Юридическая Компания

Новости

Під час воєнного стану не діють деякі статті Закону «Про іпотеку»: Нотаріальна палата

Опубликовано 18 Мар 2024 в Новости | Нет комментариев

Під час воєнного стану не діють деякі статті Закону «Про іпотеку»: Нотаріальна палата

Нотаріальна палата звертає увагу, що відповідно до Закону «Про іпотеку» у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія:

  • статті 37 — у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки;

  • статті 38 — у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки;

  • статті 40 — у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти;

  • статей 41, 47 — у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Новий порядок звернення громадян до органів державної влади

Опубликовано 14 Мар 2024 в Новости | Нет комментариев

Новий порядок звернення громадян до органів державної влади

Кабінет Міністрів схвалив проєкт Закону «Про звернення».

Відповідне рішення ухвалено на урядовому засіданні 12 березня, інформує Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді.

Законопроект спрямований на удосконалення законодавства про звернення та приведення його у відповідність до Закону «Про адміністративну процедуру».

Проєктом Закону визначається порядок реалізації права кожного звернутися до органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів із зверненнями та отримати відповідь у встановлений законом строк; визначено процедуру подання та розгляду звернень, права і обов’язки учасників відповідних правовідносин.

Які ж зміни нас чекають?

Запропоновано уточнити вимоги до звернення, у тому числі надісланого в електронній формі. Зокрема, встановлено, що суб’єкт звернення або представник суб’єкта звернення підписує письмове звернення в паперовій формі власноруч, в електронній формі — за його бажанням з використанням електронного підпису.

Передбачено встановити, що суб’єкти розгляду звернень зобов’язані оприлюднювати на власному офіційному веб-сайті інформацію про визначену сферу повноважень, порядок подання і розгляду звернень.

Закріплено можливість проведення особистого прийому за допомогою відеоконференцзв’язку, удосконалено регулювання щодо розгляду петицій тощо.

Законопроєктом запропоновано визнати таким, що втратив чинність, Закон «Про звернення громадян».

За матеріалами: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Стягнення аліментів у разі проживання боржника за кордоном — роз‘яснює Мін‘юст.

Опубликовано 13 Мар 2024 в Новости | Нет комментариев

Стягнення аліментів у разі проживання боржника за кордоном — роз‘яснює Мін‘юст.

У разі проживання боржника за кордоном, питання щодо аліментних обов’язків регулюється міжнародними договорами України та Законом України «Про міжнародне приватне право».

Якщо боржник проживає на території іноземної держави, стягувач на підставі міжнародного договору має право порушити питання про визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання, а за відсутності міжнародного договору – на принципах взаємності. В клопотанні стягувачем обов’язково зазначається адреса, за якою боржник проживає або перебуває на території іноземної держави.

Є випадки, коли стягувач володіє інформацією, що боржник проживає на території іноземної держави, але точна адреса його проживання невідома.

Мін’юст роз’яснює, що у такому випадку отримати від компетентних органів іноземної держави інформацію щодо адреси проживання боржника можливо тільки в процесі розгляду судової справи на підставі доручення, складеного судом згідно з вимогами міжнародного договору, а у разі його відсутності – згідно з вимогами частин другої – четвертої статті 499 Цивільного процесуального кодексу України.

Також положення Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року дає можливість отримати таку інформацію без судового доручення.

Заінтересована особа, якій не відоме місце проживання боржника за кордоном, має право на підставі Конвенції звернутись до компетентному органу запитуваної договірної держави Конвенції із заявою про встановлення місця проживання боржника.

При зверненні з проханням про встановлення місцезнаходження боржника заінтересована особа у своїй заяві, адресованій компетентному органу запитуваної держави та складеній мовою запитуваної держави, зазначає:
— прізвище, ім’я та по батькові боржника,
— його анкетні дані та будь-яку наявну інформацію, яка сприятиме пошуку місцезнаходження боржника (ідентифікаційний номер, номер телефону, адресу та номер телефону роботодавця тощо).

Заява надсилається до Міністерства юстиції України безпосередньо або
через його територіальні органи – міжрегіональні управління.

Джерело: телеграм-канал Мін‘юсту

Далее

Як не пропустити строк пред’явлення виконавчого документа

Опубликовано 5 Мар 2024 в Новости | Нет комментариев

Як не пропустити строк пред’явлення виконавчого документа

Що треба знати про строки пред’явлення виконавчого документа до виконання, розповідає Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років.Окрім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3 місяців.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Що таке строки пред’явлення виконавчого документа

Строки пред’явлення виконавчого документа – це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред’явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.Зазвичай ці строки встановлюються судом або іншим уповноваженим органом у межах встановленого законом терміну.

У випадках, коли виконавчий документ повертається стягувачу через неможливість повного або часткового його виконання, строк передявлення цього документа до виконання після перерви починається з дня повернення. Якщо виконавчий документ повертається через законну заборону на тягнення майна або коштів боржника, а також на проведення інших виконавчих заходів, строк пред’явлення припиняється з моменту закінчення дії цієї заборони. 

Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

  • пред’явлення виконавчого документа до виконання;
  • надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Як не пропустити строк пред’явлення виконавчого документа до виконання?

Перш за все необхідно:

  • слідкувати за датою набрання законної сили рішенням суду та строками його виконання;
  • у разі виникнення труднощів звертатися за роз’ясненнями до суду або виконавця;
  • не ігнорувати будь-які повідомлення, що надходять від суду або виконавця;
  • своєчасно реагувати на всі вимоги та дії виконавця;
  • у разі пропуску строку негайно звертатися до суду з заявою про його поновлення. Заява подається до суду, який видав виконавчий документ. 

Проте, якщо пропустили строки, Ви маєте право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Джерело:https://yur-gazeta.com

Далее

ОП КЦС ВС визначила, чи можливе позбавлення батьківських прав щодо дитини, яка під час розгляду справи досягла 18 років

Опубликовано 28 Фев 2024 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ОП КЦС ВС визначила, чи можливе позбавлення батьківських прав щодо дитини, яка під час розгляду справи досягла 18 років

Досягнення дитиною повноліття під час розгляду судом справи про позбавлення батьківських прав не може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Незважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених ст. 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення.

Такого висновку, забезпечуючи єдність судової практики, дійшла Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, повідомляє пресслужба ВС.

За обставинами справи, мати звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка. Позов обґрунтований тим, що батько від виховання неповнолітнього сина самоусунувся, станом його здоров’я не цікавиться, з дитиною не спілкується, аліменти з часу їх стягнення не сплачує. Служба у справах дітей та сім’ї надала до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно дитини.

На час ухвалення судового рішення дитина досягла повноліття. 

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав батька, оскільки таке можливе лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, а на момент завершення розгляду справи син позивачки та відповідача вже був повнолітнім. Водночас місцевий суд зазначив, що якби рішення ухвалювалося до повноліття дитини, то були б усі передбачені законом підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

ОП КЦС ВС скасувала ухвалені судові рішення, передала справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.

Верховний Суд зауважив, що факт досягнення дитиною повноліття під час розгляду спору та ухвалення відповідного судового рішення не може впливати на правовий результат вирішення справи судом, оскільки суд має оцінювати в сукупності факти виконання / невиконання батьками своїх обов’язків щодо дитини за період до її повноліття, які й стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Положення СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина / дочки після досягнення ними повноліття.

При досягненні повноліття особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком / матір’ю та сином / дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв’язок як батьків і дитини. Це, відповідно, означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов’язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них – навіть після смерті одного з них.

Тож навіть після досягнення дитиною повноліття батьки, які не позбавлені батьківських прав стосовно такої дитини, зберігають певні права та обов’язки стосовно неї, які ґрунтуються на факті їх кровного споріднення. Із повноліттям дитини виникають права батьків на утримання і піклування з боку повнолітніх сина / дочки та відповідні кореспондуючі їм обов’язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав, є спадкоємцями своєї дитини за законом.

Таке нормативне регулювання сімейних відносин між батьками та повнолітніми сином / дочкою є втіленням моральних засад суспільства, за яких батько та мати, які належно виконували свої обов’язки щодо власної дитини протягом тривалого часу (від народження і до досягнення дитиною повноліття, а в певних випадках –навіть після досягнення повноліття), мають право на утримання від повнолітніх сина / дочки, а також на спадкування за законом. Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов’язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування в майбутньому.

Отже, у разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини суд не може відмовити в такому позові з тієї підстави, що під час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов’язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Вирішуючи спір, суди не з’ясували, які докази свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини і, як наслідок, вказують на необхідність застосувати до відповідача крайній захід впливу у вигляді позбавлення батьківських прав. З’ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.

Постанова Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) за посиланням.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Оформлення тимчасового посвідчення громадянина України на територіях, де ведуться бойові дії

Опубликовано 27 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

Оформлення тимчасового посвідчення громадянина України на територіях, де ведуться бойові дії

Уряд ухвалив документ «Про реалізацію експериментального проєкту щодо оформлення тимчасового посвідчення громадянина України громадянам України, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією». Експериментальний проєкт запроваджується терміном на два роки.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Дана постанова спрямована на повернення громадян України з тимчасово окупованих територій через треті країни.

Зазначається, що оформлення посвідчення особи на повернення в Україну громадянам України, які знаходяться на тимчасово окупованій території, є неможливим з огляду та те, що окремими країнами, особливо державою-агресором, це буде використано як визнання Україною окупованих територій — територією іноземної держави.

Враховуючи зазначене, на засіданні Координаційного штабу було прийнято рішення про розробку проєкту, яким передбачено оформлення тимчасового посвідчення громадянина України людям, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих рф.

Його прийняття дає можливість громадянам України отримати документ, що буде посвідчувати особу та підтверджувати громадянство. За допомогою якого особи матимуть можливість виїхати через територію, зокрема російської федерації, в’їхати на територію третіх країн та звернутися до закордонних дипломатичних установ для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Можливість використання такого документа на території інших держав буде узгоджуватися за сприянням Міністерства закордонних справ.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее