Права инвесторов на первичном рынке жилья хотят защищать по-новому. Речь идет о законопроекте о защите прав инвесторов-покупателей жилья (то есть проект на будущее, он не будет касаться уже существующих долгостроев).
Разработка соответствующего документа началась после слушаний в профильном комитете, прошедших в ноябре 2019 года, по результатам которого наработали значительный объем материалов и рекомендаций.
Для обработки всего массива данных была создана отдельная рабочая группа, которую возглавила разработчик законопроекта — замглавы парламентского комитета по вопросам организации государственной власти, местного самоуправления, регионального развития и градостроительства Елена Шуляк (фракция «Слуга народа»).
Помимо нее в рабочей группе представлены все участники рынка: пострадавшие инвесторы, застройщики, представители местной и центральной власти, народные депутаты, эксперты и др.
Именно по поручению профильного комитета и при непосредственном участии его многих частников и готовится законопроект по защите при приобретении будущей недвижимости. Поэтому в поддержке профильного комитета можно быть уверенным.
Более того, депутаты-соавторы этого законопроекта планировали зарегистрировать его в парламенте еще в первом квартале этого года. Но карантин внес свои корректировки.
Тем не менее, как рассказала UBR.ua сама Елена Шуляк, когда Верховная Рада уже в ближайшее время вернется к обычному режиму работы, проект будет зарегистрирован и проголосован без проволочек.
Пока что это проект и даже сейчас идут дискуссии о конкретных положениях, в том числе цифрах и методах, но мы приведем основные расшифровки документа:
Если же площадь окажется меньшей, то не позже, чем за месяц до введения объекта в эксплуатацию застройщик будет обязан заплатить покупателю за переплаченную площадь;
То есть каждая приобретенная квартира на этапе строительства получает автоматическую регистрацию;
Проще говоря, до ввода объекта в эксплуатацию 10-13% площади застройщик не имеет права продавать, так как это должно стать гарантийным объемом в случае возникновения форс-мажоров, банкротства застройщика и пр.
Гарантийная часть может быть и выше, до 20-25%, но это вопрос дискуссии. С одной стороны, покупатель получает больше гарантий, что объект будет закончен, но застройщик вынужден будет значительно повысить стартовые цены, чтобы покрыть свои издержки на строительство, чтобы перекрыть 1/4 недополученных средств на этапе строительства);
Госрегистратор обязан уведомить правообладателя о регистрации права собственности, также прекращается обременение будущих объектов недвижимости, которые включены в гарантийную часть, другими словами застройщик сможет продавать гарантийные квартиры/коммерческие помещения уже после регистрации права собственности.
То есть главным новшеством здесь является регистрация прав собственности на будущие объекты недвижимости;
Планируется, что закон вступит в силу через 6 месяцев со дня его принятия и будет распространяться на все объекты строительства, право на выполнение строительных работ по которым будет получено со дня вступления в силу.
Фактически, говорят авторы законопроекта, для застройщиков нововведения будут минимальными. Они будут касаться изменений правил на рынке в сторону более прозрачных и ответственных. Главное – это изменение подходов к правам граждан, желающих приобрести жилье в новостройке.
«Мы не ограничиваем права или возможности застройщика строить. Но, если застройщик хочет начать продавать квартиры еще до ввода объекта в эксплуатацию, по схеме которая сейчас и является наиболее распространенной, он должен защитить покупателей. Для этого застройщик как минимум должен зарегистрировать и дом, и каждую квартиру как отдельный объект имущественных прав. А также гарантировать будущим покупателям, что они получат именно тот проект, за который заплатят», – отметила в беседе с UBR.ua Елена Шуляк.
По проекту закона, инвестор получит защиту уже с момента оформления сделки – он сразу станет владельцем будущей квартиры.
Застройщик, в свою очередь, имеет также право на свой риск строить за собственные или кредитные средства, даже не регистрируя каждую отдельную квартиру. Но в таком случае продавать квартиры людям до введения в эксплуатацию дома он не будет иметь права.
Каждое отчуждения помещения в объекте строительства должно сопровождаться регистрацией за инвестором прав собственности на приобретенный им объект. В противном случае сделка будет считаться недействительным. То есть в части отчуждения вводятся правила аналогичные тем, которые сейчас действуют на рынке вторичного жилья.
В случае, если заказчик строительства не выполнит свои обязательства перед инвесторами, помещения, входящие в гарантийные доли, можно будет продать, а вырученные деньги направить на достройку объекта, говорят разработчики законопроекта.
