Опубликовано director 24 Фев 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
ЗАРАХУВАННЯ ЗУСТРІЧНИХ ВИМОГ МОЖЛИВЕ ЛИШЕ ЗА ЗАЯВОЮ СТОРОНИ
Такого висновку дійшов КЦС у справі №209/3022/16-ц
Позивач просив суд стягнути борг за договором позики. Мотивував тим, що кошти позичив, однак назад не отримав.
Натомість відповідач подав зустрічний позов. Зазначив, що надав в заставу дорожній вібраційний каток, який позивач продав. Оскільки отримана сума більша за борг, просив стягнути різницю.
Суди першої та апеляційної інстанцій зустрічний позов задовольнили частково. Незважаючи на відсутність заяв сторін про зарахування зустрічних однорідних вимог, суди вважали, що залишаючи кошти від продажу, позивач на зарахування погодився. Тож зобов’язання виконане.
Однак, КЦС мав іншу думку:
✔️ Відповідно до ч.ч.1,2 ст.601 ЦК зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.
✔️ Тлумачення ст.601 ЦК свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і не припиняє зобов`язання.
✔️ Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.
Оскільки у справі така заява відсутня, висновки судів КЦС визнав помилковими.
Згідно з ч.12 ст.265 ЦПК у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення коштів суд проводить зустрічне зарахування сум та стягує різницю на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Тож оскільки первісний та зустрічний позов було частково задоволено, КЦС провів зустрічне зарахування коштів і стягнув різницю на користь відповідача.
