Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Мітянін та Леонов проти Росії».
Олександр Мітянін був засуджений за збройне пограбування у складі групи.
Через рік правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо групи осіб у зв’язку зі створенням і функціонуванням злочинної організації. У газеті було надруковано статтю, в якій згадувався й засуджений у той час О.Мітянін. Матеріал супроводжувався світлиною, на якій той був у компанії разом з іншими підозрюваними.
Чоловік ініціював провадження про наклеп проти газети, але позов був відхилений. Згодом його визнали винним у новій справі та засудили до довічного ув’язнення.
О.Мітянін поскаржився до ЄСПЛ. Він, зокрема, стверджував, що стаття в газеті й фото завдали шкоди його правам відповідно до §2 ст.6 (презумпція невинуватості) та ст.8 («Право на повагу до приватного і сімейного життя») Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ констатував, що поширення інформації, в якій заявникові приписувалися злочинні дії (членство в банді), зачіпало право на повагу до приватного життя.
Національні органи основували свою позицію на тому, що оприлюднення фотографії могло б допомогти в зборі додаткової інформації та спонукати очевидців дати свідчення. З огляду на характер і масштаби передбачуваної злочинної діяльності, у Суду не було підстав сумніватися в переконливості такої позиції.
Також у Страсбурзі врахували, що на дату публікації статті О.Мітянін був засуджений та відбував покарання за інший злочин. У новому провадженні йому не було пред’явлено обвинувачення в тому, що він є членом організованого злочинного угруповання. Однак стаття порушувала питання, що становить суспільний інтерес. Виходячи із цього, ЄСПЛ не кваліфікував розкриття особи О.Мітяніна як «суд у засобах масової інформації».
Що стосується змісту й форми подання інформації, то використовувана в ній мова не була ні образливою, ні провокаційною. Крім того, заявник не був ключовою персоною статті.
Формулюванню «член банди» щодо заявника передувала інформація про те, що недавно були заарештовані «обвинувачені» в скоєнні кримінального злочину. Стаття також містила фразу, в якій говорилося, що особи були «обвинувачені» в керуванні злочинним угрупованням. Також згадувалося, що заарештовані були підозрюваними.
Отже, сприймаючи статтю в цілому, можна було зробити висновок, що заявника в той час лише підозрювали в скоєнні злочину, пов’язаного з членством у банді та з її ймовірною незаконною діяльністю.
Також ЄСПЛ погодився з національними судами в тій частині, що матеріал журналіста ґрунтувався на інформації від офіційного джерела (регіонального відділу
федеральної служби безпеки).
З огляду на це Суд констатував, що держава-відповідач виконала свій обов’язок відповідно до ст.8 стосовно публікації фотокартки або статті. Заявник не надав інших доказів для встановлення балансу між його правами та правами газети або доказів неналежного застосування судами ст.8 та ст.10 («Свобода вираження поглядів») конвенції. Таким чином, ЄСПЛ установив, що право на повагу до приватного життя заявника не було порушено.
Утім, виявлено порушення прав обох чоловіків відповідно до §1 ст.5 конвенції у зв’язку з періодами тримання під вартою, які не санкціоновані судом. Крім того, уряд визнав порушення §3 ст.5 конвенції, самостійно виявивши недоліки в провадженні.
ЄСПЛ також задовольнив скаргу О.Мітяніна відповідно до §4 ст.5 через відмову судів розглянути апеляцію на відхилення його запиту про звільнення з-під варти. Наприкінці у Страсбурзі постановили, що рішення суду від 2012 року відхилити позови про незаконне затримання спричинило порушення прав на компенсацію відповідно до §5 ст.5 конвенції.
Тож загалом кожному заявникові мають виплатити по €12700 як відшкодування за моральні страждання та €1000 — як покриття судових витрат.
Государственная авиационная служба Украины заявила, что авиакомпанию Yanair временно лишили права на перелеты из-за ненадлежащего уровня безопасности.
Отмечается, что по результатам комплексной инспекционной проверки авиакомпании Yanair выявлено ряд замечаний (часть из которых критические) в организации деятельности перевозчика, которые могут негативно повлиять на безопасность полетов.
В связи с этим Госавиаслужба приняла решение о приостановлении сертификата эксплуатанта авиакомпании Yanair с 7 июня.
Кроме того сообщается, что сертификат авиакомпании может быть восстановлен после устранения недостатков и на основании выводов акта инспекционной проверки.
Далее
5 червня Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 3-р(І)/2019 у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА“ (далі – Товариство) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців двадцять четвертого, двадцять п’ятого, двадцять шостого розділу I Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні“ від 23 березня 2017 року № 1989–VIII (далі – Закон № 1989).
