Прес-служба НБУ в коментарі для “НВ Бізнес” заявила, що згідно з новими правилами ФОП не може переказати гроші з корпоративного рахунку на особистий, якщо не надасть підтвердження про сплату податків і зборів, відсутності заборгованості за ними.
«Це може бути будь-який розрахунковий документ про сплату податків і зборів або документ, отриманий з особистого кабінету в ДПС про відсутність податкового боргу, — зауважили в Нацбанку. — Також ФОП може вказати в розрахунковому документі на переказ коштів з рахунку ФОП на його власний рахунок для власних потреб про відсутність у цієї особи податкового боргу».
Як зазначається, якщо ФОП не надав підтвердження про відсутність у нього податкового боргу або не вказав про це, заповнюючи в розрахунковому документі реквізит «призначення платежу», то банк такий переказ не здійснюватиме.
Контекст
11.01.2020 НБУ оприлюднив таке роз`яснення щодо порядку використання поточних рахунків фізичних осіб для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності та власних потреб:
«Що саме змінюється для ФОП?
Для ФОП діють норми щодо здійснення всіх видів розрахунково-касових операцій відповідно до договору та вимог законодавства України, які встановлені з 2003 року (Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків — резидентів і нерезидентів, затверджена постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003).
Як і раніше, ФОП може витрачати кошти з «підприємницького» рахунку лише для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності. Водночас після сплати всіх податків та зборів вони мають право перерахувати кошти з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності, на поточний рахунок, відкритий цією особою для власних потреб.
Чи дійсно ФОП для здійснення операцій, пов’язаних з власними потребами, мають перерахувати кошти з рахунку ФОП на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб?
Так. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій, крім операцій пов’язаних із власними потребами.
Після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених, зокрема, Податковим та Господарським кодексами України, ФОП мають право перерахувати кошти з таких рахунків на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб.
Кошти з рахунку ФОП на рахунок для власних потреб перераховуються після підтвердження про сплату податків та зборів або відсутність заборгованості за ними.
Для чого внесено такі зміни в розрахунки ФОП?
Національний банк не вносив змін по суті, а лише уточнив норму про порядок використання поточних рахунків ФОП.
ФОП мають право після слати податків та зборів отримати чистий дохід як готівкою, так і перераховувати цей дохід на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб.
Упорядкування операцій ФОП сприятиме мінімізації ризиків здійснення фінансових операцій з ознаками фіктивності, зниженню проявів тіньової економіки та розвитку безготівкових розрахунків.
Яким чином можуть ФОПи використати кошти зі свого бізнес-рахунку?
За поточними рахунками ФОП в національній валюті можна здійснювати всі види розрахунково-касових операцій, крім операцій, пов`язаних із власними потребами.
Суб`єкти господарювання, які мають поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках кошти, можуть здійснювати розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі відповідно до вимог та обмежень визначених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148.
Чи встановлені обмеження щодо зняття готівки ФОП через банкомат?
Корпоративна картка є інструментом доступу до поточного рахунку ФОП, за допомогою якої здійснюються розрахунково-касові операції по рахунку, з урахуванням обмежень, встановлених Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705 та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148.
Обмежень щодо виплати чистого доходу ФОП, зокрема через банкомат за допомогою корпоративної картки немає.
Які санкції передбачені за порушення розрахунків ФОП?
Контроль за сплатою податків і зборів та застосування передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства покладено на контролюючі органи, відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України.
До відома ФОП: Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщена на сайті Державної податкової служби».
Далее
Від 1 січня 2020 року поліція має право штрафувати «євробляхи» на місці зупинки.
«Поліції надано право штрафувати водіїв за керування автомобілем на іноземній реєстрації, який своєчасно не вивезено за межі України, та за керування автомобілем з іноземними номерними знаками іншою особою, ніж та, що ввезла автомобіль на територію України», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що штраф складає 8 500 грн. та виноситься поліцейським на місці вчинення правопорушення (ч.8 ст.121 КУпАП).
Крім того, якщо порушення вчинено цим же водієм повторно протягом року, то штраф складає вже 17 000 грн. з позбавленням права керування строком на 1 рік та з оплатним вилученням авто чи без такого (ч.8 ст.121 КУпАП). За цією нормою штрафи накладає суд на підставі протоколу, складеного поліцейським на місці зупинки.
Цікаво, що дію цих штрафів було призупинено законом №73-IX до 31.12.2019. Проте з 01.01.2020 штрафи почали діяти і поліція при виявленні порушення зобов’язана їх застосовувати.
Далее
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» офіційно опублікований у газеті Верховної Ради «Голос України» від 15 січня, повідомляє УНН.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 16 січня.
