этого документа.

Соответствующее положение содержится в постановлении КАС ВС от 24 декабря 2019 года по делу № 459/1801/17.

Обстоятельства дела

Судами первой и апелляционной инстанций установлено, что 2 июля 2017 года инспектором патрульной полиции вынесено постановление о наложении административного взыскания по делу об административном правонарушении, которым истец привлечен к административной ответственности по ч. 2 ст. 122 Кодекса Украины об административных правонарушениях и наложено на него административное взыскание в виде штрафа в сумме 425 грн. Указанное постановление датировано 2 июня 2017 года.

В постановлении указано, что 2 июня 2017 года, руководя транспортным средством KIA SORENTO, истец осуществил обгон транспортного средства, двигавшегося впереди него на перекрестке, чем нарушил требования подпункта «а» пункта 14.6. раздела 14 Правил дорожного движения.

Истец обратился в суд с иском, в котором просил:

— признать противоправными действия инспектора патрульной полиции относительно рассмотрения дела об административном правонарушении на месте его совершения;

— отменить вынесенное постановление о наложении административного взыскания по делу об административном правонарушении.

Местный и апелляционный суды иск удовлетворили.

Не соглашаясь с решениями судов первой и апелляционной инстанции ответчик подал кассационную жалобу, в которой просил их отменить и принять новое решение, которым отказать в удовлетворении исковых требований.

В обоснование кассационной жалобы жалобщик указывал, что в обжалованном постановлении в результате описки определена неправильная дата совершения административного правонарушения истцом — 2 июня 2017 года вместо 2 июля 2017 года.

Жалобщик указывает, что о наличии описки в обжалованном постановлении ответчик указывал в отрицаниях на административный иск. Кроме того, истцом не отрицается тот факт, что событие состоялось именно 2 июля 2017 года, что подтверждено, в том числе, и видеозаписями.

Позиция Верховного Суда

Согласно положений ч. 3 ст. 283 КУоАП постановление по делу об административном правонарушении в сфере обеспечения безопасности дорожного движения, кроме данных, определенных частью второй данной статьи, должно содержать сведения, в частности, о дате, времени и месте совершения административного правонарушения.

Коллегия судей Верховного суда указывает, что истцом не отрицается тот факт, что событие правонарушения состоялось именно 2 июля 2017 года, что подтверждено, в том числе, и видеозаписями.

Анализ приведенных правовых норм и обстоятельств дела дают основания для заключения, что указание инспектором в обжалованном постановлении неправильных данных, в том числе и неправильной даты составления постановления, не опровергает нарушения истцом требований подпункта «а» пункта 14.6. раздела 14 Правил Дорожного движения и является опиской.

Аналогичная правовая позиция относительно неточностей сведений в постановлении о привлечении лица к административному правонарушению, уже была выражена Верховным Судом в постановлении от 28 ноября 2018 года по делу № 537/1214/17 и коллегия судей Верховного Суда не находит оснований для отступления от указанной правовой позиции.

Следовательно в данном случае основным и обязательным признаком объективной стороны правонарушения является противоправное деяние, факт совершения которого подтвержден видеоматериалами, отсутствие которого бы исключало состав данного административного правонарушения.

Далее

С 09.02.2020 вступают в силу изменения, касающиеся выезда на временно оккупированную территорию Украины (ВОТУ) и въезда из нее граждан Украины в возрасте до 16 лет.

Опубликовано 16 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев

С 09.02.2020 вступают в силу изменения, касающиеся выезда на временно оккупированную территорию Украины (ВОТУ) и въезда из нее граждан Украины в возрасте до 16 лет.

Согласно изменениям, выезд на ВОТУ детей в возрасте до 16 лет возможен в сопровождении родителей (родители (усыновители), опекунов, попечителей или других законных представителей), или уполномоченных ими лиц. Такая возможность возникает, если эти дети въехали на подконтрольную украинской власти территорию в сопровождении этих взрослых. В таких случаях наличие второго родителя или поручений от него не обязательно.

Выезд детей в возрасте от 14 до 16 лет на временно оккупированную территорию Украины, родители которых проживают на этой территории, возможен без постороннего сопровождения при наличии информации об учебе этих детей в Единой государственной электронной базе по вопросам образования.

Въезд на ВОТУ граждан Украины, которые выехали с этой территории для оформления документов, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины, и выезд из ВОТУ лиц, выезжавших с этой территории для оформления документов, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины, осуществляется при условии предъявления справки, выданной территориальным органом (подразделением) ГМС.

