Срок действия свидетельства о госрегистрации прибора «Drager Alcotest 6810» исчерпан ещё в 2015 году.
Такой вывод сделал Киевский апелляционный суд по делу № 759/21201/19 от 07.02.2020.
Суть дела.
В декабре прошлого года полицейские остановили водителя на автодороге М-06 Киев-Чоп. У него выявили признаки алкогольного опьянения.
Водитель прошел освидетельствование на состояние алкогольного опьянения. Результат теста составил 0,6 промилле при допустимой норме — 0,2.
Освидетельствование проводилось с помощью прибора «Drager Alcotest 6810»
Суд первой инстанции признал водителя виновным в совершении правонарушения, предусмотренного ч.1 ст.130 КУоАП. Его оштрафовали на 10 200 гривен и на 1 год лишили водительского удостоверения.
Водитель не согласился с таким решением и подал апелляционную жалобу.
Рассматривая материалы дела, Киевский апелляционный суд отметил, что согласно Государственному реестру медицинской техники, Газоанализатор «Drager Alcotest 6810» не содержит оценки соответствия и государственной регистрации.
Между тем, в соответствии с приказом Минздрава от 10.02.2010 №95, срок действия свидетельства прибора «Drager Alcotest 6810» о государственной регистрации № 7261/2007 от 10.02.2010 года, исчерпан 10.02.2015 года.
В связи с этим суд пришел к выводу, что освидетельствование на состояние опьянения с помощью технического устройства «Drager Alcotest 6810», проведенное с нарушением требований Инструкции и положений ст. 266 КУоАП, не может быть использовано судом, как неоспоримое доказательство вины водителя по статье 130 КУоАП.
Далее
Фабула судового акту: Нормами ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Нібито все ясно та зрозуміло.
Але ж пунктами 3 та 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, мінімальна заробітна плата не підлягала застосуванню як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 грн.
І ось тут виникає проблемне питання – який саме розмір заробітної плати слід застосовувати?
У цій постанові Касаційний цивільний суд надав з цього приводу відповідні роз’яснення, які стануть у нагоді колегам.
Рішенням суду першої інстанції з Державного бюджету України стягнуто моральну шкоду на користь особи, яку було незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності.
При цьому при визначенні розміру такої шкоди місцевий суд застосував положення Закону України ««Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» із врахуванням п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про винесення змін до деяких законодавчих актів України» та визначив розмір мінімальної заробітної плати 1 600 грн.
З таким висновком апеляційний суд в цілому погодився.
Однак, вважаючи рішення судів незаконними, позивач подав касаційну скаргу у якій послав на те, що при вирішенні цієї категорії спорів суд має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи.
Касаційний цивільний суд із такими доводами погодився.
КЦС зазначив, що частинами другою, третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Тобто, законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.
Викладене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, про що раніше зазначав Верховний суд України у своїй постанові від 02.12.2015 у справі № 6-2203цс15.
Далее
Фабула судового акту: У наш освічений вік, коли кожен зустрічний трохи юрист, люди на жаль продовжують не оформляти документи належним чином на майно.Як правило це закінчується фатально, і якщо не самі власники, то їх спадкоємці де факто втрачають майно і занурюються в пучину довгограючих судових баталій.
На диво у цій справі ВС виявив верх життєвої справедливості, не полінувався розібратися що ж дійсно сталося і захистив права спадкоємця неоформленого нерухомого майна, точніше частки в нерухомості (квартирі).
Суть полягає в наступному. Син приватизував двокімнатну квартиру, отримав Свідоцтво на право власності (на себе) та зареєстрував її. На жаль син помер, спадкоємцями квартири стали мати та дружина у рівних частках. Мати не оформила документи на право власності на квартиру і на жаль також померла. Проте мати залишила після себе заповіт, відповідно до умов якого належну їй частку у квартирі заповідала іншому сину. Інший син звичайно не відмовився від своєї частки у квартирі на користь дружини свого брата і звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. Нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дія, а саме про відмову у видачі свідоцтва на право на спадщину на частку у квартирі. Нотаріус обґрунтовував таку постанову відсутністю документів у померлої матері про державну реєстрацію права власності на частку у квартирі.
А далі був позов про визнання права власності у порядку спадкування, у задоволенні якого відмовили суди першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції скасував судові акти нижчих судів та направив справу на новий розгляд до суд першої інстанції.
ВС підкреслив, що відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Тобто, хоча мати після успадкування і не оформила документів на квартиру, і не зареєструвала своє право власності на частку квартири у встановленому порядку, права на цю частку переходять за заповітом матері на позивача.
ВС роз’яснив, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.
Необхідно додати, що при розгляді позову про визнання права власності у порядку спадкування суду слід завжди правильно встановлювати коло спадкоємців, які мають право і прийняли спадщину, чого в цій справі зроблено не було.
Ваші дії. Згадайте, чи казав що-небудь майстер про рівень глибини тону,
структуру і стан вашого волосся? Або про вміст фарби, якою буде пофарбоване волосся? Якщо майстер не попередив про це, ви вправі вимагати виправлення стрижки (перефарбування) або відшкодування збитків.
Правове підґрунтя. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Окрім того, відповідно до ст. 15 вищевказаного Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуг)
2. Пошкоджена шкіра внаслідок мікроблейдингу.
Ситуація. Після процедури мікроблейдингу шкіра почервоніла та свербить.
Ваші дії. Згадайте, чи проводив з вами майстер попередній тест на чутливість? Чи питав про наявність алергій? Переносимість тих чи інших засобів? Наявність хронічних хвороб? Якщо ні, то ви також маєте право на відшкодування шкоди. З огляду на те, що, наприклад, при поганому згортанні крові або при цукровому діабеті процедура мікроблейдингу не рекомендується. Однак, для цього необхідно довести причинно-наслідковий зв`язок між процедурою та шкодою, що завдана здоров`ю.
