Юридическая Компания

Новости

Мінсоцполітики оприлюднило законопроект «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України

Опубликовано 1 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев

Мінсоцполітики оприлюднило законопроект «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України

25 червня 2019 року Мінсоцполітики оприлюднило законопроект «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гнучких форм організації праці)». Переглянути його можна тут.

Зокрема, у ст. 24 КЗпП пропонується уточнити, що додержання письмової форми є обов’язковим і при укладенні трудового договору про дистанційну роботу.

Крім того, у новій редакції планують викласти ст. 60 КЗпП «Гнучкий режим робочого часу», а також доповнити КЗпП новими статтями:

  • 60-1 «Дистанційна (надомна) робота»,
  • 60-2 «Переважне право на виконання роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу та дистанційної роботи»,
  • 60-3 «Працівники, які самостійно планують свій робочий час».

Гнучкий режим робочого часу

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу так і згодом.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

  • фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;
  • змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
  • час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на  безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та / або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи. При цьому норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

Застосування  гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Що таке дистанційна (надомна) робота та хто має на неї право?

Відповідно до нової ст. 60-1 КЗпП, сторони трудового договору можуть домовитись про виконання роботи дистанційно. Умови такої роботи встановлюються у трудовому договорі.

Якщо домовленість про дистанційну (надомну) роботу досягнута під час дії трудового договору, укладеного у письмовій формі, така умова роботи оформляється шляхом внесення до нього змін. Якщо трудовий договір було укладено в усній формі, він переоформляється у письмовій формі.

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

Дистанційний (надомний) працівник – це особа, з якою укладено трудовий договір про дистанційну роботу.

Дистанційні працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.

Виконання роботи дистанційно не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Кому надаватиметься переважне право на виконання роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу та дистанційної роботи?

Згідно з новою ст. 60-2 КЗпП переважне право на виконання роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу та дистанційної роботи надаватиметься:

  • батькам особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,
  • працівникам, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю,
  • працівникам похилого віку та особам з інвалідністю.

Працівники, які самостійно планують свій робочий час

За новою ст. 60-3 КЗпП керівники юридичних осіб та відокремлених підрозділів, а також інші категорії працівників, визначені колективним договором, можуть планувати свій робочий час самостійно, за умови дотримання строків виконання робіт, щодо яких встановлено строк.

Облік робочого часу таких працівників не потрібно ведеться, якщо інше не передбачено колективним або трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.

Коли наберуть чинності ці зміни?

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Далее

ВС КГС:суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов`язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього

Опубликовано 1 Июл 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС КГС:суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов`язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього
ПОСТАНОВА 12 червня 2019 року справа № 910/11503/18  Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Згідно із статтями 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини третьої статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов`язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо укладення договору.
Водночас предметом вимог первісного позову у даній справі є спонукання Фірми укласти додаткову угоду до Інвестиційного договору в редакції Університету, і прямий законодавчо встановлений обов`язок Фірми укласти таку додаткову угоду відсутній. Відтак її укладення повинно відбуватися на загальних підставах, з урахуванням принципу свободи договору.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18478/17, а також у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 910/15590/17.

 

Далее

Кабмин Украины в своем постановлении от 26 июня полностью запретил ввозить автомобили из России

Опубликовано 27 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев

Кабмин Украины в своем постановлении от 26 июня полностью запретил ввозить автомобили из России

Кабмин Украины в своем постановлении от 26 июня полностью запретил ввозить автомобили из России. Постановление вступит в силу через несколько дней – 1 июля.

Запрещены ко ввозу все транспортные средства, сделанные в РФ, в том числе легковые автомобили, грузовики, автобусы, мотоциклы, трактора, специальная техника. Со следующего года в нашу страну нельзя будет ввозить железнодорожные и трамвайные вагоны.

Такое решение принято в ответ на недружественные действия России. Инициаторами стали несколько народных депутатов Верховной Рады.

Ранее ожидалось, что Украина введет с 1 августа специальную пошлину на автомобили, сделанные в России. Пошлина должна была быть на уровне 5%. Теперь же речь идет вообще о полном запрете ввоза «российских» машин.

Таким образом, скоро украинцы не смогут купить новые автомобили Lada, ГАЗ и УАЗ. Как это отразится на рынке? Как это отразится на стоимости машин в Украине? Пока трудно прогнозировать. Возможно, увеличатся продажи китайских моделей, а также бюджетных моделей европейских, японских, южнокорейских и американских брендов.

Далее

Кабинет Министров Украины утвердил новый порядок распределения жилья для переселенцев

Опубликовано 27 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев

Кабинет Министров Украины утвердил новый порядок распределения жилья для переселенцев

Кабинет Министров Украины утвердил новый порядок распределения жилья для переселенцев. Об этом сообщает пресс-служба МинВОТ.

«Правительство Украины утвердило постановление, разработанное МВОТ, которое определяет порядок формирования фондов жилья для временного проживания ВПЛ и Порядок предоставления во временное пользование жилых помещений из фондов жилья для временного проживания ВПЛ», — говорится в сообщении.

Как отмечают в министерстве, принятие постановления позволит:

— применять прозрачный механизм балльной системы распределения и предоставления жилых помещений для временного проживания ВПЛ;

— обеспечить жилыми помещениями наиболее уязвимые категории населения из числа ВПЛ — семьи с несовершеннолетними детьми, в том числе с инвалидностью, беременных женщин, лиц, утративших трудоспособность, лиц пенсионного возраста;

— ускорить интеграцию ВПЛ в принимающих громадах.

В ведомстве также подчеркнули, что в основу порядка положена «балльная система распределения жилья по критериям уязвимости».

Далее

В Україні можуть заборонити довічне позбавлення волі для жінок

Опубликовано 26 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев

В Україні можуть заборонити довічне позбавлення волі для жінок

У Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону України № 10392 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування довічного позбавлення волі для жінок)».

«Метою законопроекту є гуманізація кримінальної відповідальності жінок, щодо яких під час встановлення кримінального покарання слід враховувати їхні природні статеві соціально-психологічні та психофізичні особливості», – йдеться у пояснювальній записці.

Проектом Закону передбачається внести зміни до частини другої статті 64 статті Кримінального кодексу України, покликані виключити можливість призначення такого найсуворішого виду покарання, як довічне позбавлення волі, жінкам, що вчинили кримінальне правопорушення.

Зміни до статей 18, 150 та 150-2 Кримінально-виконавчого кодексу покликані привести положення цього Кодексу у відповідність зі змінами до Кримінального кодексу України та виключити посилання на установи для тримання жінок, засуджених до довічного позбавлення волі.

Далее

Нова банкнота номіналом 1 000 грн.: якою вона буде

Опубликовано 26 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев

Нова банкнота номіналом 1 000 грн.: якою вона буде

Голова Національного банку України Яків Смолій оголосив про зміни у номінальному ряді банкнот та монет, спрямовані на впорядкування готівкового обігу гривні.

Монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні та будуть виведені з обігу з 01 жовтня 2019 року.

Також з обігу поступово виводитиметься монета номіналом 25 копійок, яка поки залишиться платіжним засобом.

Також Національний банк з 25 жовтня 2019 року вводить у обіг банкноту нового найвищого номіналу – 1 000 гривень.

На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського.

«Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології. Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної у 1918 році», – повідомив Яків Смолій.

На зворотній стороні надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.

За розміром і кольором банкнота номіналом 1 000 гривень помітно відрізняється від банкнот інших номіналів, що допоможе населенню легко визначати номінал. Розмір нової банкноти становить 75х160 мм. Основний колір – блакитний.

Далее