Юридическая Компания

ОпубликованоKarina

ККС: особа має право на апеляційний перегляд, набувши поцесуального статусу потерпілого в рамках кримінального провадження, а не поза ним

Опубликовано 9 Дек 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ККС: особа має право на апеляційний перегляд, набувши поцесуального статусу потерпілого в рамках кримінального провадження, а не поза ним

Вироком районного суду особу засуджено за ч. 2 ст. 28, 236 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю із застосуванням ст. 69 КК.

Вирок суду оскаржила адвокат в інтересах громадської організації та її членів. Адвокат зазначала, що громадська організація та її члени є потерпілими особами та цивільними позивачами в кримінальному провадженні.

Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу.

Апеляційний суд зазначив, що кримінальне провадження не містить відомостей щодо завдання матеріальної шкоди громадській організації та розміри завданої шкоди,не наведено доказів щодо заподіяння вказаної шкоди і в апеляційній скарзі. В матеріалах кримінального провадження цивільні позови, в яких би зазначався вид та розмір заподіяної шкоди відсутні та до обвинувального акту не долучались,не приєднані вони і до апеляційної скарги захисника.

А ухвала слідчого судді щодо зобов`язання розглянути заяву громадської організації відповідно до ст.55 КПК України не дає підстав та не передбачає визнання громадської організації потерпілою у кримінальному провадженні.

Касаційний кримінальний суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги адвоката.

Суд касаційної інстанції зазначив, що аналіз правових норм пп. 7, 8 ч. 1 статті 393 КПК у системному тлумаченні з статтею 24 КПК, з врахуванням принципу верховенства права, складовою якого є доступ до правосуддя, дає підстави для висновку, що особи, щодо яких суд вирішив питання про їх права чи законні інтереси мають право на апеляційний перегляд, набувши процесуального статусу потерпілого в рамках кримінального провадження, а не поза ним, та, довівши наявність у них правового зв`язку з судовим рішенням. Особа набуває передбачені законом права учасника процесу лише тоді, коли про це буде прийнято відповідне процесуальне рішення.

Згідно з обвинувальним актом, за результатами розгляду якого ухвалено вирок, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільні позови зазначеними особами на стадії досудового розслідування та суду не заявлялись.

За матеріалами кримінального провадження встановлено заподіяння збитків у розмірі 19620116,88 грн державі.

А визнання осіб потерпілими та цивільними позивачами поза межами досудового розслідування та висунутого обвинувачення суперечить п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний, відповідно до якого обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

ВС зазначив, що доводи адвоката щодо того, що статус потерпілих і цивільних позивачів доведено ухвалою слідчого судді щодо скасування постанов слідчого у кримінальному провадженні про відмову у визнанні потерпілими осіб, інтереси яких він представляє, не можуть впливати на зміст спірних правовідносин, виходячи з обставин даного кримінального провадження.

Далее

КАС ВС висловився щодо поновлення строку на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги

Опубликовано 5 Дек 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

КАС ВС висловився щодо поновлення строку на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги

Суд задовольнив адміністративний позов особи про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Департамент патрульної поліції Національної поліції України оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, але ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу було повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, яку було залишено без руху та встановлено десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Департамент патрульної поліції Національної поліції України Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, але ухвалою апеляційного адміністративного суду у відкритті апеляційного провадження відмовлено з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідач оскаржив ухвалу апеляційного адміністративного суду та у апеляційній скарзі зазначав про те, що право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було реалізовано у встановлений законом строк шляхом подання первісної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії рішення суду, а повторна апеляційна скарга була подана у найкоротший строк з моменту отримання скаржником ухвали суду про повернення апеляційної скарги, тому процесуальний строк на подання апеляційної скарги був пропущений з поважних причин.

Касаційний адміністративний суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направив до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Колегія суддів зазначила, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Утім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньоподаної апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Суд роз’яснив, що специфіка повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України, полягає, зокрема в тому, що у разі відсутності доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, остання без руху не залишається і у скаржника в силу вимог закону відсутній час на усунення недоліків такої апеляційної скарги.

