Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Діють зміни до Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку

Опубликовано 15 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

Діють зміни до Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку

13 лютого 2024 року набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від 18 листопада 2023 року № 1048, яким унесено зміни до Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Серед іншого, змінено пункти 5 — 11 розділу III Статуту «Статутні органи об’єднання, їхні повноваження та порядок формування».

Установлено, що загальні збори об’єднання скликаються і проводяться правлінням об’єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Повідомлення про проведення загальних зборів об’єднання направляється ініціатором загальних зборів об’єднання не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення таких зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається реєстрованим поштовим відправленням на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора загальних зборів об’єднання, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення загальних зборів об’єднання, повідомлення про проведення загальних зборів об’єднання надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

У повідомленні про проведення загальних зборів об’єднання повинна міститися інформація про:

1) ініціатора загальних зборів об’єднання;

2) дату, час та місце проведення загальних зборів об’єднання;

3) порядок денний загальних зборів об’єднання;

4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в загальних зборах об’єднання дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.

До повідомлення про проведення загальних зборів об’єднання можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час та місце проведення зборів об’єднання обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Загальні збори об’єднання приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.

За технічної можливості може бути організовано участь у загальних зборах об’єднання окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції.

Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови загальних зборів об’єднання, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування. Загальні збори об’єднання веде голова зборів.

Рішення про обрання голови загальних зборів об’єднання приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у загальних зборах об’єднання дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки, належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків обрання голови загальних зборів об’єднання та пункту 4 розділу III Статуту.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Воно вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення).

Рішення загальних зборів об’єднання про відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники, які разом мають більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (кваліфікована більшість голосів).

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 розділу III Статуту, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Рішення загальних зборів об’єднання, прийняте відповідно до Статуту, є обов’язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів об’єднання мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об’єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об’єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об’єднання.

Рішення загальних зборів об’єднання оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про:

1) ініціатора загальних зборів об’єднання;

2) дату, час, місце проведення загальних зборів об’єднання (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в загальних зборах об’єднання дистанційно в режимі відеоконференції);

3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку;

4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;

5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь в загальних зборах об’єднання, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме:

  • прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) співвласника та його представника (у разі представництва особи);

  • номер квартири або нежитлового приміщення;

  • загальна площа квартири або нежитлового приміщення;

  • документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);

6) обраного голову загальних зборів об’єднання;

7) порядок денний загальних зборів об’єднання;

8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного загальних зборів об’єднання.

Протокол загальних зборів об’єднання підписує голова загальних зборів об’єднання або інша уповноважена зборами особа.

Рішення загальних зборів об’єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів об’єднання.

Співвласники мають право ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) загальних зборів об’єднання, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки.

Рішення загальних зборів об’єднання може бути оскаржене в судовому порядку.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Розмір субсидії, як розрахувати.

Опубликовано 15 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

Розмір субсидії, як розрахувати.

У Пенсійному фонді України розповіли за якою формулою розраховується розмір субсидії.

Хто може отримати житлову субсидію в Україні:

Отримати житлову субсидію мають право сім’ї, у яких розмір плати за комуналку перевищує визначений для них обов’язковий платіж.

На підставі Постанови № 409, ухваленої Кабміном, встановлено нормативи, за якими українці можуть отримати субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Розмір обов’язкового платежу фіксується для кожного домогосподарства в індивідуальному порядку. Згідно з Постановою № 1156 Кабміну на нього впливає середній дохід сім’ї на місяць на одного члена сім’ї.

Формула визначення розміру житлової субсидії:

Обов’язковий відсоток платежу за житлово-комунальні послуги (частка доходу) для домогосподарства розраховується таким чином

Ро = Кд / Кг х Рг, де:

  • Ро— частка плати за послуги для сім’ї;
  • Кд— коефіцієнт доходу домогосподарства, що дорівнює середньому доходу сім’ї на особу, поділеному на прожитковий мінімум на особу на місяць;
  • Кг— базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії, що дорівнює двом прожитковим мінімумам на людину на місяць;
  • Рг— базова норма плати за послуги, що дорівнює 15% середнього доходу домогосподарства.

