Требования об освобождении имущества из-под ареста, основывающиеся на праве собственности на него, являются разновидностью негаторного иска и могут быть рассмотрены судом гражданской юрисдикции. Рассмотрение этих требований по правилам уголовного судопроизводства законом не предусмотрено. Суд уголовной юрисдикции компетентен рассматривать гражданский иск исключительно вместе с уголовным делом, поступившим в суд с обвинительным заключением.
Соответствующее решение содержится в постановлении БП от 8 ноября 2019 года № 643/3614/17.
Истцы ссылались на то, что в 2008 году постановлением следователя прокуратуры был наложен арест на имущество обвиняемого, в частности, на квартиру. При этом в указанном постановлении следователя содержится ссылка на то обстоятельство, что указанная квартира принадлежит одному из истцов на праве общей совместной собственности.
Приговором районного суда этого истца признали виновным в совершении преднамеренного убийства с целью скрыть иное преступление или облегчить его совершение и назначено наказание в виде лишения свободы на срок 15 лет, с конфискацией всего имущества, являющегося собственностью осужденного.
Истцы ссылались на то, что указанная выше квартира принадлежат им на праве общей частичной собственности, просили иск удовлетворить.
Заочным решением районного суда иск удовлетворен. Снят арест с квартиры, наложенный постановлением прокуратуры. Исключены из Государственного реестра вещных прав на недвижимое имущество ведомости относительно ареста на указанную квартиру. Решен вопрос распределения судебных расходов.
Определением апелляционного суда заочное решение районного суда отменено. Производство по делу закрыто. Решен вопрос распределения судебных расходов.
Определение апелляционного суда мотивировано тем, что вопрос снятия ареста с недвижимого имущества, наложенного в пределах уголовного производства, должно решаться в порядке УПК и не может быть предметом рассмотрения в порядке гражданского судопроизводства на что истцы подали касационную жалобу.
Большая Палата решила, что заключение апелляционного суда о том, что вопрос об исключении имущества из-под ареста должно рассматриваться в порядке УПК является необоснованным.
Арест на спорное имущество был наложен во время действия УПК Украины 1960 года по процедуре, установленной действующим нормативно-правовым актом.
13 декабря в Верховной Раде зарегистрирован законопроект № 2598 о децентрализации власти (инициатор — Президент).
Законопроектом о внесении изменений в Конституцию предложены изменения относительно децентрализации государственной власти в Украине, усовершенствования территориальной организации власти и усиления конституционно-правового статуса местного самоуправления.
Целью предложенных изменений является:
— укрепление конституционно-правовых принципов местного самоуправления;
— повышение эффективности системы местного самоуправления, способной обеспечить оптимальные условия для реализации прав и свобод человека на уровне общины, округа и области;
— содействие дальнейшему развитию форм непосредственной демократии и децентрализации власти;
— определение рациональной пространственной основы организации власти для обеспечения децентрализации, доступности и качества предоставления административных услуг;
— усиление возможности и ответственности общин за свое развитие, создание предпосылок устойчивого развития территорий.
Предлагается изменить отдельные положения Конституции относительно административно-территориального устройства. В частности, предлагается ввести такой перечень административно-территориальных единиц:
— община;
— округ;
— область;
— Автономная Республика Крым.
Предусматривается законодательное урегулирование вопросов административно-территориального устройства Украины, в частности порядка образования, ликвидации, установления и изменения пределов, наименования и переименовывания общин, округов, областей, а также порядка образования, наименования и переименовывания и отнесения поселений (сел, поселков, городов) к соответствующей категории.
Далее
До суду надійшла заява про відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення районного суду, яким стягнуто заборгованість, на 48 рівних платежів.
В обґрунтування заяви позивачі вказали, що рішенням районного суду із позивача на користь ПАТ «Укргазбанк» стягнуто 568 781,95 грн заборгованості та в солідарному порядку з них обох стягнуто 21 820 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки. При цьому, враховуючи, що заявники мають на утриманні трьох дітей, один з яких навчається в університеті за контрактом, розмір заробітної плати позивачки, яка є державним службовцем та розмір її заробітної плати не дозволяє одноразово сплатити суму заборгованості, просять суд відстрочити (розстрочити) суму заборгованості на 48 рівних платежів.
Ухвалою суду першої інстанції у задоволенні заяви відмовлено. Суд першої інстанції виходив із того, що заявниками не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що утруднюють виконання рішення районного суду.
Ухвалою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний суд, ухвалюючи рішення, виходив із того, що незадовільний майновий стан не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого ними порядку його виконання. Крім того, боржниками не доведено, що в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення вони зможуть добровільно виконати судове рішення в зазначений ними період.
