Кабмин Украины в своем постановлении от 26 июня полностью запретил ввозить автомобили из России. Постановление вступит в силу через несколько дней – 1 июля.
Запрещены ко ввозу все транспортные средства, сделанные в РФ, в том числе легковые автомобили, грузовики, автобусы, мотоциклы, трактора, специальная техника. Со следующего года в нашу страну нельзя будет ввозить железнодорожные и трамвайные вагоны.
Такое решение принято в ответ на недружественные действия России. Инициаторами стали несколько народных депутатов Верховной Рады.
Ранее ожидалось, что Украина введет с 1 августа специальную пошлину на автомобили, сделанные в России. Пошлина должна была быть на уровне 5%. Теперь же речь идет вообще о полном запрете ввоза «российских» машин.
Таким образом, скоро украинцы не смогут купить новые автомобили Lada, ГАЗ и УАЗ. Как это отразится на рынке? Как это отразится на стоимости машин в Украине? Пока трудно прогнозировать. Возможно, увеличатся продажи китайских моделей, а также бюджетных моделей европейских, японских, южнокорейских и американских брендов.
Далее
Кабинет Министров Украины утвердил новый порядок распределения жилья для переселенцев. Об этом сообщает пресс-служба МинВОТ.
«Правительство Украины утвердило постановление, разработанное МВОТ, которое определяет порядок формирования фондов жилья для временного проживания ВПЛ и Порядок предоставления во временное пользование жилых помещений из фондов жилья для временного проживания ВПЛ», — говорится в сообщении.
Как отмечают в министерстве, принятие постановления позволит:
— применять прозрачный механизм балльной системы распределения и предоставления жилых помещений для временного проживания ВПЛ;
— обеспечить жилыми помещениями наиболее уязвимые категории населения из числа ВПЛ — семьи с несовершеннолетними детьми, в том числе с инвалидностью, беременных женщин, лиц, утративших трудоспособность, лиц пенсионного возраста;
— ускорить интеграцию ВПЛ в принимающих громадах.
В ведомстве также подчеркнули, что в основу порядка положена «балльная система распределения жилья по критериям уязвимости».
Далее
У Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону України № 10392 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування довічного позбавлення волі для жінок)».
«Метою законопроекту є гуманізація кримінальної відповідальності жінок, щодо яких під час встановлення кримінального покарання слід враховувати їхні природні статеві соціально-психологічні та психофізичні особливості», – йдеться у пояснювальній записці.
Проектом Закону передбачається внести зміни до частини другої статті 64 статті Кримінального кодексу України, покликані виключити можливість призначення такого найсуворішого виду покарання, як довічне позбавлення волі, жінкам, що вчинили кримінальне правопорушення.
Зміни до статей 18, 150 та 150-2 Кримінально-виконавчого кодексу покликані привести положення цього Кодексу у відповідність зі змінами до Кримінального кодексу України та виключити посилання на установи для тримання жінок, засуджених до довічного позбавлення волі.
Далее
Голова Національного банку України Яків Смолій оголосив про зміни у номінальному ряді банкнот та монет, спрямовані на впорядкування готівкового обігу гривні.
Монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні та будуть виведені з обігу з 01 жовтня 2019 року.
Також з обігу поступово виводитиметься монета номіналом 25 копійок, яка поки залишиться платіжним засобом.
Також Національний банк з 25 жовтня 2019 року вводить у обіг банкноту нового найвищого номіналу – 1 000 гривень.
На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського.
«Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології. Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної у 1918 році», – повідомив Яків Смолій.
На зворотній стороні надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.
За розміром і кольором банкнота номіналом 1 000 гривень помітно відрізняється від банкнот інших номіналів, що допоможе населенню легко визначати номінал. Розмір нової банкноти становить 75х160 мм. Основний колір – блакитний.
Далее
Рішенням районного суду було витребувано у особи автомобіль та причіп до цього автомобіля, але відповідно до акту державного виконавця вказане у рішенні майно у боржника відсутнє, а тому виконати рішення суду неможливо.
Стягувач звернувся до суду та просив змінити спосіб виконання рішення районного суду, стягнувши з боржника на його користь 330 700 грн вартості присудженого йому цим рішенням автомобіля та причіпа.
Суд першої інстанції змінив порядок виконання рішення у справі про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнув з відповідача 330 700 грн. вартості автомобіля та причепу.
Суд виходив з наявності виняткових обставин, які роблять виконання рішення суду неможливим та є підставою для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника на користь стягувача коштів.
Апеляційний суд не погодився з таким вирішенням заяви та зазначив, що суд першої інстанції фактично змінив рішення суду та самостійно застосував інший спосіб захисту порушеного права позивача, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України (ЦК).
Верховний Суд визнав вірними висновки суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції нагадав, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Касаційний цивільний суд зазначив, що задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про витребування з володіння відповідача автомобіля та причіпа до нього на стягнення грошових коштів у розмірі їх вартості фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України (постанова від 10.06.2019 у справі № 350/426/16-ц).
Далее
Товариство просило господарський суд визнати право власності на нежиле приміщення з посиланням на втрату правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна внаслідок дій та бездіяльності представників відповідача (Банку) та неможливістю у зв`язку із цим підтвердити право власності позивача на нерухоме майно у будь-який інший спосіб, аніж за відповідним рішенням суду про визнання права власності.
Так, на виконання умов договору іпотеки, позивач передав відповідачу відповідно по акту приймання-передачі оригінали документів (зокрема, договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна).
Згодом позивач звернувся до відповідача із вимогами щодо повернення оригіналів документів, але відповідач повідомив, що у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території місцезнаходження Регіональної філії Банку, останній припинив свою діяльність у м. Донецьк та не мав можливості для вивезення документів на підконтрольну українській владі територію, з огляду на що, повернення витребуваних документів не вбачається можливим.
На запит позивача щодо отримання документів, що підтверджують право власності на об`єкти нерухомості Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області повідомило, що приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса була припинена; архів нотаріальних документів вказаного приватного нотаріуса залишився у приміщенні Донецького обласного державного нотаріального архіву у м. Донецьку, доступ до якого на теперішній час відсутній, у зв`язку із захопленням представниками незаконних озброєних формувань, з огляду на що, отримання дублікатів договорів купівлі-продажу не представляється можливим
Суд першої інстанції позов задовольнив та визнав за позивачем право власності на спірне нерухоме майно, оскільки позивачем доведено існування передумов та підстав для застосування ст. 392 Цивільного кодексу України (визнання права власності у судовому порядку), зокрема, відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення його порушеного права, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно є такими, що були втрачені відповідачем.
Апеляційний суд рішення місцевого господарського суду скасував, а у позові відмовив. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів існування підстав та обставин, необхідних для задоволення позову про визнання права власності, оскільки відповідач не ставить під сумнів наявність права власності позивача на спірне нерухоме майно, а сам позов не містить жодної вимоги саме до відповідача. А також позивач не доводить неможливість реалізації ним своїх прав, зокрема, наявності будь-яких перешкод та/або обмежень, оскільки відомості про об`єкт спірного нерухомого майна позивача внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що може бути підставою для проведення реєстрації правочинів щодо такого майна.
Далее
