Опубликовано director 3 Фев 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої майну особи в результаті ДТП, та визначаючи розмір такої шкоди, судам слід звернути увагу на положення статті 1192 ЦК України, згідно з яким, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.
28. Підсумовуючи Суд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
28.1. При цьому, визначаючи розмір заподіяної шкоди суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
29. Вирішуючи цей спір суди встановили (Відповідач не оспорює), що пошкодження автомобіля «Toyota Prius» відбулося внаслідок неправомірних дій начальника дільниці з благоустрою КП «Полтававодоканал» ОСОБА_1 (постановою Київського районного суду м. Полтави від 02.11.2016 по справі № 552/5619/16-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП, що спричинило створення аварійної обстановки 03.10.2016 та пошкодження транспортного засобу). Тобто при розгляді справи судами встановлено усі елементи складу цивільного правопорушення за яке законом передбачено стягнення з Відповідача збитків.
30. З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, зокрема, дослідження наявності збитків та їх розміру, з огляду на заперечення Відповідача з цього питання, судом першої інстанції було задоволено клопотання та призначено судову автотоварознавчу експертизу та судову автотехнічну експертизу, проведення яких доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса.
31. Згідно висновку № 1367 судової автотоварозначої експертизи від 23.11.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Prius», білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , внаслідок його наїзду на кучу нарізного асфальту, що стався 03.10.2016 близько 19 год 38 хв на перехресті вулиць С. Петлюри та вул. Пушкіна у м. Полтава, станом на момент дослідження 26.10.2018 року складала 338 850, 19 грн.
31.1. Згідно Висновку № 1368/1369/1370 комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 18.01.2019 експертом встановлено, що в даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Toyota Prius» д.н.з НОМЕР_3 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не мав технічної можливості запобігти наїзду на перешкоду (насип нарізного асфальту) шляхом застосування екстреного гальмування.
31.2. Крім того, експертом зроблено висновок, що в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , ОСОБА_2 відсутні невідповідності вимогам «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.
32. Таким чином, на розгляді судів знаходилося два експертних висновки (№ 256 та № 1367), які містили різні суми матеріального збитку понесеного Позивачем і саме надання переваги одному із них (тому у якому сума є більшою) і є головною причиною незгоди Відповідача із судовими рішеннями у даній справі.
32. Так, згідно з частинами 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта — це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
32.1. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
33. Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
34. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.
35. Використавши свої повноваження з оцінки доказів суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що саме висновок № 1367 є повним і об`єктивним доказом з точки зору економічної обґрунтованості ремонту автомобіля та узгоджується з матеріалами справи, оскільки враховує повну вартість ремонту пошкоджених частин.
36. Доводи касаційної скарги Відповідача у цій частині Верховний Суд не може прийняти, адже є такі доводи виключно намаганням спрямувати касаційний суд втрутитися у фактичну складову оскаржуваних судових рішень та надати власну оцінку вказаним висновкам (доказам), однак в силу положень частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Доводи ж скаржника про те, що місцевий господарський суд невмотивовано прийняв висновок № 1367 і відхилив № 256, частково знаходять своє підтвердження, адже необхідних та достатніх мотивувань таких процесуальних дій рішення господарського суду першої інстанції дійсно не містить, однак під час перегляду справи в апеляційному порядку вказаний недолік виправлено апеляційним господарським судом і останнім було надано вичерпну відповідь стосовно таких доводів Відповідача.
38. Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги в частині того, що висновок апеляційного господарського суду щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу, яка, на думку суду, є більшою за вартість матеріального збитку є частково некоректним в розумінні Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки в розумінні Методики розбіжність таких сум пов`язана із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу. Проте, оскільки суди встановили, що відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 1367 від 23.11.2018 ремонт пошкодженого автомобіля буде здійснюватись з використанням нових деталей, тобто коефіцієнт технічного зносу не буде застосовуватись, то такий висновок в цілому не вплинув на правильність судового рішення, а тому і не може бути підставою для його скасування.
