Юридическая Компания

Новости

С 1 января 2020 года повысился судебный сбор

Опубликовано 2 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев

С 1 января 2020 года повысился судебный сбор

С 1 января 2020 года прожиточный минимум для трудоспособных лиц в Законе о Госбюджете на 2020 год установлен на уровне 2102 грн. Соответственно, повысились ставки судебного сбора, которые будут следующими:

Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору

Мінімум

Максимум

Ставка судового збору

1. За подання до суду:

     

1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:

     

юридичною особою

2102 грн

735 700 грн

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

фізичною особою або фізичною особою — підприємцем

840,80 грн

10510 грн

1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:

     

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем

2102 грн

2102 грн

1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

фізичною особою

840,80 грн

840,80 грн

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

3) позовної заяви:

     

про розірвання шлюбу

840,80 грн

840,80 грн

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

про поділ майна при розірванні шлюбу

840,80 грн

6 306 грн

1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:

     

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем

1051 грн

1051 грн

0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

фізичною особою

420,40 грн

420,40 грн

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4 1) заяви про видачу судового наказу

210,20 грн

210,20 грн

0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4 2) заяви про скасування судового наказу

105,10 грн

105,10 грн

0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4 3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України

420,40 грн

420,40 грн

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

     

позовної заяви немайнового характеру

840,80 грн

840,80 грн

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

позовної заяви про відшкодування моральної шкоди

2102 грн

 

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

   

150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду

   

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми

8) підпункт виключено

     

9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:

     

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем

2102 грн

2102 грн

1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

фізичною особою

420,40 грн

420,40 грн

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2. За подання до господарського суду:

     

1) позовної заяви майнового характеру

2102 грн

735 700 грн

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2) позовної заяви немайнового характеру

2102 грн

2102 грн

1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2 1) заяви про видачу судового наказу

210,20 грн

210,20 грн

0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2 2) заяви про скасування судового наказу

105,10 грн

105,10 грн

0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення

1051 грн

1051 грн

0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

   

150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство

   

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

6) підпункт виключено

     

7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду

2102 грн

2102 грн

1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

8) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство

4204 грн

4204 грн

2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

9) заяви про порушення справи про банкрутство

21 020 грн

21 020 грн

10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною

4204 грн

4204 грн

2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

3. За подання до адміністративного суду:

     

1) адміністративного позову:

     

майнового характеру, який подано:

     

суб’єктом владних повноважень, юридичною особою

2102 грн

21 020 грн

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

фізичною особою або фізичною особою — підприємцем

840,80 грн

10 510 грн

1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

немайнового характеру, який подано:

     

суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою — підприємцем

2102 грн

2102 грн

1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

фізичною особою

840,80 грн

840,80 грн

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

   

150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду

   

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви

4) підпункт виключено

     

5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду

2102 грн

2102 грн

1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення

630,60 грн

630,60 грн

0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4. За видачу судами документів:

     

1) за повторну видачу копії судового рішення

6,31 грн

не визначено (залежить від кількості аркушів)

0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу

2) підпункт виключено

     

3) підпункт виключено

     

4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання

63,06 грн

63,06 грн

0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень»

6,31 грн

не визначено (залежить від кількості аркушів)

0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії

6) за виготовлення копій документів, долучених до справи

6,31 грн

не визначено (залежить від кількості аркушів)

0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії

5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення

420,40 грн

420,40 грн

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Далее

ККС: Зловживання владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з його службових повноважень

Опубликовано 2 Янв 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ККС: Зловживання владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з його службових повноважень

Відповідно до вироку суду особа створив та очолив озброєну банду, до участі якої залучив свого знайомого, який раніше займався обміном валюти, а також свого рідного брата — працівника міліції БМОП «Беркут», який в свою чергу залучив свого знайомого діючого працівника міліції СБСМ «Грифон».

Вказані особи зорганізувались між собою в стійке озброєне об`єднання для вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів і всі усвідомлювали факт існування такої озброєної банди і були об`єднані єдиним злочинним планом із розподілом функцій з метою заволодіння грошовими коштами, окремих фізичних осіб, які здійснювали обмін валюти в м. Харкові, з подальшим їх викраденням, поєднаних із застосуванням фізичного насильства, вогнепальної та холодної зброї, з використанням спеціальних засобів та службових посвідчень працівників міліції, технічних засобів отримання інформації.

Суд першої інстанції засудив осіб за ст. 257 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, за ч. 3 ст. 146 КК України за ч. 4 ст. 187 КК України за ч. 3 ст. 289 КК України, за відповідними частинами ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України

Апеляційний суд, зокрема, вирок суду скасував, а кримінальне провадження закрив

— в частині засудження осіб за ст. 257 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді та вичерпанням можливостей їх отримання;

— щодо двох осіб за ч. 2 ст. 364 КК України, особи за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та особи за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в їх діянні складу вказаного злочину;

Прокурор не погодився з ухвалою апеляційного суду та в касаційній скарзі, зокрема, зазначав, що висновок суду апеляційної інстанції про скасування вироку та закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України в частині засудження двох осіб за ч. 2 ст. 364 КК України, особи за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, як пособництво і особи за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України як організація зловживання владою та службовим становищем у зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочину, оскільки вони з метою створення видимості законності злочинних дій використовували свої особисті службові посвідчення працівників міліції, пред`являли їх потерпілим та перехожим, а також застосовували спеціальний засіб — браслети сталеві.

