В Украине закончилось действие решения правительства о запрете на въезд иностранных граждан. С 28 сентября граждане других стран могут снова свободно въезжать в Украину.
Как рассказал пресс-секретарь Государственной пограничной службы Андрей Демченко, норма постановления правительства, которая запрещала въезд иностранцев, перестала действовать в 00:00 28 сентября.
«Фактически ограничений, которые действовали на период карантина о запрете въезда на территорию нашей страны иностранных граждан, нет. В отношении иностранцев на сегодня никаких ограничений относительно разделения их приезда из стран «красной» или «зеленой» зоны. Они действовали в соответствии с постановлением правительства ранее», — отметил Демченко в комментарии для УНИАН.
Иностранным гражданам придется придерживаться тех же правил, что и украинцам, которые возвращаются из-за границы.
Если эпидемиологическая ситуация в стране их гражданства или постоянного проживания хуже, чем в Украине, то иностранцы должны:
Сделать тест по прибытию в Украину или отправиться на самоизоляцию.
Установить специальное электронное приложение на период самоизоляции.
Иметь при себе действующий страховой полис с пунктом о COVID-19.
За консультацією до Юридичної компанії-Лєгал останнім часом звертаються із питанням як скасувати виконавчий напис нотаріуса, вчинений по кредитному договору.
У зв’язку із чим ми вирішили підготувати дану статтю.
Вчинення виконавчих написів дозволяє банкам, кредитним установам значно прискорити процедуру стягнення кредитних коштів, оскільки виконавчий напис нотаріуса на кредитному договорі є виконавчим документом, на підставі якого відкривається виконавче провадження!
Строк оскарження виконавчого напису становить 3 роки з моменту вчинення, або з моменту, коли позичальник офіційно дізнався про вчинення виконавчого напису. Як правило з моменту повідомлення про відкриття виконавчого провадження.
Варто знати, що оскарження виконавчого напису нотаріуса не перериває строк позовної давності по кредиту, тобто це абсолютно самостійні, не залежні один від одного справи.
Що таке виконавчий напис?
Вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Слід зазначити, що відповідно до ст.18 Цивільного кодексу нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5.
Відповідно достатті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому після уточнення вимог просила стягнути солідарно у відшкодування збитків, зап.о.діяних внаслідок залиття квартири, з ОСОБА_2 — у розмірі 3 528,42 грн, ОСОБА_3 — у розмірі 1 764, 21 грн та ОСОБА_4 — у розмірі 1 764, 21 грн, разом у розмірі 7 056, 84 грн. Також просить відшкодувати моральну шкоду з ОСОБА_2 у розмірі 2 500, 00 грн, ОСОБА_3 — у розмірі 1 250, 00 грн, ОСОБА_4 — у розмірі 1 250, 00 грн.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 30 березня 2016 року з вини відповідачів, які є співвласниками квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку, відбулося залиття її квартири. Причиною залиття належної позивачу квартири є витік гарячої води з системи опалення, у зв`язку з цим житлове приміщення позивача потребує відновлювального ремонту вартістю 5 183, 00 грн. Разом з цим, позивач зазнала додаткові витрати на оплату послуг експерта у розмірі 1 500, 00 грн та чистку килимових доріжок у розмірі 373, 84 грн. Через залиття квартири позивача, понесення незапланованих витрат і порушення звичного життєвого ритму вона зазнала душевних страждань, а тому, на її переконання, їй має бути відшкодована завдана моральна шкода.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підстаТаким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів підтверджується актом залиття від 04 квітня 2016 року, затвердженого начальником ЖЕК № 1 ОСОБА_5 Актом встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок витоку теплоносія на крані випуску повітря опалення (батареї), що у квартирі АДРЕСА_3 за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Зазначений акт у силу статей 58, 59 ЦПК України 2004 року є належним і допустимим доказом, яким спростовуються відповідні посилання касаційної скарги.
Разом з цим вину у завданні шкоди позивачу відповідачами не спростовано.
Також не заслуговують на увагу доводи заявника, що у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зроблено висновок про стягнення із заявника на відшкодування моральної шкоди 1 000, 00 грн, однак у резолютивній частині рішення присуджено до стягнення 2 000, 00 грн. Зазначені доводи не впливають на правильне по суті судове рішення, оскільки у наступному абзаці мотивувальної частини зазначеного рішення суд першої інстанції, визначаючи пропорційність задоволених позовних вимог, відповідно до кількості відповідачів та належних їм часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 , визначив, зокрема стягнення з відповідача ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 2 000, 00 грн.
