Верховная Рада ввела штрафы 510-850 грн за перевозку детей в автомобилях без специальных кресел, приняв законопроект № 1150. Документ поддержали за основу 323 нардепа и в целом 332 нардепа.
В Админкодекс внесли норму о штрафе 510 грн за нарушение правил перевозки детей, а 850 грн — за повторное нарушение в течение года.
Закон вступит в силу на следующий день после официального опубликования.
В пояснительной записке обращают внимание, что в подпунктах «б-г», пункта 21.11 Правил дорожного движения определено, что запрещается перевозить детей, рост которых меньше 145 см или возрастом до 12 лет – в транспорте без спецсредств, которые дают возможность пристегнуть ребенка; детей до 16-летнего возраста — в кузове любого грузового автомобиля; организованные группы детей — в темное время суток.
Авторы законопроекта привели данные Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ), согласно которым правильно установленные детские автомобильные кресла уменьшают вероятность смерти младенцев примерно на 70%, и на 54-80% детей.
Далее
Фабула судового акта: На сайті Головного сервісного центру МВС, що здійснює надання платних і безоплатних послуг, віднесених до компетенції цього міністерства, можна з’язувати, що з 1 лютого 2017 року надання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, здійснюється територіальними сервісними центрами МВС та Департаментом інформатизації МВС. Довідка про несудимість потрібна для: оформлення на роботу, оформлення візи для виїзду за кордон, для участі у тендері, здійснення усиновлення, встановлення опіки, оформлення громадянства, оформлення або поновлення докуме нтів тощо.
На питання про те, хто може отримати довідку про відсутність судимості, сайт відповідає, — фізична особа, яка досягла 14-річного віку, має право на отримання з персонально-довідкового обліку відомостей про себе.
Справа, що пропонується увазі читачів, певним чином окреслює правове поле цього питання. Отже, при розгляді позову особи до Міністерства внутрішніх справ України, обласного Головного управління Національної поліції в області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, було встановлено, що позивач з метою отримання довідки про відсутність судимості звернувся з відповідною заявою до «Паспортного сервісу Дніпро» («Державне підприємство «Документ»).
На свою заяву він отримав довідку, відповідно до якої: «За обліками МВС громадянин України» заявник «не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 … пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 КК України, кримінальна справа № …. від … Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. Довідка надана для оформлення участі в процедурі державних закупівель».
Позивач, вважав внесення до довідки про відсутність судимості інформації про пред`явлення йому обвинувачень такою, що завдає шкоди його професійній діяльності, значно знижуючи його можливості отримати роботу розпорядника майна або ліквідатора.
Судами позов був задоволений. При цьому постановою апеляційного адміністративного суду зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій надати позивачу повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення вказаних додаткових відомостей; відповідача також зобов`язано виключити із бази даних зазначену інформацію.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з судовими рішеннями погодився і, зокрема, зазначив, що вказан «додаткові відомості», не могли бути відображені у довідці, виданої позивачу, оскільки не відносяться до інформації ані про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ані про відсутність (наявність) судимості, ані про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Враховуючи викладене, протиправними є дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці зазначених відомостей.
Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції погодилась з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для її вилучення із бази даних.
Релевантні джерела права й акти їх застосування, якими обґрунтоване судове рішення, докладно викладені у постанові ВС/КАС.
Закон определяет основания и условия привлечения к материальной ответственности военнослужащих
Законопроект №1225 «О материальной ответственности военнослужащих и некоторых других лиц» во вторник, 29 октября, подписал глава государства Владимир Зеленский. Об этом свидетельствует информация на сайте Верховной рады.
Последний этап прохождения документа — возвращен с подписью от президента.
Закон, в частности, определяет основания и условия привлечения к материальной ответственности военнослужащих, военнообязанных и резервистов во время прохождения ими сборов, полицейских, лиц рядового и начальствующего состава, виновных в нанесении прямого действительного ущерба путем уничтожения, повреждения, создания недостатка, хищения или незаконного использования военного и иного имущества, ухудшение или снижение его ценности, осуществления избыточных выплат при исполнении обязанностей военной службы или служебных обязанностей, а также порядок возмещения такого вреда.
Действие акта распространяется на военных при исполнении ими обязанностей военной службы, военнообязанных и резервистов во время прохождения ими сборов, а также лиц рядового и начальствующего состава правоохранительных органов специального назначения, Госслужбы специальной связи и защиты информации Украины, Министерства внутренних дел, Национальной полиции, сил гражданской защиты, Государственной уголовно-исполнительной службы Украины, Государственного бюро расследований.