Правова позиція Верховного Суду:
Згідно зі ст. 373 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду скасувала вироки місцевого та апеляційного судів щодо двох осіб, засуджених за замах на крадіжку суцвіть соняшнику (ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України). Про це йдеться на офіційному сайті ВС.
Вони були визнані винуватими в тому, що, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, намагалися таємно викрасти 95 кг суцвіть соняшнику з поля, орендованого відповідним ТОВ. Однак довести свій злочинний умисел до кінця особи не змогли з причин, які не залежали від їхньої волі, − вони були викриті співробітниками цього товариства.
Як зазначається в постанові Об’єднаної палати ККС ВС, у цьому кримінальному провадженні важливою обставиною, яка підлягала встановленню і доведенню, є вартість суцвіть соняшнику, яке намагалися викрасти особи. З матеріалів провадження видно, що єдиним доказом на підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих цьому ТОВ протиправними діями засуджених, стали довідки зазначеного товариства про те, що: вартість 1 кг насіння соняшнику на дату вчинення злочину становила 9, 80 грн, а з 95 кг соняшнику вихід насіння становить 25 кг, грошова вартість якого – 245 грн.
Водночас Об’єднана палата ККС ВС наголосила, що для встановлення розміру збитків має значення сорт соняшнику, його якість. І в цьому кримінальному провадженні лише шляхом залучення експерта та на підставі його висновку могла бути встановлена вартість викраденого майна, розмір матеріальних збитків. Однак суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не встановили такий елемент складу злочину, як розмір завданої шкоди.
Об’єднана палата ККС ВС закрила кримінальне провадження щодо двох осіб у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення їхньої винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також одного засудженого, який відбував покарання у виправній колонії, звільнила з місць позбавлення волі.
Детальніше з текстом постанови Об’єднаної палати ККС ВС у справі №420/1667/18 (провадження №51−10433кмо18) та зробленим у ній висновком можна ознайомитися за посиланням.
Далее
С 14 июня вводится в действие Закон № 309-IX об организации дорожного движения для лиц, передвигающихся в креслах колесных, который был принят 3 декабря.
Закон «О дорожном движении» дополнен новой статьей, устанавливающей основные права и обязанности таких лиц.
Права лиц, передвигающихся в креслах колесных
По тротуарам, пешеходным или велосипедным дорожкам такие лица могут двигаться со скоростью пешехода. Они имеют преимущество при пересекании проездной части дороги по обозначенным пешеходным переходам. Также они могут двигаться по краю проездной части дороги, улицы или по обочине.
Обязанности
Двигаясь по краю проездной части дороги, улицы или по обочине, такие лица должны передвигаться в направлении движения транспортных средств по правой крайней полосе. Поворот слева и разворот позволяются на дорогах с одной полосой для движения в каждом направлении и без трамвайного пути посредине.
Такие лица обязаны: использовать технически исправные и должным образом оборудованные кресла; не перевозить грузы, мешающие управлению; не буксировать прицепы; не перевозить пассажиров.
В зависимости от того, двигаются ли они по тротуару или по дороге, следует выполнять Правила дорожного движения относительно обязанностей пешеходов и велосипедистов.
Кресла колесные должны быть оборудованы светоотражающими устройствами, а во время движения в темное время суток по краю проездной части дороги, улицы или по обочине — внешними световыми приборами.
Далее
В октябре этого года Парламент сделал первый шаг в рамках проведения реформы в сфере права интеллектуальной собственности, а именно принял так называемые антипиратские изменения* к Таможенному кодексу Украины. Указанные изменения вступили в силу 14.11.2019.
Основной их целью является дальнейшее содействие таможенными органами защите прав интеллектуальной собственности, а также борьба с контрафактными и пиратскими товарами. В целом согласно принятым Изменениям:
— изменено определение контрафактных товаров, а также введены такие новые понятия, как, например, «пиратские товары» и «небольшая партия товаров»;
— более подробно урегулированы вопросы возмещения расходов, понесенных в связи с хранением товаров, подозреваемых в нарушении прав интеллектуальной собственности, а также их уничтожением собственником прав интеллектуальной собственности (правообладателем) на соответствующие объекты;
— расширен круг оснований для приостановления таможенного оформления товаров, подозреваемых в нарушении прав интеллектуальной собственности, по инициативе органа доходов и сборов;
— введена возможность досрочного выпуска товаров, таможенное оформление которых было приостановлено по подозрению в нарушении прав интеллектуальной собственности;
— дополнена процедура уничтожения товаров, указанных выше;
— введена упрощенная процедура приостановления таможенного оформления и уничтожения небольших партий контрафактных и пиратских товаров.
Далее
