19 червня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон (проект № 7293), що передбачає внесення змін до чинного Закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту».
Міністерство освіти і науки зазначає, що новації сприятимуть зниженню рівня безробіття та забезпечать швидку перекваліфікацію тих, хто втратив роботу.
Зокрема, передбачено можливість:
здобувати профтехосвіту без повної загальної середньої освіти, яку можна буде отримати в будь-який інший час за кошти бюджету;
безоплатно отримати другу робітничу професію через 3 роки після отримання попередньої професії (за наявності страхового стажу та вільних місць у закладі);
здобути за бюджетні кошти освіту за іншою професією до завершення 3 років або за відсутності підтвердженого страхового стажу, якщо за станом здоров’я особа втратила можливість виконувати роботу за отриманою раніше професією, а також для невідкладного забезпечення потреб держави (регіону) у кваліфікованих робітниках;
зарахування на навчання до закладів професійної освіти (незалежно від місця реєстрації);
здобуття часткових професійних кваліфікацій із метою підготовки та перепідготовки за короткостроковими програмами під конкретні потреби відбудови країни;
розподілу державного замовлення не лише на підготовку кваліфікованих робітників, а й на їхню перепідготовку та підвищення кваліфікації (відповідно до сучасних потреб держави).
Крім того, місцеві органи влади наділені повноваженням щодо утримання державних закладів професійної освіти до повної передачі в комунальну власність, а також встановлено механізм убезпечення від необґрунтованої реорганізації чи ліквідації закладів професійної освіти протягом 10 років.
За матеріалами Міністерства освіти і науки.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееКомітет Верховної Ради України з прав людини підготував покрокову інструкцію щодо дій, які необхідно здійснити близьким родичам та членам сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Відповідно до оновленої редакції Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (Закон) особою, зниклою безвісти за особливих обставин визнається особа, зникла безвісти у зв’язку із:
Важливо: заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана не тільки родичем такої особи, а й будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення (стаття 18 Закону).
Право заявника на отримання витягу з ЄРДР передбачене пунктом 11 частини другої статті 60 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідні дії здійснюються за направленням слідчого Національної поліції України.
Уповноважений, з метою отримання інформації, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, здійснює дії передбачені статтею 19 Закону, узагальнює отриману інформацію та у триденний строк передає її до відповідного територіального органу Національної поліції України для вжиття заходів з розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, про що повідомляє заявника.
Уповноважений здійснює моніторинг виконання заходів щодо розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і має право витребувати у відповідного територіального органу Національної поліції України інформацію про результати виконання таких заходів на будь-якій стадії їх проведення на підставі запиту від заявника або за власною ініціативою.
Джерело: https://pravo.ua
Далее16 липня 2022 року, набирають чинності частина друга та шоста статті 27 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регламентують використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах.
Про це повідомляє Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень.
Це означає, зокрема, що з 16 липня 2022 року:
“Варто наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак, відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням”, — зазначив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
За його словами, відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 року може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.
“Це в свою чергу означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обгрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації”, — підкреслив Уповноважений.
Також з 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон.
Розмір штрафу складає від 3400 до 8500 грн., якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн.
ДалееПитання порядку посвідчення договорів відчуження в умовах воєнного стану, зокрема укладання договорів купівлі-продажу/дарування нерухомого майна, – одне з поширених питань, з яким клієнти звертаються до фахівців Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Про те, як змінилась ця процедура, роз’яснює головний юрист Чугуївського МЦ Наталія Мазницька.
Враховуючи те, що предметом договору дарування/купівлі-продажу є цінне майно, такий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
За загальним правилом, посвідчення правочинів щодо відчуження майна здійснюється за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї зі сторін відповідного правочину. Це регламентує ст. 55 Закону України «Про нотаріат», а також п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5.
Однак в умовах дії воєнного стану нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, зокрема посвідчення договору дарування/купівлі-продажу, здійснюється виключно за місцезнаходженням такого майна, крім нерухомого майна, розташованого у м. Києві або Київській області, відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 р. № 480.
