Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Виїзд за кордон багатодітних батьків, деталі від ДПС

Опубликовано 26 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Виїзд за кордон багатодітних батьків, деталі від ДПС

Статтею 23 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено таку категорію, як жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Таким чином, визначальним фактором є не батьківство, а саме утримання трьох і більше дітей.

На це звернули увагу у Державній прикордонній службі України, передає «Закон і Бізнес».

У відомстві вважають, що для перетину кордону на даній підставі необхідно надати підтверджуючі документи на утримання трьох і більше дітей віком до 18 років. Такими документами можуть бути

а) свідоцтва про народження трьох і більше дітей або

б) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю цих дітей та, відповідно, свідоцтва про народження цих дітей, або

в) рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком, або

г) рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком, або

д) посвідчення батька багатодітної сім’ї.

Також слід врахувати, що якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною (дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей). Підтверджуючими документами можуть бути рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів, тощо.

Начальник відділу організації прикордонного контролю Західного регіонального управління Держприкордонслужби Ігор Матвійчук акцентував увагу, що у разі якщо вищевказані свідоцтва є у додатку «Дія», то їх також можна використовувати під час виїзду за кордон для підтвердження факту утримання трьох та більше дітей віком до 18 років.

Джерело: https://zib.com.ua

Далее

Ідентифікація актових записів в державному реєстрі актів цивільного стану

Опубликовано 21 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Ідентифікація актових записів в державному реєстрі актів цивільного стану

Відтепер під час проведення державної реєстрації актів цивільного стану реєстр дозволить перевірити вірність внесених номерів облікових карток платників податків (РНОКПП), а також унікальних номерів запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР). У разі ж відсутності при собі у громадянина РНОКПП, дані будуть автоматично завантажені без його пред’явлення.

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» оновило програмне забезпечення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі – ДРАЦС). Завдяки впровадженню нової електронної інформаційної взаємодії реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР) віднині вноситимуться до ДРАЦС на підставі відомостей, отриманих онлайн з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та Єдиного державного демографічного реєстру.

«Так, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану, внесення змін чи доповнень до нього, його поновлення чи анулювання, повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану заявник надає свої РНОКПП та УНЗР – перевірити їх, аби підтвердити відповідність таких даних, буде можливо під час звернення за такою послугою. Для цього посадові особи відділів державної реєстрації актів цивільного стану або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад мають подати відповідний онлайн-запит до податкової та міграційної служби», – зазначає заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.

Водночас,  неотримання відомостей про РНОКПП або УНЗР не є підставою для невнесення запису до ДРАЦС, а також для невнесення до актових записів цивільного стану змін і доповнень, їх поновлення та анулювання, повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Для перевірки РНОКПП/УНЗР потрібно заповнити ПІБ заявника, дату його народження та РНОКПП/УНЗР. За ознаки відсутності РНОКПП, необхідно заповнити дані паспорту.

Якщо ж у заявника відсутній РНОКПП – його можна буде отримати одночасно з поданням заяви на державну реєстрацію акту цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Для цього необхідно буде внести інформацію про ПІБ заявника та дату його народження.

Очікувати відповіді за запит від податкової служби користувачу не потрібно. Час надходження відповіді від податкової служби не впливає на закінчення процесу державної реєстрації актів цивільного стану або внесення змін до них. Відповідь буде відображатися при наступному перегляді цього актового запису та за необхідності.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua

Далее

Зміни Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Опубликовано 21 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Зміни Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Парламентом у другому читанні та в цілому прийнято законопроект, яким вносяться зміни Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідні зміни дозволять виконати зобов’язання України з імплементації положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС шляхом:

  • впровадження категорій груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств (малі, середні та великі) для цілей консолідації, подання і оприлюднення фінансової звітності;
  • звільнення від обов’язкового складання, подання і оприлюднення консолідованої фінансової звітності малих та середніх груп (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес)  та консолідованого звіту про управління з метою спрощення ведення бізнесу та скорочення витрат підприємств.

Крім того, з метою забезпечення доступу користувачів до консолідованої фінансової звітності законопроектом передбачено встановлення вимог до оприлюднення консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

Також деякі норми спрямовані і на удосконалення положень національного законодавства, зокрема щодо вимог до реквізитів первинних документів.

Прийняття цих змін не тільки забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань щодо імплементації положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, але й дозволить удосконалити законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що сприятиме спрощенню ведення бізнесу, прозорості фінансової звітності та позитивному інвестиційному клімату в Україні.

Із основного: підприємства поділяються га групи.

Групи поділяються на малі, середні або великі.

Малими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро включно;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) —
до 8 мільйонів євро включно;

середня кількість працівників — до 50 осіб включно.

Середніми групами вважаються групи, які не  відповідають критеріям для малих груп, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів — до 20 мільйонів євро включно;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до
40 мільйонів євро включно;

середня кількість працівників — до 250 осіб включно.

