Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України обов’язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку. Про це нагадує Управління Держпраці у Хмельницькій області.
Зокрема, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити не оспорювану ним суму.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Далее
У нових ДБН «Висотні будинки і комплекси» встановлена нова максимальна висота, за якою можуть проектуватися висотні громадські будинки – 150 м. Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
Зараз у чинних нормах максимальна висота, за якою дозволяється проектувати висотні житлові та громадські будинки, складає 100 м.
При цьому, у нових ДБН вводиться низка сучасних вимог для підвищення безпеки цих будівель.
Зокрема встановлюються вимоги щодо жорсткості сталевих та сталезалізобетонних конструкцій для проектування каркасів висотних будівель. Це дозволить збільшити несучу спроможність таких висотних будівель як мінімум на 20%.
Також встановлюються вимоги до мінімальної товщини перекриття будівель, що дозволить будувати їх на територіях з сейсмічністю до 7 балів, тобто, на всій території України.
Окрім того, вводиться обов’язкове проведення аеродинамічного обдуву моделі нового висотного будинку та навколишніх будівель і споруд. Це дозволить контролювати та за необхідності зменшувати пориви вітру у висотній забудові ще на етапі проектування;
Нові ДБН В.2.2-24:20ХХ «Висотні будинки і комплекси» розроблені ДП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» на заміну чинних наразі ДБН В.2.2-24-2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків» і стосується проектування житлових будинків від 73,5 до 100 м і громадських будинків від 73,5 до 150 м.
Норми вже затверджені та будуть опубліковані найближчим часом, після чого орієнтовно через 3 місяці вступлять в дію.
Далее
22 травня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Законодавчий акт вносить зміни до Податкового кодексу України і врегульовує надання кваліфікованих довірчих послуг у сфері справляння податків. Окрім того, визначено відповідні повноваження контролюючих органів у цій сфері.
До Податкового кодексу вводяться такі поняття, як «кваліфікована електронна довірча послуга», «кваліфікований надавач електронних послуг», «кваліфікаційний електронний підпис чи печатка», «кваліфікована електронна позначка часу», «кваліфікований сертифікат відкритих ключів».
Передбачається, що єдиною підставою для відмови у проходженні електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність кваліфікованого електронного підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа.
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги.
Законом також відтерміновано набуття чинності пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» №2612, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Далее
19 травня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів».
Закон збільшує штрафи за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці. Для громадян штрафи зросли до 6-14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше 3-7) і для посадовців – до 10-16 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше 5-8).
За незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка штрафуватимуть громадян на суму від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше 15-30), а посадовців – від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше 75-150).
Громадяни, які знищуватимуть чи пошкоджуватимуть полезахисні лісові смуги та захисні лісові насадження, сплачуватимуть штраф від 30 до 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За аналогічні порушення посадові особи платитимуть від 60 до 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також посилилося покарання за знищення або пошкодження підросту в лісах.
Далее
Украинцы получили возможность восстановить свои утерянные либо украденные водительские права всего за полчаса. Об этом рассказал руководитель Сервисных центров МВД Владислав Криклий на своей странице в Facebook.
Он отметил, что возможность восстановить удостоверение есть в любом из отделений центров. Для того чтобы быстро пройти процедуру, украинцам необходимо принести с собой всего лишь паспорт, идентификационный код и медицинскую справку.
Уже на месте сотрудники Сервисного центра сделают фото и проверят информацию об экзаменах на получение прав, она вся уже есть в электронном виде.
Чтобы еще больше ускорить получение, можно не стоять в очереди, а сразу зарегистрироваться онлайн на определенное время.
В случае, если же права были украдены, а не утеряны, то тогда заранее необходимо обратиться в полицию и написать заявление о краже
Далее
Фабула судового акту: Цікаве судове рішення у якому Касаційним цивільним судом проаналізовано повноваження органів опіки та піклування в частині надання згоди на відчуження майна, у якому проживає неповнолітня особа, але при цьому ані неповнолітня особа ані її батьки не є власниками такого житла.
Слід звернути увагу читача, що сам по собі цей спір було ініційовано батьками дитини з метою уникнення від виконання кредитних зобов’язань за досить цікавою схемою…
У даній справі мати надала своєму сину довіреність на продаж належної ї квартири на підставі якої останній продав вказану нерухомість своїй колишній дружині.
У подальшому продавець (син колишньої власниці житла – своєї матері) уклав договір банківського кредиту при цьому засобом забезпечення за договором іпотеки стала саме квартира, яка була продана ним раніше своїй колишній дружині.
У зв’язку із невиконанням умов кредитного договору банком у судовому порядку було звернуто стягнення на предмет іпотеки – згадану вище квартиру.
Колишнею власницею квартири було подано позов про визнання договору-купівлі продажу квартири, укладеного між сином власниці та його колишнею дружиною нікчемним оскільки на момент продажу у квартирі проживала та була зареєстрована її малолітня онука. Проте органом опіки та піклування попередньої згоди на таку продаж надано не було внаслідок чого було порушено права неповнолітньої дитини, що згідно положень норм статей 71, 215, 224 ЦК України тягне за собою нікчемність договору.
Вказана справа розглядалась судами неодноразово проходячи усі інстанції.
Слід зазначити, що суди в цілому погоджувались із доводами позивача.
На такі судові рішення банком було подано касаційну скаргу, яка Касаційним цивільним судом була задоволена та у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи своє рішення КЦС послався на таке.
За нормами ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.
З аналізу вказаних норм випливає, що вчинення батьками неповнолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до матеріалів справи позивач є бабою, а не матір’ю малолітньої, яка проживає як член сім’ї власника у спірній квартирі, а тому для укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири згоди органу опіки і піклування не потребувалося.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім’ї власника відносяться подружжя, їх діти і батьки. Членами сім’ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником квартири (будинку), ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Таким чином, малолітня дитина мала право лише на проживання у спірній квартирі до укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, який до того ж укладено з її матір’ю.
Враховуючи, що права та інтереси малолітньої дитини вчиненням оспорюваного правочину не порушені, то відсутні правові підстави для визнання його недійсним. Дитина має право на проживання за місцем проживання кожного з батьків, а тому її житлові права відчуженням квартири, що належала її бабі, не порушені.
За матеріалами Протокол
Далее
