3 листопада 2019 року Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні схвалив проект Бюджету-2020 до другого читання.
«Сьогодні ми ухвалили проект Бюджету-2020 до другого читання, опрацювавши висновки Верховної Ради. Враховуючи рішення РНБО та комісії щодо розподілу коштів на інвестпроекти, Бюджет ухвалено з доопрацюванням. Ми завершимо і якнайшвидше передамо документ до Верховної Ради. Для нас важливий широкий діалог з нашими колегами в Парламенті та Президентом, тому відзавтра ми будемо обговорювати проект Бюджету. І, звичайно, після подачі ми представимо людям головний фінансовий документ країни», – зазначила Міністр фінансів Оксана Маркарова.
18 жовтня 2019 року Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт «Про державний бюджет України на 2020 рік»
До проєкту закону було подано понад 2 тисячі правок, однак більшість пропозицій відхилили. Кабінету Міністрів України доручено підготувати законопроєкт до другого читання
Нагадаємо, у проєкті мінімальну зарплату закладено на рівні 4723 гривень.
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2027 гривень. З 1 липня прожитковий мінімум зросте до 2118 гривень, з 1 грудня – до 2189 гривень.
Для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія): з 1 січня – 1638 гривень, з 1 липня – 1712 гривні, з 1 грудня – 1769 гривень.
При цьому у проєкті зазначено, що уряд планує у 2020 році наблизити розмір прожиткового мінімуму до 4251 грн.
Додамо, у 2020 році на судову владу передбачено кошти в обсязі 17 902,3 млн грн, у тому числі за загальним фондом – 13 955,9 млн грн, за спеціальним фондом – 3 946,4 млн гривень.
Головними розпорядниками коштів є: Конституційний Суд України, Вища рада правосуддя, Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд, Вищий суд з питань інтелектуальної власності, Державна судова адміністрація України.
Далее
С сегодняшнего дня, 4 ноября, в Украине официально заработает Служба образовательного омбудсмена. Каждый желающий сможет направить обращение и ознакомиться с информацией о деятельности Службы на сайте (работает в тестовом режиме). Об этом сообщил образовательный омбудсмен Сергей Горбачев в ходе встречи с Министром образования и науки Украины Анной Новосад.
По словам Минстра Анны Новосад, есть надежда, что Служба оправдает возложенные на нее обязанности и станет еще одной площадкой для общения с учениками, студентами, их родителями, педагогами и учеными. Ведь конфликты — один из основных факторов, мешающих детям нормально концентрироваться на учебном процессе и извлекать из него пользу. Служба должна минимизировать это влияние и помочь всей системе образования стать успешнее.
Пользователи уже сейчас могут ознакомиться с базовыми разделами сайта, где выписаны права получателей образования, родителей, педагогов и ученых.
Там также размещена контактная информация (телефон, почтовый и электронный адрес), по которым можно обратиться к образовательному омбудсмену с жалобой, предложением или за разъяснением.
Непосредственно работать с жалобами будет сам образовательный омбудсмен и юридический отдел Службы. При этом в его составе также предусмотрен отдел медиа и аналитики. К решению конфликтов будут привлекаться также работники психолого-методической поддержки.
Контакты Службы образовательного омбудсмена:
— адрес для электронных обращений: [email protected] или по ссылке
— адрес для письменных обращений: Служба образовательного омбудсмена, 03058, г. Киев, отделение почтовой связи 58, а/я 48
— телефон для связи: (044) 406-72-34, +38 095 143-87-26
Далее
Ухвалою слідчого судді встановлено строк в 1 місяць, із дня проголошення ухвали, для закінчення проведення досудового розслідування та для прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні за підозрою особи у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Прокурор оскаржив ухвалу, але апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на підставі ч.4 ст. 399 КПК України у зв’язку з тим, що дана ухвала відповідно до положень ст. 309 КПК України не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.
Прокурор звернувся до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій зазначав, що відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України суперечить загальним засадам кримінального провадження, закріплених у статтях 19, 124, 129 Конституції України та статтях 7, 9, 24 КПК України, зокрема, щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, в даному випадку ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом.
Проте Друга судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду не визнала доводи прокурора обґрунтованими.
Суд зазначив, що суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.
Також Друга судова палата ККС ВС дійшла висновку, що ухвала слідчого судді була постановлена на підставі статей 3, 28, 114 КПК України.
ККС зазначив, що відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя — суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченого цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження.
А частина 2 ст. 28 КПК України встановлює загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
Водночас ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Далее
⚖️ КСУ надав Висновок у справі щодо скасування адвокатської монополії.
☑️Цим Висновком Конституційний Суд України визнав законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Конституційний Суд України виходить із того, що запропоновані розділом I Законопроекту зміни до Конституції України розширюють можливості здійснення представництва в суді.
У Висновку зазначено, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб’єктом. З аналізу частини першої статті 131-2 Конституції України у системному зв’язку з її статтею 59 випливає позитивний обов’язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.
Деталі за посиланням: http://www.ccu.gov.ua/…/ksu-nadav-vysnovok-u-spravi-shchodo…
Далее
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Разом з тим, особливість звільнення директора Товариства полягає в том, що воно віднесено законодавством до компетенції загальних зборів учасників/засновників Товариства.
У пункті 3 ст. 65 Господарського кодексу України зазначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Таким чином, директор Товариства має статус посадової особи.
Водночас, пунктом 110.1 ПКУ визначено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, у випадку з Товариством – відповідальною посадовою особою є керівник його виконавчого органу (директор).
Відповідно до п. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Враховуючи наведене, написання особою, як директором Товариства, заяви на звільнення та по закінченні 14-денного терміну від дати подання Товариству зазначеної заяви видання наказу про своє звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України із внесенням відповідного запису у трудову книжку може бути недостатнім для остаточного припинення трудових відносин з Товариством, беручи до уваги ситуацію коли учасники/засновники Товариства не прийняли рішення про звільнення цієї особи з посади директора.
При цьому, вирішення зазначеного питання можливе шляхом звернення до суду з позовом про розірвання укладеного трудового договору.
По материалам ГУ Держпраці у Львівській області
Далее
