Опубликовано director 24 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Стрімке поширення коронавірусної хвороби вимагає від держави вжиття суворих заходів для запобігання цій загрозі. Одним із них стала самоізоляція осіб віком понад 60 років. Так, дійсно, статистика захворювань в Україні та світі свідчить, що саме вони є групою підвищеного ризику. Але така турбота про старше покоління спричинила чималий головний біль для роботодавців. На пошту нашої редакції активно почали надходити запитання від стурбованих читачів. Отже, запитували — відповідаємо.
Яким нормативним документом установлена вимога щодо самоізоляції осіб 60+?
Ця вимога встановлена п. 4 постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 у редакції, викладеній постановою КМУ від 02.04.2020 р. № 255.
Вимога щодо самоізоляції поширюється на всіх осіб старше 60 років, чи є якість винятки?
Так, дійсно, всі особи, що досягли 60-річного віку, повинні самоізолюватися. Але з кожного правила є винятки. Не потребують самоізоляції особи, які досягли 60-річного віку та які належать до однієї наступних трьох категорій:
1) на них поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»;
2) вони є військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
3) здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID- 19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які:
• провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної, нафтохімічної, машинобудівної промисловості, гірничо- металургійної галузі, галузях транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, галузі оборонної промисловості;
• мають безперервний промисловий цикл;
• надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
• є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
• включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Наразі він затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83;
• є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.
Але зауважте, якщо на таких осіб не поширюється вимога щодо самоізоляції, це не означає, що вони не повинні дотримуватися інших карантинних обмежень. Наприклад, вони повинні мати при собі документи, що посвідчують особу, та посвідку з місця роботи (щоб підтвердити своє право несамоізолюватись).
Що таке самоізоляція?
Самоізоляція — це перебування особи, щодо якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі особистого зобов’язання особи.
Це поняття нарешті отримало своє законодавче закріплення завдяки нещодавно прийнятому Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020 р. № 555- IX.
Простіше кажучи, особи 60+ повинні перебувати вдома. І здавалося б, усе добре, але що тоді робити роботодавцям? Зауважимо, що спеціальних інструкцій для роботодавців на рівні законодавства не встановлено. Департамент комунікацій Секретаріату КМУ на Урядовому порталі kmu.gov.ua зазначив: роботодавець має перевести працівника 60+ у режим віддаленої роботи у визначеному цим працівником місці самоізоляції або надати відпустку на період дії карантину.
Якщо працівник 60+ тимчасово або постійно виконує свої посадові обов’язки вдома, чи поширюються на нього вимоги щодо самоізоляції?
Так, вимоги щодо самоізоляції поширюються на такого працівника, оскільки він усе ж є особою 60+, тобто перебуває в групі підвищеного ризику. Але вони діють саме в частині, яка стосується обмеження на вихід за межі свого місця проживання, обмеження контактів з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають. Тобто особа 60+, яка працює вдома, може з чистою совістю продовжувати це робити. Головне — не порушувати інші карантинні обмеження.
Якщо на підприємстві введено простій, чи необхідно вживати будь-яких додаткових заходів для самоізоляції працівників 60+?
Відповідно до ст. 34 КЗпП простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У такому разі роботодавець повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. З урахуванням карантинних реалій, здебільшого працівники звільнені від необхідності бути присутніми на робочих місцях, а отже, вживати додаткових заходів для їх самоізоляції роботодавцю не потрібно.
Якщо підприємство продовжує працювати, чи можна оформити простій окремим працівникам 60+ на період карантину?
На нашу думку, вводити простій для працівників 60+ можна тільки тоді, коли роботи для них не буде. Простіше кажучи, ділянка роботи, яку виконував працівник 60+, заморожується, наприклад через заборону на здійснення певних видів діяльності.
Річ у тім, що коли роботодавець уводить простій, це означає, що він не може забезпечити працівника роботою. На практиці ж більшість роботодавців де-факто можуть забезпечити такого працівника роботою, але де-юре не можуть цього зробити через вимоги щодо самоізоляції таких осіб. Ба більше, на час самоізоляції такого працівника цю роботу доведеться виконувати іншому працівнику, тобто ділянка роботи такого працівника не заморожується.
Чи можна надати працівнику 60+ щорічну відпустку?
Звісно, можна. Отримання часу відпочинку у вигляді щорічної відпустки — право працівників. Примусити працівника йти відпочивати не можна.
Але це зовсім не означає, що працівники можуть ходити у відпустки, коли їм заманеться. «Ходіння по відпустках» повинно бути сплановано, узгоджено та упорядковано. Як ви зрозуміли, мова йде про графік відпусток. Але роботодавець не «застрахований» від коригування такого графіка.
Пам’ятаємо, що є особи, які можуть іти у щорічну відпустку у будь-який зручний для них час, і не важливо, що написано в них у графіку відпусток (ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки). Наприклад, особи з інвалідністю, ветерани праці тощо. Відмовити їм не можна. Навіть прикриваючись виробничою необхідністю.
Щодо інших працівників Закон № 530* зазначає: роботодавець може надавати працівнику за його згодою відпустку.
Чи можна надати такому працівнику відпустку без збереження заробітної плати?
Звісно, працівник має право піти у відпустку за свій рахунок. Але обов’язково слід пам’ятати, що відпустка без збереження заробітної плати — це право, а не обов’язок працівників. Тож роботодавець не має права примушувати працівників іти в таку відпустку.
На період самоізоляції працівник має право скористатися так званими «безвідмовними» відпустками без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку певним категоріям працівників або при настанні певних подій, установлених ст. 25 Закону про відпустки. Наприклад, пенсіонери за віком мають право на відпустку за свій рахунок до 30 календарних днів щорічно. Але таке право є не у всіх працівників.
Є ще один варіант, який може використати будь-який працівник. За згодою з роботодавцем можна взяти відпустку за свій рахунок на період карантину і дні такої відпустки не будуть враховуватися у 15 календарних днів на рік, якими також можна скористатися у разі необхідності. Про особливості надання такої відпустки нещодавно ми розповідали в статті «Відпустка на час карантину: запитували — відповідаємо» // «ОП», 2020, № 7.
Чули, що для самоізольованих осіб 60+ передбачений окремий оплачуваний лікарняний. Чи можна ним скористатися?
Поки що щось визначене сказати неможливо.
Річ у тому, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-IX були внесені зміни до Закону про соцстрахування. По суті, ще тоді було встановлено додатковий страховий випадок, за яким надаватиметься допомога по тимчасовій непрацездатності.
Так, передбачається, що допомога по тимчасовій непрацездатності буде надаватися також на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій. Це зазначено у п.п. 51 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування.
Розмір допомоги від ФСС за карантинно-самоізольованим страховим випадком установлено у розмірі 50 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу. Щоправда, поки що на практиці цей механізм не почав працювати.
Чи будуть входити самоізольовані особи 60+ до тих осіб, які будуть на самоізоляції під медичним наглядом, на сьогодні ще не зрозуміло. Можливо, усі ці питання проясняться у положеннях Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, в яку будуть унесені зміни. Але наразі у своїх роз’ясненнях Департамент комунікацій Секретаріату КМУ нічого не говорить про оформлення листків непрацездатності для таких осіб.
Чи можна звільнити осіб 60+?
Жодних обмежень щодо можливості розривати трудові відносини в період карантину законодавством не передбачено.
Тож законодавство не забороняє звільняти працівників за угодою сторін або з ініціативи працівника. Але примушувати працівника писати таку заяву в жодному разі не можна. Подання працівником заяви про розірвання трудового договору повинно бути добровільним і виражати його волевиявлення щодо звільнення з роботи.
Із звільненням з ініціативи роботодавця треба бути обережним, оскільки його законність прямо залежить від того, чи дотримався роботодавець всіх правил, передбачених трудовим законодавством. Тож звільнити працівника з ініціативи роботодавця можна лише за зазначених у законі підстав і з дотриманням процедури, встановленої КЗпП. Карантин чи самоізоляція — не підстава для звільнення.
До речі, нещодавно була прийнята постанова КМУ «Деякі питання забезпечення трудових прав державних службовців, працівників державних органів, підприємств, установ та організацій на час встановлення карантину у звʼязку із загостренням ситуації, повʼязаної з поширенням випадків гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 25.03.2020 р. № 256. Нею було рекомендовано роботодавцям утриматись від звільнень працівників за пп. 3 — 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Тож якщо звільнення відбувається в межах закону, правильно документально оформлено, запитань до роботодавця не виникатиме.
Як діяти, якщо працівник не може виконувати роботу вдома, не бажає йти у щорічну чи неоплачувану відпустку?
У такому разі нічого не залишається, як задокументувати відсутність працівника на роботі. Для цього складіть акт, до нього додайте доповідні записки керівника працівника, пояснення колег тощо. Гадаєте, що ми далі будемо розповідати вам, як звільнити такого працівника за прогул? Ні. Причини його відсутності є поважними, отже, не ризикуйте. Просто табелюйте відсутність такого працівника на роботі кодом «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин.
Після того як працівник з’явиться на роботі, отримайте від нього пояснення причин його відсутності (наприклад, самоізоляція осіб 60+ на підставі постанови КМУ № 211). Звісно, такі причини неявки на роботу є поважним, тож у табелі обліку використання робочого часу код «НЗ» слід замінити на «І» — інші причини неявок.
До речі, оплачувати такий невихід на роботу не потрібно.
Далее
Опубликовано director 23 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Кабмін підтримав впровадження експериментального проєкту щодо платної послуги з надання поліпшених побутових умов та харчування особам, узятим під варту, у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Про це повідомив міністр юстиції України Денис Малюська, інформує пресслужба відомства.
«Відповідною постановою пропонується запровадити в окремих слідчих ізоляторах можливість для осіб, узятих під варту, на добровільній основі за відповідну плату отримати поліпшені побутові умови та харчування», — пояснив Малюська.
Так, у визначених слідчих ізоляторах будуть виділені приміщення, які за своїм станом не потребують проведення капітальних ремонтів та можуть використовуватися в межах експериментального проєкту щодо платної послуги з надання поліпшених побутових умов.
«Водночас кошти, отримані від надання таких платних послуг, будуть спрямовуватися до спеціального фонду та у подальшому використовуватися для проведення поточних та капітальних ремонтів приміщень слідчих ізоляторів для створення належних умов тримання іншим особам, узятим під варту», — зазначив міністр.
За його словами, за результатами проведення експериментального проєкту, завершити який планується 31 грудня 2021 року, буде прийнято рішення про доцільність законодавчого закріплення платної послуги з надання поліпшених побутових умов та харчування особам, узятим під варту.
Далее
Опубликовано director 23 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Об этом сообщает Правительственный портал.
«Согласно статье 5 Закона Украины «Об иммиграции» установить квоту иммиграции на 2020 год по категориям иммигрантов в разрезе регионов согласно приложению», — говорится в постановлении.
По регионам наибольшая квота иммиграции в Киеве — 3 000, Харьковской области — 1 276 и Одесской области — 1 036 человек.
Далее
Опубликовано director 23 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
22 квітня на черговому засіданні КМУ ухвалив постанову “Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Постановою затверджено перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість та перелік товарів протиепідемічного призначення. На визначені переліки буде розповсюджуватись порядок декларування зміни роздрібних цін.
Згідно порядку, декларування змін роздрібних цін запроваджується у разі збільшення ціни, порівняно із ціною на дату набуття чинності цієї постанови або попередньо задекларованої ціни:
- на 15% і більше – за 30 днів до початку її застосування;
- на 10% і більше, але менше 15% – за 14 днів до початку її застосування;
- на 5% і більше, але менше 10% – за три дні до початку її застосування, не рахуючи дня декларування.
Декларування зміни роздрібних цін здійснюватиметься через офіційний сайт Держпродспоживслужби, яка проводить державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Постанова вступить в силу через 10 днів з дня її опублікування та діятиме до закінчення карантину.
Як свідчить проект відповідної постанови, яку оприлюднив у своєму Telegram-каналі народний депутат Олексій Гончаренко, до переліку товарів, які підлягають ціновому регулюванню, Уряд відніс:
Товари, що мають соціальну значущість:
1) крупа гречана
2) цукор пісок
3) борошно пшеничне (вищий сорт)
4)макаронні вироби вітчизняного виробництва
5) молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці)
6) хліб житньо-пшеничне
7) яйця курячі категорії С1
8) птиця (тушка куряча)
9) вода мінеральна без газу
10) масло вершкове жирністю 72,5%
Товари, що необхідні для запобігання поширення коронавірусу:
1) Paracetamol
2) Azithromycin
3) Amoxicillin and beta-lactamase inhibitor
4) Ampicillin
Amoxicillin
5) Cefiriaxone
6) Moxifloxacin
Антисептики та дезінфекційні засоби:
1) Хлоргексин (Clorhexidine)
2) Етанол (Ethanol)
3) Повідон йоду (Povidone iodine)
4) Засіб на спиртовій основі для протирання рук (Alcohol based hand rub)
5) Хлорвмісні та інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання (Chlorine base compound)
6) Хлороксиленол (Chloroxylenol)
7) Спиртовмісний антисептик для рук кишеньковий
8) Дезінфікуючий засіб для обробки поверхонь
9) Дезінфікуючий засіб для обробки рук і шкіри
10) Мийно-дезінфікуючий (дезінфікуючий) засіб для прання
11) Мийно-дезінфікуючий засіб для інструментів та обладнання
Додано Уповноваженим з прав людини
Гідроксихлорохін
Фавіпіравір
Ремдесивір
Засоби індивідуального захисту
1) Шапочка медична одноразова
2) Медична маска
3) Халат ізоляційний медичний одноразовий
4) Костюм біологічного захисту/комбінезон
5) Водонепроникні лабораторні костюми
6) Рукавички медичні стерильні або нестерильні
7) Рукавички нітрилові
8) Рукавички латексні неопудрені
9) Кольчужні (кевларові) рукавички (рукавички підвищеного ризику)
10) Повнолицьова маска/напівмаска
11) Захисний щиток
12) Захисні окуляри
13) Респіратор FFP2 або FFP3
14) Фартух медичний
15) Бахіли одноразові
16) Гумові чоботи
17) Прогумований водонепроникний медичний фартух
18) Медична марля
19) Захисна напівмаска
20) Фільтри для повнолицьових та напівмасок
Втім, документ поки що не опубліковано. Про його публікацію повідомимо додатково.
За матеріалами Мінекономіки
Далее
Опубликовано director 23 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
На сегодняшний день Кабмин разрабатывает механизм внедрения обязательной страховой пенсионной системы, которая будет работать параллельно с действующей солидарной. Говоря иными словами, украинцы смогут получать по две пенсии, сообщил премьер-министр Денис Шмыгаль в интервью РБК Украина.
«Мы как раз в пятницу разговаривали с министром соцполитики, госпожой Лазебной, которая является чрезвычайно профессиональной и реальным специалистом в этой области, много лет этим занимается и была одним из инициаторов закона о накопительной системе. У нее есть наработки по внедрению страховой пенсионной системы в Украине», – рассказал премьер.
После введения обязательной страховой системы работающие украинцы должны будут часть своей зарплаты откладывать на «вторую» пенсию и при достижении пенсионного возраста смогут использовать эти деньги.
«Но в ближайшей перспективе мы сосредоточены на бюджетной поддержке пенсионеров. Уже есть комплексная программа, и в ближайшее время она начинается с доплат пенсионерам, которым 80 плюс, по 500 грн. Второе – это поддержка пенсионеров выплатой по 1 тыс. грн. Третье – это индексация пенсий, установленной законом, и это надо сделать», – отметил Шмыгаль.
Ранее член Нацкомиссии по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР), которая принимала участие в разработке законопроекта по второму пенсионному обеспечению, Александр Панченко отметил UBR.ua, что солидарная пенсионная система оправдывает себя все меньше: пенсии мизерные, поэтому у чиновников возникает необходимость в поиске альтернативы.
Далее
Опубликовано director 22 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Підприємства економлять на усьому, у тому числі на працівниках. Часто-густо не озираючись на КЗпП.
Але карантин закінчиться, а Держпраці заявиться.
Наведемо популярні зараз варіанти економії і покажемо, що треба врахувати в кожному випадку.
Розглянемо з позиції роботодавця, але буде цікаво й працівникам.
Відпустка за свій рахунок
Позитив для роботодавця. Можливість зберегти кадровий склад. Скорочуються витрати на оплату праці.
Головна деталь. Ініціатором виходу у відпустку за свій рахунок має бути працівник.
Саме у цьому місці відбуваються основні порушення!
Примусово відправити працівника у таку відпустку роботодавець не може. Домовляйтеся з працівником, і буде вам відпустка. Інакше ніяк.
Нюанси. Є випадки, коли відмовити працівникові у виході у відпустку за свій рахунок не можна. Вони перераховані в ст. 25 Закону про відпустки. Наприклад, працівник — пенсіонер за віком має право на відпустку за свій рахунок до 30 календарних днів щорічно (див. п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки). Якщо він попросить таку відпустку, роботодавець відмовити не має права.
