КАС ВС з доводами судів не погодився з таких підстав:
✔️ Притягнення до адміністративної відповідальності можливе за наявності юридичного складу правопорушення, в тому числі встановлення вини особи, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
✔️ Обов`язок доказування правомірності накладення стягнення на позивача згідно з ч.2 ст.71 КАС (в чинній редакції – ч.2 ст.77) покладений на відповідача — суб`єкта владних повноважень.
✔️ Суди дійшли помилкового висновку, зобов`язавши лише скаржника надати докази відсутності порушення ПДР, переклавши обов`язок доказування з відповідача на позивача.
Також суди не вчинили належних дій для встановлення обставин справи:
✔️ не витребували у відповідача доказів з власної ініціативи;
✔️ не з`ясували чи є інші фактичні дані, що мають значення для справи, та відповідні докази.
При цьому КАС визнав пояснення свідків неналежними доказами, дійшовши важливого висновку.
Оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