Також Верховним Судом враховано, що відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
Таким чином, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачами.
Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи. Інші доводи касаційної скарги, хоча ґрунтовні і правильні, однак фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Аналізуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, врахували принцип повного відшкодування шкоди потерпілому, з`ясували фактичний розмір заподіяних позивачу збитків, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Министерство социальной политики разработали календарь повышения пенсий. С января 2021 года минимальная пенсия вырастет с 2100 грн до 2400 грн.
Об этом заявила в эфире Украинского радио руководительница министерства Марина Лазебна.
В Украине средний размер пенсии составляет только 117 евро, а во Франции – почти 1,4 тысячи.
«Мы в министерстве сделали календарь повышения пенсий на 2021 год. И этот календарь начинается с января. В январе повышается минимальная зарплата, и есть стандарт, 40% от этой зарплаты, которая будет 6 тыс. грн, это стандарт минимальной пенсий для людей 65 лет при полном стаже. Вот мы уже знаем, что с января минимальная пенсия повысится с 2100 грн до 2400 грн. Март — в марте мы делаем индексацию. Параметры индексации будут решаться в феврале», — сказала Лазебна.
По ее словам, Пенсионный фонд будет поддерживаться государственным бюджетом.
Якщо керівник отримав зарплату за працівницю очолюваної ним установи, виконавши при цьому покладені на неї обов’язки, він допустив зловживання службовим становищем, яке, проте, не містить корисливого мотиву і не спричинило матеріальної шкоди. В такому разі в діянні керівника немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Адже обов’язковими суб’єктивними ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета − збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий.
Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на судові рішення щодо начальника метеостанції, визнаного винуватим у службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК України) та виправданого у зв’язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, яке полягає в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України).
Прокурор вважав, що в діянні особи наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Але колегія суддів ККС ВС погодилася з судами попередніх інстанцій, що надані стороною обвинувачення докази всупереч доводам прокурора не доводять поза розумним сумнівом наявності в діях особи прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
При цьому, зазначено в постанові ККС ВС, суди перевірили і взяли до уваги показання начальника метеостанції, зокрема те, що він частково визнає винуватість, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. У заволодінні чужим майном винуватості не визнав, пояснивши, що до нього звернулася технік-метеоролог, яка через скрутне матеріальне становище вирішила тимчасово виїхати за кордон з метою заробити грошей.
На час відсутності підлеглої начальник у вільний від основної роботи час виконував відповідно до її посадових обов’язків всю покладену на неї роботу. Робота метеоролога включає спостереження за погодними умовами й датчиками температури та передачу результатів цих спостережень. Усі ці дані він особисто заносив до журналу в ті дні, в які технік-метеоролог повинна була працювати. Начальник виконував її обов’язки з 2016 по 2018 роки. Заробітну плату, нараховану працівниці, він отримував сам, оскільки вважав, що правомірно заробив ці гроші. Показання начальника узгоджуються з показаннями свідків, яких допитав суд першої інстанції.
Апеляційний суд дійшов умотивованого висновку про залишення апеляційної скарги сторони обвинувачення без задоволення, виключивши з мотивувальної частини вироку в формулюванні фабули злочину вказівку про вчинення кримінального правопорушення «з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення».
Крім того, апеляційний суд правильно встановив, що виконувана начальником робота фактично мала ознаки сумісництва, оскільки була виконана у вільний від основної роботи час на тому самому підприємстві. Однак з огляду на те, що начальник метеостанції – керівник структурного підрозділу державної організації, а згідно із законодавством працювати за сумісництвом керівникам державних підприємств, установ, організацій і їх заступникам, а також керівникам структурних підрозділів таких підприємств, установ, організацій і їх заступникам заборонено, то він допустив зловживання службовим становищем. Але воно не містить корисливого мотиву і не спричинило матеріальної шкоди, що і підтвердив представник потерпілого, який пояснив, що збитків обласному центру з гідрометеорології діями особи не спричинено, оскільки начальник у повному обсязі, без жодних пропусків виконав роботу, яку мала виконувати технік-метеоролог. Це підтверджено журналами вихідних синоптичних телеграм за 2016−2018 роки, службовими документами.
Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» (законопроект № 1109).