Інша справа — відпустка за домовленістю сторін.
Максимальна тривалість відпустки, що надається за ст. 25 Закону про відпустки, залежить від підстави надання.
Договірна відпустка за свій рахунок надається в загальному випадку не більше ніж на 15 календарних днів (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки). АЛЕ! Якщо про вихід у таку відпустку домовитися в карантинний період, то можна гуляти без зарплати увесь період карантину (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).
Як оформити? У два кроки.
1. Працівник пише заяву. Наводить в заяві причину виходу у відпустку, дату початку відпустки і її тривалість. Але якщо карантинна відпустка — за свій рахунок, то дату її закінчення можна залишити відкритою. Тобто, наприклад, вказати в заяві: прошу надати відпустку без збереження заробітної плати у зв’язку зі встановленням карантину на території України з 18.04.2020 р. до закінчення карантину.
2. Роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання відпустки.
Що з ризиками? Якщо відпустка за свій рахунок триває більше 15 к. дн., є небезпека, що інформацію про вас Пенсійний фонд передасть Держпраці. Звідки він дізнається такі подробиці? З ваших звітів з ЄСВ.
У результаті можна потрапити в поле інтересів Держпраці і до плану перевірок на 2021 рік.
Пам’ятаємо про ЄСВ! За загальним правилом, якщо через надану відпустку без збереження заробітної плати база нарахування ЄСВ за ставкою 22 %, визначена за основним працівником, виявилася нижче мінімалки, потрібно розрахувати різницю між цими двома величинами (далі — ЄСВ-різниця) і донарахувати на неї ЄСВ.
Але! Якщо база нарахування ЄСВ дорівнює нулю (працівник увесь місяць був у відпустці за свій рахунок), платити ЄСВ з мінзарплати не треба!
Неповний робочий час
Позитив для роботодавця. Оплата пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Менше працюють — менше отримують.
Але це і компроміс для працівника. Така міра дозволить не скорочувати штат працівників. Часто вибір такий: отримувати менше або опинитися на вулиці.
Головна деталь. Якщо хочемо швидко встановити неповний робочий, то ініціатива повинна йти від працівника. Тоді хоч із завтрашнього дня (ст. 56 КЗпП).
Нюанси. Як бути, якщо працівники проти? Можна бути проти, але не довго. Роботодавець може сам установити неповний робочий час (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Щоправда, для цього йому треба попередити працівників і почекати 2 місяці. Та й провести такі зміни можна тільки у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці та за погодженням із профкомом (якщо він є на підприємстві).
Два місяці попередження пройшли, а працівник відмовляється працювати в нових умовах? Тоді його звільняють на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Як оформити? Якщо йдемо від працівника, то він пише заяву з проханням встановити неповний робочий час за ст. 56 КЗпП. На підставі заяви видають наказ про встановлення неповного робочого часу.
Якщо йдемо від роботодавця, то:
1) не пізніше ніж за 2 місяці до майбутніх змін (а) погодити своє рішення з профкомом (якщо він є), (б) видати наказ про встановлення неповного робочого часу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці; (в) ознайомити зі змінами працівників (підпис під наказом або окреме повідомлення);
2) напередодні встановлення неповного робочого часу:
— отримати від працівників згоду або відмову від продовження роботи в нових умовах праці;
— видати наказ про встановлення неповного робочого часу працівникам, що погодилися на роботу в нових умовах;
— видати наказ про припинення трудових договорів на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП з працівниками, що відмовилися продовжувати роботу в нових умовах праці.
Що з ризиками? Якщо у вас у звітному місяці на 20 % і більше збільшилася кількість працівників з ознакою «неповний робочий час», Пенсійний фонд зіллє цю інформацію Держпраці. Можна потрапити в план перевірок на 2021 рік.
Пам’ятаємо про ЄСВ! Якщо зарплата основного працівника (ставка 22 %) з неповним робочим часом виявилася нижче мінімалки, треба розрахувати ЄСВ-різницю і донарахувати на неї ЄСВ.
Оформляємо простій
Наслідки для роботодавця. Люди не працюють, але 2/3 ставки платити треба. З усіма податками.
Головна деталь. Простій можна ввести для усього підприємства або окремих відділів (цехів, підрозділів) або окремих працівників. Час простою не з вини працівника має бути оплачений з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Як оформити? В загальному випадку оформляють акт простою (спеціально створена комісія встановлює причини простою і строк простою) + наказ про простій. Але акт простою — папірець не обов’язковий. Може і не бути. А ось наказ про простій бути повинен. У ньому вказуємо: причину простою; час простою (з якої і до якої (якщо вона відома) дати встановлений простій); категорії працівників, структурні підрозділи, які підпадають під дію простою; заходи щодо усунення простою; порядок оплати часу простою; необхідність присутності або відсутності працівників під час простою на робочих місцях.
Що з ризиками? Якщо зарплати працівників «проваляться» нижче мінімалки (у зв’язку з оплатою у розмірі 2/3 окладу), аналізатор ЄСВ-звітів — Пенсійний фонд може «злити» таку інформацію Держпраці.
Пам’ятаємо про ЄСВ! Якщо зарплата основного працівника (ставка 22 %) виявилася нижче мінімалки, треба розрахувати ЄСВ-різницю і донарахувати на неї ЄСВ.
Зменшуємо оклади
Плюси для роботодавця. Вони очевидні. Працівники працюють стільки ж, а отримують менше.
Головна деталь. Є два варіанти.
Перший — полюбовний. Рішення зменшити оклади приймають збори трудового колективу. «За» голосують усі. Тоді оклади можна косити хоч із завтрашнього дня.
Другий — примусовий. КЗпП дозволяє зменшувати розміри виплат працівникам, але з попередженням за 2 місяці.
Нюанси. Для примусового зниження потрібна підстава — зміни в організації виробництва і праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП).
