Юридическая Компания

Новости

Зміни до правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення

Опубликовано 3 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев

Зміни до правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення

Уряд вніс зміни до правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Відтак споживачі зможуть укладати публічні договори приєднання про надання послуг.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Ця угода діятиме для тих споживачів, які не обрали жодну форму договору з виконавцем послуги (замість письмової форми). Про це повідомила заступник Міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.

«Запровадження публічних договорів захистить права споживачів, а також гарантуватимуть безперебійне надання послуг з водопостачання та водовідведення. Водночас виконавці послуг отримають можливість для стабільної роботи», – зазначила Наталія Хоцянівська.

Укладання відповідних договорів відбувається у такий спосіб:

  • тексти публічних договорів зі споживачами, які проживають у багатоквартирних будинках, публікуються на сайті органу місцевого самоврядування або виконавця послуг;
  • договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування співвласники будинку не уклали інший договір з виконавцем комунальних послуг;
  • для власника індивідуального будинку такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору він не відмовився від послуги;
  • для переходу на нові договори наявним споживачам не потрібно надавати жодної додаткової інформації або щось робити.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Якість будівельної продукції: Кабмін затвердив нові процедури для виробників

Опубликовано 2 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев

Якість будівельної продукції: Кабмін затвердив нові процедури для виробників

Уряд врегулював низку питань щодо надання будівельної продукції на ринку та затвердив нові процедури для виробників.

Відповідну постанову № 1458 «Деякі питання надання будівельної продукції на ринку» було прийнято на урядовому засіданні 23 грудня 2021 року.

Постанову № 1458 офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» 1 лютого 2022 року.

Документ набирає чинності з 1 січня 2023 року. Водночас окремі положення щодо застосування систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, розроблення та прийняття національних документів з визначення прийнятності, а також висновку про технічну прийнятність набрали чинності з дня опублікування.

«Застосування нових процедур підтвердження відповідності будівельної продукції дозволить наблизити її якість до європейських вимог. Відтак споживачі отримають безпечну та якісну вітчизняну продукцію, а виробники — можливість вийти на європейський ринок», — зазначила заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

Зокрема, постановою затверджено:

  • форму декларації показників будівельної продукції;

  • інструкцію зі складання декларації показників будівельної продукції;

  • порядок розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності;

  • вимоги щодо компетентності органів з визначення технічної прийнятності;

  • випадки суттєвих експлуатаційних характеристик, у яких посилання на відповідні регламентні технічні специфікації є необов’язковим.

У Мінрегіоні зазначили, що ця постанова спрямована на практичну реалізацію положень Закону «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує в Україні положення Регламенту ЄС № 305/2011 щодо будівельної продукції.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Військовий призов замінять на короткотривалу інтенсивну підготовку

Опубликовано 2 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев

Військовий призов замінять на короткотривалу інтенсивну підготовку

Міністр оборони України Олексій Резніков розповів, як на виконання указу президента про перехід України на основи професійної армії реформуватимуть українське військо. У рамках виконання указу чисельність Збройних сил планують збільшити, а від обов’язкового призову хочуть відмовитись, замінивши його інтенсивною кількамісячною військовою підготовкою.

За словами міністра, одним з елементів реформування української армії є перехід на систему інтенсивної військової підготовки та відмова від призову на строкову службу з 1 січня 2024 року.

«Ми підготували бачення моделі, на першому етапі якої призов зберігається, проте як альтернатива вводиться короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка. Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов. Натомість вони отримають базові військові навички.

З 1 січня 2024 року ми плануємо повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їхні навички шляхом періодичних тренувань та зборів. На сьогодні вже є розрахунки та обґрунтування різних моделей виконання указу. Для реалізації зазначених кроків уряд найближчим часом запропонує пакет необхідних законопроектів і підзаконних актів», – сказав Резніков.

Він також нагадав, що указ містить доручення забезпечити поетапне збільшення чисельності Збройних сил у період з 2022 по 2025 роки на 100 тис. осіб для підвищення оборонних спроможностей держави.

Крім того, відповідно до указу, у період до 2025 року заплановано реалізацію комплексу реформ, які покликані збільшити чисельність Збройних сил, суттєво підвищити мотивацію до військової служби шляхом посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх родин, забезпечення прозорого механізму розвитку військової кар’єри, підвищення грошового забезпечення, вирішення проблем з житлом тощо.

Джерело: https://zaxid.net/news/

Далее

ВС розяснив як зняти арешт із майна, що накладений у виконавчому провадженні

Опубликовано 1 Фев 2022 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС розяснив як зняти арешт із майна, що накладений у виконавчому провадженні
Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину на квартиру, а під час звернення до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу цієї квартири дізнався, що на неї накладено арешт у межах виконавчого провадження, в якому він є боржником.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про скасування арешту на нерухоме майно позивача, оскільки він обрав неналежний спосіб судового захисту.
Суд указав, що вимоги позивача обґрунтовано тим, що накладення арешту на майно порушує право власника, захист якого передбачений ст. 391 ЦК України. Проте між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, тому заява про зняття арешту має розглядатися в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення та закрив провадження у справі, зробивши такі правові висновки.
У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється в позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов’язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Суди не врахували того, що позивач як особа, яка є боржником у виконавчому провадженні, не може пред’являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України.
Верховний Суд зауважив, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред’являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він мав закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Постанова Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20 (провадження № 61-8240св21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747991.

 

Далее

Скорочено строк звернення до ЄСПЛ.

Опубликовано 1 Фев 2022 в Новости | Нет комментариев

Скорочено строк звернення до ЄСПЛ.

З 1 лютого 2022 року скорочено строк звернення до ЄСПЛ.

Відтепер скарга має бути подана протягом 4 місяців із дня ухвалення остаточного рішення на національному рівні.

Скорочений строк застосовується до заяв, за якими остаточне рішення ухвалено:

  • 1 лютого 2022 року,
  • після цієї дати.

Остаточні рішення, ухвалені національними судами до 31 січня 2022 року включно, можна буде оскаржити протягом пів року.

з 1 серпня набули чинності більшість положень Протоколу № 15 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

 Протокол № 15 вносить такі зміни до Конвенції:

  • в преамбулу Конвенції включили посилання на принцип субсидіарності та свободу розсуду;
  • змінено критерій неприйнятності, якщо заявник не зазнав “суттєвої шкоди”. Вилучено умову, за якою Суд не може відхилити на цій підставі жодну справу, яку національний суд не розглянув належним чином;
  • скасовано право сторін заперечувати проти делегування розгляду справи Великій палаті за статтею 30 Конвенції;
  • встановлено віковий ценз кандидатів у судді ЄСПЛ. Вік кандидатів повинен бути меншим за 65 років на день звернення Парламентської асамблеї за списком із трьох кандидатів відповідно до статті 22.

Джерело: https://pravo.ua

Далее

Розширено перелік організацій, представники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19.

Опубликовано 31 Янв 2022 в Новости | Нет комментариев

Розширено перелік організацій, представники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19.
Міністерство охорони здоров’я України своїм наказом від 30.11.2021 № 2664 розширило перелік організацій, представники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19.
Згідно з наказом, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, обов’язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники:
центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів;
місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів;
закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;
органів місцевого самоврядування; закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності;
комунальних підприємств, установ та організацій.
Наказ набирає чинність через один місяць із дня його опублікування.
Його було опубліковано в «Офіційному віснику» від 31.12.2021 №100.
Джерело: https://moz.gov.ua

Далее