Опубликовано director 30 Апр 2020 в Без рубрики, Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Особа звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач покликався на те, що відповідач протиправно притягнув його до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклав на нього адміністративне стягнення.
Відповідно до оскарженої постанови позивач здійснив зупинку в межах перехрестя вулиць, чим порушив п.п. 15.9 г ПДР України, ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд зазначив, що в судовому засіданні позивач пояснив, що правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП він не скоював, ПДР не порушував. В ході судового розгляду, а саме з дослідженого судом відеозапису, наданого стороною відповідача, судом було встановлено, що позивачем було здійснено зупинку на «острівці безпеки». Суд зазначив, що правила дорожнього руху України не містять заборони зупинки транспортного засобу на острівці безпеки, а тому притягнення позивача до відповідальності за це суперечить принципу «дозволено все, що не заборонено законом».
З рішенням суду першої інстанції не погодився апеляційний суд.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обґрунтованості винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідачем надано відеозапис з персонального мобільного нагрудного відеореєстратора інспектора, з якого видно, що позивач порушив вимоги підпункту «ґ» пункту 15.9 розділу 15 ПДР, а саме: здійснив зупинку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності пішохідного переходу.
Також суд зазначив, що відповідно до пункту 1.10 ПДР, острівець безпеки — це технічний засіб регулювання дорожнього руху на наземних пішохідних переходах, конструктивно виділений над проїзною частиною дороги та призначений як захисний елемент для зупинки пішоходів під час переходу проїзної частини дороги. До острівця безпеки належить частина розділювальної смуги, через яку пролягає пішохідний перехід. З огляду на зміст викладеної норми, висновок суду першої інстанції про здійснення позивачем зупинки на острівці безпеки суд апеляційної інстанції визнав помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
КАС ВС визнав вірним вирішення справи судом апеляційної інстанції.
Суд зазначив, що позивачем не оскаржується сам факт його зупинки, однак він вказує, що така зупинка була нетривалою та викликана поважними, на його думку, причинами.
ВС роз’яснив, що з аналізу положень підпункту «ґ» пункту 15.9 розділу 15 ПДР вбачається заборона зупинки на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу. При цьому, винятком із вказаної норми є зупинка для надання переваги в русі та зупинка проти бокового проїзду на Т — подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Колегія суддів критично оцінила посилання скаржника на наявність поважних причин його зупинки в межах перехрестя, оскільки вказані ним причини не підпадають під виключення, передбачені підпункту «ґ» пункту 15.9 розділу 15 ПДР (постанова від 12.12.2019 у справі №161/13433/16-а).
Далее
Опубликовано director 30 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
На следующем заседании Кабинет министров планирует рассмотреть новые ослабления карантина в Украине, введенного из-за вспышки коронавируса. Будут открыты кофейни, парикмахерские и магазины, но при условии, что это не будет грозить новой вспышкой коронавируса.
Об этом в четверг, 30 апреля, на своей страничке в Facebook сообщил премьер-министр Украины Денис Шмыгаль. По его словам, он уже дал поручение министерствам и ведомствам разработать критерии для объектов, которые будут постепенно открываться.
Мы не просто должны открыть магазины, парикмахерские и кафе, мы должны создать условия, при которых пребывание там людей не будет грозить новой вспышкой болезни, — пояснил глава правительства, добавив, что каждое ослабление карантинных ограничений предусматривает открытие заведений с соблюдением определенных требований.
Карантин не будет длиться вечно. Украина вовремя в него вошла и вовремя из него получится. Каждый этап снятия ограничений предусматривает открытие заведений с четкими требованиями к соблюдению санитарных норм, — подытожил Шмыгаль.
Напомним, на заседании в сред Кабмин рассмотрел ряд решений относительно ослабления карантина с 11 мая.
Кабмин разрешил открыть продовольственные рынки с 1 мая, но с соблюдением определенных норм и ограничений. Однако основное условие работы рынков — разрешение территориального органа Госпродпотребслужбы.
Далее
Опубликовано director 29 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 31 березня 2020 року.
Документ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Закон, що його підписав Глава держави, дасть змогу забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю та створити прозорі умови для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.
«Це історичний момент для всіх українців і для мене особисто. Україна чекала на цей закон з часу здобуття незалежності. Це була нелегка боротьба. Але ми знали, що робимо це для українців», – зазначив Володимир Зеленський.
Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. Відповідно до підписаного закону, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.
Крім того, що закон забезпечить повноцінну реалізацію права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для громадян України, він сприятиме значному розширенню інвестиційних можливостей в аграрному секторі.
Далее
Опубликовано director 29 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
З 28 квітня 2020 року набирають чинності нові вимоги для здійснення платежів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Водночас це жодним чином не вплине на більшість звичайних операцій з переказу грошей. Проблем із дистанційною сплатою комунальних послуг, оплатою податків, товарів та послуг чи іншими звичайними переказами громадян, зокрема з картки на картку, не має виникати.
Щоб докладніше пояснити норми закону, Національний банк підготував відповіді на найактуальніші запитання щодо цього.
Якщо громадянин має 10 тисяч гривень, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти виключно до відділення банку та з якими документами?
Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Таку сплату просто і зручно можна здійснити віддалено за допомогою дистанційних сервісів банку.
Якщо ж у громадянин має виключно готівку – тоді цей платіж можна зробити:
- у відділенні банку, маючи з собою паспорт;
- через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, в якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.
У будь-якому разі фінансові компанії мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями. Адже Національний банк встановив довготривалий перехідний період – до кінця 2020 року.
Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?
Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив’язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими.
Банки мають інформацію про кожного власника рахунка і власника картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок.
Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень.
Більше того, Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.
Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тисяч гривень від родича чи знайомого?
Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів – тобто звичайні операції українців – не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Такі низькоризикові операції не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Банки, відповідно до вимог нового закону, мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – ризикованих та великомасштабних операціях понад 400 тисяч гривень.
Проте фінансові установи мають виконувати деякі технічні вимоги закону, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього вони матимуть достатньо часу, адже буде встановлений тривалий перехідний період – до кінця 2020 року. За цей час вони зможуть виконати всі технічні моменти.
Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою більше 5 тисяч гривень, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.
Ні, не повинен.
Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.
Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи.
Це стосується не тільки переказу коштів іншим громадянам та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок.
Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих – понад 400 тисяч гривень – операцій.
Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту наприклад 10 тисяч гривень?
Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).
Якщо ПТКС має такі технологічні функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту.
Якщо ні, тоді у ПТКС буде встановлений ліміт, і клієнт просто не зможе здійснити операцію на суму понад 5 тисяч гривень.
Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на іншу картку 10 тисяч гривень?
Ні, не потрібна. Адже усі власники карток вже ідентифіковані банками.
Вони спокійно можуть здійснювати перекази, як і раніше, без жодних обмежень.
Банки уже мають інформацію про них, знають звичні операції з історії платежів тощо.
А як щодо поповнення кредитки через термінал?
Це можливо.
До 5 тисяч гривень в ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тисяч гривень – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).
Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?
Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та уже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок законодавством не встановлено.
Як і раніше, жодних лімітів та обмежень на зарахування коштів на рахунок, перерахованих з-за кордону, валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено.
А як можна буде отримати переказ свіфтом на картку?
Тут йдеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюються з рахунку на рахунок.
Тобто це уже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про цих клієнтів, вивчив та розуміє їхні звичайні операції.
Якщо банку такий переказ здається незвичним і у нього виникнуть запитання – необхідно буде лише пояснити банку суть операції.
Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора?
Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо ідентифікації, передбачене у законі.
Чи потрібна ідентифікація під час переказу коштів готівкою через міжнародну систему переказу коштів 10 тисяч гривень?
Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.
Якщо йдеться про переказ більше ніж 400 тисяч гривень, і немає підтвердження про джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?
Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію.
Відкриваючи рахунок, клієнт надає банку інформацію про себе, про свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта і знає, які є звичними для нього.
Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями.
Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тоді банк здійснить операцію, і клієнт зможе спокійно використовувати ці кошти.
Чи можна робити платежі на благодійні цілі 10 тисяч гривень на лікування людям. Як тепер з цим буде?
Все буде як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.
Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи потрібно показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?
Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна.
Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів.
Йдеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції – купувати товари, платити за послуги.
Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код.
Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.
Довідково
Національний банк також отримує від споживачів фінансових послуг різноманітні питання, що не належать до його компетенції. Зокрема йдеться про ідентифікацію і верифікацію:
- ріелтером клієнтів, що мають бажання придбати нерухомість;
- клієнтів під час проведення податкової консультації;
- клієнтів, що роблять ставку букмекерській конторі чи грають у лотерею;
- при купівлі дорогоцінностей на суму вищу, ніж 50 тисяч гривень;
- отримувача страхових виплат тощо.
Наголошуємо, що ці питання належать до компетенції інших фінансових регуляторів. Упевнені, що незабаром будуть надані детальні відповідні роз’яснення.
