Верховна Рада схвалила дату проведення інавгурації новообраного Президента Володимира Зеленського.
Згідно з рішенням народних депутатів, інавгурація відбудеться 20 травня.
Урочисте засідання парламенту розпочнеться о 10:00.
Зазначимо, засідання, на якому складає присягу новообраний Президент України проводиться у сесійній залі парламенту на підставі офіційно оголошених Центральною виборчою комісією України результатів виборів Президента України у день, визначений рішенням Верховної Ради України за поданням Голови Верховної Ради України.
Новообраний Президент України, поклавши праву руку на Конституцію України і, за бажанням, на Пересопницьке Євангеліє проголошує присягу українському народові, підписує її та передає підписаний текст Голові Конституційного суду України.
Голова Конституційного суду України оголошує, що новообраний Президент України склав присягу українському народові відповідно до статті 104 Конституції України і вступив на пост Президента України. Голова Конституційного суду України передає Голові Верховної Ради України текст присяги українському народові, підписаний Президентом України. Голова Центральної виборчої комісії вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України, Голова Конституційного суду України вручає новообраному Президенту офіційні символи влади Президента України.
Нагадаємо, 3 травня 2019 року у газеті «Голос України» опубліковано повідомлення Центральної виборчої кампанії щодо результатів чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.
За підсумками повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року обраним Президентом України є кандидат на пост Президента України Володимир Зеленський.
Далее
16 травня 2019 року Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» опубліковано у газеті «Голос України».
Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, окрім низки норм законодавчого акту, які стають чинними у термін від шести місяців до 5 років.
Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко підписав Закон 15 травня 2019 року.
25 квітня 2019 року народні депутати схвалили Закон України про українську державну мову. Закон серед іншого передбачає обов’язковість використання української мови у публічному просторі, державному і комунальному секторах, транспорті, закладах харчування, у медичній сфері, в освіті, театральних виставах, дубляжах кіно, на телебаченні, в Інтернеті, друкованих ЗМІ.
Понад 50% назв друкованих ЗМІ має бути українською мовою, веб-сторінки мають автоматично завантажуватися українською мовою. Українська версія сайтів має бути за обсягом не меншою, аніж іноземна.
Водночас вимога не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди.
Також введено штрафи за порушення мовного законодавства і запроваджено іспит з української мови для іноземців, які хочуть отримати українське громадянство.
Нагадаємо, вчора Верховна Рада відхилила чотири постанови про скасування мовного Закону. Голова Ради Андрій Парубій сподівається, що законопроект буде опубліковано і набуде чинності до кінця цього тижня, тобто до 19 травня 2019 року.
Далее
Позивач просив адміністративний суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відповідно до постанови позивач проїхав перехрестя на вимкнутий сигнал додаткової секції світлофору.
Особа покликалась, серед іншого, на те, що на момент його зупинки на світлофорі, який регулював проїзд на перехресті, чорної контурної стрілки на основному зеленому сигналі не було, однак після проведення змін в регулюванні дорожнього руху на цьому перехресті та модернізації світлофору шляхом встановлення додаткової секції, світлофор привели у відповідність до вимог Правил дорожнього руху України (ПДР).
Інспектор наполягав на тому, що водій виконував маневр повороту ліворуч під час вимкнутого сигналу додаткової секції світлофору зі стрілкою, яка вказувала на напрямок руху транспортного засобу, в той час як на основному світлофорі було включено зелений сигнал зі стрілкою руху прямо.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов. Суди виходили з того, що у справі не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
Відповідач звернувся з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, проте Верховний Суд не знайшов підстав для її задоволення.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суттєвим при визначенні наявності в діях водія ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з порушенням вимог проїзду на сигнал світлофору із додатковими секціями, є наявність стрілки (зеленої на чорному фоні або чорної контурної на зеленому фоні), які визначають можливі варіанти здійснення водієм руху в залежності від дорожньої обстановки та маневру, який водій має намір виконати.
Так, відповідно до п. 8.7.2 ПДР світлофори з вертикальним розташуванням сигналів можуть мати одну або дві додаткові секції з сигналами у вигляді зеленої стрілки (стрілок), що розташовуються на рівні сигналу зеленого кольору.
Пунктами 8.7.3 «б», «г» ПДР передбачено, що зелений сигнал світлофору у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках), в той час як чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує на інші дозволені напрямки руху, ніж сигнал додаткової секції.
Згідно з п. 8.7.3 «з» ПДР вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Далее
Фабула судового акту: КАС/ВС у постанові від 21.11.2018 у справі №813/279/16 (адміністративне провадження №К/9901/40039/18) зазначив, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об’єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Відтак вважає, що прощена сума боргу не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» від 09.04.2015 №321-VIII, який набрав чинності 07.05.2015, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв’язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов’язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібної справи, зокрема постанова від 10.05.2018, справа №802/142/17-а (адміністративне провадження №К/9901/35810/18).
Далее
Такое решение Кабмин принял 15 мая на очередном заседании. Новые изменения сделаны в соответствии с постановлением «О внесении изменений в перечень товаров, запрещенных для ввоза на таможенную территорию Украины, которые поступают из Российской Федерации», докладчиком по которому был первый вице-премьер-министр – министр экономического развития и торговли Степан Кубив.
В частности, правительство расширило перечень строительных (цементных) материалов. Если раньше в этой группе товаров действовал запрет на импорт только цементных клинкеров (полуфабрикат для производства цемента), то теперь список дополнили следующими позициями:
Как сообщают чиновники со ссылкой на данные Госстата, в 2017 году импорт цементной продукции составлял $32,95 млн., но после вступления в силу запрета на ввоз цементного клинкера объем этой продукции из РФ в 2018 году упал до $16,82 млн.
Также во время заседания правительства Кубив заявил, что наша страна планирует расширить запрет на ввоз из РФ транспортных средств, минеральных удобрений и некоторых видов промышленной продукции.Также украинская сторона намерена ввести специальные пошлины на российские товары в Украину. Общая стоимость продукции, ввоз которой Кабмин планирует запретить, составляет $510 млн. в год.
Державна фіскальна служба Україна як роз’яснила, як повернути помилково сплачені суми єдиного соціального внеску.
«Через зміну рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до ДФС надходять звернення від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки», – йдеться у повідомленні.
Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6. Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.
У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.
Повернення коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.
Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.
Повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 цього Порядку, здійснюється з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