Розрахунок житлової субсидії для сім’ї з двома дітьми:

У лютому 2024 року за призначенням субсидії на опалювальний сезон звернулася родина з чотирьох осіб: працюючі чоловік і дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Зарплата подружжя: у серпні 2023 року — 7 500 грн і 7 200 грн, у вересні — 8 100 грн і 7 450 грн, у жовтні — 8 100 грн і 7 100 грн, у листопаді — 8 250 грн і 7 450 грн, у грудні — 8 500 грн і 7 600 грн, у січні 2024 року — 8 100 грн і 7 100 грн.

Середній дохід сім’ї за місяць визначається шляхом ділення сукупного доходу за 2 квартали (6 місяців) на кількість місяців, за які враховуються доходи.

((7 500 + 7 200) + (8 100 + 7 450) + (8 100 + 7 100) + (8 250 + 7 450) + (8 500 + 7 600) + (8 100 + 7 100)) / 6 = 92 400 / 6 = 15 400 грн

Потім визначається розмір обов’язкового платежу. Для цього обов’язковий відсоток платежу множиться на середній дохід сім’ї за місяць.

15 400 грн / 4 / 2 920 / 2×15% = 9,89%, де

  • 4— кількість членів домогосподарства;
  • 2 920— прожитковий мінімум на 1 січня 2024 року;
  • 2— базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії;
  • 15%— базова норма плати за житлово-комунальні послуги.

Тепер можна розрахувати суму обов’язкового платежу домогосподарства за ЖКП.

15 400 грн х 9,89% = 1 523,06 грн

І нарешті, визначаємо розмір субсидії для цієї родини.

2 859,35 грн — 1 523,06 грн = 1 336,29 грн, де

  • 2 859,35 грн— розмір плати за ЖКП у межах соціальних норм і нормативів;
  • 1 523,06 грн— розрахована сума обов’язкового платежу домогосподарства за ЖКП.

Джерело: https://biz.nv.ua

Далее

З 1 квітня почнуть діяти зміни до Правил дорожнього руху

Опубликовано 14 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

З 1 квітня почнуть діяти зміни до Правил дорожнього руху

Кабінет Міністрів уніс зміни до Правил дорожнього руху.

Відповідна постанова від 9 лютого 2024 року № 142 набирає чинності з 1 квітня.

Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді, роз’яснив, що змінилося.

Документом доповнено главу 5 «Інформаційно-вказівні знаки» розділу 33 «Дорожні знаки» Правил новим абзацом, який встановлює, що на знаках 5.57 — 5.60 можуть застосовуватись піктограми об’єктів туристичної інфраструктури, спортивних споруд, об’єктів культурної спадщини, зображення яких визначаються ДСТУ 9114:2021.

До інформаційно-вказівних знаків додано нові зображення знаків із застосуванням коричневого тла при позначенні об’єктів туристичної інфраструктури, спортивних споруд, об?єктів культурної спадщини, а саме:

5.57 «Попередній покажчик напрямків»,

5.58 «Попередній покажчик напрямку»,

5.60 «Покажчик напрямків».

Джерело:https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Доплати до пенсії за вік: чому не всі їх отримують

Опубликовано 13 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

Доплати до пенсії за вік: чому не всі їх отримують

Попри війну, українці продовжують отримувати пенсії та соціальні виплати. Також деякі категорії пенсіонерів можуть розраховувати на доплати та надбавки. В тому числі – доплати за вік.

Видання «На пенсії» пояснило, чому деякі пенсіонери отримують їх не в повному обсязі або не отримують зовсім.

Там нагадали, що вікові доплати українцям встановлено з 2020 року. Першими такі надбавки стали одержувати українці віком 80+. З жовтня 2021 року надбавку встановлено пенсіонери віком 75-80 років. А з жовтня 2022 року – тим, кому виповнилося 70+.

У 2022 році під час проведення березневої індексації вікові доплати пенсіонерам від 75 до 80 років та від 80 років були проіндексовані. Минулого року ця надбавка не індексувалася та залишилася на колишньому рівні.