Напомним, спикер Верховной рады Дмитрий Разумков одобрил документ 9 октября и передал его на подпись Зеленскому.
Далее
Судова практика щодо визнання права на проживання та реєстрацію без згоди власників зводиться до наступного: право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якої вони є. Із припиненням права власності особи втрачається і право користування жилим приміщенням у членів її сім`ї.
Частиною 1 статті 156 ЖК України передбачено, що члени сім`ї власника квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За згодою власника квартири член його сім`ї вправі вселяти в займане ним приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині 2 статті 64 ЖК України, а саме: дружина наймача (власника), їхні діти і батьки. Членами сім’ї наймача (власника) може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем (власником) і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом.
Отже, ознака спільного проживання в даному випадку є обовязковою умовою розуміння сім`ї.
Верховний Суд, розглядаючи справу №731/34/17, вирішував питання: чи мають право на проживання у квартирі особи, які не є членами сім`ї власника і щодо яких власник не бажає дати згоду на реєстрацію місця проживання?
Маємо ситуацію: чоловік і жінка після одруження та народження спільної дитини почали жити в будинку батьків чоловіка. Останні надали згоду на реєстрацію місця проживання лише свого сина. Через кілька років подружжя розлучилось, однак жінка та дитина продовжували жити у спірній квартирі.
Власники квартири — відповідачі у справі — мешкають за іншими адресами, не у спірній квартирі.
В позовній заяві позивач (жінка) стверджує про наявність у неї права на реєстрацію в зазначеній квартирі, оскільки вона там постійно проживає зі згоди власників та довгий час проживала зі своїм колишнім чоловіком. Відповідачі апелювали, посилаючись на положення ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, та вказували на право розпоряджатися своєю квартирою на власний розсуд. Один з відповідачів наголошував, що він ніколи не заперечував проти проживання позивачки у своїй квартирі, однак надавати дозвіл на реєстрацію у власній квартирі особі, яка не є членом родини, не бажає.
Суди першої та апеляційної інстанції залишили позовну заяву без задоволення. Позивачами не було доведено, що вони протягом часу проживання в спірній квартирі (з 2002 року) були чи є членами сім`ї власників квартири в житлових правовідносинах, що між позивачами та власниками було досягнуто згоди про самостійне право користування квартирою чи укладено договір найму жилого приміщення.
Важливою підставою для відмови в задоволенні позову стала наявність іншого приватизованого приміщення у позивачів.
Верховний Суд погодився з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і визначив, що при вселенні позиваки та її неповнолітнього сина між нею та власниками квартири було обумовлено, що самостійного права користування спірною квартирою вони не набувають. За таких обставин підстави для визнання за позивачами права на користування жилим приміщенням та для реєстрації позивачів у спірній квартирі без згоди власників відсутні.
Верховний Суд наголошує: наявність у позивача іншого приватизованого приміщення є підставою для відмови у задоволенні позову про визнання права проживання та реєстрації без згоди власників.
За особою, яка проживає у наймача жилого приміщення як член його сім`ї, не може бути визнано право користування цим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання у приватизованому нею жилому приміщенні.
«Доводи заявника про те, що фактично для визнання права на проживання у житловому приміщенні пріоритетне значення має сам факт проживання в ньому, який не заперечують і самі власники, не заслуговують на увагу, оскільки визнання права проживання автоматично породжує право на реєстрацію місця проживання. Як встановлено, власники категорично заперечують щодо реєстрації», — говориться в рішенні Верховного Суду.
Далее
С 01.11.2019 года вступают в действие положения приказа Минфина от 11.02.2019 г. № 60 относительно нового механизма возврата налогоплательщикам ошибочно и/или излишне уплаченных сумм денежных обязательств и пени.
Для максимального удобства обработки заявлений плательщиков в процессе возврата средств и предотвращения возникновения ошибок, ГУ ГНС в г. Киеве рекомендует налогоплательщикам подавать заявления в электронной форме с помощью средств информационно-телекоммуникационных систем (через электронный кабинет налогоплательщика).
