Опубликовано director 7 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
У Пенсійному фонді прокоментували «страшилки» стосовно штрафів для працюючих пенсіонерів. Так, після встановлення факту роботи, про який пенсіонер не повідомив своєчасно, його розмір пенсії визначається з урахуванням нових даних. Закон передбачає можливість повернути неналежні пенсіонеру суми добровільно. Якщо ж ні, то утримується переплата з пенсії в розмірі не більше 20 % місячної пенсії. В цілому ж, пенсіонери, які мають намір у період отримання пенсії вийти на роботу, повинні невідкладно інформувати про це органи Пенсійного фонду. Про це повідомляє професійне видання Пенсійного фонду України — газета «Пенсійний кур’єр».
«ДО УВАГИ ПРАЦЮЮЧИХ ПЕНСІОНЕРІВ АБО ТИХ, ХТО ВИРІШИВ ПРАЦЕВЛАШТУВАТИСЬ!
— Розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально з урахуванням набутого ним страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачено внески.
— Законом передбачено, що пенсії виплачуються без врахування одержуваної заробітної плати, крім випадків, передбачених законом.
— Тобто, пенсіонер після призначення пенсії має право отримувати її та продовжувати працювати, навіть на тій же посаді (крім пенсіонерів, які отримують пенсію за вислугу років).
— Так, на 1 липня 2020 року в Україні із 11,2 млн пенсіонерів 2,7 млн – працюючі пенсіонери.
— Розмір призначеної пенсії переглядається (перераховується) за правилами, визначеними законодавством.
— Через кожні 2 роки пенсіонерам, які працювали після призначення пенсій, проводяться перерахунки з урахуванням набутого після призначення пенсії страхового стажу або страхового стажу та заробітної плати (обирається найвигідніший варіант перерахунку).
— Крім того, такі пенсії “індексуються 50х50” за загальновизначеними правилами.
— Закон “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зобов’язує кожну застраховану особу повідомляти про зміни, зокрема щодо свого працевлаштування. Про такий обов’язок органи Пенсійного фонду повідомляють кожного пенсіонера у заяві, пам’ятці, які він підписує.
— Однією з підстав для перерахунку пенсій є зміна прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Як правило, така зміна передбачена двічі на рік – з липня та грудня.
— Надбавки, доплати, підвищення, інші виплати, встановлені законодавством, переглядаються (збільшуються) при зміні прожиткового мінімуму незалежно від факту роботи пенсіонера.
— А ось мінімальний розмір пенсій за віком, доплата за понаднормовий стаж, які також можуть залежати від прожиткового мінімуму, перераховуються лише непрацюючим пенсіонерам.
— Крім того, лише непрацюючим пенсіонерам встановлюється надбавка на непрацездатних членів сім’ї.
— Саме з точки зору визначення належного розміру пенсії і має значення повідомлення про факт працевлаштування.
‼️ На жаль, спотворюючи вимоги законодавства, окремі “експерти” розповсюджують “страшилки” про штрафи, які ніби накладають органи Пенсійного фонду України. Нічого подібного законодавством не передбачено. Навпаки, після встановлення факту роботи, про який пенсіонер не повідомив своєчасно, його розмір пенсії визначається з урахуванням нових даних. Щодо повернення надміру виплачених сум, то тут закон передбачає можливість повернути неналежні пенсіонеру суми добровільно. Якщо ж ні, то утримується переплата з пенсії в розмірі не більше 20% місячної пенсії.
— Задля уникнення непорозумінь щодо розмірів пенсій переконливо рекомендуємо тим, хто має намір у період отримання пенсії вийти на роботу, невідкладно інформувати будь-яким зручним способом органи Пенсійного фонду про такий факт», — зазначено у повідомленні.
Далее
Опубликовано director 7 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
Профільний урядовий комітет не підтримав зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт про рієлторську діяльність, який передбачає, що відповідні послуги у сфері нерухомості можуть надавати лише професійні агенти та брокери, повідомив міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов.