Наприклад, змінилася організаційна структура підприємства, у зв’язку з чим змінилися посадові обов’язки відповідних працівників або змінені форми чи системи оплати праці на підприємстві. Усе це, цілком імовірно, може вплинути на розмір заробітної плати працівників, у тому числі у бік її зменшення.
АЛЕ! Просто зменшувати оклади, оскільки так захотів директор, не можна.
Як оформити?
Варіант «від працівників». Проводяться збори трудового колективу. УСІ працівники голосують за зменшення окладів, що зазначають у протоколі зборів. Вносять зміни в окладовстановлюючі документи підприємства.
Варіант «від роботодавця». Тут порядок той же, як і в разі переведення на неповний робочий час за ініціативою роботодавця (див. вище).
Що з ризиками? Настукати Держпраці можуть податківці. Нічого особистого. Просто зменшення фонду оплати праці призведе до зменшення сум ПДФО, ВЗ, ЄСВ. Можна потрапити в план перевірок Держпраці на 2021 рік.
Порада. Перш ніж різати оклади, проаналізуйте склад виплат працівникам. Можливо, за рахунок зменшення (відміни) тих виплат, які не належать до основної зарплати і виплачуються за наявності фінансових можливостей, ви зможете скоротити витрати на оплату праці.
Приклад такої виплати — щомісячні премії. Якщо зафіксовано, що вони виплачуються за наявності фінансових можливостей, то за відсутності таких можливостей роботодавець має повне право ці премії не нараховувати.
Але не можна прибирати доплати, надбавки, інші виплати, гарантовані чинним законодавством, просто тому, що немає фінансових можливостей їх виплачувати. Це справедливо і в разі зменшення їх розміру.
Скорочуємо персонал
Плюси для роботодавця. Скорочуючи чисельність працівників — скорочуємо витрати на оплату їх праці.
Головна деталь. При скороченні чисельності або штату працівників можна розірвати трудовий договір за ініціативою роботодавця (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
Працівникові, що звільняється на цій підставі, виплачують вихідну допомогу не менше середнього місячного заробітку.
Нюанси. На думку Мінпраці (див. лист від 07.04.2011 р. № 114/06/187-11), скорочення чисельності та скорочення штату — поняття не тотожні. Так, чисельність працівників — це списковий склад працюючих. Тому скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. У свою чергу, штат співробітників — це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тобто скорочення штату є зміною штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.
Скорочення штату або чисельності працівників має бути обґрунтоване. Роботодавець має право прийняти рішення про скорочення, якщо така необхідність підтверджена, наприклад, погіршенням фінансового стану підприємства, зменшенням збуту і попиту на окремі види продукції.
Як оформити?
Роботодавцеві необхідно:
1) підготувати відповідне техніко-економічне обґрунтування необхідності скорочення чисельності та/або штату працівників;
2) не пізніше ніж за 3 місяці до намічених звільнень передати профкому (якщо він є на підприємстві) дані про кількість і категорії працівників, яких це може торкнутися, терміни звільнення і т. п.;
3) видати спільний наказ (розпорядження) про скорочення чисельності або штату. У ньому необхідно вказати причини проведення скорочення штату або зменшення чисельності працюючих, конкретні посади та роботи, які підлягають скороченню, а також дату, з якої буде проводитися скорочення штату (чисельності) на підприємстві;
4) скласти та затвердити новий штатний розпис (без урахування скорочуваних посад) або внести зміни в діючий;
5) у разі масового вивільнення працівників не пізніше ніж за 2 місяці до дати вивільнення подати в територіальні органи служби зайнятості форму звітності № 4-ПН;
6) видати наказ (розпорядження), що попереджає працівників про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, не пізніше ніж за 2 місяці до планованої дати. Ознайомити з ним працівників під підпис.
Увага! Якщо з’являються вакансії, вони обов’язково мають бути запропоновані працівникам, які потрапили під скорочення. Відмову від запропонованої роботи оформляйте письмово;
7) отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення працівників — членів профспілки;
8) видати наказ (розпорядження) про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Що з ризиками? Тут на роботодавця можуть настукати трудовикам і податківці, і Пенсійний фонд (якщо чисельність скоротилася на 10 % або більше), і Центр зайнятості (якщо масове скорочення, подана форма № 4-ПН).
Можна потрапити в план перевірок Держпраці на 2021 рік.
за матеріалами сайту 911
Далее
Опубликовано director 22 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Иностранцев-нерезидентов, занимающих должности в хозяйственных обществах с государственной долей, обяжут подавать декларацию.
Иностранные граждане-нерезиденты, занимающие должности в хозяйственных обществах с государственной долей, обязаны будут подавать декларацию.
Такой законопроект вице-спикер Верховной Рады Руслан Стефанчук зарегистрировал 16 апреля в паламенте под №3355. На данный момент он направлен на рассмотрение парламентского Комитета по вопросам антикоррупционной политики.
Предлагается установить, что действие Закона «О предотвращении коррупции» (в том числе положение о финансовом контроле) распространяется на лиц, входящих в состав наблюдательного совета государственного банка, государственного предприятия или государственной организации, имеющей целью получение прибыли, хозяйственного общества (кроме акционерного общества), в уставном капитале которого более 50 процентов долей принадлежит государству, должностных лиц органов акционерного общества, в уставном капитале которого более 50 процентов акций прямо и опосредованно принадлежит государству.
То есть, должностных лиц органов акционерного общества с долей государственной собственности в уставном капитале более 50 процентов, хотят сделать субъектами декларирования.
Такие предложения депутаты объясняют тем, что на сегодняшний действие Закона «О предотвращении коррупции» и обязанность по электронному декларированию) не распространяется на лиц, которые фактически осуществляют управление текущей деятельностью обществ и других должностных лиц органов таких обществ.
Если Закон примут, то декларации таких лиц будут подлежать полной проверке.
Одновременно, в предлагаемой новой редакции части шестой статьи 45 Закона «О предотвращении коррупции» из словосочетания действие закона «не распространяется» исчезает отрицательная частица «не».
Таким образом, в новой редакции вышеупомянутая норма будет выглядеть следующим образом:
«6. Действие раздела VII настоящего Закона распространяется на иностранцев-нерезидентов, которые входят в состав наблюдательного совета государственного банка, государственного предприятия или государственной организации, имеющих целью получение прибыли, хозяйственного общества (кроме акционерного общества), в уставном капитале которого более 50 процентов долей принадлежат государству, или являются должностными лицами органов акционерного общества, в уставном капитале которого более 50 процентов акций прямо или косвенно принадлежит государству, только в части полученных доходов с источником их по происхождения из Украины».
Статья 45 раздела VII Закона Украины «О предупреждении коррупции» была дополнена частью шестой согласно Закону № 140-IX от 02.10.2019, а уже сейчас депутаты хотят указанную норму изменить.
Суть изменений заключается в установлении финансового контроля за доходами иностранцев-нерезидентов, занимающих должности в хозяйственных обществах с государственной долей.
Далее
Опубликовано director 22 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
З моменту впровадження в Україні карантину минуло вже майже півтора місяці. За цей час виникла ціла хвиля так званого «карантинного» законодавства. Новації не оминули і питання здійснення правосуддя. Давайте розглянемо, що змінилося у судочинстві і що нового з’явилося у судовій практиці у прив’язці до карантинних умов.
ЄСІТС
Коротко про запровадження давно обіцяної Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) та «Електронного суду», як її складової.
15 грудня 2018 року процесуальні кодекси (цивільний, господарський, адміністративного судочинства) було переписано із значними змінами порядку судочинства. Серед іншого, такі зміни передбачали побудову ЄСІТС — сучасної системи, яка мала на меті відхід від паперової тяганини та впровадження в судочинство новітніх технологій. Запуск ЄСІТС відкладали вже декілька разів, останній раз на далекий 2023 рік, але саме зараз всі раптово зрозуміли, як би така система стала в нагоді саме за умов карантину. Пандемія прискорила процес судової діджиталізації, і запуск ЄСІТС Державна судова адміністрація обіцяє вже 1 червня цього року.
Система EasyCon
На особливу увагу заслуговує запровадження з 13 квітня 2020 року системи EasyCon, яка дуже легка та зрозуміла у використанні. Фактично для участі в режимі відеоконференції від учасника вимагається мінімум:
1) Реєстрація на порталі EasyCon через електронну пошту та прив’язка до облікового запису електронного цифрового підпису для підтвердження особи.
До речі, система працює із ЕЦП навіть «ПриватБанку» (не для реклами, просто отримати такий ЕЦП можна безкоштовно та не виходячи із власної домівки за декілька хвилин).
2) Заява в суд про бажання прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше, ніж за 5 днів до дати засідання.
Все інше залежить вже безпосередньо від можливості суду забезпечити відеоконференцію та кількості таких заявок від учасників.
Цікавою є практика окремих суддів щодо участі в судовому засіданні з використанням програми Zoom. На нашу думку, запровадження сервісу EasyCon повністю витіснить «конкурента», оскільки EasyCon дозволяє точно ідентифікувати учасників відеоконференції. До того ж, після ухвалення рішення завжди буде незадоволена сторона, яка звернеться із скаргою. Звичайно, посилання на проведення засідання в режимі онлайн без належної ідентифікації особи займе ключове місце, як порушення процесуального права.
Новації Закону 540-IX від 30 березня 2020 року
У режимі карантину влада пішла на швидке запровадження недосконалих, часто непотрібних, механізмів, які повинні б були вирішити проблему дистанційної участі у судових засіданнях. Мова йде про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 р.
Проаналізуємо деякі зміни, запроваджені цим Законом, та що ми отримали на практиці:
1. Щодо участі в режимі відеоконференції
Внесення до процесуальних кодексів доповнень щодо участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції у запропонованій формі на практиці викликає багато запитань.
Для прикладу візьмемо ст. 195 КАСУ, яку доповнено «противірусною» частиною 4. У старій редакції (без відповідної нової частини 4) стаття мала наступний вигляд:
1. Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.
2. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
3. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Станом на сьогодні діє також і частина 4, наступного формулювання:
4. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України
Для авторки незрозумілим залишається питання: що такого революційного додали до КАСУ? Як і раніше особа має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, як і раніше — суд повинен мати відповідну технічну можливість.
Таке дублювання здійснено і в інших кодексах. Так, ст. 197 ГПК України, ст. 212 ЦПК України надають учасникам аналогічну можливість участі в режимі відеоконференції.
Тому на практиці введення таких норм скоріше ілюзія активної діяльності, ніж запровадження дійсно нового дієвого механізму.
2. Щодо продовження процесуальних строків
Позитивним доповненням процесуального законодавства на час карантину є продовження окремих строків. Очевидно, що завжди будуть учасники провадження, які проти затягування процесуальних строків, однак в цілому такий підхід видається правильним.
Знову ж таки, якби система ЄСІТС почала вчасно функціонувати, то проблема строків відпала б сама по собі. Учасники реєструються, весь документообіг відбувається в електронному вигляді, а судові засіданні відбуваються в режимі відеоконференції.
3. Гласність та відкритість судового розгляду справи
Один із основоположних принципів судочинства на час карантину вирішили обмежити. Зокрема, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину. Таке право суду прописано в ГПК України та ЦПК України, а от в КАСУ цей принцип вирішили не обмежувати.
Для пересічних громадян такий принцип майже не має значення. Тут мова йде скоріше про великі та резонансні провадження, які стають об’єктом сюжетів ЗМІ.