Проект закону №2299 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти направлений на врегулювання таких сфер, як ліцензування освітньої діяльності, вступ для навчання для здобуття вищої освіти, реалізація міждисциплінарних освітніх програм, а також окремих питань, що стосуються забезпечення якості вищої освіти, студентоцентрованого навчання, форм здобуття освіти, вимог до керівника закладу, Національної рамки кваліфікацій тощо.
На думку авторів законопроекту, його ухвалення створить умови зміцнення європейських засад функціонування системи вищої освіти, що сприятиме її зближенню з іншими країнами Болонського процесу, — прозорості, доброчесності, автономії, відповідальності за результат, визначить та посилить засади студентоорієнтованого навчання в закладах вищої освіти, можливості впливу студентів на якість освітніх послуг та управління закладами вищої освіти, створить передумови для більш рівного доступу до освіти та якісного вимірювання здобутків завдяки розширенню сфери використання зовнішнього незалежного оцінювання, вдосконалить основні інструменти впливу держави на діяльність закладів освіти – ліцензування і акредитацію.
Далее
Верховная Рада предварительно одобрила законопроект о внесении изменений в Конституцию Украины об отмене адвокатской монополии.
Соответствующий законопроект №1013 на заседании во вторник поддержали 295 народных депутатов.
По словам представителя президента в Конституционном суде Федора Вениславского, «этот законопроект направлен на расширение возможностей человека получить специальную юридическую помощь по своему собственному выбору и не быть ограниченным в выборе этой помощи».
По мнению Вениславского, какие-либо ограничения в выборе адвоката являются негативными.
Как сообщалось, Рада на заседании 3 сентября 2019 года направила в Конституционный суд 7 законопроектов о внесении изменений в Конституцию Украины: №1013 об отмене адвокатской монополии, №1014 о полномочиях президента создавать регуляторные органы, назначать и увольнять директоров НАБУ и ГБР, №1015 о законодательной инициативе народа, №1016 о парламентских уполномоченных в разных сферах, №1017 об уменьшении количества нардепов до 300 и закреплении пропорциональной избирательной системы, №1027 о лишении нардепов полномочий за неперсональное голосование и прогулы и №1028 о праве парламента создавать консультативные и совещательные органы.
1 ноября КС предоставил заключение по законопроекту №1013 и признал его соответствующим требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины.
После получения вывода КС парламент может предварительно одобрить (принять в первом чтении) такой законопроект не менее 226-ю голосами. После этого, на следующей очередной сессии, Рада может рассматривать его для принятия в целом. Для этого потребуется не менее 300 голосов парламентариев. Такая процедура установлена Конституцией Украины.
Инициатор законопроекта – президент Украины Владимир Зеленский – предлагает парламенту отменить нормы о том, что исключительно адвокат представляет интересы гражданина в суде.
Далее
Починаючи з четверга, 16 січня, набувають чинності норми статті 32 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який Верховна Рада України ухвалила 25 квітня минулого року і який набув чинності 16 липня. Ця стаття регламентує використання державної мови у сфері реклами.
Як повідомила прес-служба Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, починаючи з цієї дати вся реклама на телебаченні, радіо, а також у друкованих виданнях має бути виконана лише українською мовою.
Водночас телерадіоорганізації закордонного мовлення, телерадіоорганізації, що ведуть мовлення однією або кількома офіційними мовами Європейського союзу (ЄС), поряд із державною мовою можуть розміщувати рекламу офіційними мовами ЄС. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається таке видання.
При цьому зазначимо, що особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.
Щодо інших видів реклами, то стаття 32 мовного закону вказує, що мовою реклами в Україні є державна мова.
Порушення вимог мовного закону щодо застосування державної мови у сфері реклами каратимуться штрафом від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн) або попередженням, якщо порушення вчинене вперше.
Далее
В Украине планируют изменить правила налогообложения недвижимого имущества. Об этом сообщил председатель комитета Верховной Рады по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики Даниил Гетманцев в эфире Радио НВ.
“Налогообложение метров — это несправедливое налогообложение, ибо один и тот же метраж может стоить по-разному. Поэтому, мне кажется, что более справедливым является подход, который сегодня действует при налогообложении земли, когда есть определенная нормативно-денежная оценка земли и соответственно от этой оценки собственник уплачивает налог в бюджет. И на сегодня уже совершенствуется база, которая есть в распоряжении Фонда госимущества, которая может оценивать стоимость объектов недвижимого имущества. Если мы усовершенствуем ее настолько, чтобы эта стоимость была справедливой и верной, то, безусловно, мы сможем использовать возможность этой базы для определения объекта налогообложения недвижимости”, — говорит Гетманцев.
Пока власть только разрабатывает план изменения налогообложения.
