Сезон літніх відпусток відкритий. Бажаючих поніжитись на закордонних пляжах все більшає.
Проте, обмеження, яке встановив Уряд, у вигляді самоізоляції на протязі 14 календарних дній із контролем «Дія вдома», ніхто не скасовував.
Повертаючись додому, зазвичай відпочиваючі, або надають ПЦР тест із негативними показниками на хворобу COVID-19, або беруть на себе зобовязання самоізолюватись.
Розглянемо наступний випадок, наприклад, з якихось причин, Ви порушили самоізоляцію, мобільний додаток виявив таке порушення. Що буде далі, яка відповідальність?
До суду, по місцю реєстрації Вашого проживання, надійде Протокол про притягнення Вас до адміністративної відповідальності, в якому, зазвичай, вказується наступне: «Під час здійснення прикордонного контролю в пункті пропуску «____» на виїзд/вїзд з України був виявлений гр-н України ОСОБА, який будучи особою, яка підписала інформаційну згоду на самоізоляцію, залишив місце мешкання вказане в згоді, чим порушив вимоги постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 та Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Надалі розглянемо законність притягнення Вас до адміністративної відповідальності.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма права є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретну норму нормативно-правового акту, яким встановлюється відповідні правила та якої не дотрималася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Зазвичай у наданих протоколах про адміністративні правопорушення немає жодних відомостей про те, який саме режим карантину порушує ОСОБА_1 , що притягується до відповідальності, та якою нормою правового акту ці правила встановлено та не вказано місце такого порушення.
Варто знати, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Крім того, у п. 4 Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 р., на яку посилається поліція у протоколі, зазначається перелік осіб, які потребують самоізоляції.
Зокрема особами, які потребують самоізоляції, є: особи, які мали контакт з хворим на COVID-19, крім осіб, які перебували у засобах індивідуального захисту у зв`язку з виконанням службових обов`язків; особи, щодо яких є підозра на інфікування, або особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації; особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов`язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об`єктів критичної інфраструктури.
У цьому ж пункті цієї Постанови також зазначається про те, що лікуючий лікар хворого або особи з підозрою на інфікування COVID-19 визначає строк самоізоляції на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я. Працівники державних установ Міністерства охорони здоров`я епідеміологічного профілю визначають персональний перелік осіб, які потребують самоізоляції у зв`язку з контактом з хворим на COVID-19 та вносять інформацію до відповідних інформаційних систем.
У разі призначення зобов`язання щодо самоізоляції особа зазначає місце своєї самоізоляції та інформацію про засоби зв`язку (номер телефону), короткі відомості про стан здоров`я та хронічні захворювання на час самоізоляції (за згодою особи); повідомляється, що за надання неправдивих відомостей про місце своєї самоізоляції, інформації про засоби зв`язку, недотримання режиму самоізоляції особу буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а у випадку порушення режиму самоізоляції, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі смерті третіх осіб, до кримінальної відповідальності.
До відповідних інформаційних систем (зокремадо мобільного додатка Єдиногодержавного веб-порталу електронних послуг) вноситься інформація про прізвище, ім`я, по батькові особи, дату її народження, місце самоізоляції та засоби зв`язку (номер телефону), чи особа проживає сама, чи є можливість піклування про неї іншими особами в період самоізоляції. За згодою особи також вносяться короткі відомості про хронічні захворювання та стан здоров`я на час самоізоляції. Особи, які потребують самоізоляції, можуть внести самостійно інформацію до мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг за умови наявності технічної можливості.
Особи, які потребують самоізоляції, зобов`язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.
Тому необхідно знайомитись із матеріалами справи, та зясовувати наступне:
Зазвичай, такі відомості у Протоколі відсутні, тому суди закривають провадження по справі у звязку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Щодо розміру штрафів за порушення правил самоізоляції, то їх планували встановити на рівні 3400-8500 грн., але законопроект не підтримали.
Якщо Вам необхідна консультація адвоката або правова допомога, звертайтесь до офісу компанії: м.Одеса, Адміральський проспект, 25 або за контактним телефоном 0977547948
З повагою, адвокат Л.Я. Єфімова!
Далее
Мінфін наказом від 19.03.2021 р. № 163 затвердив Положення про форму та зміст структури власності.
