Юридическая Компания

Чи несе туристична компанія відповідальність за послуги неналежної якості? Як стягнути компенсацію/відшкодування збитків, моральної шкоди за такі послуги

Опубликовано 12 Июл 2019 в Главная | Нет комментариев

Чи несе туристична компанія відповідальність за послуги неналежної якості? Як стягнути компенсацію/відшкодування збитків, моральної шкоди за такі послуги

Хтось тільки збирається у відпустку, а хтось уже повернувся.

Адвокат Юридичної компанії-Лєгал, Єфімова Л.Я., сьогодні підготувала для Вас інформативну статтю про те, які обов’язки несе туристична компанія перед замовником послугів, та, чи можливо вимагати компенсування збитків, моральної шкоди за послуги, неналежної якості.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов’язується оплатити його.

У відповідності до положень Закону, туристичним продуктом є попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо); готельна послуга — дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.

Важливо! Не всі туристичні агентства надають до підпису договір, але при цьому замовник послуг-турист здійснює переказ коштів на рахунок агентства та отримує на електронну адресу пам’ятку туриста, ваучер, квитки, тощо.

В даному випадку законодавець роз’яснює наступне: відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

     Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

     У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (статті 902 ЦК України).

Як вбачається із наведеного, — якщо договір про надання туристичних послуг не надавався, однак туристичне агентство отримало грошові кошти від замовника послугів- туриста для оформлення туристичної подорожі до певного місця призначення і обіцяло надати всі необхідні документи, то між сторонами виникли договірні відносини, за виконання яких кожний із вказаних суб’єктів несе певну відповідальність.

Далее

Подорож за кордон із неповнолітньою дитиною. Все, що потрібно знати про юридичне оформлення документів для подорожі за межі країни із дитиною.

Опубликовано 9 Июл 2019 в Главная | Нет комментариев

Подорож за кордон із неповнолітньою дитиною. Все, що потрібно знати про юридичне оформлення документів для подорожі за межі країни із дитиною.

Сезон відпусток у розпалі. Як правило, відпустка планується заздалегідь, виділяється час, бронюється готель, купуються квитки, путівки, тощо.

Але при цьому є юридичні тонкощі, щодо оформлення проїзних документів для подорожей за кордон, а тим більше для подорожей із дітьми.

У своїй роботі, адвокати Юридичної компанії-Лєгал зіткнулись із тим, що не повне інформування туристичної агенції щодо вимог до документів для подорожі за кордон із дитиною призвели до втрачених коштів та зіпсованої відпустки.

У зв’язку із чим, ми вирішили підготувати для Вас дану статтю, в якій розповісти про всі законодавчі вимоги щодо подорожі за кордон із неповнолітньою дитиною.

Статтею  313 Цивільного кодексу  України, передбачено право дитини, яка досягла шістнадцяти років, на вільний самостійний виїзд за межі країни.

Однак, незалежно від мети подорожі (лікування чи оздоровлення за кордоном, туристична екскурсія, поїздка до родичів тощо), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або разом з особами, які уповноважені батьками дитини.

Якщо дитина перетинає кордон в супроводі одного з батьків, то потрібен  нотаріально посвідчений дозвіл другого з батьків. Документ обов’язково повинен містити маршрут прямування (назва країни) і часові рамки запланованої поїздки.

Нотаріальна згода батьків на вивезення дітей за кордон є юридичним документом, що запобігає незаконному вивезенню (викраденню) дітей з України.

Дозвіл батька (матері) на перетин дитиною кордону потрібен тільки громадянам України. Діти, які мають громадянство інших держав, виїжджають з України без пред’явлення нотаріально посвідченого дозволу.

Для  оформлення такого дозволу,  нотаріусу потрібно надати такі документи:

—           оригінали паспортів, ІПН батьків,

—           ІПН та свідоцтво про народження дитини;

—           Інформацію про подорож.