За таких обставин, реалізація проголошеного частиною восьмою статті 169 КАС України права на повторне звернення з апеляційною скаргою могла бути вчинена у найкоротший термін, з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Далее

Апелляционный суд решил, что независимо от получения дохода у ФОП есть обязанность уплачивать ЕСВ

Опубликовано 4 Дек 2019 в Новости | Нет комментариев

Апелляционный суд решил, что независимо от получения дохода у ФОП есть обязанность уплачивать ЕСВ

Апелляционный суд отменил решение местного суда по делу № 340/453/19 от 23.05.2019, который решил, что ФОП, который не осуществляет предпринимательскую деятельность, может не платить ЕСВ. Подробнее об этом решении мы писать здесь.

Две базовые позиции отмененного решения:

1. ФОП, который не получает дохода, не обязан уплачивать ЕСВ.

2. Начисление недоимки по такому виду взноса возможно только после проведения соответствующей проверки контролирующим органом.

В частности, апелляционный суд указал, что определяющим для решения дела является установление фактов неуплаты (несвоевременной) уплаты истцом ЕСВ, в том числе на основании данных информационной системы органа доходов и сборов, а именно обратной стороны учетной карточки плательщика ЕСВ физического лица — предпринимателя, а не только первичных документов по начислению (декларации, расчеты) и оплаты (платежные поручения).

Суд отметил, что проведение налоговой проверки является необязательным для доначисления физическому лицу-предпринимателю ЕСВ, а достаточно расчета этой финансовой санкции на основании данных информационной системы органа доходов и сборов.

Отметим, что решение апелляционного суда может быть обжаловано в кассации.

Далее

Штатным работникам разрешат представлять предприятие в суде

Опубликовано 4 Дек 2019 в Новости | Нет комментариев

Штатным работникам разрешат представлять предприятие в суде

Осуществлять представительство юрлиц в суде смогут не только руководители, члены исполнительных органов юридического лица, но и другие уполномоченные лица в соответствии с законом, уставом, положением, трудовым договором (контрактом) (включая работников) и др.

Соответствующие изменения в процессуальное законодательство предложены законопроектом №2261, который ВР приняла за основу на заседании 3 декабря.

Сейчас только УПК позволяет работнику юридического лица реализовывать право на его самопредставительство, в то время как в трех других процессуальных кодексах такой возможности не предусмотрено.

Далее

Фонд соцстраха просит не затягивать с выплатой больничных (декретных) работникам

Опубликовано 4 Дек 2019 в Новости | Нет комментариев

Фонд соцстраха просит не затягивать с выплатой больничных (декретных) работникам

Недавно, 20.11.2019 г. Фонд соцстрахования Украины (далее — Фонд) вынужденно приостановил перечислять средства для выплаты матобеспечения застрахованным лицам.

Благо, эта критическая ситуация продолжалась недолго, и уже 27.11.2019 г. правительство направило дополнительные 1,4 млрд.грн на выплату в 2019 году пособия по временной потере трудоспособности, пособия по беременности и родам, а также на выплаты на погребение. Соответствующее решение правительства предусматривает увеличение на соответствующую сумму бюджета Фонда.

Однако с целью снятия социального напряжения Фонд обратился к страхователям (работодателей) с просьбой перечислять матобеспечение своим работникам в максимально короткие сроки после получения средств от Фонда, особенно пособий по беременности и родам.

Помощь от Фонда выплачивают работнику в ближайший после дня назначения пособия срок, установленный для выплаты зарплаты. При этом, законодательство не запрещает работодателю осуществлять такую выплату сразу после получения средств от Фонда.

Сообщение размещено на сайте Фонда.

Далее

Кто теперь сможет производить спирт: монополия отменена

Опубликовано 4 Дек 2019 в Новости | Нет комментариев

Кто теперь сможет производить спирт: монополия отменена

3 декабря Верховная Рада приняла Закон относительно либерализации деятельности в сфере производства и обращения спирта этилового (проект № 2300).

Законом предусмотрена отмена государственной монополии на производство спирта, начиная с 1 июля 2020 года, предоставление возможности субъектам хозяйствования любой формы осуществлять деятельность по производству спирта при условии получения соответствующей лицензии и проведение полной либерализации экспорта спирта из Украины.

С 1 июля 2021 года разрешено введение в эксплуатацию и предоставление разрешений на строительство новых предприятий по производству спирта этилового, спирта этилового ректифицируемого виноградного, спирта этилового ректифицируемого плодового.