Великими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів — понад 20 мільйонів євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад
40 мільйонів євро;

середня кількість працівників — понад 250 осіб.

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Далее

Оптимізація трудових відносин під час воєнного стану, — зміни

Опубликовано 20 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Оптимізація трудових відносин під час воєнного стану, — зміни

19 липня набув чинності Закон № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин».

Документ набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Верховна Рада прийняла відповідний Закон 1 липня 2022 року.

Зокрема, одна з найважливіших новел цього Закону — скасування збереження виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам.

Стаття 36 КЗпП доповнена новими пунктами 8-1, 8-2, 8-3, відповідно до яких підставами припинення трудового договору також є:

  • смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою —

    Для припинення трудового договору з цих підстав,  працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують такі обставини (за наявності). Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви.
  • смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;

  • відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Також доповнено підставу звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 10 календарних днів.

Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої — п’ятої статті 67, статей 71, 73, 781 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».

У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».
У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».

Варто звернути увагу, що визначено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, — у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні

 

Далее

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом, — нові зміни

Опубликовано 19 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом, — нові зміни
18 липня ВРУ було прийнято у ІІ читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (законопроект № 5161).
Метою законопроекту є урегулювання питання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі, забезпечення гнучкості у виборі організації трудових відносин, посилення мобільності працівника при реалізації права на працю.
Проектом акта пропонується введення нової особливої форми трудового договору – трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Відповідно до умов такого договору обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання власником або уповноваженим ним органом доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно.
Використання трудового договору з нефіксованим робочим часом посилює мобільність працівника, дає більшу свободу вибору у реалізації права на працю, а також створює зручний законодавчий механізм легалізації праці фрілансерів, які надають перевагу виконанню короткострокових проектів та не обмежуються виконанням робіт у одного замовника.
Трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного «zero hours contract», який на сьогодні широко застосовується у Великобританії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині тощо.
Кількість трудових договорів із нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.
Установлення законодавчого ліміту на кількість таких договорів у одного роботодавця та на мінімальну тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі такого трудового договору сприяє захисту працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця.
Крім цього, не обмежуються і всі інші трудові права працівників, які працюють за таким трудовим договором.
Проектом акта передбачено, що роботодавець не може забороняти чи створювати перешкоди працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншим трудовим договором у іншого роботодавця.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом має містити спосіб та строк повідомлення працівника про наявність роботи, спосіб та строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи, інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
Так, працівник зможе відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо його буде повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Якщо працівник протягом календарного місяця виконуватиме роботу менше 8 годин, йому має бути виплачена заробітна плата не менше ніж за восьмигодинний робочий час.
Трудові договори з нефіксованим робочим часом впроваджуються як альтернатива договорам цивільно-правового характеру.
Працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і при цьому матиме базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної плати тощо).
Джерело: http://w1.c1.rada.gov.ua

Далее

Документи для Центра зайнятості при реєстрації статусу безробітного

Опубликовано 18 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Документи для Центра зайнятості при реєстрації статусу безробітного

Під час реєстрації в службі зайнятості необхідно пред’явити такі документи:

1. Паспорт (е-паспорт) або інший документ (е-документ на період воєнного стану), що підтверджує громадянство України. Для іноземців — посвідка на проживання.

2. Довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або її електронне представлення (крім осіб, які відмовилися від її отримання та мають відмітку у паспорті). 

3. Документ про освіту (за наявності).

4. Документ (або відомості електронної трудової книжки), що підтверджує припинення останнього виду зайнятості.

5. Військово-обліковий документ для військовозобов’язаних громадян.

А також інші документи, визначені п. 17-19 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

Під час реєстрації у службі зайнятості онлайн через портал Дія вам необхідно заповнити анкету та додати фото- або скан-копії цих та інших документів, необхідних для реєстрації. У разі підтвердження відомостей, отриманих з державних реєстрів, та підписанні заяви електронним цифровим підписом, оформити який можна через систему Bank ІD, заява потрапляє на розгляд до того центру зайнятості, який ви обираєте для обслуговування. 

Якщо ви надсилаєте документи через онлайн-анкету чи чат-бот, зазначте реквізити вищезазначених документів. 

Якщо у вас нерозірвані трудові відносини з роботодавцем, іи маєте право зробити це в односторонньому порядку, подавши відповідну заяву в найближчий центр зайнятості разом із заявою про надання статусу безробітного.

Детальна інструкція за посиланням.  

