Виправляти помилки, зроблені в записах у трудових книжках працівників, можуть тільки роботодавці, які власне такі неточні записи допустили. Виправлені відомості повинні повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
Забороняється закреслювати раніше внесені неточні або неправильні записи в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» трудової книжки. Спосіб виправлення даних у трудовій книжці шляхом закреслювання припустимо використовувати (у разі необхідності) тільки при коригуванні відомостей, наведених на титульному аркуші.
Разом з тим, Держпраці інформує, що відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім’я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім’я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім’я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Під уповноваженим органом слід розуміти відділ кадрів або інший підрозділ установи, який здійснює оформлення приймання та звільнення працівників, або відповідальна особа установи, на яку покладено обов’язок ведення трудових книжок працівників (посадовою інструкцією).
Отже, відповідно до вищезазначених вимог Інструкції, запис до трудової книжки працівника щодо зміни прізвища повинен зробити роботодавець, в період роботи у якого працівник змінив своє прізвище.
Якщо ситуація із внесенням запису щодо зміни прізвища не може бути вирішена з об’єктивних причин (роботодавець ліквідований або перебуває на непідконтрольній території тощо), вважаємо, що відповідні записи можуть бути внесені до трудової книжки працівника новим роботодавцем.
Далее
В Україні запроваджено поетапне введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» прийнятого 05 грудня 2019 року (надалі також – «Закон України «Про внесення змін»), що спрямований на запровадження низки антирейдерських заходів та встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок. Про це повідомляє protocol.ua, пише agronews.ua.
Крім інших змін, з 16 липня 2020 року починають діяти нововведення, що стосуються поновлення договору оренди землі.
Законодавець, просто виключив частину 6 статті 33 з Закону України «Про оренду землі», та помістив її в новій редакції в Земельний кодекс України (надалі також – «ЗК України»), доповнивши главу 19 статтею 126-1.
Про що йде мова?
Статтею 32-2 Закону України «Про внесення змін» визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.
Натомість, статтею 33 Закону України «Про оренду землі», також встановлено процедуру поновлення договору оренду землі.
Відповідно до неї, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України (надалі також – «ЗК України»). За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
В свою чергу, статтею 126-1 ЗК України, встановлено, що умова про поновлення договору оренди землі має встановлюватись в самому договорі.
При цьому, якщо мова йде про земельну ділянку комунальної або державної власності, то сторонам заборонено встановлювати умову щодо поновлення договору землі, окрім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Проте, укладаючи такий договір оренди, наприклад, для цілей забудови землі, станом на момент укладення договору оренди, будівель ще, відповідно, не буде, а тому і укладати договір оренди з такою умовою немає підстав.
Більше того, відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Постановою Кабінетом Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Таким чином, сторони не можуть внести зміни до Типового договору оренди, а тому постає питання чи можливо буде поновити договір оренди землі комунальної або державної власності на новий строк за відсутності умови про його поновлення в договорі оренди.
Та чи буде в такому випадку застосовуватись частини 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі»,враховуючи, що нею передбачене переважне право на поновлення договору оренди землі незалежно від наявності умов про можливість поновити договір.
Щодо земель приватної власності, то статтею 126-1 ЗК України передбачено, що у разі якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.
Договір вважається поновленим без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення та у разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.
Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
У разі якщо сторона договору бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, вона має не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
Законом України «Про внесення змін» запропоновано також нову редакцію статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до неї, відомості про право користування земельною ділянкою, що припиняється після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
Відомості про право користування земельною ділянкою, за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.
У разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору до закінчення строку дії договору, за умови його поновлення після закінчення строку дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права.
Отже, Законом України «Про внесення змін» передбачені нововведення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, які є спірними та обмежуючи права орендарів, повністю захищають інтереси орендодавців, надаючи їм більше прав в частині вибору орендарів та відсутності обов’язку поновлювати договір оренди землі неодноразово з одним і тим же орендарем.