Отже, в будь-якому випадку, якщо внаслідок б`юті послуги, завдано шкоду здоров`ю, не відкладайте візит до лікаря, який надасть необхідні медичні висновки.
Правове підґрунтя. Відповідно до ст. 14
Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров’я, навколишнього природного середовища.
3. Відлущується гель-лак через два дні після покриття нігтя.
Ситуація. За три дні весілля у найліпшої подруги. А гель-лак, який був нанесений у салоні нещодавно, починає відлущуватись від нігтя.
Ваші дії. Згадайте, чи говорив майстер про те, скільки протримається гель-лак на нігтях? Чи пояснював, яким чином доглядати за нігтями вдома, аби гель-лак протримався якомога більше? Якщо майстер запевняв у тому, що нігтьове покриття протримається три тижні, ви вправі вимагати від майстра, аби він переробив свою роботу, або відшкодував збитки.
Правове підґрунтя. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Які права ви маєте у разі надання неякісної б`юті послуги?
– право на безоплатне усунення недоліків;
– право на зменшення ціни послуги, яка надається;
– право на виправлення завданих недоліків та повернення до попереднього стану, якщо це можливо.
Як довести факт неякісного надання б`юті послуги?
– по-перше, наполягайте на тому, аби факт надання салоном (або самозайнятим
майстром) послуг був зафіксований (наприклад, скріншоти листувань, аудіоповідомлення, записи телефонних розмов, які свідчать про намір отримати послугу; чеки про оплату послуг або виписка по картці/рахунку у випадку, якщо кошти були переведені на банківську картку; відео з камер відеоспостереження салону);
– по-друге, візьміть собі за правило робити фото «до» та «після» процедури;
– по-третє, зафіксуйте наявність свідків та їх контактні дані (наприклад, прізвище та ім`я та контактний номер телефону);
– по-четверте, у випадку, якщо внаслідок б`юті процедури завдана шкода здоров`ю, не зволікайте із візитом до лікаря, аби встановити причинно-наслідковий зв`язок між шкодою здоров`ю та наданою послугою;
– по-п`яте, залиште свій запис про порушені права у книзі відгуків і пропозицій.
Куди звернутись у випадку неякісного надання б`юті-послуги: покроковий алгоритм дій.
Крок 1. Зверніться із письмовою заявою до адміністрації закладу з проханням або безоплатно усунути недоліки, або зменшити ціну послуги, що надається, або виправити недоліки та повернути до попереднього стану, якщо це можливо.
При написанні заяви також не слід нехтувати основними вимогами до звернення, що викладені в Законі України «Про звернення громадян» – це прізвище, ім`я та по батькові заявника, місце його проживання, суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, а також дата подачі заяви та підпис заявника (якщо вищевказані вимоги недотримані, заява не розглядається).
Крок 2. Якщо адміністрація закладу, де ви отримали послугу, не усунула недоліки або не повернула кошти — звертайтесь до територіального органу Держпродспоживслужби зі скаргою, яку також можна залишити онлайн за посиланням.
Крок 3. Зверніться до суду з вимогою про безкоштовне усунення недоліків або зниження ціни, безкоштовної повторної процедури або відшкодування компенсації за надану неякісну послугу. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.
У випадку, якщо неякісна послуга була надана надомним майстром, ви маєте право звернутись до органів Національної поліції України, а також до територіальних органів Державної фіскальної служби України із заявою про незаконне заняття підприємницькою діяльністю певною особою.
Також у БПД радять уникати користування б`юті-послугами на дому, хоча вони, на перший погляд, зручніші та дешевші, звертати увагу на сертифікати, посвідчення або будь-які інші документи, що підтверджують кваліфікацію майстра і дізнайтися про дезінфекцію та стерилізацію інструментів, якими працює майстер.
За матеріалами ЗіБ
ВІДСУТНІСТЬ ДОЗВОЛУ ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ НЕ Є БЕЗЗАПЕРЕЧНОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ ІПОТЕКИ НЕДІЙСНИМ
Саме з такими вимогами позивачка звернулась до суду у справі №520/15250/15-ц
Обґрунтувала тим, що її чоловік уклав договір іпотеки, предметом якого є квартира, де зареєстровані та проживали малолітні діти. При цьому згода органу опіки та піклування відсутня.
КЦС у позові відмовив, виходячи з наступного:
✔️ Ст.17 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачають заборону для батьків вчиняти правочини щодо майнових прав дитини без дозволу органу опіки та піклування.
✔️ Згідно з ч.4 та 5 ст.177 СК зазначений орган перевіряє заяву про вчинення правочину та надає дозвіл, якщо збереження права дитини на житло буде гарантоване.
При вирішенні таких справ необхідно встановити:
✅ наявність у дитини права користування житлом в момент укладення договору;
✅ добросовісність іпотекодавців щодо надання документів про права дітей;
✅ факт порушення договором прав дитини.
Підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, є порушення її майнових прав внаслідок укладення договору, а не сам по собі факт відсутності дозволу органу опіки та піклування.
У цій справі діти не є співвласниками. Вони набули право користування житлом як члени сім`ї власника. Договір іпотеки не зменшив і не обмежив права дітей, які продовжують користуватися квартирою.
Крім того, приховування батьками прав дитини на нерухомість у момент укладання договору позбавляє їх права визнати іпотеку недійсною, оскільки іпотекодавець надав довідку, яка не містить інформації про реєстрацію у квартирі дітей. Тож підстави для задоволення позову відсутні.