Заявление должно содержать:
— налоговый номер либо серию (при наличии) и номер паспорта (для физических лиц, которые по своим религиозным убеждениям отказываются от принятия регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика и официально уведомили об этом соответствующий контролирующий орган и имеют отметку в паспорте);
— наименование или фамилию, имя, отчество (для физического лица);
— название ошибочно и/или излишне уплаченного налога, сбора, платежа;
— сумма ошибочно и/или излишне уплаченного налога, сбора, платежа;
— дату уплаты и реквизиты платежного документа, по которому денежные средства перечислены в бюджет (код классификации доходов бюджета, бюджетный счет, на который перечислены средства, код ЕГРПОУ территориального органа Казначейства, на имя которого открыт счет, и МФО Казначейства);
— направление(я) перечисления ошибочно и/или излишне уплаченных средств, которые возвращаются:
Дополнительно к заявлению плательщик может подать копию платежного документа, на выполнение которого ошибочно и/или излишне уплаченный платеж перечислен в бюджет.
Далее
??Постанова ВП ВС від 15.10.2019 № 903/129/18 (12-72гс19):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/85174593
⚡Ключові тези:
✔️1.1. У лютому 2018 року заступник прокурора Волинської області звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області до фізичної особи — підприємця Дармовиса С. А. , у якому просив зобов`язати відповідача повернути Городищенській сільській раді Луцького району Волинської області земельну ділянку водного фонду площею 10,4374 га з кадастровим номером 0722881700:01:001:1315, розташовану на території Городищенської сільської ради, за актом приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання.
✔️1.2. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору оренди водних об`єктів та земель водного фонду від 17 листопада 2005 року, зареєстрованого 21 лютого 2006 року Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Державного комітету України по земельних ресурсах за № 040607600011 (далі — договір оренди), щодо повернення земельної ділянки водного фонду у зв`язку з припиненням дії договору.
✔️6.37. Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).
✔️6.38. Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
✔️✔️6.40. При цьому, хоч договір оренди й не було поновлено на новий строк на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», у зв`язку з чим він припинив свою дію 21 лютого 2016 року, але Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області неналежно виконувала свої повноваження щодо вжиття заходів з повернення земельної ділянки, переданої за договором оренди, а фізична особа — підприємець Дармовис С. А. продовжував використання указаної ділянки без відповідних правових підстав.
✔️6.41. Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку — місцевої громади) й орендаря, повернення землі у комунальну власність та відновлення порушеного порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
✔️✔️6.43. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян — членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
В Україні варто скасувати медичні довідки, — Дмитро Дубілет
«В Україні є таке явище, як медичні довідки, які наша держава вимагає у найнесподіваніших місцях. Наприклад, у держслужбовців при прийомі на роботу вимагають дві медичні довідки (психіатр та нарколог). Або славнозвісна довідка у басейн», — написав у Facebook міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет.
Додає, що в західних країнах такого немає. Радить і в Україні скасувати меддовідки.
«Наскільки ці вимоги виправдані? З одного боку, вони призводять до зайвої бюрократії, видаткам та навантаженню лікарень, а самі довідки часто просто продаються. З іншого боку, може, це має позитивний вплив на здоров’я українців?», — пояснює Дубілет.
У квітні 2020 року в Україні будуть введені електронні карти пацієнтів, які дозволять позбутися від звичних паперових карт. Текстові версії електронних карт вже запущені в пілотному режимі. Про це повідомила координаторка напрямку eHealth від Офісу Президента України Яніка Мерило.
Стало відомо, як саме потрібно оформляти електронні посвідчення і коли запрацює спеціальний додаток.
З листопада українські водії зможуть створювати власні е-посвідчення або е-технічні паспорти за допомогою мобільного додатку. Заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Гончаров розповів, що українські водії зможуть оцифрувати свої права і техпаспорт для мобільного застосування, передають Аспекти.
Спеціальний додаток для смартфона буде доступно для звантаження на Єдиному державному сайті електронних послуг з листопада.
Ця функція дозволить водієві не носити з собою фізичні документи. Електронні копії будуть мати таку ж юридичну силу, як і оригінали. Гончаров підкреслив, що послуга буде доступна для власників документів сучасного зразка, тобто пластикових.
Водійські посвідчення та технічні паспорти радянського зразка, а також ламіновані, які видавалися в 1990-2000 роках не будуть оцифровуватися. Якщо водії все ж захочуть створити електронні дублікати, то необхідно буде спочатку обміняти їх на нові документи.
Далее