Законом унормовується сфера мікрокредитування та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб. Передбачається:
— виключити з переліку договорів, на які не поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;
— встановити, що на кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, не поширюються норми Закону щодо необхідності надання кредитодавцем споживачу до укладення договору паспорту споживчого кредиту за спеціальною формою та щодо черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит;
— обмежити сукупну суму платежів, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його зобов’язань, передбачених договором про споживчий кредит (неустойки (штраф, пеня), процентної ставки, інших платежів), загальний розмір кредиту за яким не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, подвійною сумою, одержаною споживачем за таким договором, що не може бути збільшена за домовленістю сторін;
— встановити, що згода споживача на передачу інформації стосовно цього кредиту хоча б в одне бюро кредитних історій, яке включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, є обов’язковою умовою надання кредиту;
— зобов’язати кредитодавця передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів (включаючи переуступку прав вимоги), в порядку, визначеному Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», хоча б в одне бюро кредитних історій, яке включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій;
— скоротити термін внесення кредитним бюро отриманих від кредитодавця відомостей з семи до трьох робочих днів.
В Украине вступил в силу закон, которым разрешено предоставлять государственные гарантии по кредитам частного бизнеса. Документ направлен на расширение возможности доступа к кредитным ресурсам для микро-, малых и средних предприятий.
Об этом сообщает РБК-Украина.
Закон в среду опубликовали в издании «Голос Украины». Он вступил в силу на следующий день после опубликования.
Речь идет о предоставлении госгарантий на портфельной основе на сумму до 5 млрд гривен в обеспечение частичного выполнения долговых обязательств по портфелю заимствований субъектов хозяйствования — резидентов Украины перед банками-кредиторами.
В законе прописано, что Кабинет министров устанавливает порядок отбора банков-кредиторов и условия предоставления госгарантий на портфельной основе, а также размер и вид обеспечения. Предоставление таких гарантий оформляется в виде договора между Министерством финансов и банком-кредитором.
Кроме того, документ внедряет финансово-кредитные механизмы обеспечения граждан Украины жильем для реализации доступного ипотечного кредитования.
Напомним, в понедельник глава государства Владимир Зеленский подписал соответствующий законопроект.
Как писало РБК-Украина, 3 сентября нардепы одобрили этот законопроект во втором чтении.
23 вересня 2020 року на черговому засіданні Уряд скасував 36 нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у сферах державного цінового регулювання, енергетики та ліцензування видів господарської діяльності.
Таке рішення Уряду дозволяє очистити правове поле від неактуальних та застарілих нормативно-правових актів, що сприятиме створенню сприятливих умов для ведення бізнесу та удосконалення регуляторного середовища.
Так, будуть створенні прозорі та зрозумілі вимоги до бізнесу та державних органів, що допоможе зменшити ризик порушення законодавства у відповідних сферах та уникнути зловживання. Крім того, підприємці будуть витрачати менше часу та грошей на виконання неактуальних вимог державного регулювання.
“Сьогодні ми стали на крок ближче до того, щоб забезпечувати комфортні умови для ведення бізнесу в Україні, що є незмінним пріоритетом Уряду та Мінекономіки. Прозорі правила та відсутність надлишкового регуляторного тиску — необхідна умова для розвитку підприємництва”, — зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Поки ще не відомо, які саме документи було скасовано.
Міністерство цифрової трансформації впроваджує електронне свідоцтво про народження дітей віком до 14 років. Як повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, відповідну постанову напередодні ухвалив уряд.
«Раніше свідоцтво про народження було лише в паперовому вигляді. Відтепер документ також відображатиметься в мобільному застосунку «Дія» в обох батьків», – сказав Федоров.
За його словами, разом зі свідоцтвом також відображатиметься і актуальна прописка дитини. Відтепер електронне свідоцтво про народження має таку ж юридичну силу, що й паперове, додав він.
Ухвалена постанова визначає порядок замовлення, формування, пред’явлення та встановлення достовірності е-свідоцтва про народження. Також постановою визначено можливість передавання цифрового свідоцтва про народження у вигляді електронних копій.
Скоро Мінцифри запустить бета-тестування електронного свідоцтва про народження в мобільному застосунку «Дія», пообіцяли в Мінцифри.
Єдиним державним порталом електронних послуг в Україні є сайт і застосунок «Дія». Він вважається ключовим сервісом у проєкті «Держава в смартфоні», що об’єднує послуги, які надає держава громадянам і бізнесу.
Чи застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання платниками податків податкової звітності за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?
До платників податків, які протягом періоду з 01.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ не застосовуються.
Крім того, в період з 01.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.
У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з ПДВ, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ПКУ.
