Майно фізичної особи-підприємця, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу. Проте за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №279/6459/14-ц від 19-го лютого 2020 року.
«Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна», — йдеться у матеріалах справи.
До суду першої інстанції жінка звернулася з позовом до чоловіка, у якому просила визнати спільним сумісне майно.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що з квітня 2005 вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірваний у листопаді 2014 року. Під час перебування у шлюбі сторонами було набуто рухоме майно, згоди щодо поділу якого ними досягнуто не було, а тому позивач просила задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
Судом першої інстанції було визнано право власності дружини на частину автівки. Це рішення було вмотивоване тим, що за час перебування у шлюбі сторони за спільні кошти придбали авто.
Апеляційну скаргу дружини суд задовольнив повністю. Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову жінки про поділ торговельного контейнера скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення. Було визнано спільним сумісне майно подружжя та поділено торговельні металеві контейнери.
У касаційній скарзі чоловік просив скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що спірне майно було придбано ним за власні кошти. Крім того, майно фізичної особи-підприємця не може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.
Верховний Суд встановив, що майно фізичної особи-підприємця, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
«Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя», — йдеться у матеріалах справи.
ВС зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували набуття спірного майна за рахунок коштів відповідача як підприємця, тобто за його особисті кошти, розмір цих коштів та джерело їх походження.
За таких обставин, доводи касаційної скарги чоловіка про те, що спірне майно, набуте за його особисті кошти, є необґрунтованими, оскільки останній презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно не спростував. Тож його касаційну скаргу ВС залишив без задоволення.
Джерело: https://sud.ua
Далее
16 січня набуває чинності стаття 25 закону, яка регламентує використання державної мови у галузі друкованих засобів масової інформації.
Відповідно до закону, з 16 січня всі друковані ЗМІ загальнодержавної та регіональної сфер поширення в Україні мають видаватися державною мовою.
Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати один одному за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів та видаватися в один день.
При цьому ці вимоги не поширюються на друковані засоби масової інформації, які видаються виключно кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою.
Проте, згідно зі статтею 25 закону, у кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації державною мовою повинні становити не менше 50 відсотків.
Як повідомлялось раніше, з 16 липня набула чинності норма закону про обов’язкове видання 50% книг українською мовою, про проведення концертів, шоу-програм, культурних та розважальних заходів та про демонстрацію фільмів українською мовою.
Далее
Головний державний санітарний лікар Ігор Кузін затвердив нові протиепідемічні заходи щодо роботи аеропортів на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протиепідемічні заходи для організації роботи авіакомпаній України на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідну постанову № 25 було прийнято 31 грудня 2021 року.
Визнано такою, що втратила чинність, постанову головного державного санітарного лікаря України від 18 листопада 2021 року № 19 «Про затвердження протиепідемічних заходів при роботі аеропортів та авіакомпаній України на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Протиепідемічні заходи щодо роботи аеропортів
Перед початком роботи проводиться температурний скринінг усім працівникам аеропорту. Працівники з наявними ознаками респіраторного захворювання або підвищення температури тіла понад 37,2° C не допускаються до роботи.
Робота працівників аеропорту має бути організована із дотриманням вимог фізичного дистанціювання (підтримання дистанції не менше одного метра) або із застосуванням фізичних бар’єрів (наприклад, прозорі екрани), та з використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або маски, в тому числі виготовленої самостійно.
Не рекомендовано використовувати пилососи на всіх етапах прибирання до проведення дезінфекції.
Вхід до терміналу
Перед входами в термінали слід забезпечити дотримання фізичного дистанціювання (не менше одного метра), у тому числі шляхом нанесення тимчасового маркування.
Пасажири та супроводжуючі не допускаються до терміналу без засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або масок, в тому числі виготовлених самостійно, надягнених так, щоб вони покривали рот та ніс.
У приміщенні терміналу засіб індивідуального захисту дозволено знімати лише під час огляду співробітниками аеропорту та проходження процедури ідентифікації, а також у випадках прийому їжі та/або напоїв.
Слід інформувати пасажирів про введені обмеження в роботі аеропорту, можливість придбання масок і спиртовмісних антисептиків для рук, про необхідність дотримуватись фізичного дистанціювання, правил гігієни рук, респіраторної гігієни і етикету кашлю.
Реєстрація
Перед стійками реєстрації слід забезпечити тимчасове маркування для дотримання фізичного дистанціювання не менше одного метра.
Обробку стійок реєстрації дезінфекційними засобами необхідно проводити після кожного рейсу.
Слід забезпечити наявність стійок для самостійної електронної реєстрації пасажирів та їх обробку дезінфекційними засобами мінімум кожні три години.
Рекомендувати авіакомпаніям максимально впровадити електронну реєстрацію пасажирів для зменшення контактів та тривалості перебування в аеропорту.
Забезпечити екранування робочих місць реєстраторів.
Відстань між робочими місцями за стійками реєстрації необхідно організувати з дотриманням вимог фізичного дистанціювання не менше одного метра.
Вихід на телетрап
Нанести перед трапом маркування для дотримання фізичного дистанціювання не менше одного метра.
Трапи по можливості розділити на «приліт» і «виліт» та після кожного рейсу забезпечити протирання поручнів трапу спиртовмісним або іншим дезінфікуючим засобом для експрес-дезінфекції.
Експлуатація автобусів
За можливості, слід використовувати ближні стоянки для літаків, щоб пасажири мали можливість дістатись до (з) літака пішки.