За матеріалами НБУ
Далее
Опубликовано director 29 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Завдяки новому сайту МВС (або електронному кабінету водія ведучому в ту ж систему) можна самостійно перевірити, чи є у вас зафіксовані порушення.
Увійшовши на сайт (це легко зробити за допомогою BankID або MobileID) можна побачити всі транспортні засоби, які зареєстровані на вас, а також своє водійське посвідчення.
Нижче будуть вказані всі штрафи, які виписані на ваші транспортні засоби.
Сайт підключений до бази даних МВС, так що можна дізнатися конкретну дату і точний час реєстрації штрафу, а також його розмір.
Багато водіїв побоювалися, що в Кодекс України про адміністративні правопорушення внесли зміни і порушення швидкісного режиму. І буде зменшено «вікно» допустимого перевищення встановленої швидкості.
Однак, станом на поточний момент, на сайті МВС України міститься документ, в якому зазначено, що камери фіксуватимуть порушення швидкісного режиму в місті від 73 км/год (50 км/год — обмеження + 20 км/год «вікно» перевищення + 3 км/год похибка роботи приладу).
На дорогах, де в «літній» час обмеження швидкості 80 км/год, камери фіксуватимуть перевищення від 103 км/год.
На трасах, де звичайне обмеження швидкості складає 110 км/год штрафувати будуть тих, хто рухається зі швидкістю 133 км/год і більше.
Далее
Опубликовано director 29 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Украинский стартап «Штрафы UA» вместе с МВД выпустили обновленное приложение, благодаря которому водители смогут оплачивать штрафы за нарушение правил дорожного движения онлайн. Об этом сообщили в пресс-службе сервиса.
Каждый водитель по номеру водительского удостоверения, ИНН, или же по номеру штрафа сможет проверить сумму, а также оплатить онлайн выписанный штраф.
«Люди не знают, что за ними все еще есть задолженность. 40-50% запросов, с которыми к нам обращаются ежедневно, касаются того, как проверить статус оплаты. Потому что уплачено не означает погашено. В 2016 году нам удалось реализовать его в части оплат, а вот в части проверки — мы все делали вручную. То есть обращались в соответствующие инстанции, пытались выяснить, где застрял платеж и по какой причине. После открытия реестра в сотрудничестве с МВД мы наконец создали обновленную версию», — говорит основатель сервиса «Штрафы UA» Денис Дмитров.
Отмечается, что в Украине запланирован официальный запуск фото- и ведеофиксации нарушений ПДД, поэтому данное приложение будут еще актуальнее, так при запуске такой фиксации количество штрафов резко возрастет.
«Штрафы UA» — платежно-информационный центр, помогающий украинцам упростить процедуру оплаты штрафов, которые были выписаны за нарушение правил дорожного движения. На данный момент количество пользователей такой системы достигло 160 тысяч человек. Через это приложение уже оплачено больше 42 тысяч штрафов на сумму более 12,3 млн гривен.
Далее
Опубликовано director 27 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Держпраці нагадує: у зв’язку із карантином в Україні роботодавці зобов’язані вжити всі можливі заходи для збереження робочого місця працівнику. Серед таких заходів:
- надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством;
- надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників;
- встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу;
- запровадження роботи змінами;
- тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;
- введення простою;
- продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту.
Надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством
Запровадження карантину не визначено законодавством як підставу для перенесення щорічної відпустки. В той же час чинне законодавство не забороняє надання працівнику щорічної відпустки за угодою сторін під час карантину на весь час або частково.
Відповідно до ст. 80 КЗпП щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Таким чином, у разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням (на підставі особистої заяви) та за згодою роботодавця може бути надана щорічна основна або додаткова відпустка, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством (відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності тощо).
Одним із заходів є переведення працівників на роботу в дистанційному режимі. Працівники виконують доведені їм завдання в дистанційному режими (вдома) та звітують про виконану роботу щодня. Оплата праці при такому режимі залишається на рівні з оплатою праці яка нараховувалась працівнику до запровадження дистанційного режиму роботи. Трудова дисципліна регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку, які відповідно до ст. 142 КЗпП, затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. При цьому роботодавець повинен внести зміни до правил внутрішнього трудового розпорядку щодо дистанційної форми роботи.
Неприпустимим є примусове відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати.
Відправити всіх працівників у відпустки за власною ініціативою роботодавець не може, оскільки це є порушенням трудового законодавства. За це передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Відповідальність — адміністративна — до 1700 грн (ст. 41 КпАП), кримінальна — визначена ст. 172 ККУ.