Так, зараз:

  • пенсіонерам віком 70-74 роки виплачують щомісяця 300 гривень;
  • пенсіонерам віком 75-79 років – 456 гривень;
  • пенсіонерам 80+ виплачують 570 гривень.

Важлива умова для нарахування виплати – це не лише досягнення відповідного пенсійного віку, а й пенсія, яка не перевищує 10 340 гривень. Якщо пенсіонер отримує більше цієї суми, то доплати не буде.

Також багато питань викликає розмір цієї доплати. Справа в тому, що виплати не підсумовуються. Тобто якщо пенсіонер отримував у 74 роки 300 гривень доплати до пенсії, то при досягненні 75 років йому просто доплатять різницю між 300 гривнями та 456 гривнями, це 156 гривень. Це ж стосується й досягнення 80 років тим, що особі доплачуватимуть різницю між 456 гривнями та 570 гривнями.

Деякі категорії громадян мають право на пенсію за вислугу років. Нагадаємо, хто може отримувати її із солідарної системи.

Джерело:https://zn.ua

Далее

Затверджено Порядок перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі

Опубликовано 9 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

Затверджено Порядок перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі

Кабінет Міністрів затвердив Порядок здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості.

Відповідну постанову № 127 ухвалено на урядовому засіданні 6 лютого 2024 року.

З дня набрання чинності цією постановою втратить чинність урядова постанова від 17 лютого 2010 року № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості».

Постановою № 127 установлено, що затверджений Порядок не застосовується на територіях, які включено до затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією:

  • з дати виникнення можливості бойових дій до дати припинення можливості бойових дій та протягом трьох місяців з дати припинення такої можливості;

  • з дати початку бойових дій до дати завершення бойових дій та протягом трьох місяців з дати їх завершення;

  • з дати початку тимчасової окупації до дати завершення тимчасової окупації та протягом трьох місяців з дати її завершення.

Мінінфраструктури роз’яснило, що новий Порядок перерахунку стосується послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, а також управління побутовими відходами.

Перерахунок вартості комунальних послуг здійснюється в разі відхилення параметрів послуг від установлених законодавством і договорами про надання послуг, зокрема:

  • зниження температури теплоносія та гарячої води, а також невідповідності їх тиску на вході в будинок;

  • зниження температури повітря у приміщеннях споживача (у разі наявності договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем);

  • перерв у наданні послуг, що обумовлені у тому числі перевищенням виконавцем строків проведення аварійно-відновлювальних робіт;

  • невідповідності складу і якості гарячої та холодної води державним санітарним нормам і правилам;

  • недотримання вимог щодо поводження з побутовими відходами, порушення графіку вивезення побутових відходів тощо.

Виконавець зобов’язаний протягом одного місяця, що настає за розрахунковим періодом, самостійно здійснити перерахунок згідно з вимогами цього Порядку, а також сплатити споживачеві неустойку (штраф) у порядку та розмірі, що визначені законодавством або договором.

Також у разі надходження від споживача акта-претензії та прийняття виконавцем рішення про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, перерахунок здійснюється протягом одного місяця починаючи з дати, коли прийнято рішення про задоволення вимог.

Перерахунок за актом-претензією, що надійшов від споживача відповідного багатоквартирного будинку, здійснюється виконавцем для усіх споживачів такого будинку, яким була надана послуга невідповідної якості.

Перерахунок здійснюється незалежно від наявності у споживача заборгованості за відповідну послугу. Сума перерахунку та неустойки (штрафу) за порушення умов договору зараховується споживачу в погашення заборгованості за фактично спожиті послуги, а у разі відсутності заборгованості — в оплату майбутніх платежів.

