Больше дней отпуска, забастовки, легализация фрилансеров, отмена гарантий для беременных и упрощенная процедура увольнения сотрудников — это лишь малая часть нововведений, которые готовит украинцам власть в новом Трудовом кодексе. В провластной партии заявляют, что этот документ будет слишком либеральным для работодателей, — пишет ubr.ua.
Одной из немногих хороших новостей, которую готовит украинцам, работающим по найму, новый Трудовой кодекс, — это увеличенное количество дней минимального отпуска. Как рассказала председатель комитета Верховной Рады по вопросам социальной политики Галина Третьякова, конвенция Международной охраны труда (МОТ) требует, чтобы минимальный отпуск был 28 дней (сейчас — 24).
«Но, в соответствии с этой же конвенцией, во многих странах Европы в состав этих 28 дней входят пять-семь sick days («больных» дней), когда человек может позвонить и сказать, что он не выходит на работу по причине болезни, выгорания, стресса и прочего. Мы сейчас ведем дискуссию о том, чтобы и у нас в составе 28 дней отпуска было семь-десять sick days», — добавила Третьякова.
Если же человек превысит этот срок, то решать вопрос будут непосредственно работодатель и наемный сотрудник.
«Мы пытаемся максимально убрать роль государства там, где оно может влиять на отношения работодателя и работника, в том числе коррупционным путем», — сказала Третьякова.
По ее словам, много коррупционных рисков содержат в себе и больничные листы, которые покупают, дабы объяснить свое отсутствие.
Кроме того, как рассказала руководитель Экспертно-аналитического центра кадрового портала HeadHunter Юлия Дрожжина, сейчас ведется дискуссия об увеличении обеда до четырех часов для отдельных профессий.
«Но это не значит, что работать можно будет меньше. Это значит — 8-часовой рабочий день + 4 часа. Такая себе сиеста по-украински», — отметила Дрожжина.
Кроме того, в новом Кодексе обещают установить размер «нормальной» материальной компенсации в случае увольнения сотрудника, а также нормы по массовому увольнению и дальнейшему трудоустройству сотрудников на дополнительные рабочие места. Каких-то конкретных цифр законодатели пока не называют.
При этом, как рассказал эксперт РПР группы «Налоговая реформа» Илья Несходовский, обсуждается вариант, предусматривающий, что работодатель при увольнении должен будет выплатить своему бывшему сотруднику несколько зарплат наперед.
«В случае если работодатель принимает решение об увольнении работника, он должен выплатить зарплату за два месяца вперед. Что позволит человеку получить компенсацию и страховку, чтобы за два месяца найти новую работу. Это то, что сейчас обсуждается», — сказал Несходовский.
Также будет определена «честная» компенсация работникам при причинении вреда жизни и здоровью.
«Мы убеждены, что она должна включать лечение в частных клиниках, протезирование, переоборудование жилья в случае потери функциональности, а также компенсацию недополученной прибыли и морального вреда», — говорит Галина Третьякова.
Законодатели, по примеру ЕС, планируют разработать специальную классификацию для людей с инвалидностью, чтобы им не могли неправомерно отказывать в приеме не работу.
«Возможно, в течение двух месяцев будут внесены изменения в восьмиуровневую сетку работоспособности. Не нужно считать людей с инвалидностью нетрудоспособными. Можно высчитать, насколько человек работоспособен, нужно ли ему дополнительно оборудовать рабочее место, улучшается ли его состояние и т. д.», — отметила Третьякова.
Также парламентарии рассматривают возможность освобождения работодателей от уплаты ЕСВ в случае предоставления сотрудникам дополнительных благ.
«В Европе это называется employee benefit, когда работодатель вместе с заработной платой может предложить пакет дополнительных благ работнику: компенсация проезда или переезда, компенсации на оплату учебы, пенсионного обеспечения, медицинская страховка, парковочное место… При соблюдении этих соцстандартов работодатель может быть освобожден от уплаты ЕСВ, а у работника эти суммы не должны включаться в налог на доходы физлиц», — отметила Третьякова.
Отдельным разделом хотят утвердить процедуру проведения забастовок.
«Она вроде бы и так выписана, но, как отмечают представители МОТ, к ней есть много претензий. Работники по факту часто лишены такой возможности, а поэтому лишены самого весомого инструмента влияния. При этом забастовки должны быть направлены на работодателя, а не на Кабмин и ВР. А государство должно иметь инструмент для примирения сторон», — сказала Третьякова.
Но, есть одно «но». В случае забастовок предприниматели получат право не платить зарплату или уволить буйных сотрудников.