Крім того, враховуючи нововведення, може виникнути ситуація, коли орендар, користуючись переважним правом, звертається до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, а орендодавець в цей час подає заяву до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про виключення відомостей про поновлення договору. При цьому, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись із такою заявою сторона може в будь-який час до закінчення договору оренди землі.
Скоріше за все, такі зміни спрямовані на захист прав та інтересів орендодавців – фізичних осіб, коли у відносинах оренди вони є менш захищеною стороною відносин.
Проте, у випадку укладення договору оренди землі комунальної або державної власності, незахищеною стороною є саме орендар, який крім інших обмежень, з новими положеннями законодавства, не зможе бути впевненим, що беручи земельну ділянку у користування на певний строк, наприклад, для товарного сільськогосподарського виробництва, зможе продовжити договір оренди землі, а не вимушений буде думати, що робити із засіяними перед закінченням строку дії договору полями.
Отже, узагальнюючи, які нововведення на нас чекають:
Умова про поновлення договору має бути передбачена самим договором.
При цьому, забороняється вказувати таку умову в договорах, що стосуються оренди земель комунальної та державної власності, крім випадків якщо в крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Поновити договір оренди за мовчазною згодою можливо лише у разі наявності такої можливості в договорі оренди землі. При цьому укладати додаткову угоду більше не треба, пролонгація відбуватиметься автоматично.
Нові положення не поширюватимуться на договори, укладені до набрання чинності Закону.
Скористатись своїм право на відмову у поновленні договору оренди землі, може кожна із сторін, звернувшись до державного реєстратора не пізніше, ніж за місяць до закінчення такого договору.
При цьому, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись із такою заявою сторона може в будь-який час до закінчення договору оренди землі.
Враховуючи все вищевикладене, забігаючи наперед мусимо визнати, що нас очікує цікава судова практика.
Далее
Поки народні депутати анонсують зниження вартості розмитнення авто, Міністерство внутрішніх справ (МВС) вирішило ускладнити процес реєстрації ввезених з-за кордону машин.
Відповідний документ з’явився на сайті уряду.
«Якщо транспортні засоби були зареєстровані у відповідних органах іншої держави, обов’язковим є подання до сервісних центрів МВС реєстраційних документів на транспортний засіб такої держави або документів, що підтверджують їх реєстрацію», – йдеться в тексі постанови.
Цікаво, що документи повинні бути офіційно перекладені з апостилем. Така послуга в українських юридичних фірмах коштує декілька тисяч гривень.
Таким чином, процес реєстрації авто з-за кордону виявиться ще дорожчим.
Далее
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №755/3241/17.
Нагадаємо, відповідно до вимог трудового законодавства підставами припинення трудового договору є:
1) угода сторін;
2) закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
3) призов або вступ працівника або власника — фізичної особи на військову службу;
4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;
7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи, тощо.
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у визначені законодавством строки.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Суди, встановивши, що відповідач не отримував попередню згоду виборного профспілкового, членом якої є позивач, на зміну умов трудового договору, оплати праці позивача та його звільнення, дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивача звільнено з посади без отримання згоди на це профспілки, обов`язковість попереднього отримання якої передбачена стаття 252 КЗпП України та статтею 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Далее
В Україні запрацював ухвалений півроку тому закон про зміни правил дорожнього руху для людей, які пересуваються на інвалідних візках.
Що це означає для пішоходів, водіїв і людей у колісних кріслах розповідає ASPI news.
Із 14 червня введено в дію закон, який змінив правила дорожнього руху, доповнивши їх правами і обов’язками власників інвалідних крісел. Відтепер особи у “кріслах колісних” (а саме так названо інвалідні візки у законі) можуть рухатися не лише у пішохідних зонах. Закон надав право власникам колісних крісел пересуватися зі швидкістю пішохода:
У вищезазначених випадках інвалід на візку є пішоходом. Відтак ця особа має додержувати правил руху для пішоходів.
Крім того, на кріслі можна їхати по краю проїзної частини, вулиці та узбіччям. У разі виїзду в зазначені зони інвалідний візок прирівнюється вже до велосипеда. Тож правила пересування проїзною частиною такі:
Ці норми були введені, можливо, з огляду і на те, що дорожчі інвалідні візки обладнані електричними двигунами. Такі візки важчі, більш громіздкі і можуть розвивати швидкість більшу, ніж швидкість пішохода.