Зміни у кримінальному процесі
А тепер про зміни у кримінальному процесі, в якому обмеження прав людини є просто недопустимим, навіть в умовах карантину.
Обмеження принципу відкритості кримінального провадження в судах найбільш болісно відчують учасники кримінального провадження. Зокрема, підозрювані/обвинувачені та потерпілі.
Згадаємо резонансну справу ДТП на Сумській у Харкові. Там на кожне судове засідання приходили не тільки учасники, а і представники ЗМІ та «група підтримки» кожної сторони, які допомагали учасникам провадження просто пережити ці страшні часи.
На час карантину таке правило обмежено. Зокрема, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.
Ще одне оціночне поняття у процесі, який би мав бути прописаний ідеально. Що саме законодавець розуміє під поняттям «загроза життю та здоров’ю особи» в режимі карантину? Підвищена температура тіла, нежить, кашель, червоні очі? А якщо у особи просто безпечна алергія? Невже суддя повинен мати ще й такі спеціальні навички — встановлення дійсної загрози.
На практиці все працює значно простіше. До зали судового засідання не допускають всіх, чекайте в коридорі.
Практика розгляду справ про порушення умов карантину людей
А тепер про нову та актуальну тему — притягнення до адміністративної відповідальності (штраф) за порушення правил карантину людей.
Правоохоронці дуже активно взялися за роботу, протоколи масово складалися та направлялись до суду.
И тут здоровий глузд суддів на щастя добре працює.
По-перше, протоколи масово повертаються на доопрацювання. Працівники поліції часто допускають помилки при оформленні матеріалів правопорушення.
Найчастіші помилки:
· у протоколі не зазначена суть адміністративного правопорушення, тобто які саме вимоги положень постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 порушено;
· відсутні дані про наявність або відсутність свідків вчинення правопорушення;
· зазначено ПІП свідків, однак без адреси проживання та засобу зв’язку;
· не зазначено дату народження особи та документ, на підставі якого особу встановлено, що унеможливлює належну ідентифікацію.
По-друге, низка проваджень закривається у зв’язку із відсутністю у діях особи складу правопорушення.
Особливо це актуально при притягненні до відповідальності осіб, які без засобів індивідуального захисту перебували, за версією правоохоронців, на робочому місці. Або при притягненні до відповідальності за продовження роботи в режимі карантину тих об’єктів, які перелічено в постанову КМУ.
Насправді проблема носить глибший характер і показує всю некомпетентність окремих працівників поліції. Складаючи протокол щодо працівника за перебування на робочому місці без ЗІЗ, поліція навіть не намагається встановити факт перебування у трудових відносинах. Крім того, ігнорується той факт, що забезпечити працівника ЗІЗ має саме роботодавець, тому саме щодо нього необхідно скласти відповідний протокол за цією нормою.
Також дуже часто працівникам поліції складно визначити суб’єкта адміністративного правопорушення за продовження роботи в режимі карантину: протокол складається щодо працівника, а не директора/власника, що також тягне за собою закриття провадження.
Окремі судді, керуючись своїм внутрішнім переконанням та глибоким розумінням норм як законів, так і Конституції, змогли піти ще далі. Показовою є постанова судді Кельменецького районного суду Чернівецької області по справі 717/422/20.
Ця справа стосувалась притягнення до відповідальності особи, яка перебувала у громадському місці (зупинці) без маски.
У судовому засіданні вказана особа пояснила, що «він не мав змоги придбати в селі захисну маску чи виготовити її, тому перебував на зупинці громадського транспорту без маски на обличчі, про що жалкує, розкаюється у вчиненому. Безкоштовно маску йому ніхто не пропонував».
Нижче цитата з постанови Суду, що заслуговує на повагу:
«Відповідно до ст.8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, — за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.
Так, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відповідно до закону за власні кошти зобов`язаний придбати чи виготовити засіб індивідуального захисту, зокрема респіратор або захисну маску, чи йому було профінансовано витрати на придбання чи виготовлення засобів індивідуального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів і при таких умовах він порушив заборону з 6 квітня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.
Крім того, на даний час в Україні не визначені відповідні медичні критерії та не прийняті нормативно правові акти, щодо випадків та необхідності носіння засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски для захисту органів дихання, у тому числі виготовлених самостійно громадянами.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Зважаючи на вказане вище, суд прийшов до висновку, що в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Цією цитатою ми в жодній мірі не виправдовуємо ігнорування норм законодавства України, в тому числі норм в режимі карантину, однак, запроваджуючи відповідні правила, саме на Державі лежить обов’язок забезпечення не тільки їх виконання, а і дійсної об’єктивної можливості такого виконання.
Станом на сьогодні придбати в аптеці маску просто неможливо, а якщо і можна щось знайти в окремих продавців, то за ціною, що у десятки разів перевищує ринкову вартість такої маски.
В умовах кризи економіки та проблемах із роботою це обов’язково має враховувати суд. В основу будь-якого законного рішення має бути покладено Закон, ухвалений відповідно до міжнародних стандартів верховенства права та прав людини. А забезпечувати реалізацію та дотримання таких прав має саме Держава, незважаючи на умови економічної кризи та карантину.
Далее
Опубликовано director 21 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Через тиждень запрацюють правила подання інформації про бенефіціарів юросіб. Саме з 28 квітня наберуть чинності зміни до Закону про держреєстрацію № 755-IV.
Чим нові правила відрізняються від старих?
Всім!
1. Всі подаватимуть інформацію.
2. Робити це потрібно буде частіше.
3. Штрафи за неподання будуть болючішими.
Хто такий бенефіціар?
Кінцевий бенефіціарний власник — це фізична особа, яка контролює діяльність підприємства.
Два критерії:
1. Фізична особа.
Якщо у підприємства засновник-юрособа, то він не кінцевий бенефіціар. Як кажуть французи: chercher l’individu, тобто шукайте фізособу.