Він поінформував, що 6 серпня на засіданні Урядового комітету з питань цифрової трансформації, розвитку громад та територій, освіти, науки та інновацій, охорони здоров’я, економічної, фінансової і правової політики, правоохоронної діяльності, паливно-енергетичного комплексу та інфраструктури одним із питань, що були розглянуті, було обговорення проєкту Закону України «Про рієлторську діяльність в Україні», ініційованого депутатами Верховної Ради України.
Немчінов наголосив, що за пропозиціями авторів законопроєкту рієлторські послуги можуть надаватися лише суб’єктом рієлторської діяльності , професійними агентами та брокерами, яким таке право надано в порядку та на умовах, визначених запропонованим законопроєктом, а звичайний громадянин не зможе здавати свою нерухомість в оренду чи продати її.
Міністр наголосив, що Урядовий комітет не підтримав такий законопроєкт.
Нагадаємо, законопроєкт №3618 «Про рієлторську діяльність в Україні» був зареєстрований у Верховній Раді 9 червня групою нардепів.
З цього приводу президент профільної асоціації заявляв, що законопроєкт змушує звертатися до рієлтора й укладати з ним договір, щоб продати своє майно або здати його в оренду, також документ пропонує вносити інформацію в реєстр, і без цього неможливо розпоряджатися своїм майном, нотаріуси не зможуть посвідчити договір на відчуження об’єкту.
Комітет ВР з питань економічного розвитку на засіданні 26 червня 2020 року в режимі відеоконференції розглянув проєкт Закону України про рієлторську діяльність в Україні та рекомендував парламенту прийняти його за основу.
Також, згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, його метою є запровадження єдиної державної політики у сфері регулювання рієлторської діяльності в Україні, захист прав та інтересів фахівців у сфері рієлторської діяльності, суб’єктів рієлторської діяльності та споживачів рієлторських послуг.
Далее
Опубликовано director 7 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
Данный Закон «О внесении изменений в Воздушный кодекс Украины относительно усовершенствования механизма взимания государственных сборов за каждого пассажира, который улетает из аэропорта Украины, и за каждую тонну груза, который отправляется или прибывает в аэропорт Украины» был опубликован 6 августа в издании «Голос Украины». Он вступил в силу со дня, следующего за днем обнародования, т.е. 7 августа 2020 г.
Документ определяет на законодательном уровне особенности взимания государственной пошлины за каждого пассажира, который улетает из аэропорта Украины, и за каждую тонну груза, отправленного или прибывшего в аэропорт Украины. Закон предусматривает:
— закрепление в терминологическом аппарате (статья 1 Воздушного кодекса Украины) понятия «государственная пошлина с субъекта авиационной деятельности»;
— дополнение Воздушного кодекса статьей 121, которая определяет особенности взимания госпошлины за каждого пассажира, который улетает из аэропорта Украины, и за каждую тонну груза, отправленного или прибывшего в аэропорт Украины;
— ответственность за нарушение порядка или сроков уплаты государственных сборов для субъектов авиационной деятельности, определенных этим кодексом.
Закон устанавливает ставку государственного авиационного сбора за каждого пассажира, который будет летать в пределах Украины, в размере 0,5 доллара, на международных рейсах — 2 доллара.
За каждую тонну груза в пределах Украины — 2,5 доллара, а в случае осуществления международных перевозок из/в Украину — 10 долларов.
Сбор при этом не будет взиматься в случае перевозки высших должностных лиц и официальных делегаций государств; перевозки гуманитарной помощи из/в Украину в соответствии с актами Кабинета министров; а также в случае полетов, связанных с обеспечением проведения работ по ликвидации последствий стихийного бедствия, авиационных и других событий, санитарных авиарейсов (в том числе перевозок тела (останков, праха) умершего).