Мінінфраструктури нагадало, що порядок оформлення претензій споживачів визначено статтями 27 — 28 Закону «Про житлово-комунальні послуги»

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Національний банк ініціює оновлення законодавства про бюро кредитних історій

Опубликовано 8 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

Національний банк ініціює оновлення законодавства про бюро кредитних історій

Національний банк України запропонував унести зміни до Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» та інших законів України щодо державного регулювання та функціонування бюро кредитних історій (далі – БКІ), враховуючи ключове значення цих установ для ринку споживчого кредитування.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Зазначається, що такий крок зумовлений потребою осучаснення законодавства щодо сервісів бюро і спрямований на посилення механізмів захисту прав позичальників, удосконалення системи обміну кредитною інформацією, захисту персональних даних та підвищення рівня відповідального кредитування, впровадження ефективної наглядової функції Національного банку за додержанням законодавства у сфері формування та обігу кредитних історій.

Запропонованими змінами передбачено:

  • можливість позичальника, крім доступу до власної історії та оскарження недостовірної інформації, долучати до кредитного звіту інформацію про небажання укладати кредитні правочини для захисту від можливих шахрайських дій;
  • обов’язок БКІ своєчасно виправляти помилкові дані й забезпечувати надійний захист даних, зберігати кредитну історію протягом 10 років та належним чином її знищувати, прозорий механізм звернення позичальника;
  • обов’язок кредитора / нового кредитора отримувати згоду позичальника та надати її на запит БКІ/НБУ, зберігати протягом 10 років, інформувати позичальника про назву та адресу БКІ, підставу та мету збирання і використання даних;
  • повноваження НБУ приймати нормативно-правові акти та рекомендації, реагувати на виявлені порушення у процесі розгляду звернень позичальників, застосовувати коригувальні заходи та заходи впливу за порушення зазначених норм тощо.

«Водночас оновлення законодавства покликане встановити справедливі правила гри для всіх учасників ринку для збереження повноти, чистоти і достовірності даних та забезпечення цільового використання кредитної історії виключно для оцінювання кредитоспроможності, управління кредитним ризиком і здійснення верифікації клієнта», — наголошують в НБУ.

З цією метою:

  • новий кредитор буде зобов’язаний оновлювати інформацію в кредитній історії у випадку набуття права вимоги за кредитним правочином, що забезпечить доступ учасників ринку до актуальних даних;
  • з’явиться можливість транскордонного обміну даними між національними та іноземними бюро, що дасть змогу отримувати через бюро кредитних історій інформацію про заборгованість клієнтів перед іноземними кредиторами;
  • кредитор / новий кредитор зможе використовувати ідентифікаційні дані позичальника виключно для врегулювання простроченої заборгованості за споживчим кредитом свого боржника або якщо особа є представником / спадкоємцем / поручителем / майновим поручителем за таким договором;
  • колекторська компанія зможе отримати такі дані лише від кредитора / нового кредитора та використати їх виключно для взаємодії з боржником такого кредитора / нового кредитора або, якщо особа є представником / спадкоємцем / поручителем/ майновим поручителем за таким договором;
  • передбачається встановити штраф від 3 000 до 6 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за використання даних кредитної історії не за цільовим призначенням, що буде вважатися порушенням вимог щодо етичної поведінки;
  • передбачається запровадити штрафи за ненадання / несвоєчасне надання / надання недостовірної інформації позичальнику, за неподання / несвоєчасне подання / подання недостовірної інформації до НБУ, за ухилення від виконання / несвоєчасне виконання письмового застереження тощо.

Іншим важливим аспектом пропонованих змін є удосконалення регулювання та нагляду за діяльністю БКІ, зокрема встановлення вимог до їх структури власності, керівників та системи внутрішнього контролю, що забезпечить належний рівень інституційної здатності БКІ надавати сучасні та якісні сервіси.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Порядок відкриття та оформлення спадщини, зміни до ЦКУ

Опубликовано 2 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

Порядок відкриття та оформлення спадщини, зміни до ЦКУ

30 січня 2024 року набув чинності Закон України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».

Статтю 1221 Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України “Про міжнародне приватне право”.
Також внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 19 встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану.

Пунктом 20 визначено, що у період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені визначеними статтями Цивільного кодексу України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи.

Згідно з пунктом 21, якщо місцем відкриття спадщини є тимчасово окупована територія або територія, на якій ведуться активні бойові дії, заяви в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Також визначено, що у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви.