Опублікований в газеті «Урядовий кур’єр» від 11.06.2021 року, набирає чинності із 11.07.2021 року.
Відтак, розпочинаючи із 11.07.2021 р. на протязі 3-х місяців необхідно подати відомості про кінцевих бенефіцеарів у вигляді структури власності.
Структура власності — офіційний документ, який для встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи в обов’язковому порядку надається держреєстратору.
Його готують в довільній формі та у вигляді схематичного зображення. В структурі власності показують всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами. У структурі власності потрібно зазначити розмір участі кожного з власників, а також вказати осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Крім того, необхідно зазначати опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи.
Якщо відомості щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чітко не відслідковуються за даними ЄДР, то до схематичного зображення необхідно також додати офіційні документи, що підтверджують можливість здійснювати такий вирішальний вплив.
Зразки складання схематичного зображення структури власності оприлюднено за посиланням на офіційному вебсайті Мінфіну.
Також зобов’язано підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти держреєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати держреєстратору документи, що підтверджують ці зміни.
Оновити відомості про КБВ в ЄДР можливо також під час проведення окремої реєстраційної дії, так і в рамках здійснення інших реєстраційних дій, при проведенні яких передбачено подання документів для встановлення інформації щодо КБВ.
Крім того Мін’юст перевірятиме факти неподання інформації про КБВ.
Так, повідомляємо, що Юридична компанія-Лєгал надасть юридичну допомогу у поданні таких відомостей, за консультацією звертайтесь за адресою:Адміральський проспект, 25, оф. 9
Далее
Наразі ділимось з Вами приємною новиною, — справа, якою ми займались із 2015 року, сьогодні отримала рішення, якого ми так чекали!
Справа № 520/15772/15-ц про стягнення кредитної заборгованості.
Рух справи:
У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі — ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 139 209, 35 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 944 277, 75 грн; та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 72 655, 16 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 536 656, 63 грн.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поручителя за договором поруки № 0029/P2 від 02 листопада 2006 року, а також з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , поручителя за договором поруки № 0029/P2 від 31 жовтня 2006 року, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором за № OD33AE00000029 від 31 жовтня 2006 року станом на 02 жовтня 2016 року в загальній сумі заборгованості за кредитом 18 202, 01 долари США, та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 1 151 684, 12 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів позичальнику, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у розмірі 18 202, 01 долари США та пеня у сумі 1 151 684, 12 грн, які підлягають стягненню з відповідачів солідарно.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поручителя за договором поруки № 0029/Р від 31 жовтня 2006 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , поручителя за договором поруки № 0029/Р2 від 02 листопада 2006 року, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № OD33АЕ00000029 від 31 жовтня 2006 року станом на 02 жовтня 2015 року в сумі 18 202,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02 жовтня 2015 року складає 384 972, 51 грн, та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у сумі 384 972, 51 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, а тому невиконання зобов`язань за кредитним договором дає підстави для стягнення з відповідачів боргу в розмірі 18 202, 01 долари США. Водночас, зважаючи на те, що розмір нарахованої банком пені значно перевищує розмір збитків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені до 384 972, 51 грн, що відповідає сумі основного боргу.
У липні 2018 року Адвокат в інтересах клієнта звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року, рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року і ухвалити нове рішення.
Фактичні обставини справи:
Суди встановили, що 31 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № OD33АЕ00000029, відповідно до умов якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 26 850, 00 доларів США, а ОСОБА_1 отримала та зобов`язалася їх повернути в строк до 27 жовтня 2011 року та сплатити відсотки за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 31 жовтня 2006 року укладено договір поруки № 0029/Р, згідно умов якого ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання відповідати як солідарний боржник по зобов`язанням ОСОБА_1 , що виникають з умов кредитного договору № 455-013/ФКВІП-08 від 31 жовтня 2006 року.
Також у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № OD33АЕ00000029, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 02 листопада 2006 року було укладено договір поруки № 0029/Р2, відповідно до умов якого ОСОБА_3 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання відповідати як солідарний боржник по зобов`язанням ОСОБА_1 , що виникають з умов цього кредитного договору.
Відповідно до пункту 2 договорів поруки поручитель відповідає перед банком за невиконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і позичальник.