Также освобождаются от сбора в случае перевозок пассажиров, относящихся к категории лиц, которые освобождаются от уплаты сборов в соответствии с законом; при перевозке детей в возрасте до двух лет; при перевозке транзитных пассажиров; пассажиров с сервисными билетами и в случае перевозки менее 10 пассажиров одним нерегулярным рейсом. Источник: https://censor.net.ua/n3212414
Далее
Опубликовано director 6 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
6 августа в 11:00 по адресу: Киевская обл., пгт Коцюбинское, ул. Железнодорожная, 1, состоится первое мероприятие, посвященное началу распродажи тюрем. Об этом сообщает пресс-служба Минюста в Telegram.
Мероприятие будет проходить на территории объекта, выставленного на продажу, — государственного учреждения «Ирпенский исправительный центр (№ 132)».
Ирпенский исправительный центр (№ 132) расположен в центре пгт Коцюбинское в 14 км от Киева. В соответствии с приказом Министерства юстиции Украины от 13.06.2019 № 1750/5 было принято решение об оптимизации учреждения путем его консервации. Последних осужденных перевели в другой исправительный центр в августе 2019 года. На продажу будут выставлены объекты недвижимости учреждения.
Напомним, продажа тюрем будет осуществляться на открытых электронных аукционах через систему «Prozorro-Продажи». Предусмотрено дополнительное закрытие восьми тюрем, которые после вывоза оттуда осужденных и увольнения персонала будут выставлены на продажу.
Далее
Опубликовано director 6 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 4 серпня опублікувало рекомендації покрокових дій, необхідних для отримання компаніями висновків з оцінки впливу на довкілля (ОВД).
Про це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.
«Фактично, ці роз’яснення розблоковують процес здійснення ОВД та повертають можливість отримати висновки з ОВД, яку було заблоковано у зв’язку з запровадженням карантинних заходів ще в березні», — йдеться в повідомленні.
Не дивлячись на те, що Закон №733-IX «Про внесення зміни до статті 17 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля“ щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності ще 17 липня, офіційно користуватись передбаченими ним положеннями стало можливо лише починаючи з 4 серпня.
Зазначимо, що Міндовкілля пропонує 2 алгоритми дій для проходження процедури ОВД. Для компаній, які вперше проводять громадське обговорення звіту з ОВД:
- Підготувати оголошення про початок громадського обговорення та зазначити, що громадські слухання тимчасово не проводяться, а громадське обговорення планованої діяльності проводиться у формі надання письмових зауважень і пропозицій.
- Опублікувати оголошення у друкованих ЗМІ.
- Завантажити через електронний кабінет Єдиного реєстру з ОВД всі необхідні документи для отримання висновку.
Крім цього, для компаній, у яких всі необхідні документи були завантажені до Єдиного реєстру з ОВД до набрання чинності Закону №733-IX:
- Повторно підготувати оголошення про початок громадського обговорення та зазначити, що громадські слухання тимчасово не проводяться, а громадське обговорення планованої діяльності проводиться у формі надання письмових зауважень і пропозицій.
- Опублікувати оголошення у друкованих ЗМІ.
- Завантажити через електронний кабінет Єдиного реєстру з ОВД всі необхідні документи для отримання висновку через спеціальну опцію «Інша додаткова інформація до звіту з ОВД».
«При цьому, повторно платити за проведення громадського обговорення не потрібно. Разом із тим, бізнес стурбований, що у випадку повторного проходження процедури громадського обговорення, це призведе до подовження термінів реалізації інвестиційних проектів. Тож асоціація сподівається, що міністерством буде напрацьований індивідуальний підхід для цих випадків», — наголосили в ЄБА.
Далее
Опубликовано director 6 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
Президент Володимир Зеленський підписав закон № 786-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців”, який, зокрема, передбачає скасування обов’язкової книги обліку доходів для ФОПів.
Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.
Зокрема, фізичним особам – підприємцям І-ІІІ груп на спрощеній системі оподаткування можна буде вести облік у будь-якій зручній формі – паперовій чи електронній – із зазначенням суми доходу за місяць. А фізичні особи – підприємці на загальній системі зможуть вести облік також у паперовому або електронному вигляді, але за типовою формою, визначеною Міністерством фінансів. “Крім того, закон скасовує договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків та передбачає, що в електронному кабінеті відображатимуться податкові повідомлення.