Цим Рішенням Суд визнав таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення першого речення абзацу двадцять шостого розділу I Закону № 1989, відповідно до яких „нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269–289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку“.
У Рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що внесення абзацом двадцять шостим розділу I Закону № 1989 змін до Податкового кодексу України у частині скасування права на повернення платникам податків сум плати за землю, нарахованих та сплачених за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, було обумовлено необхідністю досягнення суспільно значущої мети, однак законодавець діяв непослідовно й не дотримав балансу між публічним та приватним інтересами, а обраний ним засіб (запровадження таких змін) не є пропорційним цілям, які переслідувалися. З огляду на зазначене, як вказано у Рішенні Суду, положення першого речення абзацу двадцять шостого розділу I Закону № 1989 суперечать конституційному принципу верховенства права.
З матеріалів конституційної скарги вбачається, що Товариство з незалежних від нього причин не змогло захистити своє право власності у судовому порядку. Внесення абзацом двадцять шостим розділу I Закону № 1989 змін до Податкового кодексу України призвело до того, що легітимні очікування суб’єкта права на конституційну скаргу не справдилися, а його право власності було порушено.
У Рішенні Суду зазначається, що законодавець положеннями першого речення абзацу двадцять шостого розділу I Закону № 1989 унеможливив не лише реалізацію набутого Товариством права вимоги майнового характеру щодо повернення сплачених ним сум плати за землю, а й повернення іншим платникам податків нарахованих та сплачених сум плати за землю за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, незважаючи на продовження дії раніше запровадженої норми Податкового кодексу України про звільнення від обов’язку щодо сплати таких сум плати за землю.
Конституційний Суд України звертає увагу на те, що така практика негативно позначається на економічній свободі та розвитку підприємницької діяльності в Україні, а також на інвестиційному кліматі в державі. Хоча конституційно-правовий зміст поняття економічної свободи не передбачає отримання конкретних результатів від здійснення економічної діяльності, однак він включає і захист від ризиків, пов’язаних зі свавільними, непередбачуваними й необґрунтованими рішеннями та діями органів публічної влади, зокрема щодо податкового регулювання.
Враховуючи викладене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення першого речення абзацу двадцять шостого розділу I Закону № 1989 суперечать частині першій статті 8, частині четвертій статті 41 Конституції України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Далее
За закон №3433 проголосували 230 народних депутатів із необхідних 226.
Зазначається, що документом внесено зміни до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про громадянство України».
Зокрема, змінами до Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено термін «участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості Україні» щодо іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу підрозділам які беруть участь в антитерористичній операції.
Законом також визнано іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України такими, що перебувають на законних підставах у країні та надано можливість таким особам одержати посвідку на тимчасове проживання на час участі, поки вони захищають Україну.
Документом передбачається обмеження щодо добровільного або примусового повернення таких іноземців та осіб без громадянства до держави-агресора або країн, що не визнають територіальну цілісність України або підтримують агресію проти України.
Зміни до Закону «Про громадянство України» передбачають спрощений порядок прийняття у громадянство України іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу у захисті територіальної цілісності та недоторканості країни.
Зранку 6 червня під парламентом зібрались представники «Національного корпусу» з вимогою ухвалити законопроект №3433.
Уряд урегулював питання призначення пенсій державним службовцям, які не отримували пенсій на момент набрання чинності закону “Про державну службу” у 2015 році, інформує 1NEWS з посиланням на прес-службу Мінсоцполітики.
Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду.
Прийнято постанову Кабінету Міністрів України “Про внесення зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб”, якою передбачено право на пенсію державним службовцям, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу” займали посади державної служби і не одержували пенсію державного службовця, призначену раніше згідно із Законом України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ “Про державну службу”, а продовжували працювати на державній службі.
Далее
Верховна Рада України 6 червня ухвалила закон про Тимчасові слідчі комісії та Тимчасові спеціальні комісії парламенту. Це й же законодавчий акт регулює процедуру імпічменту.
За ухвалення документу проголосували 279 депутатів.
Згідно з законопроектом, до складу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради входять народні депутати, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Вони розслідують обставини вчинення президентом України державної зради або іншого злочину, викладених у підписаному більшістю нардепів від конституційного складу Ради поданні про ініціювання питання про усунення президента з поста в порядку імпічменту.
Свої висновки та пропозиції ТСК моє подати у визначений парламентом термін, та не пізніше ніж через два місяці після її утворення.
Далее