 Форма дозволу на перетин дитиною кордону залежить від того, хто супроводжує дитину в подорожі. Якщо донька або син виїжджає з країни в супроводі близьких родичів (бабусі, дідуся, дядьки, тітки, брата, сестри), такий дозвіл раніше повинен був надаватися і батьком, і матір’ю.

Тепер виїзд дитини за кордон на строк до 1 місяця можливий за умови одержання згоди тільки того з батьків, з ким офіційно визначено місце проживання дитини, а також на строк понад 1 місяць, якщо другий із батьків має заборгованість із виплати аліментів.

Перетин кордону здійснюється виключно за оригіналом згоди на виїзд.

Строк дозволу для виїзд прописується індивідуально, так як період її дії безпосередньо залежить від цілей подорожі.

 На законодавчому рівні передбачено оформлення батьківської згоди на кожну поїздку окремо, однак в деяких випадках (лікування, навчання, спілкування з родичами тощо) такий дозвіл може бути оформлено на декілька поїздок.

 28 серпня 2018 р., набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII від 03.07.2018 р. (далі – Закон № 2475-VIII; Закон).

Отже, Закон № 2475-VIII, спрямований на посилення захисту прав дитини на належне утримання, передбачає зміну правил виїзду дитини за кордон і встановлює нові підстави, коли один із батьків може подорожувати з дитиною за межі України без згоди другого.

Покинути Україну без згоди батька (матері) на виїзд дитини за кордон можна в таких випадках:

Далее

Встречное обеспечение иска, взыскание убытков причинённых обеспечением иска.

Опубликовано 5 Июл 2019 в Главная | Нет комментариев

Встречное  обеспечение иска, взыскание убытков причинённых  обеспечением иска.

В сегодняшней статье юристы «Юридической компании-Легал» расскажут Вам об одном из новшеств процессуального законодательства, которое введено в действие процессуальным кодексом больше года назад, но на сегодняшний день не так широко используется на практике.

Так, в начале 2018 года вступили в законную силу новые процессуальные кодексы, и было введено такое понятие, как встречное обеспечение иска и возмещение убытков причинённых  обеспечением иска.

Согласно действующего ГПК Украины суд может потребовать от лица, обратившегося с заявлением об обеспечении иска, обеспечить возмещение убытков ответчика, которые могут быть вызваны обеспечением иска (встречное обеспечение).

Встречное обеспечение применяется только в случае обеспечения иска.

Встречное обеспечение это по сути гарантия возмещения возможных для ответчика убытков. Этот институт Гражданского процесса  по мнению юристов и адвокатов «Юридической компании — Легал» является прогрессом для всей системы обеспечительных мер.
ВС в своем постановлении от 10.04.2019 по делу  № 753/2380/18-ц указывает, что реализация мероприятий встречного обеспечения является правом суда, а не его обязанностью, за исключением случаев, предусмотренных частью третьей статьи 154 ГПК Украины, в которой указано, что суд обязан применять встречное обеспечение, если истец не имеет зарегистрированного в установленном законом порядке места жительства (пребывания) или местонахождения на территории Украины и имущества, находящегося на территории Украины, в размере, достаточном для возмещения возможных убытков ответчика, которые могут быть вызванные обеспечением иска, в случае отказа в иске; или суду представлены доказательства того, что имущественное положение истца или его действия по отчуждению имущества или другие действия могут осложнить или сделать невозможным исполнение решения суда о возмещении убытков ответчика, которые могут быть вызваны обеспечением иска, в случае отказа в иске.
Встречное обеспечение, как правило, осуществляется путем внесения на депозитный счет суда денежных средств в размере, определенном судом.

Вопросы применения встречного обеспечения решается судом в постановлении об обеспечении иска или в постановлении о встречном обеспечении иска.

Следовательно, ответчик в отношении, которого применено обеспечение иска имеет право обратиться к суду с ходатайством о встречном обеспечении.

Основная форма встречного обеспечения — денежная. Истец, в отношении которого применены меры встречного обеспечения, обязан внести на депозитный счет суда денежные средства в сумме, которая устанавливается этим же судом.

Далее