2. Контролює.
Головна ознака — володіння часткою не менше 25 %.
Володіти можна хоч прямо, хоч через ланцюжок пов’язаних осіб.
Приклад.
Спочатку був Вася. Він заснував ТОВ «Роги і копита» з часткою 60 %. Потім це ТОВ заснувало ТОВ «Скотний двір» з часткою 50 %. В результаті Вася — бенефіціар у ТОВ «Скотний двір», хоча в реєстрі його учасників Васі немає.
Бенефіціара може і не бути зовсім. Але про це теж треба заявити.
Якщо серед учасників немає юросіб-нерезидентів, то держава зазвичай сама бачить бенефіціарів, в т. ч. по ланцюжку. Бачить, але все одно хоче цю інформацію отримати окремо.
Причому сильно хоче. Якщо не отримає — загрожує штрафом.
Штраф
Наразі є штраф за неподання інформації про бенефіціарних власників: від 5100 до 8500 грн (ч. 6 ст. 166-11 КпАП).
Думали, великий штраф? Помилялися.
Через тиждень буде новий розмір — від 17 тис. до 51 тис. грн!
Це адмінштраф. Тому:
1) покарають не юрособу, а директора;
2) застосовується строк давності 3 місяця (ст. 38 КпАП).
Класична реформа:
— штрафи в рази збільшили;
— сферу дії розширили;
— обов’язків ввели більше.
Із штрафами з’ясували. Далі з приводу сфери дії всього цього.
Кого стосується?
У цій частині є тільки одна гарна новина. Але і вона не новина.
У ФОПів немає бенефіціарних власників. Тому ФОПів ця справа не стосується. Сам на себе він таку інформацію не подає.
Але якщо засновник підприємства — фізособа і він до того ж ФОП, то, зрозуміло, така фізособа може бути бенефіціаром підприємства. І підприємство такого фізика засвітить.
Позбавили від подання інформації також політичні партії, профспілки, адвокатські об’єднання, ОСББ, держоргани і держ- і комунальні підприємства.
Решта повинні. Власне, як і завжди.
Багато хто до 28 квітня взагалі не парилися про бенефіціарів. Знаєте чому?
Тому що якщо засновники юрособи — виключно фізособи і вони ж бенефіціарні власники, то інформацію про бенефіціарного власника подавати було не потрібно.
Ключове тут «було не потрібно». З 28 квітня цієї поблажки в законі не буде. Хоча навіть офіційні органи подекуди роз’яснюють, що й надалі в такій ситуації подавати нічого не потрібно. Наприклад, Офіс великих платників ДПС. Але це не так. У Законі після 28 квітня такої поблажки немає, і консультація від податківців не врятує.
Коли подавати?
Є кілька випадків.
Усі вони обов’язкові. Але розділю їх на очевидні і небезпечні.
Очевидні
Інформацію про бенефіціарів потрібно буде заявити при реєстрації юрособи, при внесенні змін до даних Єдиного реєстру, при переході юрособи з модельного статуту на звичайний і навпаки.
Ці випадки очевидні, адже подання даної інформації прямо названо в законі у складі реєстраційного пакета документів. Потрібно буде обов’язково подати, і в загальному випадку не проґавиш. Отже, не порушиш і ризик штрафу мінімальний.
Небезпечні
Тут їх декілька.
1. Підтримка актуальності інформації
Якщо відбулися зміни, то держреєстратора потрібно повідомити протягом 30 робочих днів з дня змін.
Але навіть якщо бенефіціари не змінювалися останні 20 років і наступні 20 років не планують змінюватися (дай Боже їм здоров’я), то не розслабляємося. Підтверджувати відомості про бенефіціара потрібно щорічно (!). Строк такий: щорічно з наступного року з дати реєстрації протягом 14 днів.
Є питання застосування цього строку у перехідний період. Але, сподіваюся його владнають.
2. Пастка для діючих юриків
Всі юридичні особи, які зареєстровані до 28.04.20 р., зобов’язані подати держреєстратору інформацію про кінцевого бенефіціара і структуру власності.
Зробити це потрібно протягом трьох місяців (!) з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджено форму і зміст структури власності (п. 4 Перехідних положень Закону № 361).
Сьогодні цих форм ще немає. Тому не пропустіть момент їх появи і протягом трьох місяців після цієї дати подавайте інформацію.
На сайті Бухгалтер911, звичайно, інформація буде.
Ніяких спеціальних карантинних відстрочок на цю тему немає. Є лише заклики відтермінувати набуття чинності законом. Але поки тільки заклики.
Головний висновок: до появи форм навіть не смикаємося.
Після появи піде відлік 3 місяців. Їх важливо не проґавити.
За інформацією сайту 911
Далее
Опубликовано director 21 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Министерство здравоохранения предложит правительству смягчить карантинные меры в Украине. Об этом во время брифинга сообщил глава Минздрава Максим Степанов.
Министр уточнил, что в стране могут разрешить прогулки в парках, но эти прогулки будут ограничены по количеству человек в одной компании. Также будут четко прописаны правила относительно применения средств индивидуальной защиты во время прогулок.
Кроме этого, Минздрав предложит открыть для посещения, например, музеи и библиотеки. Но посещать эти учреждения можно будет также с соблюдением всех карантинных ограничений относительно социального дистанцирования и применения средств индивидуальной защиты. Максим Степанов уточнил, что если эти учреждения будут открыты во время карантина, то на входе необходимо будет проводить температурный скрининг посетителей.
«Мы также предусматриваем ряд смягчительных мер относительно карантинных ограничений, но все они будут очень четко регламентированы, как именно возможно посещать то или иное учреждение», — подытожил министр.
Напомним, что Министерство здравоохранения на ближайшее заседание правительства вынесет постановление о продлении карантина до 12 мая.
Далее