При використанні автобусів забезпечити заповнення в межах кількості місць, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу.
Дозволити вхід до автобусу лише пасажирам у респіраторах або масках, в тому числі виготовлених самостійно, надягнених так, щоб були покриті ніс і рот.
Громадське харчування
Робота закладів громадського харчування на території аеропорту має відбуватись з дотриманням протиепідемічних заходів в закладах громадського харчування на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 6 жовтня 2021 року № 13.
Протиепідемічні заходи для організації роботи авіакомпаній України
Салон повітряного судна рекомендовано умовно розділити на зони:
чиста зона — зона для екіпажу (одягання засобів індивідуального захисту), перебування екіпажу та зберігання засобів індивідуального захисту (слід зберігати у визначеному місці);
буферна (туалет для екіпажу) — для зняття, дезінфекції та зберігання використаних членами екіпажу засобів індивідуального захисту;
зона ризику — салон для пасажирів;
зона ізоляції для пасажирів з симптомами, характерними для коронавірусної хвороби (COVID-19), — два ряди у хвостовій частині салону, а також, якщо це можливо, окремий найближчий туалет для них.
Питну воду на борт завантажувати в фасованій тарі та надавати пасажирам за потреби.
Заборонити на борту видачу преси та рекламної продукції.
Необхідно інформувати пасажирів про обмеження, які діють на борту (заборона знімання маски протягом всього періоду перебування на повітряному судні (окрім випадків прийому їжі та/або напоїв, а також у випадку використання кисневої маски), відведення для пасажирів окремої туалетної кімнати, необхідності дотримання респіраторної гігієни і етикету кашлю, можливості звернення до бортпровідника для отримання питної води тощо).
Для кожного члена екіпажу слід чітко визначити обов’язки, зону обслуговування, змінність. Всі робочі місця повинні бути забезпечені спиртовмісними антисептиками для рук (які, за необхідності, можна використовувати з метою експрес-дезінфекції поверхонь), промаркованим м’яким і твердим інвентарем та одноразовими паперовими рушниками.
При виконанні посадових обов’язків в салоні для пасажирів члени екіпажу повинні використовувати засіб індивідуального захисту так, щоб були покриті рот і ніс, дотримуватись правил гігієни рук. Харчування членів екіпажу не обмежується.
Регулярне прибирання повітряного судна з використанням дезінфікуючих засобів після кожного рейсу здійснюється клінінговими компаніями, дезінфекція повітряного судна — визначеними дезінфекційними бригадами після кожного випадку виявлення хворого на COVID-19 пасажира або члена екіпажу.
Харчування в літаку організовується шляхом роздачі/продажу використання продуктів харчування, розфасованих в окремі порції.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
З пропозицією замінити понятих відеофіксацією слідчих дій виступили народні депутати. Відповідна ініціатива у вигляді проєкту закону “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо дотримання розумних строків кримінального провадження)” зареєстрована під №6454-1.
Народні депутати вважають, що це пришвидшить процес досудового провадження.
Відповідно до положень законопроєкту, в статті 223 КПК України пропонується встановити (нова редакція ч.7):
Слідчий, прокурор зобов’язаний здійснювати безперервний аудіо- та відеозапис ходу пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Поняті можуть бути запрошені для участі в процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.
Крім того автори ініціативи пропонують встановити:
Також проєктом пропонується визначити, що у рамках дослідження документів, подаються не протоколи слідчих дій, а відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
Вони можуть бути викладені чи посвідчені в протоколах слідчих (розшукових) дій та інших долучених до матеріалів кримінального провадження документах. Вони повинні бути оголошені стороною, яка наполягає на їх дослідженні в судовому засіданні, а також пред’явлені для ознайомлення учасникам судового провадження. Відповідні відомості можуть бути оголошені та пред’явлені для ознайомлення за ініціативою суду.
Джерело: https://pravo.ua
Далее
Група народних депутатів пропонують посилити відповідальність водіїв та збільшити штрафи за перевищення швидкості.
Таке посилення передбачене за перевищення швидкісного режиму більш ніж на 80 км/год.
Ідея оформлена у вигляді законопроєкту №6463 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів”.
Закон пропонує доповнити статтю 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою частиною, якою передбачити окрему відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на вісімдесят кілометрів на годину.
Таке порушення на думку авторів має тягнути за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3400 грн).
Нині КУпАП передбачає такі штрафи за перевищення швидкості:
Зауважимо, що ця ж група парламентарів зареєстрували і проєкт №6462, яким передбачено встановити окрему відповідальність за керування транспортом на “лисій” гумі.
Така відповідальність може бути передбачена:
Винні особи можуть бути притягнуті до штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).
У разі повторного порушення водієві загрожуватиме позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до року.
Джерело: https://pravo.ua
Далее
Згідно з п. 9 прим. 11.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 по 31 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (на сьогодні до 31.03.2022 р.), встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – карантин):
— несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
— несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів.
Крім того, протягом періодів з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 9 прим. 11.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Враховуючи викладене, до платників єдиного внеску на період дії карантину не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня за неповну сплату або несвоєчасну сплату сум єдиного внеску і несвоєчасне подання звітності, проте відсутня норма щодо звільнення від адміністративної відповідальності за зазначені порушення.
Зараз штраф (адміністративна відповідальність) становить від 40 до 80 н.м.д.г. (від 680 до 1360 грн).