«Для предпринимателя должна быть прописана возможность Lock-out — временная остановка работы или существенное сокращение объемов с прекращением выплаты зарплаты. Также это может предполагать массовое увольнение работников или закрытие предприятий. Это то, что давно должно быть», — добавила Галина Третьякова.
Кроме того, в комитете изучают возможность создания органов по прототипу мировых судов, где работают на выборных должностях и решают очень ограниченное количество вопросов: трудовое право, здравоохранение и пенсионное обеспечение. «Но это уже будет частью судебной реформы», — уточнила Третьякова.
А вот льгот и гарантий для работников в новом Кодексе явно станет меньше. Будут ли они упразднены полностью или останутся частично, пока не разглашается.
«Отдельный блок будет посвящен различным льготам, которые касаются женщин, людей с инвалидностью, воинов АТО. Нужно пересмотреть кучу вещей, которые кажутся льготными, но на самом деле создают дискриминационные условия — я имею в виду, в первую очередь, женский труд, который очень часто организован так, что брать на работу женщину получается дороже, чем мужчину. А при наличии такой льготы работодатель не хочет принимать на работу женщину детородного возраста, потому что она может уйти в декретный отпуск», — говорит Галина Третьякова.
По ее словам, пересмотру должны подлежать такие льготные категории, как воины АТО, которым работодатель должен сохранять заработную плату, а также люди с инвалидностью.
«С одной стороны, кажется, что мы им делаем лучше этими льготами, но на самом деле получается наоборот. Ведь их не хотят брать на работу. Мы должны это изменить», — сказала Третьякова.
При этом новый Кодекс отменит законодательную льготу о невозможности увольнения беременных. Теперь увольнять или не увольнять беременных будет решать работодатель.
«Мы бы хотели, чтобы трудовые отношения перешли в бипартийную плоскость. То есть будет или нет защита на конкретном предприятии, должно декларироваться коллективным или трудовым соглашением», — говорит Третьякова.
Увеличится и количество причин, в связи с которыми сотрудник может быть уволен. Например, предлагается ввести аттестацию на соответствие сотрудника занимаемой должности.
«Если сотрудник такую аттестацию не проходит, он может быть уволен в связи с несоответствием. Сейчас это сделать очень сложно. А потому работодатели не всегда оформляют сотрудников, чтоб не нести лишнюю ответственность», — говорит Юлия Дрожжина.
Сейчас же, по ее словам, если новый документ не будет регламентировать количество таких проверок, то неугодный сотрудник может отправляться на аттестацию хоть каждую неделю, а вопросы могут быть такими, что на них невозможно будет ответить.
«Это, по большому счету, даст возможность уволить любого неугодного сотрудника», — сказала «Вестям» Дрожжина.
При этом хотят увеличивать сроки, за которые работодатель должен предупредить сотрудника об увольнении — с одного месяца до трех.
Среди других новинок — узаконенное право работников трудиться удаленно (сейчас — на усмотрение работодателя) и легализация работы фрилансеров, которые ныне часто оказываются вне правового поля. Теперь они смогут работать по трудовым договорам и получать статус официально трудоустроенных.
Кроме того, власти хотят ввести электронную трудовую книгу и прописать отдельные нормы против травли на работе. Такое явление называется моббинг.
«Будет ли это раздел в Кодексе или отдельный закон — пока сказать не могу. Также было предложение о внесении в Административный кодекс ответственности за сексизм. Но это тоже вопрос пока дискуссионный», — резюмировала Третьякова.
Как отметил Илья Несходовский, действующий Трудовой кодекс писался еще при Советском Союзе, когда не было частной собственности.
«Как результат — прописанные там нормы таковы, что уволить человека фактически невозможно. Мы знаем примеры, когда сотрудники, злоупотребляя отдельными нормами, судятся по несколько раз с работодателями, чтобы выбить компенсации. Знаем примеры, когда провинившихся чиновников невозможно уволить и пр. И одной из причин того, что людей не оформляют официально и выплачивают зарплату в конвертах, является перезагруженность работодателей требованиями и штрафами. Поэтому в части упрощения увольнения трудовое законодательство однозначно требует изменений. В этом нет никакого наезда на права работников», — сказал «Вестям» Несходовский.
Но отдельного внимания, по его словам, заслуживает деятельность профсоюзов. «Вы когда-то слышали, чтобы профсоюзы защищали в судах интересы сотрудников? Нет. Такого не было. И в этом большая проблема. На сегодня эти организации только собирают с зарплат сотрудников по 1%, а потом тратят эти деньги непонятно куда», — считает Несходовский.