Також документ вносить зміни до Податкового кодексу з метою створення сприятливих умов для діяльності бізнесу та інвесторів. Зокрема, полегшено умови податкових перевірок.
При перевірці оформлення працівників усунуто можливість опитувати працівників і роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування”, – йдеться у повідомленні. Закон № 786-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців” Верховна Рада ухвалила 14 липня 2020 року.
Далее
Опубликовано director 5 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
29.07.2020 вступили в силу изменения, предусмотренные постановлением Кабмина № 643 «О внесении изменений в Положение о Государственной налоговой службе Украины». Офис крупных налогоплательщиков ГНС сообщает, что документ предусматривает расширение прав налоговой для выполнения возложенных на нее задач.
Теперь ГНС имеет право также:
- анализировать финансовое состояние плательщика, имеющего налоговый долг, и состояние обеспечения такого долга залогом;
- пользоваться по делам средствами связи, принадлежащими плательщикам (с их разрешения);
- привлекать в случае необходимости специалистов, экспертов и переводчиков, применять при осуществлении налоговым управляющим полномочий, определенных Налоговым кодексом, фотосъемку и видеозапись;
- получать бесплатно для ведения Единый реестр налоговых накладных, Единый реестр акцизных накладных;
- формировать информационный фонд Государственного реестра физических лиц — плательщиков налогов от налогоплательщиков, а также Нацбанка и его учреждений;
- от органов, уполномоченных проводить государственную регистрацию субъектов, выдавать лицензии на осуществление видов хозяйственной деятельности, подлежащих лицензированию в соответствии с законом;
- принимать решения об изменении основного и неосновного места учета крупных налогоплательщиков, снятие их с учета и перевода в территориальный орган ГНС, который осуществляет налоговое сопровождение крупных плательщиков налогов (его структурных подразделений), и других территориальных органов ГНС;
- при проведении проверки и рассмотрении результатов проверки получать письменные объяснения от должностных (служебных) лиц по вопросам, касающихся предмета проверки, и их документальное подтверждение, в частности относительно осуществления лицом хозяйственной деятельности без государственной регистрации.
Кроме этого, ГНС в соответствии с возложенными на нее задачами:
— должна информировать органы местного самоуправления о состоянии расчетов с местными бюджетами;
— осуществлять контроль за своевременностью, достоверностью, полнотой начисления и уплаты части чистой прибыли (дохода) в бюджет государственными и коммунальными унитарными предприятиями и их объединениями, а также хозяйственными обществами, в уставном капитале которых государственная и / или коммунальная собственность, а также взыскание задолженности по указанным платежам в бюджет в порядке, установленном Налоговым кодексом Украины;
— осуществлять контроль за своевременностью, достоверностью, полнотой начисления и уплаты в бюджет дивидендов на государственную долю хозяйственными обществами, в уставном капитале которых есть корпоративные права государства, а также хозяйственными обществами, 50 и более процентов акций (долей, паев) которых находятся в уставных капиталах хозяйственных обществ, доля государства в которых составляет 100 процентов.
Напомним, принятое постановление также закрепляет деятельность Государственной налоговой службы как единого юрлица.
Далее
Опубликовано director 5 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
Статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.
Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.
Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.
Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Звертаємо увагу, що суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних, помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.+ ГУ ДПС у м. Києві.
За інформацією ГУ ДПС у м. Києві
Далее
Опубликовано director 5 Авг 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. Про це нагадав Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 569/15101/16-ц.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Статтею 20 Закону України «Про відпустки» визначено виключний перелік документів, що подаються із заявою про надання відпустки, який розширеному тлумаченню не підлягає. На день виникнення спору, у відповідності до діючого законодавства, з урахуванням положень Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», позивач мав додати до заяви про надання відпустки по догляду за онукою лише довідку про вихід матері дитини на роботу. Інших документів роботодавець від позивача не був уповноважений вимагати.