Крім того, набув чинності Закон України від 08.11.2023 №3449-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».
Вищезазначені зміни сприяють захисту прав спадкоємців і врегулюванню особливостей спадкування у зв’язку з військовою агресією російської федерації.

За матеріалами  Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ФБ

Далее

ВП ВС визначив, як розглядається встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем

Опубликовано 1 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

ВП ВС визначив, як розглядається встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем

Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб’єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

На це вказала Велика Палата Верховного Суду, повідомляє пресслужба ВС.

Справи про встановлення факту проживання однією сімʼєю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім’ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов’язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб’єктами владних повноважень.

У справі, що розглядалася, позивачка звернулася до Міністерства оборони України із заявою про отримання одноразової грошової допомоги як член сім’ї померлого військовослужбовця. Однак комісія Міноборони відмовила їй у призначенні допомоги через відсутність доказів на підтвердження наявності в позивачки статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця – позивачка не надала рішення суду, яким встановлено факт їх проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

Окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні вимог позивачки про скасування рішення комісії, оскільки вона не підтвердила факт спільного проживання з померлим однією сім’єю, а тому на неї не поширюється дія ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Апеляційний суд скасував це рішення і задовольнив позов.

Велика Палата ВС виснувала, що з огляду на відсутність документів, передбачених для виплати одноразової грошової допомоги, комісія Міноборони, відмовляючи позивачці у призначенні вказаної допомоги, діяла в межах повноважень та відповідно до вимог закону.

Разом з тим під час розгляду цієї справи вирішенню підлягало питання, чи можливо встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги в межах розгляду справи в порядку адміністративного судочинства та з урахуванням встановлення наявності або відсутності цього факту надати оцінку рішенню суб’єкта владних повноважень, яке прийнято до встановлення судом такого факту.

Велика Палата ВС звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Отже, судом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції відповідно до ст. 19 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

При цьому в одному провадженні не можуть бути поєднані вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.

Також Велика Палата ВС звернула увагу на неефективність підходу до визначення юрисдикційності спорів про встановлення юридичних фактів у судовому порядку залежно від мети звернення та наявності в заявника певних цивільних прав та обов’язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб’єктами владних повноважень. Адже це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності доказування одних і тих же обставин, подій та фактів при кожному зверненні до судів різних юрисдикцій.

Ураховуючи наведене, Велика Палата ВС скасувала постанову апеляційного суду про задоволення позову та залишила в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, змінивши його мотивувальну частину.

Постанова ВП ВС від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) за посиланням.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Набув чинності Порядок виготовлення та обліку номерних знаків для транспортних засобів, що підлягають держреєстрації

Опубликовано 30 Янв 2024 в Новости | Нет комментариев

Набув чинності Порядок виготовлення та обліку номерних знаків для транспортних засобів, що підлягають держреєстрації

28 січня 2024 року набув чинності Порядок виготовлення та обліку номерних знаків для транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, затверджений постановою Кабміну від 25 липня 2023 р. N 774.

Порядок визначає процедуру провадження суб’єктами господарювання (їх філіями чи відокремленими підрозділами) діяльності з виготовлення, видачі та обліку номерних знаків для транспортних засобів (далі — номерні знаки).

Головний сервісний центр МВС (далі — Головний сервісний центр) веде перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють виготовлення номерних знаків (далі — перелік).

Філія чи відокремлений підрозділ суб’єкта господарювання, які здійснюють виготовлення та/або видачу номерних знаків, включаються до переліку під окремим номером.

Суб’єкти господарювання, які мають намір провадити діяльність з виготовлення номерних знаків, надсилають на офіційну адресу Головного сервісного центру повідомлення за формою згідно з додатком 1 (далі — повідомлення), до якого додають засвідчені підписом керівника або уповноваженої особи суб’єкта господарювання (фізичної особи — підприємця):

1) копію документа, що підтверджує право власності/користування приміщеннями або земельними ділянками, на яких розташовані такі приміщення (тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності), у яких здійснюватиметься виготовлення та/або видача номерних знаків (крім випадків, коли право власності на відповідний об’єкт (користування відповідним об’єктом) нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

2) копії документів про відповідність робочого місця користувача електронного реєстру вимогам законодавства, у тому числі у сфері технічного захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах (для отримання персонального логіна та пароля доступу відповідальної особи до електронного реєстру);

3) кольорові фотографії виготовлених суб’єктом господарювання зразків номерних знаків (лицьовий та зворотній бік) кожного типу номерних знаків, які виготовлятимуться суб’єктом господарювання;

4) копію розпорядчого документа про призначення відповідальної особи (за необхідності).