Далее
З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду в розмірі 1 190 640,00 грн, моральну шкоду — 100 000,00 грн, завдану у зв’язку із неналежним виконанням умов договору на користування індивідуальним сейфом.
Рішенням районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду відмовлено у задоволенні позову з огляду на відсутність належних та допустимих доказів зберігання позивачем в індивідуальному сейфі грошових коштів у зазначеному позивачем розмірі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду з висновками попередніх судових інстанцій погодився, зазначивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що в орендованому позивачем індивідуальному сейфі знаходились грошові кошти у розмірі 1 190 640 грн, а подані позивачем докази на підтвердження факту завдання йому збитків та їх розміру не є належними доказами у розумінні статей 57, 58, 59 ЦПК України 2004 року.
В постанові ВС/КЦС відсутній аналіз доказів, наданих позивачем, але вони досить ретельно були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій. Серед них, зокрема, є показання ряду свідків, що підтвердили наявність у позивача коштів, джерела їх погодження, і його намір зберігати їх у банківському сейфі. Допитаний у справі начальник відділення банка підтвердив, що особисто запропонував позивачу послугу банку у вигляді надання в оренду банківського сейфу, про що із позивачем був укладений відповідний договір. Він бачив, що позивач перевіряв та перераховував певну суму грошей в касі банку, після чого свідок провів його до депозитарію банку, де і залишив останнього на певний час. Одразу ж після виявлення відсутності в сейфі грошей, позивач звернувся із відповідною заявою до районного управління ГУ МВС України, який розпочав кримінальне провадження, що було внесене до ЄРДР. Станом на день розгляду позову досудове розслідування тривало. Згідно висновку експерта за наслідками проведення трасологічної експертизи у вказаному кримінальному провадженні накладний замок надано на дослідження у справному стані. На наданому замку є сліди дії сторонніх предметів. Але встановити факт відмикання ними замка як кінцевий результат не виявилось можливим, оскільки вони могли утворитися як у положенні «замкнено», так і у положенні «відімкнено».
Втім, наведені докази не вплинули на негативні для позивача висновки судів, а саме. З аналізу положень укладеного між позивачем та відповідачем договору вбачається, що цей договір відноситься до договору про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком (ст. 971 ЦК України).
Згідно ст. 971 ЦК України до договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).
Протягом строку користування сейфом з травня 2015 року Позивач не вказував на наявні в нього претензії щодо недоліків отриманого в користування індивідуального сейфу. У зв’язку з чим, відповідач свої зобов’язання щодо передачі позивачеві в користування індивідуального сейфу належної якості повністю виконав. Тобто, за укладеним договором позивач не є поклажодавцем, а відповідач не приймав від позивача документи та цінності на зберігання за описом, а тільки надав позивачу в тимчасове платне користування (оренду) конкретно визначений сейф в приміщенні сховища банка.
За матеріалами Протокол.
Позивач зазначала, що здала несправний телевізор в ремонтну майстерню. Сплачена нею вартість діагностики склала 200 грн., орієнтовна вартість ремонту телевізору становила 450 грн. На підтвердження прийому виробу виконавець видав квитанцію та зобов`язався виконати зобов`язання з ремонту телевізора. Згодом позивач отримала листа, в якому її повідомили, що телевізор був виданий невідомій особі без пред`явлення квитанції.
Позивач просила позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь збитки у розмірі 10 тис. грн, завдані внаслідок втрати телевізора, а також моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнули з ФОП на користь позивача в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 8 999, 90 грн та 2 тис. грн. моральної шкоди.
Суди виходи з того, що позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення із відповідача на користь позивача 8 999, 90 грн, що відповідає вартості телевізора. Окрім того, позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, який вона пережила, а тому виходячи з принципу розумності та справедливості, із відповідача на користь позивача слід стягнути 2 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Відповідач у касаційній скарзі зазначав про те, що при укладенні договору підряду сторони досягли згоди, що телевізор, який позивач здавала у ремонт, був оцінений у 50 грн. Тому при вирішенні цього спору судам необхідно було виходити із умов укладеного договору побутового підряду. Районним судом неправильно оцінено вартість телевізора виходячи із фіскального чеку. Також відповідач вважав, що позивач не довела завдання їй моральної шкоди, розмір відшкодування якої суд визначив у розмірі 2 тис. грн.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу ФОП без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.
Касаційний цивільний суд зазначив, що відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
У пунктах 1, 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (товарах, роботах, послугах).
При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частина друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець зобов`язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв`язку з втратою речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт.