Касаційний кримінальний суд ВС не визнав такі доводи прокурора обґрунтованими. Суд зазначив, що з фактичних обставин провадження, встановлених судом, вбачається, що 2 особи були працівниками міліції.

Одночасно ч. 2 ст. 364 КК України передбачає відповідальність за зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам, що спричинило тяжкі наслідки.

Суд роз’яснив, що зловживання владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з його службових повноважень та були пов`язані із здійсненням прав та обов`язків, якими ця особа наділена в силу посади, яку обіймає.

Далее

Діє закон про спрощену модель оцінку нерухомості

Опубликовано 28 Дек 2019 в Новости | Нет комментариев

Діє закон про спрощену модель оцінку нерухомості

27 грудня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна».

Законом спрощується процедура оцінки нерухомих об’єктів шляхом ліквідації корупційної схеми в сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та припинення здирництва коштів з оцінювачів та нотаріусів на користь приватних структур за користування належної державі Єдиною базою даних звітів про оцінку, а також запровадити новий альтернативний спрощений спосіб оцінки об’єктів нерухомості через автоматичну її оцінку модулем Фонду державного майна України.

З 1 січня 2020 року передбачається запровадити нову значно спрощену модель оцінки об’єктів нерухомості, що дозволить проводити автоматичну оцінку в максимально короткі строки. Завдяки цій системі будь-яка особа зможе отримати довідку про автоматичну оцінку об’єкта нерухомого майна і на її підставі укласти угоду щодо об’єкта нерухомості. У разі незгоди з вартістю об’єкта нерухомого майна, визначеною модулем автоматично, особа має право звернутись до суб’єкта оціночної діяльності і провести оцінку в загальному порядку з реєстрацією звіту в Єдиній базі.

Також з 1 січня 2020 року приватні електронні майданчики будуть вилучені з процедури реєстрації та перевірки реєстрації інформації звітів про оцінку об’єктів нерухомості, відключені від Єдиної бази даних звітів про оцінку, а суб’єкти оціночної діяльності та нотаріуси отримають прямий безпосередній доступ до Єдиної бази даних звітів про оцінку.

Законом передбачено, що нотаріуси отримають право безоплатного доступу до Єдиної бази для перевірки довідок та звітів про оцінку об’єктів нерухомості.

Законом встановлено, що інформація з Єдиної бази звітів про оцінку буде відкритою, передбачено автоматичне оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість в режимі відкритого, прямого неавторизованого доступу з можливістю завантаження (крім відомостей, що становлять персональні дані замовника звіту та/або власника майна відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»).

Звіти про оцінку зберігатимуться в Єдиній базі в електронній формі.

Відповідні зміни внесено до Податкового кодексу України.

«Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 2-5 розділу І, які набирають чинності з першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення Фондом державного майна України рішення про введення в промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 1 липня 2020 року», – йдеться у тексті закону.

Далее

Открытие новых счетов после ареста предыдущих является препятствием исполнению судебного решения: ВС

Опубликовано 28 Дек 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Открытие новых счетов после ареста предыдущих является препятствием исполнению судебного решения: ВС

Суть дела: госисполнитель наложил арест на средства предприятия на счетах в банках, о чем предприятию было сообщено. Однако директор предприятия умышленно открыл новые расчетные счета по которым оно осуществляло финансово-хозяйственные операции.

По приговору местного суда директора был осужден, в частности, по ч. 3 ст. 382 УК (неисполнение судебного решения).

Апелляционный же суд отменил этот приговор и закрыл уголовное производство за отсутствием в действиях состава уголовного преступления.

Читайте также: в 2020 году налоговики проведут 6147 проверок

Однако коллегия судей Уголовного суда ВС не согласилась с такой позицией апелляционного суда и направила дело на новое рассмотрение в суде апелляционной инстанции.

Верховный Суд отметил, что объективная сторона преступления, предусмотренного ст. 382 УК, заключается в одном из таких, альтернативно указанных в диспозиции деяний, как неисполнение (уклонение от исполнения) приговора, определения, постановления, решения суда или препятствование их исполнению.

За этой нормой материального права состав преступления является формальным, ведь его объективная сторона исчерпывается совершением одного из указанных в законе деяний — действия (препятствование) или бездействия (неисполнение). И именно с этого момента преступление признается оконченным.

Препятствование исполнению судебного акта — это активные действия, которые составляют противодействие реализации требований, содержащихся в этом акте, совершаемых с целью недопущения его выполнения.

Одной из форм препятствования исполнению судебного решения является открытие новых счетов в банках или других финансовых учреждениях несмотря на наложенный государственным исполнителем арест на средства должника — юридического лица (ч. 4 ст. 52 Закона «О исполнительном производстве»).

Соответствующее постановление по делу № 701/340/17 ВС принял 10.12.2019.