Кроме того, изменениями предусмотрено, что выезд на ВОТУ и въезд с нее граждан Украины, не достигших 16-летнего возраста, осуществляется при условии предъявления паспорта гражданина Украины или паспорта гражданина Украины для выезда за границу.

Далее

Внесено зміни до 12 законодавчих актів щодо ЄСВ

Опубликовано 16 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев

Внесено зміни до 12 законодавчих актів щодо ЄСВ

16 січня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Як повідомили у Раді, Закон передбачає, що податки сплачуються там, де підприємці заробляють; за умови продажу українських активів в «офшорах», податок сплачується в Україні; припиняє схему виводу капіталу через укладення контрактів із закордоном; значно пом’якшені штрафні санкції для вітчизняних підприємців і полегшується процедура оскарження дій податкової.

Законом внесено зміни до 12 законодавчих актів, зокрема, до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо приведення у відповідність до діючого законодавства назв центральних органів виконавчої влади, що здійснюють адміністрування ЄСВ.

Зміни також стосуються уточнення порядку направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, внесення змін до розміру штрафних санкцій за порушення вимог, передбачених Законом; Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо уточнення формули розрахунку питомої ваги вартості реалізованих сільськогосподарських товарів, при досягненні якої у сільськогосподарського товаровиробника виникає право на отримання бюджетної дотації.

Законом також внесено зміни до ще 63 законодавчих актів України, якими передбачається узгодити питання розподілу повноважень між органами податкової та органами митної служби та якими чітко визначено, що контролюючий орган — це орган, який визначений Податковим кодексом України.

Законом також пропонується більш точно визначити механізм адміністрування і механізм оскарження рішень з донарахуванню з ЄСВ.

Далее

Створено госпітальний округ та збільшать оплату водіям швидких. Набув чинності закон.

Опубликовано 16 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев

Створено госпітальний округ та збільшать оплату водіям швидких. Набув чинності закон.

16 грудня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я».

Законом створюється госпітальний округ – сукупність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, що забезпечують медичне обслуговування населення відповідної території.

У межах госпітального округу визначаються опорні заклади охорони здоров’я.

Порядок створення госпітальних округів та перелік опорних закладів охорони здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Законом, зокрема, відновлено можливість перетворення закладів охорони здоров’я комунальних та державних установ у некомерційні та казенні підприємства відповідно, що була заблокована у зв’язку з внесенням у 2018 році змін до Цивільного кодексу України.

Законом до 31 грудня 2020 року встановлено, що:

1) кредитори державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що реорганізуються в комунальні некомерційні та казенні підприємства, не вправі вимагати від них виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання або забезпечення виконання зобов’язання. Згода кредитора на заміну боржника у зобов’язанні у такому разі не вимагається;

2) обов’язкова оцінка майна, передбачена Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», для закладів охорони здоров’я, що реорганізуються в комунальні некомерційні та казенні підприємства, не застосовується;

3) звільнення працівників закладів, що реорганізуються в комунальні некомерційні та казенні підприємства, допускається лише у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу;

4) передача нерухомого майна від державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ до казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, що утворюються внаслідок реорганізації, здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку відповідних бюджетних установ щодо такого майна та результатів обов’язкової його інвентаризації;

5) власні надходження бюджетних установ, які зараховуються до доходу бюджету внаслідок реорганізації, використовуються виключно для формування статутного капіталу утворених закладів охорони здоров’я.Законом також чітко окреслено та розмежовано сферу відповідальності держави та органів місцевого самоврядування у сфері організації медичного обслуговування населення.

Законом передбачається забезпечити справедливу оплату праці немедичних працівників бригад екстреної медичної допомоги, а саме водіїв бригад екстреної медичної допомоги, які працюють у таких самих складних умовах, що і медичні працівники, несуть співмірне з ними фізичне та психологічне навантаження і їх робота пов’язана із такими ж ризиками для здоров’я, у тому числі від дорожньо-транспортних пригод. Для цього Законом поширено на водіїв бригад екстреної медичної допомоги умови оплати праці та заходи соціального захисту, передбачені для медичних працівники системи екстреної медичної допомоги частиною 4 статті 11 Закону України «Про екстрену медичну допомогу».