Далее
?Постанова КАС ВС від 06.09.2019 № п/811/13/17 (К/9901/19801/19):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/84076775
⚡Ключові тези:
✔️Згідно з інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікаторам № 4900069286696, копію ухвали скаржнику не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою — повернуто «за закінченням встановленого терміну зберігання».
✔️Водночас, положеннями статті 251 КАС України повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» не прирівнюється до вручення судового рішення.
✔️Отже, подібна відмітка не давала суду обґрунтованих процесуальних підстав для підтвердження факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначала чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.
✔️✔️На думку колегії суддів, за наведених обставин апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, пославшись на можливість ознайомлення скаржником з ухвалою цього суду від 21 січня 2019 року, зокрема за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
✔️✔️Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
✔️За правилами частин десятої, одинадцятої статті 251 КАС України судові рішення вручаються шляхом їх надсилання (видачі) відповідній особі.
✔️Окрім того, суд апеляційної інстанції помилково не врахував невеликий проміжок часу (з 24 квітня по 13 травня 2019 року, на який, зокрема припало багато святкових та вихідних днів — Великдень, День міжнародної солідарності трудящих та День Перемоги) із дня отримання позивачем копії ухвали про повернення апеляційної скарги до звернення зі скаргою вдруге.
25 вересня 2019 року набув чинності закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX, ухвалений парламентом 19 вересня 2019 року і І опублікований в «Голосі України» 24 вересня 2019 року.
Документ запроваджує першочергові заходи, передусім пов’язані з кадровим перезавантаженням органів прокуратури. Згідно з законом, це має відбутися шляхом атестації чинних прокурорів. Всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, надається можливість на конкурсних засадах обійняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури.
Після проведення атестації замість чинної структури органів прокуратури буде побудовано нову в такому вигляді: Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури. Генеральному прокурору надається право ліквідовувати та реорганізовувати окружні та обласні прокуратури.
Також законом передбачена ліквідація військових прокуратур, але при цьому встановлюється право Генерального прокурора у разі потреби утворювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.
У документі також вказане зменшення максимальної кількості працівників органів прокуратури з 15 тис. осіб до 10 тис. осіб.
Водночас передбачається підвищення базового посадового окладу прокурора з 12 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зі встановленням обмеження в розмірі 25% для максимального розміру премії прокурора за результатами календарного року.
Прокурори, які на день набрання чинності цим законом обіймають посади прокурорів у Генпрокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому прикінцевими та перехідними положеннями цього закону.
Атестація не поширюється на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Зазначену атестацію прокурорів проводять кадрові комісії, які оцінюють професійну компетентність прокурорів, їхню професійну етику та доброчесність. У разі неуспішного проходження атестації прокурора звільняють з посади.
Особи, які не займали посаду прокурора на момент набуття чинності цим законом, мають право за наявності вищої юридичної освіти та стажу роботи у сфері права взяти участь у відкритому конкурсі на вакантні посади прокурора.
Законом тимчасово, до 1 вересня 2021 року, зупиняються повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і встановлюється, що Генеральний прокурор затверджує порядок проведення добору кадровими комісіями на зайняття вакантної посади прокурора; визначає порядок заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів у органі прокуратури; призначає осіб на адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора та на посаду керівника обласної прокуратури (за схваленням Комісії з добору керівного складу органів прокуратури). Також очільник Генпрокуратури визначає порядок розгляду дисциплінарних скарг кадровими комісіями про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження; визначає порядок ухвалення рішення кадровими комісіями за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру», про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
Зазначимо, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 2, 4 — 7, 9, 11 — 15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22 — 27 розділу І цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.
Далее
В Украине вступил в силу закон № 101-IX, который декриминализировал фиктивное предпринимательство. Вчера документ официально опубликовали в парламентском издании «Голос Украины».
Из Уголовного кодекса изъяли статью 205 “Фиктивное предпринимательство”, которая ранее предусматривала штрафы до 85 тыс. грн.
Повышен порог уклонения от уплаты налогов, после которого можно привлечь к ответственности согласно ст. 212 УКУ:
Отметим, н. м. — необлагаемый минимум доходов граждан, равный 50% прожиточного минимума для трудоспособного лица (в расчете на месяц), установленном законом на 1 января отчетного налогового года (в 2019 году — 960,5 грн).
За то же нарушение группой лиц или если в результате в бюджеты и госфонды не поступили крупные суммы денег, штрафы увеличили с 34-51 тыс. грн до 85-119 тыс. грн.
Далее
