Суд має перевірити й переконатися в тому, що особа, яка подала апеляційну скаргу, повідомлена про виявлення недоліку апеляційної скарги

Верховний Суд скасував ухвалу суду апеляційної інстанції, який відмовив митниці ДФС у відкритті апеляційного провадження у справі про порушення митних правил.

Так, митниця ДФС подала апеляційну скаргу з порушенням строку на апеляційне оскарження, а причини пропуску строку суд не визнав поважними, що стало підставою для залишення апеляційної скарги без руху. При цьому, апеляційний суд встановив відповідачеві строк до 12 год. 10 хв. наступного дня після постановлення ухвали подати заяву із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку.

Встановлення досить короткого строку, протягом якого відповідач міг усунути недолік апеляційної скарги, суд обґрунтував встановленим частиною 5 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) скороченим (десятиденним) строком для здійснення апеляційного перегляду справи як таким.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху суд надіслав на офіційну електронну адресу відповідача.

Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою Митницею апеляційною скаргою, зазначивши, що станом на 15 год. останньою не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд звернув увагу на те, що відомості про отримання Митницею електронного листа від суду в матеріалах справи відсутні, хоча за загальним правилом, встановленим, виходячи зі змісту частини 2 статті 169 КАС України, строк для усунення недоліків апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення ухвали про залишення її без руху.

А в матеріалах справи міститься значна кількість документів (у тому числі й сама апеляційна скарга) на фірмових бланках відповідача, на яких зазначені телефони та телефакс останнього, а відтак суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості повідомити Митницю про прийняття ухвали й у інший спосіб, крім надсилання електронного листа.

Крім того, Митницею додано до касаційної скарги копію запиту до Відділу організації роботи щодо надходження на офіційну електронну адресу копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а також відповідь на нього (оформлена службовою запискою), в якій зазначено про відсутність факту надходження зазначеного документу.

Тому ВС дійшов висновку, що під час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційний суд не вжив усіх можливих і залежних від нього дій з метою забезпечення реалізації наданого учаснику справи права на її апеляційний перегляд, оскільки не перевірив й не переконався в тому, що особа, яка подала апеляційну скаргу, належним чином та своєчасно повідомлена про виявлення недоліку апеляційної скарги та постановлення ухвали про залишення останньої без руху (постанова від 30.05.2019 у справі №359/1800/18).