«Вся информация о заказчике строительства и объект строительства (в том числе разрешительные документы на строительство, проектная документация на строительство, сведения о приостановлении строительства, штрафы, наложенные на заказчика строительства и т.п.) с 1 декабря 2020-го будет в открытом доступе на портале Единой государственной электронной системы в сфере строительства и будет доступна инвестору», – отметила нам Елена Шуляк.
Владельцем квартиры станет лишь тот, кто заплатит полную сумму по договору. В случае уплаты средств частями – регистрируется обременение в пользу инвестора, после уплаты полной суммы обременение снимается и регистрируется право собственности.
Заказчик строительства приобретает право продажи квартир, других жилых и нежилых помещений в объекте строительства сразу после государственной регистрации за собой права собственности на них.
«По доступности жилья даже при условии повышения цен на ранних этапах строительства – мы также работаем над этим. Я уверена, что задекларированная более доступная ипотека под 10 или меньше процентов в год будет реальностью уже осенью. Над этим работают и депутаты, и правительство, и НБУ уже существенно снизил учетную ставку, хотя еще год назад в это мало кто верил», – подытожила нам Елена Шуляк.
Далее
Мінцифри на своїй сторінці у facebook нагадує, що електронні документи — це сучасно та зручно. А от якими є вимоги до їх зберігання?
Документи мають два види архівного зберігання: постійне та тривале — 10 років і тимчасове зберігання — до 10 років.
До першої групи відносяться статути, штатні розписи, установчі документи та особові справи, які варто мати і у паперовій формі. Якщо ви підписали їх в електронній формі, використовуйте формат даних PDF/A-1 (*.pdf), який убезпечить вас та ваших контрагентів від випадкового редагування документа. А от документи другої групи достатньо зберігати лише в електронній формі.
Що відноситься до другої групи, і скільки зберігати такі документи?
Документи про відрядження (програми, технічні завдання, доповіді, довідки)
закордонні або наукові в межах України — 10 років
у межах України — 3 роки
Дані про документообіг на підприємстві — 5 років
Кредитні договори, поруки, застави, гарантії, переведення боргу — 5 років
Первинні документи та додатки до них, що фіксують виконання господарських операцій (касові, банківські документи, ордери) — 3 роки
Податкові накладні та облікові регістри — 3 роки
Після закінчення строків зберігання документи підлягають знищенню.
Далее
Коли бездіяльність суб’єкта владних повноважень завдає моральних страждань
Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про порушення державою головного обов`язку перед людиною — утвердження та забезпечення її прав (Верховний Суд у справі №750/6330/17).
У випадку звернення до суду щодо відшкодування моральної шкоди, завданої діями чи бездіяльністю органів влади, варто пам’ятати: відсутність наслідків у вигляді розладів здоров’я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже, не свідчить і про те, що моральної шкоди не завдано.
У такому разі необхідно звернути увагу на декілька важливих аспектів. По-перше, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті компенсацію потерпілому завданих збитків. По-друге, мова йде про превентивні заходи для органу влади.
Розглядаючи справу, суд визначає, чи була завдана особі моральна шкода. Крім того, суд встановлює розмір відшкодування. Власне, завдання потерпілого або його представника полягає в переконанні суду в необхідності та доцільності відшкодування моральної шкоди.
У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено:
Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.
Суб’єкт владних повноважень звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з його вини.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:
Що говорить закон
Наразі в чинному законодавстві України відсутній нормативно-правовий акт, який би встановлював алгоритм доведення заподіяної моральної шкоди.
Моральна шкода може полягати, зокрема:
Позиція Верховного Суду
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою, то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державної казначейської служби України.
«З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності її розміру, визначеного позивачем», — констатував Верховний Суд.
Для прикладу, громадяни все частіше отримують немотивовані відмови у наданні особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки. Органи місцевого самоврядування аргументують неухвалення рішення недостатньою кількістю голосів депутатів чи іншими причинами, які суперечать статті 118 ЗК України.
Подібний випадок був розглянутий 27 листопада 2019 року Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду (справа №750/6330/17).
Громадянин двічі звертався до міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Двічі міськрада не приймала рішення, фактично не виконуючи вимог статті 118 Земельного кодексу України.
Скаржник просив стягнути з міської ради завдану йому моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень. Суд першої інстанції дійшов висновку, що невирішення міською радою у встановленому законом порядку клопотань завдало йому моральної шкоди у розмірі 2000 грн.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення в частині відшкодування моральної шкоди, визначивши, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди.
Верховний Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції та погодився, що бездіяльність міської ради спричинила моральну школу громадянину, який не отримав бажані земельні ділянки.
Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного органу місцевого самоврядування, виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
«Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно», — наголосив Верховний Суд.
Загальноприйняті підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Так, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій.
Як зазначив Верховний Суд: «Страждання і приниження — емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого».
Міжнародна практика
У свою чергу, ЄСПЛ зазначає, що порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див., наприклад, «Рисовський проти України», «Антоненков та інші проти України»).
Вирішуючи справи про відшкодування суб’єктом владних повноважень завданої ним шкоди, в кожному конкретному випадку суд повинен встановити: чи досягли негативні емоції з боку особи рівня приниження та страждання? При цьому варто пам’ятати про причино-наслідковий зв’язок та співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Кабінет Міністрів України доповнив перелік професійних захворювань, які можуть отримати медичні працівники внаслідок своєї професійної діяльності, коронавірусною хворобою COVID-19.
Існуючий перелік профзахворювань містить близько 100 найменувань, в т.ч. і такі інфекційні хвороби, як туберкульоз, гепатити, СНІД.
«Таке рішення посилить захист прав та інтересів медичних та інших працівників, які безпосередньо задіяні у ліквідації епідемії та лікуванні пацієнтів із захворюванням на коронавірус», – пояснили в уряді.
Крім того, Міністерство охорони здоров’я отримало повноваження визначати перелік професій та посад таких працівників, аналогічно тому, як МОЗ визначив перелік медпрацівників, яким встановлюється доплата за роботу з коронавірусом.
Зазначимо, до професійних захворювань належать такі захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою, однократного впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру.
Далее
14 травня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів» від 24 квітня 2020 року № 566-ІХ.
Закон виключає з КУпАП норми про дію адміністративного стягнення у вигляді штрафних балів, що накладається на громадян за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Зміни стосуються пункту 2-1 частини першої статті 24, частини другої статті 27, статті 27-1, а також абзаців 2 частини першої та другої статті 122 КУпАП.
Нагадаємо, що до цього кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щорічно з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховувалось 150 балів.
У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який скоїв правопорушення, в минулому віднімалась кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею.
Тепер штрафи потрібно буде оплачувати лише грошима.
Далее
Позивач просила суд усунути перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою.
Позивач зазначала, що вона на підставі іпотечного договору є власником квартири. У квартирі зареєстровані відповідачі, які у родинних стосунках з нею не перебувають, права користування відповідно до положень статті 405 ЦК України та частини першої статті 156 ЖК Української РСР не мають, спільного господарства не ведуть, угод про порядок користування цим приміщенням не укладали, за комунальні послуги не сплачують, чим порушують її права як власника, зокрема щодо розпорядження належним їй майном.
Суд першої інстанції вирішив позов задовольнити, оскільки відповідачі не є власниками спірної квартири, без згоди позивача проживають у спірній квартирі, створюють перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні своїм майном.
Апеляційний суд також дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування.
З рішеннями судів не погодився КЦС ВС, який ухвалив нове рішення про відмову у позові.
Суд касаційної інстанції звернув увагу, що згідно з положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Суд нагадав про усталену практику ВС у спірному питанні, відповідно до якої вирішення питання про виселення особи з житла у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки має відбуватись із дотриманням гарантій, передбачених положеннями статті 109 Житлового кодексу Української РСР.
А під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і норма статті 109 ЖК УРСР(постанови Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі № 6-197цс16, від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-1484цс15).
КЦС зазначив, що за змістом статті 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК УРСР особам, яких виселяють із жилого приміщення, що є предметом іпотеки, у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.
Суд касаційної інстанції зауважив, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя позивач була обізнаною про наявність обтяжень спірної квартири, яка належала на праві власності іпотекодавцю, зокрема про наявність відповідних речових прав осіб, які зареєстровані і проживають у житловому приміщенні, тобто мала можливість виявити ризики, пов`язані з набуттям права власності на спірну нерухомість у зв`язку із невиконанням боргових зобов`язань, забезпечених іпотекою.
Суд дійшов висновку, що, враховуючи вимоги як міжнародних договорів, так і національного законодавства, поведінку учасників правовідносин, позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду, дотримуючись балансу прав та інтересів сторін спірних правовідносин, у задоволенні позовних вимог із урахуванням гарантій, передбачених частиною другою статті 109 ЖК Української РСР, за відсутності відомостей про інше постійне жиле приміщення, яке підлягає наданню відповідачам у зв`язку із виселенням, слід відмовити (постанова від 06.05.2020 у справі № 640/15833/16-ц).