Така відпустка може бути надана працівнику на підставі написаної ним заяви враховуючи ст. 84 КЗпП із змінами та ст. 26 Закону «Про відпустки». Якщо працівник бере відпустку без збереження заробітної плати під час карантину, в заяві слід зазначити «у зв′язку із запровадженням карантину», а також зробити посилання на постанову КМУ, за якою вводиться карантин. Наразі це — Постанова КМУ № 211. Відпустку без збереження заробітної плати має подати роботодавцю як працівник, у якого є діти до 14 років, так і працівник, який не має дітей відповідного віку. Працівники, які мають мають дітей до 14 років, також надають копію свідоцтва про народження дитини. Звертаємо увагу на те, що період карантину може бути продовжено. У цьому випадку така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки буде провадитись такий режим.
Встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу
Статтею 56 КЗпП передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Відповідно до ст. 51 КЗпП за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю може встановлюватись скорочена тривалість робочого часу. Запровадження неповного робочого часу відповідно до ст. 32 КЗпП є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.
У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити наступне:
- Вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень)
- Режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи)
- Період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.
Запровадження роботи змінами
Також за бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час). У разі, якщо неможлива реалізація вище запропонованих рішень, роботодавець може запровадити простій. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Запровадження простою не вимагає згоди працівника. Це питання вирішується роботодавцем за погодженням (за наявності) з первинною профспілковою організацією або представником трудового колективу.
Застосування засобів індивідуального та колективного захисту
У випадку якщо всі перераховані варіанти вирішення проблеми організації роботи під час карантину не підходять, роботодавець має право продовження роботи із забезпеченням засобів індивідуального та колективного захисту, безоплатно забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про профілактичні заходи, розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України, організувати максимально безпечну доставку працівників до місця роботи та у зворотньому напрямку тощо.
Нез’явлення працівника на роботу або запізнення є порушенням трудової дисципліни. Але, чи може бути працівник притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі неможливості прибути на роботу вчасно через запровадження заходів, пов’язаних із карантином? Звісно, що ні. Однією із умов притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є наявність особистої вини працівника у порушенні трудової дисципліни та відсутність поважних причин. Якщо ж порушення трудової дисципліни є наслідком поважних причин у вигляді заходів, пов’язаних із запровадженням карантину, роботодавець не має підстав для застосування до працівника заходів дисциплінарного впливу. На період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також й на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, застрахованим особам надається допомога по тимчасовій непрацездатності. За вказаним страховим випадком вищезгаданим особам допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Далее
Опубликовано director 27 Апр 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Виключно Конституційний Суд України уповноважений вирішувати питання відповідності Конституції України указів Президента України про застосування санкції, зокрема, стосовно веб-ресурсів та програмних продуктів.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час апеляційного перегляду справи № 800/215/17 за позовом фізичної особи до Президента України, за участю третьої особи Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБОУ) про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017.
Суть спору полягає у тому, що позивач, фактично, не погоджується із зазначеним Указом, яким затверджено рішення РНБОУ від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», в частині «заборони Інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів «Mail.ru» (www.mail.ru ) та соціально-орієнтованих ресурсів «Вконтакте» (www.vk.com ) та «Одноклассники» (www.ok.ru)».
Суд зазначив, що невідповідність Конституції України актів Президента України може бути підставою для прийняття виключно Конституційним Судом України рішення щодо їх неконституційності, що свідчить про неможливість розгляду таких справ у порядку адміністративного судочинства.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Верховної Ради України та Президента України, визначених КАС України, є те, норми цього Кодексу поширюються лише на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України.
Суд також виходив з того, що сутнісними ознаками правотворчості глави держави є здійснення суттєвого впливу на формування та розвиток системи законодавства та усієї національної правової системи, а також наявність гарантованої презумпції конституційності та законності актів його правотворчості. Це підтверджується, серед іншого, положеннями частини третьої статті 151 КАС України, згідно з якими заборонено забезпечення позову шляхом зупинення актів Президента України.
У цій справі, як встановлено Судом, підставою вимог позивача є невідповідність, на його думку, Указу Президента України, зокрема, положенням статей 8, 15, 19, 21, 22, 32, 34, 64, 102, 106, 107 Конституції України.
Статтями 150 та 152 Конституції України визначено виключні повноваження Конституційного Суду України, до яких належить і вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) актів Президента України. Аналогічні положення закріплені й в Законі України «Про Конституційний Суд України».
