Уряд також ухвалив рішення щодо спрощення процедури отримання довгострокових віз для іноземних громадян для працевлаштування на території України. Про це пише «Урядовий портал».
Відтепер для оформлення віз громадяни іноземних країн зможуть подавати свої документи до Департаменту консульської служби МЗС, не виїжджаючи за межі України.
«Очікується, що це рішення збільшить привабливість України для висококваліфікованих працівників (зокрема, і для незалежних членів наглядових рад державних компаній)», – йдеться у повідомленні.
Далее
В Інформаційному бюлетені №2/2019 опубліковані нові державні будівельні норми щодо проектування громадських будівель (ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки і споруди. Основні положення»).
Серед іншого, новими нормами допускається проектувати вбудовані, прибудовані та вбудовано-прибудовані підземні автостоянки в громадських будинках до 5 поверхів та автоматизовані підземні автостоянки до 9 поверхів.
«Зараз у чинних будівельних нормах щодо громадських будинків немає вимог для проектування багаторівневих паркінгів, вбудованих або прибудованих до цих будівель. Тому паркінги, як правило, проектуються однорівневими, лише на одному поверсі. У той же час, у багатьох країнах Європи та світу багатоповерхові паркінги є звичайним розповсюдженим явищем і ми також маємо використовувати такі сучасні рішення. Тому під час оновлення цих ДБН допустили можливість їх проектування в Україні. Це дозволить забезпечити відвідувачів громадських закладів більшою кількістю паркомісць, не використовуючи при цьому забагато місця для організації таких парковок», – зазначив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
За його словами, це також дозволить гармонізувати вигляд наших міст, позбавивши вулиці та квартали від хаотично запаркованих автомобілів.
Згідно з новими ДБН, допускається проектувати вбудовані, прибудовані або вбудовано-прибудовані підземні автостоянки до громадських будинків з умовною висотою до 50 метрів включно згідно з Рекомендаціями щодо забезпечення протипожежного захисту підземних автостоянок до 5 поверхів включно. А автоматизовані підземні автостоянки – до 9 поверхів включно. При цьому, підземні автостоянки повинні бути забезпечені ліфтами або підйомниками.
Крім того, в’їзди і виїзди з підземних і підземно-наземних гаражів повинні бути віддалені від вікон житлових будинків і приміщень громадського призначення з постійним перебуванням людей, а також ділянок шкіл, інтернатів, оздоровчих та дошкільних закладів згідно з вимогами ДБН «Планування і забудова територій».
Вентиляційні шахти підземних і підземно-наземних автостоянок повинні передбачатися згідно з вимогами ВСН «Підприємства з обслуговування автомобілів» та ДБН «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів».
Нові норми вступають в дію з 1 червня 2019 року.
Далее
Боржник звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, яким у 2008 році з нього було стягнуто грошові кошти за шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Боржник зазначав, що про виконавчі листи йому стало відомо лише у 2016 році та існують обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, те, що з березня 2015 року він бере участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій, зарахований до складу Національної гвардії України; отримав контузію, у зв’язку з чим проходить тривале лікування; має на утриманні неповнолітню дитину.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні заяви відмовили.
Суд першої інстанції зазначив, що судове рішення не виконується протягом майже 10 років, а обставини, на які покликається боржник в обґрунтування поданої заяви, не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.
Апеляційного суд виходив з того, що виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А військові дії та проведення антитерористичної операції не є обставинами, які ототожнюються з поняттям стихійне лихо або інші непереборні обставини, з якими законодавець пов’язує можливість відстрочки виконання судового рішення.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду також не знайшов підстав для задоволення заяви боржника.
Верховний Суд роз’яснив, що відстрочка виконання рішення суду — це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.
Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об’єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Далее
В начале прошлого года внесены соответствующие изменения в Хозяйственный и Гражданский процессуальные кодексы, а также Кодекс административного судопроизводства Украины.
Эти изменения в кодексы значительно коснулись такой категории дел как трудовые споры.