До 1 января 2024 года импорт спирта этилового, спирта этилового ректифицируемого виноградного, спирта этилового ректифицируемого плодового осуществляется лишь государственными предприятиями (организациями), специально уполномоченными на это Кабинетом Министров.

С 1 июля 2021 года разрешено введение в эксплуатацию и предоставление разрешений на строительство новых предприятий по производству спирта этилового, спирта этилового ректифицируемого виноградного, спирта этилового ректифицируемого плодового.

Лица, которые приобрели имущество Государственного предприятия спиртовой и ликеро-водочной промышленности (Государственное предприятие «Укрспирт»), а также предприятия концерна «Укрспирт» или заключили договор в рамках государственно-частного партнерства относительно такого имущества, должны принять на себя обязательство относительно сохранения видов деятельности и не менее чем 70 % штатных единиц, задействованных в производстве состоянием на 1 января 2020 года, до 1 июля 2021 года.

До 1 января 2024 года производство алкогольных напитков для реализации на территории Украины осуществляется с использованием спирта этилового ректифицируемого, коньячного и плодового и зернового дистиллята, спирта этилового ректифицируемого виноградного, спирта этилового ректифицируемого плодового и виноградного дистиллята спиртового, имеющих статус украинских товаров в соответствии с Таможенным кодексом.

Запрещено участие в приватизации, аренде государственных предприятий — производителей спирта этилового, спирта этилового ректифицируемого виноградного, спирта этилового ректифицируемого плодового резидентов иностранного государства, признанного государством-оккупантом по закону Украины и/или признанного государством-агрессором по отношению к Украине согласно законодательству, и лиц, которые прямо или опосредствовано контролируются резидентами такого иностранного государства или действуют в их интересах.

Далее

КЦС висловився щодо витребування автомобіля на користь володільця за довіреністю

Опубликовано 4 Дек 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

КЦС висловився щодо витребування автомобіля на користь володільця за довіреністю

Позивач звернувся до суду з позовом про витребування майна із чужого недобросовісного володіння. В обґрунтування позову позивач зазначав, що на підставі довіреності власник передав йому у розпорядження із правом продажу належний йому автомобіль.

Позивач на підставі довіреності на користування транспортним засобом, передав відповідачу право на користування вказаним транспортним засобом строком на 3 роки. Особа покликався на те, що фактично передав відповідачу спірний автомобіль на підставі попереднього усного договору, за яким відповідач повинен був сплатити кошти у сумі 5 000 доларів США, після чого б мала місце угода про остаточний перехід права розпорядження на вказаний автомобіль, проте відповідач свої зобов`язання не виконав.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов. Суди виходили з того, що строк дії передоручення на спірний автомобіль сплинув і автомобіль не повернуто позивачу без достатньої на те правової підстави, відповідач не виплатив кошти за право розпорядження таким автомобілем за попередньою домовленістю, проти чого сам не заперечив, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Касаційний цивільний суд скасував судові рішення, а у задоволенні позову про витребування майна із чужого недобросовісного володіння відмовив.

Суд зазначив, що відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У постанові Верховного Суду України від 26 червня 2013 року у справі № 6-58цс13 зроблено висновок, що: «права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно. Разом із тим віндикація як спосіб захисту права власності застосовується, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належним йому майном. Отже, право на звернення до суду з вимогою про витребування майна від набувача має власник цього майна».

Також КЦС послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, у якій зроблено висновок, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

КЦС зауважив, що суди встановили, що власником спірного автомобіля є інша особа. Тоді як позивач на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом, має право розпорядження без строку дії з правом виїзду за кордон та правом передоручення повноважень третім особам спірним автомобілем, тобто, позивач не є власником спірного автомобіля.

За таких обставин, КЦС визнав необґрунтований висновок судів про витребування спірного автомобіля відповідно до статті 387 ЦК України на користь особи, яка не є його власником (постанова від 20.11.2019 у справі № 442/4835/14-ц).

Далее

Право на доступ до публічної інформації: постанова ВП ВС

Опубликовано 29 Ноя 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Право на доступ до публічної інформації: постанова ВП ВС

У пункті 6 частини першої статті 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Про це повідомляє Центр дослідження судової практики на своїй сторінці в Facebook.

За змістом частини першої статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного й оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями статті 23 Закону №2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.

Отже, право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не лише право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Як установив суд першої інстанції, відповідач на запит ОСОБИ_1 від 11 лютого 2019 року про надання публічної інформації листом від 15 лютого 2019 року лише повідомив позивача про продовження строку розгляду цього запиту.

З огляду на встановлені обставини справи, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ВККС не виконала вимог частини четвертої статті 20 Закону №2939-VI щодо належного обґрунтування необхідності продовження строку надання відповіді на запит ОСОБИ_1.

Із постановою ВП ВС від 05.11.2019 №9901/133/19 (11-487заі19) можна ознайомитися за посиланням.

Далее

Суди реєструють перші заяви про банкрутство фізичних осіб

Опубликовано 29 Ноя 2019 в Новости | Нет комментариев

Суди реєструють перші заяви про банкрутство фізичних осіб

Господарські суди вже відкривають провадження у справах про банкрутство фізичних осіб.

Так, фізична особа звернулась до Господарського суду Тернопільської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2019 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заяву фізичної особи прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання. Згодом підготовче засідання відклали у зв`язку з перебуванням представника боржника в інших судових засіданнях.

Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за положеннями Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства надійшла і до Господарського суду Одеської області (справа №916/3458/19).

Проте суд залишив заяву без руху, оскільки боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано доказів або відомостей щодо відсутності вчинення боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочинів щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; відомостей про роботодавця (роботодавців); копії трудової книжки, а в заяві не зазначено номер паспорта.

Також без руху була залишена заява про неплатоспроможність фізичної особи у справі №925/1354/19, що була подана до Господарського суду Черкаської області. Підставою для залишення заяви без руху була відсутність доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

При цьому судом було зазначено, що книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства не врегульовані дії судді при виявленні недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Раніше арбітражні керуючі створили власну саморегулівну організацію (СРО). 20 листопада пройшов установчий з’їзд, який ухвалив рішення про створення Національної асоціації арбітражних керуючих України.

Далее

Как и с кем можно заключать договор о стажировке вместо трудового договора?

Опубликовано 29 Ноя 2019 в Новости | Нет комментариев

Как и с кем можно заключать договор о стажировке вместо трудового договора?

Законодательством не предусмотрено заключение между предприятием и наемным работником договора о стажировке и принятии работника на стажировку. Поэтому бесплатно использовать наемный труд, называя его «стажировкой» нельзя, кроме двух случаев, определенных в законодательстве.

Кто может проходить стажировку?

Студенты. В соответствии со ст. 29 Закона «О занятости населения», право проходить стажировку по профессии (специальности) на предприятиях всех форм собственности, вида деятельности и хозяйствования, свободное от учебы время имеют студенты высших и учащиеся профессионально технических учебных заведений, получивших профессию (квалификацию) по образовательно-квалификационному уровню «квалифицированный рабочий», «младший специалист», «бакалавр», «специалист» и продолжают учиться на следующем образовательно-квалификационном уровне. Запись о прохождении стажировки работодатель вносит в трудовую книжку. Порядок заключения договора о стажировке и типовая форма такого договора утверждена постановлением КМУ от 16 января 2013 № 20.

Безработные. Кроме того, граждане, имеющие официальный статус безработного могут проходить стажировку — профессиональное обучение работников на производстве, на том или ином предприятии, по истечении которого, предприятие обязуется трудоустроить такого работника.

В любом другом случае работодатель обязан оформить работника на работу в установленном порядке — с первого дня выполнения им трудовой функции. Трудовой договор между ФЛП и наемным работником заключается исключительно в письменной форме. Без заключения трудового договора, оформленного приказом (распоряжением) собственника или уполномоченного им органа и сообщения ДПС, работник не может быть допущен к работе.

Работодатель также может установить для работника испытательный срок. С целью проверки соответствия работника работе, которая ему поручается, руководителем может устанавливаться испытательный срок. В соответствии со ст. 26 КЗоТ, условие о прохождении испытательного срока должно быть указано в приказе (распоряжении) о принятии этого работника на работу. В период испытания на таких работников распространяются все требования законодательства о труде.

Испытательный срок не может превышать 3 месяцев (а в отдельных случаях, по согласованию с профсоюзом — 6).

В противном случае работодателю грозит штраф.

Далее