На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку, що не можуть бути оскаржені і переглянуті в порядку адміністративного судочинства укази Президента України, у тому випадку, коли підставою для їх оскарження є припущення позивача про їх невідповідність положенням Конституції України; до сутнісних ознак правотворчості Глави держави слід відносити наявність гарантованої презумпції конституційності та законності актів його правотворчості.
Постанова Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 800/215/17.
Далее
Опубликовано director 27 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Міністерство юстиції України затвердило нові правила щодо подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), які набувають чинності з вівторка, 28 квітня. Про це інформує прес-центр Міністерства юстиції.
«Міністерством юстиції України з метою формування єдиної практики застосування положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію) в частині змін, внесених Законом України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361-IX), підготовлено відповідний лист», — сказано у повідомленні.
Так, заявник має подати наступні документи для встановлення відомостей про КБВ:
– структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
– витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
– нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.
Згідно з частиною двадцять другою статті 17 Закону про реєстрацію (в редакції Закону № 361-IX) юридичні особи зобов’язані підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Якщо зміни у структурі власності та інформації про КБВ юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Оновлені форми заяв наразі перебувають на стадії погодження та планується їх запровадження найближчим часом. Зазначені форми будуть містити поля для внесення відомостей про КБВ відповідно до прийнятих змін до Закону про реєстрацію. У тому числі будуть поля для зазначення, що відомості про КБВ, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є актуальними або потребують змін.
Таким чином, якщо заявником у заяві буде позначено, що відомості про КБВ є актуальними, подання документів, які передбачені для встановлення відомостей про КБВ, Закон про реєстрацію не передбачає.
Також зазначаємо, що змінено перелік суб’єктів господарювання, щодо яких не вносяться до Єдиного державного реєстру відомості про КБВ, а положення щодо неподання інформації про КБВ у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є КБВ такої юридичної особи, виключено із Закону про реєстрацію.
Щодо дій державного реєстратора у випадку подання документів про КБВ з порушенням встановленого строку зазначаємо, що з метою наповнення Єдиного державного реєстру достовірними відомостями щодо КБВ юридичної особи у випадку подання таких документів з порушенням встановленого законом строку за відсутності інших підстав для зупинення та відмови у державній реєстрації державний реєстратор проводить відповідну державну реєстрацію та повідомляє про вказане порушення строку.
Щодо дати, з якої у юридичної особи виникає обов’язок подавати держаному реєстратору документи для встановлення відомостей про КБВ, то частиною четвертою Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IX визначено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про КБВ в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Отже, всі юридичні особи, щодо яких в Єдиному державному реєстрі мають міститися відомості про КБВ та які зареєстровані до набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, з дня набрання чинності таким актом мають подати державному реєстратору документи для оновлення в Єдиному державному реєстрі відомостей про КБВ.
Подання таких документів може здійснюватися як в пакеті документів, поданих відповідно до частини четвертої статті 17 Закону про реєстрацію, так і при вчиненні інших реєстраційних дій, при вчиненні яких передбачено подання документів для встановлення відомостей про КБВ.
При цьому адміністративний збір справляється лише у випадку подання таких документів відповідно до частини четвертої статті 17 Закону про реєстрацію.
Враховуючи викладене, до дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності юридичної особи, подання державному реєстратору документів для встановлення відомостей про КБВ для проведення реєстраційних дій не вимагається. Однак слід звернути увагу, що відповідна заява заповнюватиметься відповідно до встановленої форми.
Слід зазначити, що на сьогодні форма та зміст структури власності Міністерством фінансів ще не затверджені.
Далее
Опубликовано director 24 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
В Украине разработан порядок электронного контроля соблюдения карантина через мобильное приложение. Соответствующее постановление опубликовано на сайте Кабинета министров.
Так, контроль через мобильное приложение будет одним из видов контроля за пребыванием украинцев на самоизоляции. Контролировать будут с помощью проверки соответствия селфи эталонному фото, сделанному во время установки приложения, и геолокации мобильного телефона в момент фотографирования.
После установки мобильного приложения в случайные промежутки времени человек будет получать push-сообщение, после чего в течение 15 минут через приложение необходимо сделать селфи.
При этом если будут проблемы с геолокацией или фото, в случае отсутствия связи с приложением в органы полиции направят уведомление о нарушении самоизоляции.
Еще в Украине создали карту нарушений самоизоляции.
Кроме этого, за неиспользование специального приложения для контроля режима обсервации и самоизоляции будут штрафовать.
Далее
