Юридическая Компания

Новости

ВС: щодо права керування авто іноземним громадянином в Україні

Опубликовано 21 мая 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС: щодо права керування авто іноземним громадянином в Україні

У справі № 914/2907/16 ТОВ звернулося до господарського суду з позовом до страхової компанії (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Банку) про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування на транспорті.

Місцевий господарський суд у задоволенні позову відмовив.

Північний апеляційний господарський суд рішення місцевого господарського суду скасував та прийняв нове, яким позовні вимоги задовольнив.
Залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила таке.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування страхова компанія, з-поміж іншого, зазначила, що під час виникнення пожежі транспортним засобом керував водій, який не мав посвідчення відповідної категорії, оформленого та виданого в Україні (що є виключенням зі страхового випадку).

Проте вказані доводи визнані необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з п. 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340, особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія або посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

Зазначені особи під час керування транспортними засобами можуть мати українське посвідчення водія, видане в установленому цим Положенням порядку.
Особам, які тимчасово перебувають на території України, обмін їх посвідчень водія на українське посвідчення водія, а також видача їм українських посвідчень водія замість утраченого у зв’язку з крадіжкою, стихійним лихом, іншими непередбачуваними обставинами посвідчення водія іноземної держави не проводиться.

Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.

Оскільки Міжнародною конвенцією про дорожній рух 1968 року встановлено інші правила, ніж Положенням про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 року № 217, то суди керувалися положеннями Конвенції.

Порядком здійснення нагляду за забезпеченням руху на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року № 204, передбачено, що нагляд здійснюється за видами транспорту та покладається на Мінтранс, Державні департаменти авіаційного, автомобільного транспорту, Держфлотінспекцію, Укрзалізницю та їх органи на місцях та проводиться у взаємодії з іншими державними органами (Державтоінспекцією, Держнаглядохоронпраці тощо), що здійснюють нагляд за безпекою руху.

Контролюючі органи відсутність документів на право керування трактором не встановили. Таким чином, водій мав належне посвідчення водія, а тому відповідні посилання страхової компанії є необґрунтованими.

Постанова КГС ВС від 8 травня 2019 року у справі № 914/2907/16 –http://reyestr.court.gov.ua/Review/81619985

Далее

У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і не повинна відповідати перед кредитором померлої особи

Опубликовано 21 мая 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і не повинна відповідати перед кредитором померлої особи

Особа звернулась до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики. Позивач зазначала про те, що боржник за договором померла, а члени її родини в усній формі гарантували повернення боргу в обумовлений термін. Але згодом спадкоємці боржника відмовилися повертати кошти, обґрунтовуючи це тим, що не прийняли спадщину. Поряд з цим, на думку позивача, чоловіком спадкодавця вчинено ряд дій, спрямованих на штучне створення умов для ухилення від виконання боргових зобов’язань, поєднаних з порушенням майнових прав малолітньої дитини, щодо прийняття нею спадщини після смерті матері. 

Позивач просила суд визнати протиправним та скасувати розпорядження першого заступника голови районної державної адміністрації, яким надано дозвіл здійснити від імені малолітньої доньки підписання необхідних документів для подання до органу нотаріату заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері та стягнути із відповідача (як законного представника малолітнього спадкоємця) 1 730,00 доларів США за договором позики.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд зазначив, що відповідно до правил статей 1281 Цивільного кодексу України (ЦК) спадкоємці мають зобов’язання перед позивачем щодо повернення коштів отриманих у позику. Позивачем відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України та в межах шестимісячного строку через приватного нотаріуса було направлено письмову вимогу-пропозицію щодо сплати боргу за договором позики. А відповідачі не надали належних доказів на підтвердження того, що вони в межах строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, подали до нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини, оскільки законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини». 

Апеляційний суд скасував таке рішення та у задоволенні позову відмовив. Суд виходив з того, що хоч відповідач і проживав зі спадкодавцем на день смерті, однак в межах шестимісячного строку визначеного статтею 1270 ЦК України звернувся до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини, тому він не є спадкоємцем померлої та не може відповідати по боргах спадкодавця. 

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу і на те, що позивачу було відомо про смерть спадкодавця одразу, однак вимогу про повернення позики до спадкоємиці у строк, визначений частиною другою статті 1281 ЦК України, він не направляв, а з позовом до неї звернувся з порушенням строків, встановлених статтею 1281 ЦК України, що позбавляє його права вимоги до неї. 

Оскільки позивач втратив право вимоги до малолітньої, то не підлягає задоволенню й вимога про визнання протиправним розпорядження районної державної адміністрації, яким надано дозвіл на відмову від прийняття спадщини малолітньою після смерті матері.

Далее

ГМС будет выдавать паспорта старого образца гражданам Украины, в отношении которых суд принял решение

Опубликовано 21 мая 2019 в Новости | Нет комментариев

ГМС будет выдавать паспорта старого образца гражданам Украины, в отношении которых суд принял решение

Правительство обновило постановление № 302 относительно утверждения образца бланка, технического описания и Порядка оформления, выдачи, обмена, пересылки, изъятия, возврата государству, признания недействительным и уничтожения паспорта гражданина Украины.

Соответствующее постановление № 398 было принято на правительственном заседании 3 апреля 2019 года. Постановление вступит в силу 7 июня 2019 года.

В частности, урегулирован вопрос оформления и выдачи паспортов гражданина Украины образца 1994 года. Государственная миграционная служба наделена полномочиями по выдаче паспорта гражданина Украины образца 1994 года в порядке, установленном Министерством внутренних дел, гражданам Украины, в отношении которых принято решение суда, вступившее в законную силу, об обязательстве Государственной миграционной службы оформить и выдать такие паспорта.

Далее

Коледжі і училища не надаватимуть вищої освіти

Опубликовано 20 мая 2019 в Новости | Нет комментариев

Коледжі і училища не надаватимуть вищої освіти

Законопроект «Про фахову передвищу освіту», який ухвалений парламентом у першому читанні передбачає, що у коледжах і технікумах студенти отримуватимуть вже не вищу, а фахову передвищу освіту. Про це йдеться у коментарі Міністерства освіти щодо норм законопроекту.

У відомстві також зазначають, що законопроект встановлює нові механізми для управління та фінансування цих закладів.

«Цього року коледжі та технікуми востаннє проводитимуть набір на молодшого спеціаліста як на рівень вищої освіти. З 2020 року прийом відбуватиметься на рівень фахової передвищої освіти: її надаватимуть ті заклади, які наразі мають ліцензії на підготовку молодших спеціалістів або ті, що отримають нову ліцензію. Після завершення навчання студенти отримуватимуть дипломи фахових молодших бакалаврів», — зазначає генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров.

Для реалізації цього завдання більшість навчального часу буде відводитись на здобуття практичних знань, що мають дозволити випускнику одразу після завершення навчання мати можливість працевлаштування.

Якщо в коледжі студент здобуватиме разом із фаховою повну загальну середню освіту, для отримання атестата він має складати державну підсумкову атестацію у формі ЗНО на рівні з іншими випускниками шкіл і закладів профосвіти.

Проект закону також відкриває більше можливостей для неперервної освіти дорослих.

«Ми хочемо змінити традиційні уявлення, що у коледжі чи технікумі можуть навчатися тільки учорашні випускники шкіл. Сучасний світ швидко змінюється і деякі професії стають все менш затребуваними на ринку праці. Тому доросла людина має бути готова до неодноразової зміни фаху і, відповідно, перенавчання. Для цього  знято вимогу щодо отримання безоплатної освіти за певним рівнем тільки один раз. Тобто одна людина зможе отримати кілька фахових освіт за бюджетні кошти», — додав Олег Шаров.

Серед інших новацій — заклади отримають доступ до багатоканального фінансування, їх робота орієнтуватиметься на потреби місцевого ринку праці, застосовуватимуться елементи корпоративного управління.

Далее

ВС: спір про право управління юридичною особою належить до юрисдикції господарських судів незалежно від того, чи є іншим відповідачем у справі як сторона спірного договору фізична особа.

Опубликовано 20 мая 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС: спір про право управління юридичною особою належить до юрисдикції господарських судів незалежно від того, чи є іншим відповідачем у справі як сторона спірного договору фізична особа.

Якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то цей спір є спором про право управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарських судів незалежно від того, чи є іншим відповідачем у справі як сторона спірного договору фізична особа.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просив визнати недійсним з моменту укладення між Кодимським районним споживчим товариством та фізичною особою договір купівлі-продажу нежитлового приміщення «Універмаг», що перебувало у колективній власності пайовиків. На думку позивача, Кодимське РайСТ здійснило продаж спірного нежитлового приміщення без згоди загальних зборів, чим порушило права пайовиків цього товариства, до яких відноситься і сам позивач.

Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок (п. 1 ст. 9 Закону України від 10 квітня 1992 року № 2265-XII «Про споживчу кооперацію»). Правомочності власника майна споживчої кооперації належать не членам споживчих товариств, а самим споживчим товариствам. Натомість членам споживчих товариств належать корпоративні права, визначені ст. 167 Господарського кодексу України, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, як корпоративні відносини розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Кодимське РайСТ є господарською організацією, частка у майні якої належить позивачу, наділеному правом участі в управлінні цим товариством, отримання певної частки прибутку та активів у разі його ліквідації та іншими правами згідно із законом та статутом названого товариства. Відтак спір члена споживчого товариства з товариством стосовно управління та розпорядження майном підпадає під ознаки корпоративного спору і має розглядатися за правилами господарської юрисдикції незалежно від обґрунтованості позовних вимог.

При розгляді такого спору по суті суд має перш за все встановити, чи порушені корпоративні права позивача, зокрема, іншою стороною спірного договору. Вирішення питання про наявність чи відсутність такого порушення та, відповідно, підстав для задоволення позову з’ясовується судами під час розгляду справи по суті позовних вимог.

З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 квітня 2019 року у справі № 916/1295/18 (провадження № 12-4гс19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/81394399.

Далее

Президент підписав указ ПРО ДЕНЬ БАТЬКА

Опубликовано 20 мая 2019 в Новости | Нет комментариев

Президент підписав указ ПРО ДЕНЬ БАТЬКА

18 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ № 274/2019 про День батька.

День батька будуть відзначати щороку у третю неділю червня

«З метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім’ї як основи суспільства і визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей постановляю: Установити в Україні День батька, який відзначати щороку у третю неділю червня», – йдеться у повідомленні.

Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Далее