Як стягнути моральну шкоду за незаконне кримінальне переслідування: ВС/КЦС справа № 468/901/17-ц

Фабула судового акту: Нормами ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Нібито все ясно та зрозуміло.

Але ж пунктами 3 та 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, мінімальна заробітна плата не підлягала застосуванню як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 грн.

І ось тут виникає проблемне питання – який саме розмір заробітної плати слід застосовувати?

У цій постанові Касаційний цивільний суд надав з цього приводу відповідні роз’яснення, які стануть у нагоді колегам.

Рішенням суду першої інстанції з Державного бюджету України стягнуто моральну шкоду на користь особи, яку було незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності.

При цьому при визначенні розміру такої шкоди місцевий суд застосував положення Закону України ««Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» із врахуванням п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про винесення змін до деяких законодавчих актів України» та визначив розмір мінімальної заробітної плати 1 600 грн.

З таким висновком апеляційний суд в цілому погодився.

Однак, вважаючи рішення судів незаконними, позивач подав касаційну скаргу у якій послав на те, що при вирішенні цієї категорії спорів суд має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи.

Касаційний цивільний суд із такими доводами погодився.

КЦС зазначив, що частинами другою, третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Тобто, законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.

Викладене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, про що раніше зазначав Верховний суд України у своїй постанові від 02.12.2015 у справі № 6-2203цс15.