Отож водіям слід звертати більшу увагу на узбіччя: любителі обганяти і ганяти взагалі по крайній правій смузі наражатимуть на ризик менш спритних, ніж велосипедисти, “колясочників”. Крім того, з’являється додаткова небезпека несподіваного для водія машини виїзду інвалідного візка з тротуару на узбіччя проїжджої частини.
Виникає також побоювання, що такий транспорт часом створюватиме проблему для громадського транспорту, який саме по крайній правій смузі і ходить. Заспокоює лише те, що серед людей з обмеженими можливостями осіб, схильних ризикнути і виїхати на проїзну частину, не так уже й багато.
Далее
С 22 июня украинские СТО могут начинать свой рабочий день не ранее 10:00 утра. Об этом говорится в постановление Кабинета министров №500, которым внесены изменения в карантинные ограничения, пишет Today.ua.
Постановление Кабмина продлило карантин, введенный в марте, до 31 июля 2020 года. В нем установлены некоторые ограничения и правила относительно графика работы предприятий.
Автосервисы должны начинать свою работу не раньше 10 утра. Одновременно с этим там должны соблюдаться все гигиенические меры для противодействия распространению коронавируса. Да и записываться нужно заранее. Такой график работы предприятий, которые ремонтируют автомобили и мотоциклы, будет действовать до 31 июля. Не исключено, что и после 31 июля карантин продлят.
Далее
МОЗ переглянуло рекомендації щодо проведення весілля.
За словами очільника МОЗ, перегляд рекомендацій був зумовлений нинішньою епідеміологічною ситуацією в країні
Нині весілля на 50 осіб в Україні проводити не можна. На цьому наголосив під час брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
«Весілля на 50 осіб не можна проводити згідно зі встановленими на сьогоднішній день правилами. Ці заходи можливі винятково до 10 осіб», – зазначив він.
Як відомо, 17 червня Кабмін продовжив дію адаптивного карантину до 31 липня та вніс зміни до карантинних обмежень.
Раніше повідомлялося, що на ранок 23 червня в Україні зафіксували 38 074 випадків COVID-19. Померли 1 035 людей, одужали – 16 956.
Раніше МОЗ дозволяли проводити весільні церемонії за участі 50 осіб.
Далее
20 червня Олексій Чернишов, Міністр розвитку громад та територій, перший заступник голови Державної комісії ТЕБ та НС за дорученням Прем’єр-міністра України провів засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. В засіданні взяли участь голови облдержадміністрацій, в областях яких кількість захворювань має найвищі показники, а саме – Закарпатської, Львівської, Одеської, Чернівецької, Київської, Рівненської, а також голова Київської міської державної адміністрації. В ході засідання розглянули ситуацію щодо зростання захворюваності та необхідних термінових кроків щодо стримання поширення COVID-19 в умовах адаптивного карантину.
В червні в Україні встановлено нові антирекорди щодо захворюваності на COVID-19.
«В країні спостерігається тенденція до зростання кількості хворих на COVID-19. На сьогодні кількість інфікованих становить 35 825 людей. Другу добу, на жаль, фіксуємо близько тисячі нових випадків щодня, і це – результат низької соціальної відповідальності як з боку громадян, так і з боку комерційних та інших підприємств. Тож необхідно терміново провести коригування протиепідемічних заходів у бік посилення контролю. Прошу та закликаю дотримуватись соціальної дистанції та маскового режиму в громадських місцях.
Особливу увагу прошу звернути на роботу та дотримання закладами громадського харчування встановлених на час подолання пандемії норм.
Як бачимо, відновлення роботи закладів громадського харчування подекуди призвело до порушення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог в частині проведення масових заходів.
Тому вважаю, що необхідні масові перевірки; щонайменше 10 000 перевірок Держпродспоживслужбою за дотриманням закладами громадського харчування норм мають бути здійснені вже наступного тижня.