Во-первых, значительно сократились сроки рассмотрения дел судами, теперь решение должно быть вынесено не позднее чем через 60 дней после открытия производства.
Сокращение сроков рассмотрения дела в суде происходит за счет отсутствия некоторых стадий судебного рассмотрения. Это позволит работникам оперативно отстаивать свои права, а сами процессы будет сложнее затянуть. В то же время короткий срок рассмотрения дела заставит участников процесса тщательно готовиться к судебным заседаниям.
По новым правилам с подачей искового заявления необходимо собрать и подать весь пакет документов, все существующие доказательства нужно тщательно проанализировать и максимально собрать до подачи искового заявления в суд. Если какое-либо доказательство не может быть подано в суд вместе с исковым заявлением, тогда необходимо аргументированное обоснование подачи доказательства после открытия производства по делу.
Во-вторых, в таких делах интересы сторон могут представлять не только профессиональные адвокаты, допускается самопредставительство.
Не смотря на то, что законодатель в какой-то мере упростил рассмотрение трудовых споров, они относятся к достаточно сложной категории дел. От правильно сформированных исковых требований и собранного пакета документов, практически на 100% зависит решение суда.
Трудовые споры разделяют на индивидуальные и коллективные.
Не редко случаются такие ситуации, когда на предприятии происходит массовое увольнение работников, либо работники столкнулись с невыплатой заработной платы, компенсаций, предусмотренных коллективным договором. В таких случаях имеют место коллективные иски против работодателя.
Гораздо чаще встречаются индивидуальные трудовые споры, связанные с невыплатой заработной платы конкретному сотруднику либо незаконным увольнением/сокращением.
По поводу сроков обращения в суд в случае нарушения Ваших трудовых прав. Законодателем установлено, что в случае нарушения трудового законодательства возможно в течении 3-х месяцев с момента того как лицо узнало или могло узнать о нарушении обратиться в суд. Такое правило не распространяется на споры связанные с увольнением, для этих споров установлен срок в один месяц, и споров с невыплатой заработной платы, такие споры не ограничиваются какими-либо исковыми сроками.
Анализ судебной практики показывает, что при наличии всей доказательной базы и правильно сформированных исковых требованиях конфликты в основном решаются в пользу сотрудника. Кроме восстановления на работе после незаконного увольнения, работодатели в случае решения суда в пользу сотрудника, обязаны выплатить компенсацию за время вынужденного прогула, неиспользованный отпуск, а также моральную компенсацию и иные выплаты предусмотренные трудовым законодательством.
Далее
1 квітня 2019 року завершиться новий етап подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, який розпочався 1 січня. Про це нагадує прес-служба Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, яку визначає Національне агентство, при цьому система з кожним новим етапом працює краще.
Для правильного та швидкого заповнення е-декларації потрібно:
перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
перевірити термін дії та працездатність Вашого електронного цифрового підпису для роботи з реєстром. Для отримання інформації про термін дії ЕЦП необхідно завантажити посилений сертифікат особистого ЕЦП з веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК), у якому отримано ЕЦП. Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, яке відкриється, переглянути термін дії сертифікату ЕЦП. Якщо термін дії сертифікату сплинув, скористатись ЕЦП неможливо. У такому разі вам необхідно звернутись до АЦСК та отримати новий ЕЦП.
Після отримання нового ЕЦП необхідно зайти на сторінку входу до реєстру https://portal.nazk.gov.ua/login і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» потрібно вказати електронну поштову скриньку, з якою зареєстрований декларант в Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна ЕЦП | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі АЦСК обрати акредитований центр сертифікації ключів, у якому отримано новий ЕЦП, обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд поданої заявки. Заявки на зміну ЕЦП розглядаються протягом 1 доби у робочий час.
Особа звернулась до районного суду міста Києва з позовною заявою до Банку про стягнення середнього заробітку у зв’язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.
