Колегія суддів Касаційного адміністративного суду відхилила касаційну скаргу у справі № 826/6667/16.
Суд касаційної інстанції висловився з приводу висновку експерта в галузі права щодо застосування законодавства України, аналогії права чи аналогії закону до правовідносин.
Пунктом першим частини першої статті 112 КАС України визначено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
1) застосування аналогії закону чи аналогії права;
2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
За приписами частини 1 статті 113 КАС України, висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.
Зі змісту наведених норм вбачається, що висновок експерта з питань права не є доказом, а його прийняття та врахування є правом, а не обов’язком суду.
При цьому такий висновок може стосуватися лише передбачених КАС України питань — застосування аналогії закону чи аналогії права чи змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Між тим деякі суди розцінюють правові висновки саме як докази. Так, у справі № 243/9234/17 Донецький апеляційний суд зазначив, що «доводи апеляційної скарги позивача про те, що Науково-правовий висновок ТПП України є недопустимим доказом, є безпідставними, оскільки, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 25 січня 2019 року № 182/2/21-7.3, Науково-правовий висновок щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при звільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), є компетентною точкою зору Торгово-промислової палати України, яку сформували залучені до цього на договірних умовах науковці як провідні фахівці у відповідній галузі права, оцінку якої має дати суд при вирішені спору».
У справі № 233/4430/19 суд не враховував Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України «щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 р. № 126/2/21-10.2 (а. с. 31-40), оскільки висновок про відсутність вини відповідача як роботодавця у невиплаті заробітної плати не є законодавчо визначеною підставою для його звільнення від такого обов`язку, як і підставою порушення гарантованого Конституцією України права особи на оплату праці.
А от у справі № 236/1455/19, навпаки, апеляційний суд вважає такий висновок прийнятним.
Питання скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (передбачено ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності») за останній рік піднімалося багато разів. Cкасування пайової участі (внеску) покликане, зокрема, покращити інвестиційну привабливість України, що в свою чергу має позитивно позначитися на позиції України у рейтингу Doing Business.
29.08.2019 року Верховною Радою отримано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№1059 від 29.08.2019). Вказаний проект визначено як невідкладний!
На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов’язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту: у розмірі 4% від вартості житлового будівництва та 10% від вартості нежитлової забудови. Разом із цим, частиною четвертою статті 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено перелік об’єктів замовники будівництва яких звільнені від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
✅ Також потрібно зазначити, що в 2017—2018 році в м. Києві було знижено ставку пайового внеску в розвиток інфраструктури до 2% (на 2019 рік встановлено 3,2%).
⭕️ В пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що пайовий внесок – це своєрідний квазіподаток на будівництво, який, з формальної точки зору, сплачується забудовником, однак фактичним його платником є покупець нерухомості. Крім того, пайовий внесок не має чіткого цільового характеру (відповідні кошти не обов’язково йдуть на розвиток інфраструктури), а оплата вартості приєднання до інженерних мереж зазвичай сплачується замовниками будівництва окремо від пайового внеску (тобто не зараховується у рахунок сплати пайової участі).
Аналоги українського пайового внеску вкрай рідко трапляються у світовій практиці, а коли й трапляються, то застосовуються в істотно нижчих розмірах та не мають стосунку до будівельних робіт, виконуваних на земельних ділянках приватної власності. За даними рейтингу Doing Business 2017 існування в Україні пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури, пов’язані з будівництвом промислового об’єкта, в середньому до 15,2%.
Більше того, існують значні проблеми в адмініструванні пайової участі, пов’язані зі складністю розрахунку бази обчислення відповідного внеску та можливістю зловживань як під час таких розрахунків, так і під час можливого відстрочення (розстрочення) платежу.
Отже, механізм сплати пайового внеску є непрозорим, що має наслідком корупцію, зловживання та дискримінацію добросовісних замовників будівництва.
⭕️ Законопроектом №1059 запропоновано скасувати повністю пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, шляхом виключення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»! Вказаний пункт має набрати чинності 01.01.2020 року.
⭕️ Також, запропоновано виключити частину п’яту статті 30 вказаного Закону, та доповнити статтю 7 частиною шостою такого змісту:
«6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів.».
? Важливо: згідно прикінцевих та перехідних положень, договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Вказаний законопроект також торкнеться таких сфер як:
Значні обсяги «тінізації» економіки створюють необхідність впровадження окремих мотиваційних заходів, спрямованих на виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків та «відбілювання» обігу товарів, що реалізуються без офіційного відображеннятими суб’єктами господарювання, які згідно законодавства не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, проте реально їх не використовують.