Також певна небезпека існує для користувачів транспорту – уважність та дотримання рекомендацій МОЗ в усіх без винятку громадських місцях та установах вкрай важлива. В іншому випадку на нас чекатиме ще більша кількість захворювань, а отже, посилення обмежень», – зазначив Олексій Чернишов
За результатами засідання Комісії контролюючі органи мають отримати відповідні доручення. Зокрема Укртрансбезпеці, Держпродспоживслужбі, Національній поліції буде доручено посилити нагляд за дотриманням суб’єктами господарювання протиепідемічних норм; забезпечити здійснення заходів державного контролю за дотриманням об’єктами торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, ринками, закладами громадського харчування правил встановлених МОЗ і посилити контроль за дотриманням протиепідемічних норм при перевезенні пасажирів міським транспортом, а також приміським залізничним транспортом та автотранспортом приміського й міжобласного сполучення.
Довідково
Комісія ТЕБ та НС координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов’язану з функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту в умовах протидії епідемічної загрози, викликаної поширенням захворюваності на COVID-19 в Україні. Очолює Комісію Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Далее
Частью 1 статьи 121 КУпАП предусмотрено, что управление водителем транспортным средством, которое переоборудовано с нарушением соответствующих правил, норм и стандартов, — влечет за собой наложение штрафа в размере 340 грн., если нарушение допущено впервые и если повторно в течение года, то предусмотрено лишение права управления от 3-х до 6-ти месяцев, передает 24tv.ua.
Состав административного правонарушения по данной норме предусматривает нарушение норм, правил и стандартов переоборудования транспортного средства, к которым, в частности, относится получение в территориальном сервисном центре нового свидетельства о регистрации транспортного средства с соответствующей отметкой о переоборудовании для использования газового типа топлива.
Наличие документов о соответствии конструкции и технического состояния переоборудованного автомобиля требованиям безопасности дорожного движения не освобождает водителя от обязанности перерегистрировать переоборудованное транспортное средство в сервисном центре МВД, а является лишь основанием для его перерегистрации.
Поэтому, если водители решили установить ГБО, то следует сделать это согласно установленных правил, в том числе с внесением соответствующей записи в техпаспорт. Иначе может быть штраф, вплоть до лишения права управления.
Нотаріус не має право зареєструвати майно на іпотекодержателя без згоди кредитора на час мораторію Таким чином, висновок, що мораторій стосується виключно стадії виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки є помилковим.
Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18.
Обставини справи
Позивач вважав, що Банк незаконно став володільцем його квартири, яка за кредитним договором слугувала об’єктом забезпечення позову. Позивач зазначав, що виконував свої зобов’язання за кредитним договором у повному обсязі, але потім у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем перестав сплачувати щомісячні платежі.
Позивач також зазначав, що приватним нотаріусом не враховано положення Закону № 1304-VII від 3 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» і оскільки кредит є споживчим, примусове відчуження квартири без його на те згоди є незаконним.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, але апеляційний задовольнив цей позов частково, визнавши протиправним рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на квартиру за Банком.
Банк подав касаційну скаргу, вказуючи, що дія Закону № 1304-VII стосується виключно стадії виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, цей Закон не регулює порядку вчинення реєстраційних дій державним реєстратором та не може бути правовою підставою для відмови у прийнятті заяви на проведення реєстраційної дії, а також відмови у державній реєстрації. Таким чином, дії банку були правомірними, а положення Закону N 1304-VII не підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, з огляду на таке.
Закон № 898-IV прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.
Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону N 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.
Водночас Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що квартира , яка використовується позивачем як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнута на підставі дії Закону № 1304-VII, у тому числі і шляхом реєстрації права власності за Банком як забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті.
Отже, у нотаріуса були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за Банком.
Наведені в касаційній скарзі доводи щодо безумовного права іподекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки виходячи зі змісту договору іпотеки незалежно від претензій іпотекодавця, оскільки рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене лише у випадку доведеності факту повного виконання своїх зобов’язань боржником за кредитним договором, спростовуються вищезазначеними вимогами закону.
Далее