16 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ із заявою про надання йому відпустки з 21 вересня 2016 року до 2 липня 2019 року по догляду за онукою до досягнення нею трирічного віку як діду, оскільки мати дитини ОСОБА_2 з 21 вересня 2016 року має намір вийти на роботу. В заяві зазначав, що підставою для подання заяви про надання відпустки слугувало те, що йому не надаються щорічні відпустки, не виплачується заробітна плата, не оплачуються листки непрацездатності, не виплачена компенсація за вимушений прогул, стягнута за рішенням суду про поновлення на роботі.
Листом від 20 вересня 2016 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні відпустки по догляду за онукою, посилаючись на відсутність довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона стала до роботи на умовах повного робочого дня.
Враховуючи встановлені у справі обставини про те, що АТ належним чином не розглянув заяву ОСОБА_1 про надання відпустки у зв`язку з вимогою надати довідку з місця роботи матері дитини про те, що вона стала до роботи на умовах повного робочого дня до закінчення терміну цієї відпустки, проте протиправність зволікання щодо видачі такої довідки АТ підтверджена судом в адміністративній справі, колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що своєчасне отримання довідки про роботу ОСОБА_2 і надання її позивачем роботодавцеві у складі попередньо поданої заяви про надання відпустки по догляду за онукою до досягнення нею трирічного віку породжувало б у відповідача обов`язок надати позивачу таку відпустку, а не звільняти його з роботи 24 жовтня 2016 року. Тобто станом на 24 жовтня 2016 року позивач мав перебувати у відпустці по догляду за онукою по досягненню нею трирічного віку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що позивача звільнено без законної підстави, що має наслідком його поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandisрішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Верховний Суд наголосив, що законодавство не надає право роботодавцю вимагати від працівника, який є дідом і має намір доглядати за онукою до досягнення нею трирічного віку, доведення ним фактичного догляду за онукою та надання з цього приводу письмових чи інших підтверджень.
Далее
Опубликовано director 5 Авг 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту в порядку ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 КПК та не породжує наслідків, передбачених ч. 12 ст. 290 КПК.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 128/3762/15-к.
Обставини справи
За вироком Вінницького районного суду Вінницької області особу_1 засуджено за за ч. 1 ст. 121 КК – до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; за ч. 1 ст. 296 КК — до арешту на строк 5 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів особі визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілого 5895,81 грн у рахунок відшкодування майнової та 5000 грн — моральної шкоди і 3600 грн – витрат на правову допомогу.
Вироком встановлено, що 1 травня 2015 року близько 20:30 біля будинку, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, демонструючи неповагу до загальноприйнятих норм моралі та правил поведінки, завдав ударів по голові особі_2, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Справа неодноразово розглядалась судами, врешті-решт ухвалою Вінницького апеляційного суду вирок місцевого суду змінено. На підставі ст. 74 п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особу звільнено від відбування покарання за ч. 1 ст. 296 КК у зв’язку із закінченням строків давності; виключено з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення йому остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів.
Постановлено вважити особу засудженим за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
У касаційній скарзі захисник засудженого, зокрема стверджував, що висновок судово-медичної експертизи, на який послався суд у вироку на підтвердження вини особи у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, є недопустимим доказом, оскільки медичні документи, на підставі яких був зроблений зазначений висновок, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. ст. 87 Кримінального процесуального кодексу України) і вони не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК.
Висновок Верховного Суду
ВС підкреслив, що доводи захисника у касаційній скарзі щодо недопустимості як доказу висновку судово-медичної експертизи на підставі ст. 87 КПК безпідставні з огляду на відсутність з боку потерпілого заперечень з приводу використання його медичних документів при проведенні експертизи. У такому випадку неотримання відповідного дозволу за правилами глави 15 розділу II КПК не є порушенням у контексті цієї норми закону.
Також детальний аналіз медичної документації потерпілого викладений у судово-медичній експертизі, яку проведено на підставі відповідної постанови слідчого, було відкрито стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК та яку безпосередньо досліджено в судовому засіданні.
За таких обставин ВС зауважив, що відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту в порядку ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 КПК та не породжує наслідків, передбачених ч. 12 ст. 290 КПК.
Далее