Законом усунуто неузгодженість у законодавчому регулюванні правовідносин у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виникла через зміну системи центральних органів виконавчої влади у 2014 році, коли було реорганізовано Державну санітарно-епідеміологічну службу та передано її повноваження до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Законом передано до Держпродспоживслужби України повноваження по затвердженню та розміщенню на своєму офіційному сайті методичних настанов з дотримання вимог законодавства щодо безпечності харчових продуктів як до органу, який затверджує власне гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів та з метою консолідації напрямів його діяльності.

Далее

Прийнято Закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»

Опубликовано 16 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев

Прийнято Закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»

В Україні будуть дозволені казино та зали ігрових автоматів, а для здійснення діяльності у сфері азартних ігор потрібно буде купити ліцензію.

Відповідні норми містить проект закону № 2285-д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», прийнятий за основу Верховною Радою, передає «Закон і Бізнес».

Під час пленарного засідання депутати також розглянули три альтернативні законопроекти. Згідно з прийнятим проектом, в Україні запроваджується вичерпний перелік дозволених видів діяльності у сфері азартних ігор. До них належать:

— організація та проведення азартних ігор в гральних закладах казино та через мережу Інтернет;

— організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та через мережу Інтернет;

— організація та проведення ігор в залах гральних автоматів;

— випуск та проведення лотерей;

— організація та проведення азартних ігор в покер через мережу Інтернет;

— ліцензування діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор.

Документом запроваджується система ліцензування діяльності у сфері азартних ігор з диференційованим розміром плати за ліцензії залежно від виду діяльності, розташування грального закладу тощо. Встановлюються  вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор з метою забезпечення їх фінансової стабільності та гарантування виплат виграшів, а також спеціальні вимоги щодо відповідності грального обладнання, що використовується для проведення азартних ігор, загальноприйнятим міжнародним стандартам.

Крім того, встановлюються вимоги до гравців та їх ідентифікації, що сприятиме попередженню негативних наслідків від участі в азартних іграх, зокрема осіб, які не досягнули 18 року та фінансові санкції за невиконання таких вимог. Створюється реєстр самообмежених осіб та осіб, щодо яких наявні інші обмеження, що надає змогу обмежити участь в азартних іграх фізичної особи термін від 6 місяців до 3 років. Встановлюється обмеження щодо місць проведення азартних ігор та вносяться зміни до Закону України «Про рекламу», що запроваджують обмеження щодо реклами азартних ігор.

Законопроектом передбачається, що регулювання у сфері азартних ігор здійснюється спеціальним органом — Комісією з розвитку та регулювання азартних ігор, що підпорядкований Кабінету Міністрів України.

До компетенції Комісії відноситься ліцензування організаторів азартних ігор, ведення відповідних реєстрів, встановлення вимог щодо сертифікації відповідного грального обладнання.

Документом запроваджується система онлайн моніторингу, що дозволить здійснювати державний контроль за діяльністю організаторів азартних ігор шляхом отримання даних від грального обладнання організаторів азартних ігор, які підключені до єдиної системи.

Далее

Прийнято Закон про повну середню освіту

Опубликовано 16 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев

Прийнято Закон про повну середню освіту

16 січня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Новації закону для дітей

Гарантії рівного доступу до освіти

Так, Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням.

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії

Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).

Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів

Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності

Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.

Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.

Вибір предметів учнями

Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).

Три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас.

Це також новація новоприйнятого Закону, ці періоди – найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.

Більше прав для учнівського самоврядування

Закон передбачає:

чіткі повноваження учнівського самоврядування;

право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;

право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою

Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Дана новація – результат деталізації положень Закону «Про освіту».

Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;

у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;

зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Новації закону для вчителів

Більші можливості для зростання зарплати вчителя

Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.

«Це лише окремі кроки у напрямі збільшення зарплати вчителя. Цьогоріч Міністерство освіти і науки планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів», – відзначила Ганна Новосад.

Педагогічна інтернатура для молодого вчителя

Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.

Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів

Так, новий Закон  встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов’язки, яких набувають учителі у разі її  успішного проходження.

Новації закону для батьків

Безпечніше середовище для дітей

Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти

Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

Новації для освітних підприємців

Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами

Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Нові підходи до призначення директорів шкіл

Згідно з Законом «Про освіту», директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія.

Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.

При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

Фінансова автономія шкіл

Новоприйнятий Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:

формування структури закладу та штатного розпису;

встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;

оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;

оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;

укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.

Далее