Далее

Розширено Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану

Опубликовано 15 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Розширено Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану
13 липня набрала чинності Постанова КМУ від 07.07.2022 р. № 778, якою внесено зміни до постанови КМУ від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Відповідно до змін розширено Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану.
До Переліку включено:
імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами;
діяльність з медичної практики;
діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та інша діяльність, ліцензування якої здійснює НКРЕКП, відповідно до закону;
діяльність, пов’язана з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації;
професійна діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
діяльність у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення;
ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного світу;
ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів рослинного світу;
імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, пересувні виставки, реекспорт та інтродукція з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції.
Також уточнено, що органи ліцензування, дозвільні органи та суб’єкти надання публічних (електронних публічних) послуг формують та ведуть переліки поданих декларацій, у яких міститься інформація про суб’єкта господарювання (для юридичної особи – організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), для фізичної особи – підприємця – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); вид господарської діяльності / частина виду господарської діяльності, який провадиться на підставі поданої декларації; місце провадження діяльності (якщо провадження діяльності обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці)).
!!!Подані до дня набрання чинності цією постановою суб’єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності, що включені цією постановою в Перелік, є дійсними протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою.
Протягом зазначеного строку суб’єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.
Постанова опублікована в «Урядовому кур’єрі» № 152(7273) та набула чинності 13 липня 2022 року.

Далее

Діє оновлений порядок подання е-відомостей про трудову діяльність

Опубликовано 15 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Діє оновлений порядок подання е-відомостей про трудову діяльність

15 липня, набула чинності постанова ПФУ № 8-3 «Про порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок» від 01.06.2022.

Відомості про трудову діяльність працівника, фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі подаються в будь-який період протягом п’яти років з дня набрання чинності Законом України від 05 лютого 2021 року N 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 2 і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 01 липня 2000 року.

Відомості про трудову діяльність працівника подаються до територіального органу Пенсійного фонду України працівником особисто або через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі з обов’язковим накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, працівником, страхувальником або представником страхувальника, якому керівником страхувальника делеговані відповідні повноваження.

Відомості про трудову діяльність працівника подаються через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України в електронній формі у вигляді xml-файлу, структуру якого наведено в додатку до цього Порядку, а за періоди до набрання чинності Законом N 1217-IX — одним із таких способів:

  • у вигляді копій передбачених законодавством документів, виготовлених шляхом сканування;

  • в оцифрованому вигляді — шляхом створення відповідного електронного запису в електронному кабінеті страхувальника або застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг ПФУ, до якого додаються скановані копії документів, на підставі яких створюється запис.

Відомості про трудову діяльність працівника подаються одноразово.

Повторно подаються відомості про трудову діяльність у випадку виправлення записів у разі виявлення неправильного чи неточного запису про періоди роботи за періоди страхового стажу після 01 липня 2000 року або створення неправильного чи неточного електронного запису в електронному кабінеті страхувальника або застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг ПФУ. При повторному поданні відомостей про трудову діяльність подаються титульна сторінка та сторінки зі змінами.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Чи має право ФОП бути одночасно найманим працівником?

Опубликовано 14 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Чи має право ФОП бути одночасно найманим працівником?
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі — ПК) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК).
Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.
За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

Далее

Мобілізація жінок в Україні, що потрібно знати

Опубликовано 8 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Мобілізація жінок в Україні, що потрібно знати

Західне міжрегіональне управління Мін’юсту м. Львова роз’яснило найважливіші моменти, які необхідно знати щодо мобілізації жінок в Україні:

1. Взяття на облік жінок має початися з 1 жовтня 2022 року. Це означає, що жінка стає військовозобов’язаною та перебуває у запасі Збройних сил, Національної гвардії чи інших військових формувань. Але це лише жінки тих професій, які визначені в наказі Міноборони України від 11.10.2021р. №313.

Нагадаємо, що Міноборони затвердило Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Відповідний наказ № 313 від 11.10.2021 набув чинності 17 грудня.

2. Жінки з неповнолітніми дітьми до 18 років не підлягають призову на військову службу через мобілізацію.

3. Взяття на облік — це не мобілізація. Всі жінки, які служать, роблять це добровільно та/або за контрактом.

4. У воєнний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві лише за контрактом і в добровільному порядку.

Важливо! Відповідно до закону, військовозобов’язані жінки зобов’язані:

  • перебувати на військовому обліку за місцем проживання, а за кордоном перебувати за місцем консульського обліку у дипустановах України;

  • з’являтися на виклик до терцентру комплектування та соцпідтримки у терміни, зазначені в одержаних документах;

  • не міняти місце проживання без дозволу військового комісара, керівників Служби безпеки чи Служби зовнішньої розвідки після оголошення мобілізації у воєнний час;

  • проходити медогляд та лікування;

  • проходити підготовку на військову службу, виконувати військовий обов’язок, перебуваючи у запасі;

  • за тиждень прийти у терцентр для зняття з військового обліку, якщо необхідна зміна місця проживання, поїздка у відрядження, навчання, відпустка та лікування (на більше ніж три місяці за кордон);

  • у разі зміни сімейного стану, погіршення стану здоров’я, адреси місця проживання (знаходження), отримання освіти, місця роботи чи посади — потрібно повідомити за сім днів органи, в яких перебувають на обліку;

  • у разі втрати військово-облікового документа — негайно повідомляти терцентри комплектування чи органи СБУ.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.ne

Далее