Через світову пандемію у зв’язку з COVID-19 українці зіштовхнулись з новою актуальною проблемою – скасовані авіарейси, заплановані тури, відпочинок закордоном. Тож чи можливо повернути гроші за зірвану відпустку?
Почнемо з огляду законодавчої бази. Хоч законодавець у більшості випадків стоїть на стороні туристів, Законом України «Про туризм» у статті 20 передбачено, що туроператор не несе відповідальності перед туристом у разі якщо:
Варто знати! Форс-мажор не розповсюджується на дати поза межами офіційного карантину.
Але туроператори змінили правила розрахунку суми грошей при скасуванні туру за ініціативою туриста. Компанії можуть не повернути туристу суму, яка дорівнює фактично понесеним витратам.
Більшість туроператорів пропонують переносити поїздки на більш пізній період — до 31 жовтня 2020 року. Проте у компанії PEGAS Touristik пропонують своїм клієнтам перенести терміни подорожей на інші дати у строк до 31.12.2021 року.
Державне агентство розвитку туризму підтримало туроператорів, надыславши ъм відповідного листа.
Враховуючи викладене, розглянемо декілька варіантів розвитку подій.
Такси в Украине смогут ездить по полосам для общественного транспорта. Постановление о соответствующих изменениях в ПДД Украины принял Кабинет Министров на своем заседании.
Следует отметить, что нововведение касается исключительно легальных такси, у которых есть лицензия. По состоянию на март в Украине таких 11 086.
Министр инфраструктуры Владислав Криклий считает, что новые правила будут стимулировать таксистов переходить на легальный статус, ведь он дает больше преимуществ.
Подобная практика давно уже действует во многих странах Европы. По словам Владислава Криклия, использование полос для общественного транспорта позволит пассажирам такси быстрее добираться до места назначения и меньше стоять в пробках.
Кабмин отменил возможность пересечения границы с Беларусью с 1 сентября по внутреннему паспорту. Соответствующее решение было принято на заседании Кабмина, сообщает пресс-служба правительства.
Отмечается, что целесообразность отмены пересечение границы с Беларусью по внутренним паспортам является низкая степень защиты паспорта в форме «книжечки», которую легко подделать.
Также отмечается, что в паспорте нет информации о владельце на кириллице, что делает невозможным автоматическое считывание информации о предъявителе и проведение безошибочной проверки информации относительно запрета на пересечение границы.
Запрет касается только выезда с территории Украины в Беларусь. При пересечении границы в обратном направлении Пограничная служба будет осуществлять беспрепятственный пропуск по внутренним украинским паспортам.
Правительство напомнило, что всё ещё действует соглашение между Кабинетом министров Украины и правительством Беларуси от 2009 года о безвизовых поездках украинцев по Беларуси.
Далее
Закон «О внесении изменений в закон «О местном самоуправлении в Украине«, которым Кабмин уполномочили определять админцентры территориальных общин, сегодня, 14 мая, вступил в силу. Ранее 13 мая закон был опубликован в издании «Голос Украины».
Он вступил в силу на следующий день после опубликования.
Отметим, документом также предусматривается ввести понятие административного центра территориальной общины и территории территориальной общины.
Актом предусмотрено, что до принятия закона об административно-территориальном устройстве Украины определение административных центров территориальных общин и утверждение территорий территориальных общин осуществляет Кабмин.
«Решение Кабинета министров об определении административных центров территориальных общин и утверждении территорий территориальных общин подается в Центральную избирательную комиссию для принятия ею решения о назначении первых местных выборов депутатов сельских, поселковых, городских советов и сельских, поселковых, городских председателей соответствующих территориальных общин», — указано в тексте закона.
Предусмотрено, что админцентром ОТО определяется населенный пункт (село, поселок, город), имеющий развитую инфраструктуру и, как правило, расположенный ближе к географическому центру территории теробщины и в котором размещается представительный орган местного самоуправления этой общины.
«Установить, что определение административных центров территориальных общин и утверждение территорий территориальных общин осуществляется на основе утвержденных Кабинетом министров Украины перспективных планов формирования территорий общин Автономной республики Крым, областей», — отмечается в документе.
Также прописано, что в 2020 году первые местные выборы депутатов сельских, поселковых, городских советов и соответствующих сельских, поселковых, городских глав территориальных общин, территории которых утверждены КМУ на основании этого закона, проводятся одновременно с очередными местными выборами 2020 года.
«Кабинету министров в трехмесячный срок со дня вступления в силу данного закона подготовить и представить на рассмотрение Верховной рады Украины законопроекты о ликвидации и образовании районов», — говорится в тексте закона.
Далее