З метою запровадження дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування та виведенню з тіні ряду великих та середніх торгівельних компаній, які зловживають спрощеною системою оподаткування, депутатами розроблено два законопроекти:
№ 1073 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг та № 1053 Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг.
Через шість місяців після опублікування змін до ПКУ (законопроект № 1073) використовувати РРО будуть ФОПи (за виключенням 1 групи), обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн. грн, та підприємці — єдинники 2 — 4 груп (незалежно від обсягу доходу), які здійснюють:
Ця норма буде діяти тимчасово до 31 грудня 2020 року. З 1 січня 2021 року використовувати РРО будуть зобов’язані всі ФОПи — єдинники 2 — 4 груп незалежно від обраного виду діяльності та обсягу доходу.
Крім того, передбачено:
Також пропонується внести ряд змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (законопроект № 1053):
В Украине продолжается борьба с рейдерством. Министр Кабинета Министров Украины Дмитрий Дубилет сообщил, что теперь украинский бизнес может подать жалобу в Антирейдерскую комиссию через портал услуг iGov.
Электронные жалобы позволят сократить время работы над документами и ускорят процесс рассмотрения. Об этом сообщает Nominal.com.ua со ссылкой на Telegram-канал Дмитрия Дубилета.
«Мы запустили возможность подавать жалобы в Антирейредскую комиссию в электронной форме через iGov. Раньше, чтобы подать жалобу, вам нужно было, во-первых, нанять юристов, которые подготовят для вас большой пакет документов (и даже с этим половина заявок отклонялось по формальным причинам). Более того, пока эти документы доходили до комиссии через цепочку канцелярий, могло пройти 2 недели. Мы же создали на iGov форму, которую почти невозможно заполнить так, чтобы ее отклонили по формальным признакам (можно даже заполнить без юристов!). Более того, она поступает в работу комиссии мгновенно!», — рассказал Дмитрий Дубилет.
Теперь бизнесмены, которые узнали о том, что их бизнес пытаются захватить преступным путем, могут оперативно подать жалобу в Антирейдерскую комиссию, а та, в свою очередь, сможет оперативно провести заседание и «откатить» мошенническую сделку. Подать жалобу можно по этой ссылке.
Кроме этого, Дубилет сообщил, что теперь открытые данные о юридических лицах публикуются ежедневно, а не еженедельно. Это значит, что бизнесу стало гораздо проще отслеживать изменения, которые происходят с их имуществом, и у них появилась возможность более оперативно реагировать на эти изменения.
«Мы добились того, что открытые данные о юрлицах (ЄДР) начали публиковаться ежедневно, а не еженедельно. Часто рейдерство выражается в том, что у компании вдруг поменялись собственники или директоры в то время, как реальные владельцы об этом ничего не знают. В Украине есть несколько компаний, которые позволяют бесплатно отслеживать такие изменения — OpenDataBot, ПриватБанк, YouControl, LIga, Vkursi. И если раньше жертва рейдерства мог узнать о неожиданных изменениях в своей компании с опозданием до недели (за это время компанию могут “отжать” еще больше — забрать активы, перепродать и т.д.), то теперь задержка будет до одного дня. Всем владельцам бизнеса я рекомендую бесплатно подписаться на один из сервисов, перечисленных выше, чтобы спать чуть спокойней. Более того, информирование о смене данных теперь работает для всех-всех компаний, а не только тех, кто подписался. OpenDataBot теперь рассылает СМСки по всем, по кому произошли изменения (телефон берется из того же ЄДР, потому важно, чтобы там были реальные контакты), а ПриватБанк — по всем своим клиентам», — прокомментировал изменения Дмитрий Дубилет.
Далее
Нею затверджено:
Ця постанова також відновлює право органів місцевого самоврядування здійснювати контроль за працею з питань:
В оприлюдненому тексті Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю є норма (п. 28) щодо незастосування штрафів до роботодавця у разі виконання припису в установлений у ньому строк. Тож штрафувати Держпраці буде тільки у випадку невиконання приписів.
Водночас це правило не працює в разі використання праці неоформлених працівників — заходи до притягнення роботодавця та його посадових осіб до відповідальності у такому випадку вживатимуться одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 29 цього Порядку).
Нові порядки мають набрати чинності з дня офіційного опублікування Постанови № 823.