Тобто раніше громадяни мали вибір: звернутися до нотаріуса, який територіально є найближчим до них за місцем своєї реєстрації (зокрема за місцем реєстрації дарувальника/обдарованого), чи за місцезнаходженням такого майна. Наразі посвідчення договору відчуження здійснюється нотаріусами виключно за місцезнаходженням такого майна.
Орієнтовний перелік документів, який необхідно надати нотаріусу для вчинення нотаріальних дій:
Відповідно до ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат», нотаріус здійснює нотаріальну діяльність в межах нотаріального округу, які визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів.
Важливо! В умовах воєнного стану нотаріальні дії проводяться виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (перелік таких нотаріусі по Україні – за посиланням).
Перелік є актуальним та постійно оновлюється.
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееПостановою № 661 від 10 червня 2022 р. Кабмін затвердив зміни до:
Правил перетинання державного кордону громадянами України;
Порядку організації виїзду дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок.
Постанова набуває чинності з дня опублікування.
Зокрема, на період введення на території України надзвичайного або воєнного стану виїзд груп дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок здійснюється за наявності згоди Нацсоцслужби.
Органи, установи та організації незалежно від типу та форми власності, уповноважені здійснювати заходи з оздоровлення та відпочинку дітей у сім’ях та закладах держави, до якої такі діти запрошені (далі — сторона, що приймає дітей), подають до Нацсоцслужби:
запрошення на оздоровлення та відпочинок дітей, складене мовою держави, до якої виїжджає група дітей, та його переклад українською мовою, засвідчений підписом перекладача. У запрошенні зазначається: держава, до якої діти запрошуються на оздоровлення та відпочинок; строк, на який виїжджає група дітей, із зазначенням дати їх повернення; кількість запрошених дітей; вік дітей; можливість прийняття дітей, які потребують допоміжних засобів реабілітації; умови фінансового забезпечення організації оздоровлення та відпочинку; умови проживання, харчування дітей та осіб, які супроводжують групу дітей; зобов’язання щодо страхування дітей та осіб, які супроводжують групу дітей; інформація про заклади, в яких планується розміщення дітей (адреса закладу), або список осіб або членів сімей, які прийматимуть дітей на оздоровлення та відпочинок з України, за формою згідно з додатком 8; гарантії забезпечення та захисту прав дитини під час перебування на оздоровленні та відпочинку за кордоном, а також повернення таких дітей та осіб, які їх супроводжують, до України;
лист від центрального/місцевого органу виконавчої влади держави, до якої запрошуються діти на оздоровлення та відпочинок, в якому зазначається те, що сторона, що приймає дітей, уповноважена здійснювати організацію оздоровлення та відпочинку дітей з України в сім’ях та закладах за кордоном, надаються гарантії повернення дітей до України, та його переклад українською мовою, засвідчений підписом перекладача.
Нацсоцслужба, отримавши запрошення, визначає регіони, в яких діти найбільше потребують оздоровлення та відпочинку в період надзвичайного або воєнного стану в Україні (із урахуванням потреб регіонів, у тому числі, в яких ведуться активні бойові дії; які зазнали руйнувань внаслідок проведення бойових дій; деокуповані території; регіони, до яких евакуйовано дітей) та звертається з листом до обласних, Київської міської військових адміністрацій щодо формування групи дітей та підготовки пакета документів для їх виїзду за кордон на оздоровлення та відпочинок.
Обласні, Київська міська військові адміністрації формують групу дітей, призначають осіб, які супроводжують групу дітей, та подають до Нацсоцслужби для отримання згоди на виїзд дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок пакет визначених постановою документів.
Нацсоцслужба з моменту отримання пакета документів від обласних, Київської міської військових адміністрацій протягом 10 робочих днів здійснює розгляд поданих документів та надає згоду на виїзд організованої групи дітей за кордон.
У разі невідповідності документів, поданих обласною, Київською міською військовою адміністрацією або стороною, що приймає дітей, визначеним вимогам Нацсоцслужба має право повернути пакет документів на доопрацювання.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее