Юридическая Компания

ОпубликованоKarina

Листок нетрудоспособности: что нужно знать работнику при его получении

Опубликовано 17 Окт 2019 в Новости | Нет комментариев

Листок нетрудоспособности: что нужно знать работнику при его получении

Седьмой апелляционный административный суд разъяснил, что листок нетрудоспособности заполняется заведением здравоохранения, но чтобы не было проблем с его оплатой, он должен быть заполнен правильно. Работник перед тем, как забирать листок нетрудоспособности из медицинского учреждения, должен самостоятельно проверить все данные, внесенные в него.

Обязательно на лицевой части листка нетрудоспособности (ЛН) должно быть:

1. Подчеркнуто слово «первинний» или «продовження», в случае продления указывается номер предыдущего ЛН.

2. Название и местонахождение заведения здравоохранения (полностью), что подтверждается штампом и печатью заведения здравоохранения «Для листків непрацездатності».

3. Дата выдачи ЛН (цифрой указывается число, после чего буквами — название месяца, цифрой указывается год).

4. Фамилия, имя и отчество нетрудоспособного указываются полностью, число полных лет цифрами, пол подчеркивается.

5. Место работы, название и местонахождение предприятия, учреждения, организации (полностью).

6. Открытие и закрытие периода нетрудоспособности удостоверяется подписью и печатью врача.

7. В графе «Стати до роботи» указывают словами число и месяц, когда приступить к работе; должность, фамилия врача, которые удостоверяются его подписью и печатью заведения здравоохранения «Для листків непрацездатності». В случае продления временной нетрудоспособности подчеркивается «Продовжує хворіти» и указывается номер нового ЛН.

Помарки и исправления не допускаются в ЛН, в случае выявления ошибки в тексте исправляется текст, что подтверждается записью «Виправленому вірити», подписью врача и печатью «Для листків непрацездатності». На бланке ЛН разрешается не больше двух исправлений. Если временная нетрудоспособность наступила вне постоянного места жительства и работы, ЛН выдается за подписью главного врача, удостоверяемой круглой печатью заведения здравоохранения.

Основанием для назначения помощи в случае временной нетрудоспособности может быть выданный в установленном порядке и правильно заполненный листок нетрудоспособности.

Далее

За разоблачение коррупционеров вознаградят: Закон принят

Опубликовано 17 Окт 2019 в Новости | Нет комментариев

За разоблачение коррупционеров вознаградят: Закон принят

Сегодня, 17 октября, на своем утреннем заседании Верховная Рада приняла Закон «О внесении изменений в Закон Украины «О предотвращении коррупции» относительно разоблачителей коррупции».

Законом определено правовой статус разобличителей коррупции, их права и гарантии защиты; обеспечиваются условия для раскрытия информации о коррупции.

Документом внесены соответствующие изменения в законы:

— «О предупреждении коррупции»;

— «Об обеспечении безопасности лиц, участвующих в уголовном судопроизводстве»;

— «Об обращении граждан»;

 «О безоплатной правовой помощи»;

— «Об адвокатуре и адвокатской деятельности»;

— «О предупреждении влияния коррупционных правонарушений на результаты официальных спортивных соревнований», а также в

— Кодекс законов о труде;

— Кодекс Украины об административных правонарушениях;

— Уголовный кодекс;

— Гражданский кодекс;

— Гражданский процессуальный кодекс;

— Кодекс административного судопроизводства;

— Уголовный процессуальный кодекс.

В соответствии с Законом, разобличитель — физическое лицо, которое при наличии убеждения, что информация является достоверной, уведомило о возможных фактах коррупционных или связанных с коррупцией правонарушений, других нарушениях данного Закона совершенных иным лицом, если такая информация стала ему известна в связи с его трудовой, профессиональной, хозяйственной, общественной, научной деятельностью, прохождением им службы или обучения или его участием в предусмотренных законодательством процедурах, являющихся обязательными для начала такой деятельности, прохождения службы или обучения.

Установлено, что разобличитель не несет юридическую ответственность за уведомление о возможных фактах коррупционных или связанных с коррупцией правонарушений, иных нарушений данного Закона, распространения указаной в уведомлении информации, несмотря на возможное нарушение таким уведомлением своих служебных, гражданских, трудовых или иных обязанностей или обязательств.

Кроме того, унормирован порядок раскрытия разобличителем коррупции информации и обеспечена его государственная защита, в частности, защита их трудовых прав.

Законом также установлена выплата вознаграждения разобличителю. Согласно новой ст. 1301 Уголовного процессуального кодекса за уведомление о коррупционном преступлении, активное содействие его раскрытию, если денежный размер предмета преступления или нанесенные государству убытки от такого преступления в пять тысяч и больше раз превышают размер прожиточного минимума для работоспособных лиц, установленного законом на время совершения преступления, разобличителю выплачивается вознаграждение в виде 10 % от денежного размера предмета коррупционного преступления или от нанесенного государству ущерба после принятия обвинительного приговора суда, но не больше трех тысяч минимальных заработных плат, установленных на время совершения преступления.

Далее

Суд обязан принять жалобу, поданную через «Электронный суд»

Опубликовано 16 Окт 2019 в Новости | Нет комментариев

Суд обязан принять жалобу, поданную через «Электронный суд»

С 22 декабря 2018 года полученные всеми местными и апелляционными административными судами заявления и иные процессуальные документы через подсистему «Электронный суд» должны регистрироваться и рассматриваться в установленном порядке.

Это указала коллегия судей Кассационного административного суда в составе Верховного Суда в решении от 10 сентября 2019 года по делу № 640/1374/19, рассмотрев административное дело по иску к Фонду гарантирования вкладов физических лиц о признании противоправными действий, обязательства совершить действия.

Истцы обратились в Шестой апелляционный административный суд через подсистему «Электронный суд» с апелляционными жалобами, впоследствии возвращенными жалобщикам в связи с тем, что на день представления жалоб Единая судебная информационно-телекоммуникационная система (ЕСИТС) не введена, а это делает невозможным рассмотрение апелляционных жалоб, поданных в электронной форме, без наличия собственноручной подписи жалобщика.

Верховный Суд отменил решение суда апелляционной инстанции и направил дело для продолжения рассмотрения на стадии решения вопроса относительно открытия апелляционного производства, учитывая следующее.

Суд установил, что 1 декабря 2018 года в газете «Голос Украины» было опубликовано объявление Государственной судебной администрации Украины о создании и обеспечении функционирования ЕСИТС, которое в дальнейшем было отложено из-за необходимости отсрочки начала ее функционирования. В то же время решено ввести тестовый режим эксплуатации подсистемы «Электронный суд» во всех местных и апелляционных судах Украины (пилотных судах), о чем указано в приказе ГСА от 22 декабря 2018 года № 628.

В соответствии с п. 2 этого приказа местным и апелляционным судам в ходе тестового режима эксплуатации подсистемы «Электронный суд» следует руководствоваться требованиями Положения об автоматизированной системе документооборота суда, утвержденного решением Совета судей Украины, в части функционирования подсистемы «Электронный суд».

Коллегия судей указала, что отправка в установленном порядке процессуальных документов в электронном виде предусматривает использование сервиса «Электронный суд», при условии предыдущей регистрации официального электронного адреса (Электронного кабинета) и с обязательным использованием таким лицом собственной электронной подписи.

Таким образом, альтернативой обращения участников дела в суд с исковыми заявлениями, жалобами и другими определенными законом процессуальными документами, оформленными в бумажной форме и подписанными непосредственно участником дела или его представителем, является обращение с процессуальными документами в электронной форме с обязательным их скреплением собственной электронной подписью участника дела и подачу такого документа через Электронный кабинет.

На этом основании Верховный Суд сформулировал вывод о том, что поскольку состоянием на дату подачи апелляционных жалоб во всех местных и апелляционных судах, включая Шестой апелляционный административный суд, была введена подсистема «Электронный суд» в тестовом режиме, апелляционные жалобы были поданы с помощью подсистемы «Электронный суд» через Электронный кабинет с использованием личной цифровой подписи, то суд апелляционной инстанции необоснованно вернул апелляционную жалобу.

Далее

Завтра КСУ розпочне розгляд справ про скасування адвакатської монополії

Опубликовано 16 Окт 2019 в Новости | Нет комментариев

Завтра КСУ розпочне розгляд справ про скасування адвакатської монополії

17 жовтня Конституційний Суд України розпочне розгляд справи за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо конституційності законопроекту № 1013 про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії).

Суд перевірить відповідність законопроєкту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Проєкт вносить такі зміни до статті 132-2 Конституції України, яка викладається у такій редакції: «Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює захист особи від кримінального обвинувачення».

Також пропонується вилучити підпункт 11 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення».

Додамо, згідно зі статтею 159 Конституції України Верховна Рада України розглядає законопроєкт про внесення змін до Конституції України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Далее

Розгляд питання про відвід суддею, яку було відведенно у кримінальному провадженні, є підставою для скасування вироку

Опубликовано 16 Окт 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Розгляд питання про відвід суддею, яку було відведенно у кримінальному провадженні, є підставою для скасування вироку

Вироком суду особу було засуджено за ст. 118 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. Захисник у касаційній скарзі просив судові рішення щодо особи скасувати і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення,оскільки його підзахисний діяв у стані необхідної оборони, що відповідно до ст. 36 КК виключає кримінальну відповідальність. 

Касаційний кримінальний суд скасував вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Суд зазначив, що в ході судового розгляду представником потерпілих — було заявлено відвід судді, заяву про відвід було задоволено та передано кримінальне провадження щодо на розгляд іншому судді. Підставою для задоволення відводу в цій ухвалі було зазначено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, оскільки викладені в заяві про відвід обставини викликали сумніви у неупередженості судді.

Під час підготовчого судового засідання потерпілим було знову заявлено відвід судді. Заяву про відвід розглядала суддя яку було відведено в цьому кримінальному провадженні в зв`язку з наявністю обставин, які викликали сумнів у її неупередженості. За наслідками розгляду в задоволенні заяви потерпілого було відмовлено.

Касаційний кримінальний суд зазначив, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судом не було забезпечено достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, оскільки питання про відвід головуючого судді, який ухвалив вирок щодо особи , вирішувалося суддею,котра, виходячи з приписів п. 4 ч. 1ст. 75 КПК, не мала права брати участі у кримінальному провадженні (постанова від 17.09.2019 у справі № 277/599/15-к ).

Далее

КЦС вказав, що розуміється під виявленням дисциплінарного проступку

Опубликовано 16 Окт 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

КЦС вказав, що розуміється під виявленням дисциплінарного проступку

Позивач оскаржив до суду наказ товариства про дисциплінарне стягнення та про позбавлення премії. Позивач покликався на те, що жодних дисциплінарних проступків він не вчиняв, трудової дисципліни не порушував та належним чином і в повному об`ємі виконував всі свої посадові обов`язки, які визначені посадовою інструкцією.

Відповідно до обставин справи працівнику було оголошено догану за порушення трудової дисципліни — систематичне передчасне залишення робочого місця. Позивач вказував на поважність причин залишення території товариства для вирішення службових питань.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову. У касаційній скарзі позивач зазначав, зокрема, про те, що суд першої інстанції самостійно визначив дату виявлення проступку дати написання службової записки та доповідної записки без будь-яких підтверджень (письмових доказів) зі сторони відповідача. А судом апеляційної інстанції не встановлювались обставини щодо чіткої дати виявлення проступку.

Касаційний цивільний суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги.

Суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Частиною другою статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Доводи скаржника щодо пропущення строків застосування дисциплінарного стягнення ВС визнав такими, що не заслуговують на увагу.

ВС зауважив, що норма статті 148 КЗпП України передбачає обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення саме проступку як такого. Тобто під виявленням проступку розуміється не лише виявлення факту (певного діяння), а й встановлення працівника, який учинив ці діяння, протиправність цих діянь, вину працівника, наявність шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

А позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у місячний строк з дня виявлення факту порушення трудової дисципліни та не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (постанова від 07.10.2019 у справі№ 718/801/17).

Далее

КГС: Балансоутримувач не має права замість власника (орендодавця) вимагати виселення орендаря

Опубликовано 16 Окт 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

КГС: Балансоутримувач не має права замість власника (орендодавця) вимагати виселення орендаря

Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду звернулося до господарського суду з позовом до органу самоорганізації населення про виселення відповідача із нежитлового приміщення.

Позивач зазначав, що відповідач після припинення дії договору про передачу майна територіальної громади в оренду спірне орендоване приміщення не звільнив і не повернув за актом приймання — передачі.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог. Касаційний господарський суд скасував судові рішення, а у позові відмовив.

Відповідно до встановлених у цій справі судами обставин між районною в місті Києві державною адміністрацією — орендодавцем, органом самоорганізації населення і КП — підприємством-балансоутримувачем укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Позивач звернувся до відповідача із заявою-попередженням, в якій поінформував відповідача про припинення договору у зв`язку із закінченням терміну дії, просив орендаря передати спірне приміщення за актом приймання-передачі.

Колегія суддів Касаційного господарського суду звернула увагу на те, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Така правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/12224/17.

Суд касаційної інстанції зазначив, що оскільки чинне законодавство не надає КП права виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно, як і повідомляти відповідачеві про відсутність наміру продовжити договір. Отже, балансоутримувач не має права замість власника (орендодавця) вимагати виселення орендаря.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18.

Суд зазначив, що таку правову позицію стосовно прав орендодавця і балансоутримувача згідно з договором оренди комунального майна викладено у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 у справі № 910/9482/16.

Тому висновок господарських судів про наявність правових підстав для задоволення позову ВС визнав помилковим (постанова від 01.10.2019 у справі № 910/4446/19).

Далее

Индексация доходов: некоторым украинцам повысят выплаты уже в октябре

Опубликовано 11 Окт 2019 в Новости | Нет комментариев

Индексация доходов: некоторым украинцам повысят выплаты уже в октябре

В Украине, в соответствии с законом №1282-ХII, состоится индексация доходов. Некоторым украинцам повысят выплаты уже в октябре текущего года. Сумма увеличения составит 214 гривен 75 копеек.

У кого увеличатся выплаты:

    • зарплата сотрудников госструктур;
    • пенсия по возрасту, инвалидности и утрате кормильца;
    • алименты, которые начисляются как процент от оклада;
  • пособие для безработных и тех, кто проходит переподготовку;
  • деньги на содержание военных;
  • компенсация за полученные на производстве травмы или заболевания, а также компенсация инвалидам с детства, результатом недуга которых стали травмы или заболевания матери на производстве.

Также важно отметить, что в случае, если гражданин работает неполное рабочее время, сумма индексации его заработной платы определяется из расчета полного рабочего времени, а выплачивается пропорционально отработанному времени.

Кроме того, если работник отработал неполный рабочий месяц, например, находился в отпуске или на больничном, то сумма индексации выплачивается пропорционально отработанным дням или часам.

А в случае, если работник не отработал ни одного дня в месяце, индексация заработной платы за этот месяц не производится.

Далее

Суд закроет производство при отсутствии компетенционного спора между истцом и ответчиком

Опубликовано 11 Окт 2019 в Новости | Нет комментариев

Суд закроет производство при отсутствии компетенционного спора между истцом и ответчиком

При отсутствии компетенционного спора между истцом и ответчиком производство по делу подлежит закрытию.

К соответствующему заключению пришел Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда по делу № 826/7320/17, рассмотрев кассационные жалобы АО «Укргазвидобування», Национального антикоррупционного бюро Украины, Специализированной антикоррупционной прокуратуры, Генеральной прокуратуры, ГФС по делу по иску Романа Насирова к Государственной фискальной службе.

Фактически идет речь об определении наличия или отсутствия компетенции (полномочий) у Председателя ГФС как субъекта властных полномочий относительно предоставления рассрочки (отсрочки) денежных обязательств (налогового долга). При этом ГФС не оспаривает наличие и/или отсутствие соответствующей компетенции истца, составляющей предмет иска последнего.

Суды первой и апелляционной инстанций административный иск удовлетворили.

Коллегия судей Кассационного административного суда не согласилась с заключениями судов первой и апелляционной инстанций о возможности существования спора между субъектами властных полномочий (Председателем ГФС и ГФС) по поводу реализации их компетенции в соответствующей сфере управления относительно рассрочки/отсрочки денежных обязательств (налогового долга), которые содержатся в пунктах 2.1, 2.2 Порядкка рассрочки (отсрочки) денежных обязательств (налогового долга) налогоплательщиков.

Верховный Суд разъяснил, что ГФС — субъект властных полномочий, выполняет собственные полномочия и функции через Председателя ДФС, а не самостоятельно, что исключает возможность существования компетенционного спора в понимании КАС между Председателем ГФС и ГФС, в связи с чем производство по делу подлежит закрытию.

Суд указал, что нарушение правил юрисдикции административных судов, определенных ст. 19 КАС является обязательным основанием для отмены решения с закрытием производства независимо от доводов кассационной жалобы. Закрывая производство по делу, Верховный Суд указал, что это дело не подсудно ни одному суду.

Далее

Уголовную ответственность за фальсификацию лекарств ужесточат: проект

Опубликовано 11 Окт 2019 в Новости | Нет комментариев

Уголовную ответственность за фальсификацию лекарств ужесточат: проект

Депутаты предлагают усилить уголовную ответственность за фальсификацию лекарственных средств или их обращение.

Соответствующий альтернативный законопроект № 1152-1 «О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно ответственности за фальсификацию лекарственных средств или обращение фальсифицированных лекарственных средств» н.д. А. Бакумова («Слуга народа») был зарегистрирован в Парламенте 20 сентября 2019 года.

Законопроектом предусмотрено внести изменения в ст. 321-1 УК Украины относительно дополнительных квалифицирующих признаков и усиления ответственности за фальсификацию лекарственных средств или их обращение.

Согласно проекту изготовление, приобретение, перевозка, пересылка, хранение с целью сбыта или сбыт заведомо фальсифицированных лекарственных средств будут наказываться лишением свободы на срок от пяти до восьми лет.

За действия, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц или служебным лицом путем злоупотребления служебным положением, медицинским или фармацевтическим работником, или с помощью средств крупномасштабного распространения, в частности информационных систем, в том числе Интернета, или в крупных размерах, или если они повлекли длительное расстройство здоровья лица, а также производство фальсифицированных лекарственных средств будут наказывать лишением свободы на срок от восьми до десяти лет с конфискацией имущества.

Указанные действия, если они повлекли смерть лица или другие тяжкие последствия или совершены в особо крупных размерах, будут наказывать пожизненным лишением свободы с конфискацией имущества.

Комитет по вопросам правоохранительной деятельности на своем заседании 9 октября рекомендовал Раде поддержать в первом чтении за основу альтернативный законопроект № 1152-1, а законопроект № 1152 «О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно усиления ответственности за закупку за счет бюджетных средств заведомо некачественных лекарственных средств» — отклонить.

Далее