Далее

Правительство хочет ввести 7 видов трудовых договоров в законе, который заменит КЗоТ

Опубликовано 28 Дек 2019 в Новости | Нет комментариев

Правительство хочет ввести 7 видов трудовых договоров в законе, который заменит КЗоТ

27 декабря правительство одобрило законопроект, который повысит занятость населения, разработанный специалистами Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства. Пока он имеет рабочее название «О труде». В случае его одобрения законопроект заменит действующий КЗоТ, который датирован 1971 годом.

Как уверяют в Минэкономики, этот закон вступит в силу через 6 месяцев после рассмотрения и принятия парламентом. Еще в течение года будет действовать так называемый переходный период. За это время произойдет адаптация трудовых отношений и кадровых документов к нововведениям.

Указанную информацию разместило министерство на своем сайте.

Сам же документ уже появился на просторах СМИ. Действительно ли он имеет много новаций? Да, но не все изменится.

Например, работодатели и в дальнейшем будут сообщать ГНС о принятых работниках.

Ежегодный основной отпуск будет длиться столько, как и сейчас — не менее 24 календарных дней. Однако отпускные будут выплачивать до начала отпуска без четкого срока, хотя сейчас он составляет за 3 дня.

Неизменной оставят и продолжительность декретного отпуска.

А вот неоплачиваемый отпуск по семейным обстоятельствам позволят взять на 30 календарных дней.

Нормальную продолжительность рабочего времени оставят без изменений — 40-часовая рабочая неделя.

Однако появится порядок установления гибкого рабочего времени и дистанционной работы (на дому). Все нюансы такой работы работник и работодатель будут фиксировать в трудовом договоре.

Кстати, трудовые договора будут следующих видов:

— бессрочными;

— срочными;

— краткосрочными;

— сезонными;

— с нефиксированным рабочем временем;

— ученический трудовой договор;

— трудовой договор с домашними работниками.

Менять условия трудовых договоров будут, оформляя новый трудовой договор или внося изменения в действующий в виде дополнительного соглашения. Последнее можно будет заключать в электронной форме. Однако почему-то исчезло условие о двухмесячном периоде предупреждения об изменении существенных условий труда. Зато работнику гарантируют, что без его согласия условия трудового договора нельзя изменить. Но в тоже время работодателю дают право уволить работника, если тот не хочет соглашаться с изминениями условий трудового договора.

Как и обещали ранее в правительстве, учет трудовой деятельности будут вести в электронной форме.

Далее

Велика Палата ВС вказала, в порядку якого судочинства розглядати спір про стягнення після звільнення посадової особи збитків, спричинених товариству

Опубликовано 28 Дек 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Велика Палата ВС вказала, в порядку якого судочинства розглядати спір про стягнення після звільнення посадової особи збитків, спричинених товариству

ТОВ звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути з відповідача на його користь 373 191,86 грн на відшкодування завданих збитків.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ зазначило, що воно є власником автомобіля марки Mazda Tribute, яким користувався відповідач для організації господарської діяльності ТОВ, під час перебування на посаді генерального директора цього товариства.

Тому позивач просив стягнути з відповідача вартість автомобіля на відшкодування збитків, завданих його неповерненням.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд виходив з того, що неповернення відповідачем автомобіля, наданого йому в користування, обмежує право власності позивача, завдає йому майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню у повному обсязі відповідачем як особою, яка її завдала.

Апеляційний суд не погодився з визначеним судом першої інстанції розміром збитків та дійшов висновку, що оскільки балансова вартість автомобіля становить 113 290,00 грн, тому саме такий розмір шкоди підлягає стягненню.

Апеляційний суд відхилив посилання відповідача на порушення судом першої інстанції правил предметної юрисдикції, вказавши, що правовідносини між ТОВ та відповідачем щодо стягнення збитків через неповернення автомобіля виникли після припинення повноважень відповідача як посадової особи, не є за своєю суттю господарськими, не пов`язані з управлінням суб`єктом господарювання.

Велика Палата ВС не погодилась з таким висновком, скасувала судові рішення, а провадження у справі закрила.

ВП зазначила, що у частині другій статті 89 Господарського кодексу України визначено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

— діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
— діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
— діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
— бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;
— іншими винними діями посадової особи.

ВП зазначила, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
— участь у спорі суб`єкта господарювання;
— наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
— наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції, такий спір виник між господарським товариством та його посадовою особою, стосується рішень, дій чи бездіяльності цієї посадової особи на виконання нею своїх повноважень з управління товариством, організацією діяльності товариства.

Суд звернув увагу, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачу завдано збитків унаслідок неповернення належного йому на праві власності автомобіля, яким користувався відповідач під час перебування на посаді генерального директора товариства.

Оскільки правовідносини, які виникли між ТОВ та відповідачем щодо відшкодування збитків, завданих неповерненням автомобіля, стосуються дій або бездіяльності відповідача під час здійснення своїх повноважень як посадової особи, такі правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення особи з посади генерального директора цього товариства.

Тому ВП дійшла висновку, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (постанова від 11.12.2019 у справі № 638/15118/16-ц).

Далее