Суд на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства) відмовив у відкритті провадження у справі та роз’яснив особі право на звернення до районного суду м. Дніпропетровська із заявою в порядку статті 236 Кодексу законів про працю України.
Суд першої інстанції зазначив, що трудовим законодавством визначено порядок вирішення питання про застосування заходів матеріальної відповідальності за невиконання рішення суду про поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди шляхом звернення з відповідною заявою до органу, який розглядав спір про поновлення на роботі, а не шляхом пред’явлення самостійного позову в іншій справі, а тому заявлені вимоги не підлягають правовому захисту в іншому провадженні, ніж в провадженні, в якому повинно було розглядатися таке питання.
Апеляційний суд залишив ухвалу суду першої інстанції без змін. Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позов особи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, але цей висновок не впливає на правильність оскаржуваного судового рішення про відмову у відкритті провадження у справі, а позивач зобов’язаний був звернутися з відповідною заявою до органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі та стягнення відповідних сум, тобто до районного суду міста Дніпропетровська.
С такою позицією суддів не погодився Верховний Суд, який скасував судові рішення, а справу направив для продовження розгляду до районного суду міста Києва.
За змістом статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима висловився, чи існує судовий прецедент та яке його місце в системі права України.
«Якщо в законодавстві України немає формалізованого поняття «прецедент», це не означає, що де-факто його не існує. Не обов’язково треба розглядати прецедент у так званому класичному розумінні, пов’язуючи його з джерелами права в англосаксонській правовій системі, – зазначив Дмитро Гудима. – Одним з видів судових прецедентів у теорії права виділяють прецедент-тлумачення. Так, Верховний Суд, виходячи з обставин конкретної справи, суті спірних правовідносин і змісту позовних вимог, надає зразок тлумачення нормативного припису. Цей зразок згідно з принципом stare decisis («стояти на вирішеному») є обов’язковим для врахування судами нижчих рівнів при вирішенні аналогічних справ. Єдиної думки у науковій спільноті стосовно того, чи створює таке тлумачення новий нормативний припис, немає. Але з огляду на те, що за логічним обсягом тлумачення нормативних приписів є не лише буквальним, можливе обґрунтування того, що ВС, даючи звужувальне або розширюване тлумачення нормативного припису, створює нове правило, яке раніше в такому вигляді формалізоване не було».
«Наприклад, елементи судової нормотворчості можуть бути зафіксовані у постановах ВС щодо вирішення юрисдикційних конфліктів. Для забезпечення правової визначеності та єдності судової практики за відсутності в законі чіткої вказівки, до юрисдикції якого саме суду належить вирішення певного спору, Велика Палата ВС у висновку щодо застосування нормативного припису фактично створює правило про те, в якій юрисдикції суди мають вирішувати аналогічні спори», – наголосив суддя.
Говорячи про обов’язковість висновків ВС щодо застосування нормативних приписів, Дмитро Гудима звернув увагу на те, що суддя, встановивши суттєві відмінності справи, яку розглядає, від тієї, в якій ВС сформулював певний висновок, може дійти іншого висновку й ухвалити відмінне рішення. Останнє не можна буде вважати відступом від висновку ВС. Проте відмінності обставин справи, суті спірних правовідносин і предмета спору мають бути суттєвими та обґрунтованими.
Оскільки рішення ВС демонструє розуміння нормативних приписів в обставинах конкретної справи (казуальне тлумачення), таке судове рішення не може бути «шаблоном» для вирішення будь-яких справ безвідносно до встановлених у них фактів, суті спірних правовідносин і змісту позовних вимог.
Крім того, можливо застосовувати також підхід, запозичений у певному сенсі від Європейського суду з прав людини. Йдеться про випадки, коли ЄСПЛ сформулював висновок щодо тлумачення певного положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в обставинах однієї справи, але надалі поширив цей висновок на справи з відмінними обставинами, але в яких він може бути застосовний. Під час застосування попередньо сформульованих висновків до справ, у яких обставини справи не є аналогічними, реалізовується mutatis mutandis – з урахуванням відповідних відмінностей.