Стоит отметить, что размер налога на недвижимое имущество устанавливает местная власть. Размер налога не должен превышать 1,5% от минимальной заработной платы.
Украина попала в список стран, которые нарушают права интеллектуальной собственности и наносят этим вред экономическим интересам Евросоюза. Об этом сообщается в годовом докладе Еврокомиссии (ЕК) по защите и обеспечению прав интеллектуальной собственности в третьих странах, сообщило UBR.
По числу нарушений и их последствиям Украина уступает лишь Китаю, который занимает первое место.
«Индия, Индонезия, Россия, Турция и Украина остаются странами второго приоритета. В этих странах обнаружили серьезные системные проблемы в сфере защиты и соблюдения прав интеллектуальной собственности, что вызывает существенный вред для бизнеса Евросоюза. По сравнению с предыдущим докладом, эти страны не показали прогресса или демонстрировали лишь ограниченный прогресс в решении этих беспокойств», – говорится в документе.
При этом в ЕК отметили, что в нашей стране имеются проблемы с законодательной защитой интеллектуального права, механизмами регистрации торговых марок, а также транзитом контрафактной и пиратской продукции на рынки ЕС.
Действительно, система защиты интеллектуального права в нашей стране не достаточно развита и существует множество упущений в законодательстве.
В сегодняшней статье специалисты «Юридической компании-ЛегаЛ» расскажут Вам о порядке и формах защиты прав интеллектуальной собственности в Украине
Кто имеет право на защиту интеллектуальной собственности?
Те, чьи авторские права зарегистрированы в установленном законодательстве порядке, проще говоря, те, кто имеет «свидетельство о регистрации авторских прав на произведение».
Под произведением подразумевается любое материальное воплощение оригинальной формы выражения Автора. Иными словами, в качестве произведения могут выступать следующие объекты авторских прав: музыка, песни, стихи, компьютерные программы, переводы, фонограммы и т.д.
Вместе с тем, авторское право не распространяется на концепции, идеи, методы, математические концепции как таковые. Также не относятся к объектам права интеллектуальной собственности:
акты органов государственной власти и органов местного самоуправления, их официальные переводы;
государственные символы Украины, денежные знаки, эмблемы и т. п.;
сообщения о новостях дня или другие факты, имеющие характер обычной пресс-информации.
На сегодня в Украине наиболее востребована регистрация авторских прав на компьютерные программы; дизайн сайта; контент сайта; песни; музыка; стихи; книги. Помимо регистрации авторских прав, пользуется популярностью и регистрация передачи авторских прав на вышеперечисленные объекты авторского права.
Регистрация авторских прав в Украине регулируется Гражданским кодексом и Законом Украины «Про авторское право и смежные права», а также Бернской конвенцией.
Согласно законодательству, в Украине регистрация авторского права не является обязательным требованием.
Но! Регистрация авторского права, дает автору произведения ряд преимуществ:
— в спорных моментах освобождает автора от необходимости доказывать свое авторство, так как с получением свидетельства у него автоматически возникает презумпция; полученная презумпция может служить освобождением от доказательства авторства на произведение не только в Украине, но также в других странах мира;
— закрепляет и подтверждает для третьих лиц владение имущественными правами конкретного автора;
— позволяет заключать лицензионные договора о передаче авторского права;
— позволяет продавать авторские права на созданное произведение;
— позволяет вносить автору созданное произведение в уставной капитал предприятия, и иное.
Практика показывает, что правовая защита авторских прав необходима каждому правообладателю. Страны СНГ еще не привыкли к мысли о том, что за использование чужого труда интеллектуальной деятельности необходимо платить.
Верховная Рада Украины поддержала законопроект №2133 «О защите прав и законных интересов должников при осуществлении коллекторской деятельности».
Законопроект в первом чтении поддержали 309 парламентариев. Как сказано в пояснительной записке к документу, для побуждения к исполнению долга перед кредиторами, коллекторы довольно часто прибегают к психологическому давлению на должников и членов их семей, применяя при этом жесткие, а иногда и противоправные методы.
Документом предлагается:
Закон вступит в силу через шесть месяцев после его публикации. В случае нарушения порядка осуществления коллекторской деятельности в законопроекте предлагается ввести административный штраф.
Далее
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання заяви та розгляду її судами першої та апеляційної інстанцій) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно з частинами першою-третьою статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.
У законодавстві України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».
Положеннями статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (у редакції, чинній на момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову) передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, — до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, — до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення — до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, — до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції — до припинення нагляду.
Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що згаданий Закон передбачає декілька підстав та умов, за яких можливе обмеження права громадянина України на виїзд за кордон, серед яких відсутня така підстава як забезпечення позову у цивільній справі. У статті 150 ЦПК України також відсутній такий вид забезпечення позову як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86718072
Далее