Далее
Велика Палата Верховного Суду у справі №904/7326/17 винесла постанову від 5 грудня 2018 року, в якій відступила від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого у постанові від 14 березня 2018 року у справі №660/612/16-ц (провадження №14-19цс18).
Раніше Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та незалежно від кількості стягувачів. Такий висновок було зроблено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №906/530/17 (провадження №12-213гс18); від 17 жовтня 2018 року у справах №5028/16/2/2012 (провадження №12-192гс18) та №927/395/13 (провадження №12-189гс18).
Згідно ж з новою правовою позицією Верховного Суду, ст. 30 Закону №1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачає обов’язок лише державного виконавця передати відкрите виконавче провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника. Приватний виконавець не зобов’язаний передавати виконавчий документ чи виконавче провадження для виконання тому державному чи приватному виконавцеві, який перший відкрив виконавче провадження щодо боржника, для виконання кількох рішень щодо одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження.
Источник: «Судебно-юридическая газета»
Далее
У проекті нових державних будівельних норм щодо проектування висотних будинків (ДБН В.2.2-24:20ХХ «Висотні будинки і комплекси») пропонується встановити нові вимоги до мінімальної товщини перекриття будівель, що дозволить будувати їх на територіях з сейсмічністю до 7 балів, тобто на всій території України.
Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
«Переважна більшість території України має сейсмічність до 6 балів. А є окремі регіони і райони у Закарпатській, Одеській областях і Криму, де сейсмічність досягає 7 балів. І, згідно з діючими нормами, там не дозволяється будувати висотні будівлі заввишки 73,5 метра. Зараз ми удосконалили та розширили районування України за сейсмічними показниками. Раніше воно не було конкретизоване, і це створювало можливу загрозу безпеки. Тепер там враховуються усі житлові і громадські будівлі вищі 73,5 м та всі об’єкти зі значним класом наслідків. Ця норма є у змінах до ДБН щодо сейсмічності і вступає в дію 1 травня. Що ми ще хочемо зробити: встановити нові вимоги до мінімальної товщини перекриття будівель. Ці зміни пропонуються у нових ДБН щодо висотних будівель, які зараз оновлюються. Завдяки цьому такі висотні будинки можна буде безпечно зводити на територіях з більшою ніж 6 балів сейсмічністю. Тобто по всій Україні», — зазначив він.
Такі зміни забезпечать надійність та якість конструкцій, що у свою чергу сприятиме підвищенню безпеки і комфорту людей.
Згідно із запропонованими змінами, проектування висотних будинків у сейсмічних зонах (6 балів і вище) необхідно виконувати відповідно до ДБН В.1.1-12 «Будівництво у сейсмічних районах». Сейсмічність майданчика будівництва визначається згідно з картами сейсмічного районування та результатами мікросейсморайонування.
Що стосується проектування перекриттів, їх слід виконувати як нерозрізну монолітну залізобетонну плиту з мінімальною товщиною 200 мм. При необхідності перекриття підсилюється капітелями або балками (ребрами). Не слід влаштовувати вентиляційні шахти та інші отвори у зонах умовних (арматурних) балок плоских перекриттів.
Нові ДБН «Висотні будинки і комплекси» розробляються ДП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».
Далее
Великоолександрівський районний суд Херсонської області нагадав, яка інформація не підлягає розголошенню в текстах судових рішень, розміщених у загальному доступі, наприклад у мережі Інтернет.
Такими відомостями згідно із Законом «Про доступ до судових рішень», є:
місце проживання або перебування фізосіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
реєстраційні номери транспортних засобів;
номери банківських рахунків та платіжних карток;інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні;
інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу.
Таким чином, перелічені відомості не можуть бути опубліковані у загальнодоступних текстах судових рішень і тому будь-яким чином мають бути приховані. Відповідно, відкрите розміщення такої інформації в інтернеті є незаконним.
Далее