Для включення до переліку інформації щодо філії чи відокремленого підрозділу, які здійснюватимуть виготовлення та/або видачу номерних знаків, а також для надання доступу до електронного реєстру відповідальній особі філії чи відокремленого підрозділу до Головного сервісного центру у спосіб, визначений цим Порядком, надсилається повідомлення, до якого додаються документи, передбачені підпунктами 1, 2 і 4 цього пункту.

Документи, визначені цим пунктом, оформлені згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та використання електронних документів, можуть бути надіслані на офіційну електронну адресу Головного сервісного центру.

За результатами розгляду надісланих суб’єктом господарювання повідомлення та документів, що додаються до нього (у разі їх відповідності встановленим вимогам), Головний сервісний центр протягом п’яти робочих днів з дати їх надходження:

  • надсилає суб’єкту господарювання у спосіб, зазначений у повідомленні, інформацію про включення суб’єкта господарювання до переліку та зазначає його порядковий номер, який формується автоматично засобами електронного реєстру;

  • формує засобами електронного реєстру персональний логін та пароль доступу відповідальної особи суб’єкта господарювання до електронного реєстру, які надсилає до регіонального сервісного центру Головного сервісного центру за місцезнаходженням приміщення суб’єкта господарювання, у якому здійснюватиметься виготовлення та/або видача номерних знаків.

Відповідальна особа суб’єкта господарювання після надходження до суб’єкта господарювання інформації про включення до переліку отримує персональний логін та пароль доступу до електронного реєстру в регіональному сервісному центрі Головного сервісного центру за місцезнаходженням приміщення суб’єкта господарювання, у якому здійснюватиметься виготовлення та/або видача номерних знаків.

Отримання персонального логіна та пароля доступу оформляється актом приймання-передачі згідно з додатком 2.

Перелік суб’єктів господарювання, адреса місцезнаходження приміщень, у яких здійснюються виготовлення та/або видача номерних знаків, розміщується на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру.

Джерело:https://jurliga.ligazakon.net

Далее

1 січня 2024 року розпочалась щорічна кампанія декларування доходів громадян

Опубликовано 16 Янв 2024 в Новости | Нет комментариев

1 січня 2024 року розпочалась щорічна кампанія декларування доходів громадян

1 січня 2024 року в Україні розпочалась кампанія щорічного декларування доходів громадян, яка триватиме до 1 травня 2024 року.

Про це нагадують фахівці Головного управління ДПС у Київській області.

Щорічне декларування доходів громадян передбачає подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи:

— громадянами, які отримали у звітному 2024 році доходи, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб,

— громадянами, які бажають використати своє право на податкову знижку.

Обов’язок подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи виникає у громадян, які протягом звітного року отримували:

— доходи не від податкових агентів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ), тобто від інших фізичних осіб, не зареєстрованих як самозайняті особи (не є підприємцями або особами, які провадять незалежну професійну діяльність), — це можуть бути спадщина, подарунки, доходи від надання в оренду рухомого/нерухомого майна іншій ФО, надання інших послуг/робіт, продажу/обміну майна тощо;

— іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ);

— доходи, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ): суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо;

— в інших випадках, передбачених законодавством.

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

— фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);

— фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);

— іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);

— платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 ПКУ).

Громадяни, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, подають її до 1 травня року, що настає за звітним.

Громадяни, які бажають використати своє право на податкову знижку, податкову декларацію подають по 31 грудня року, наступного за звітним.

За вибором платника податку декларацію можна подати в один із таких способів:

— за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою;

— надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

— в електронному вигляді — через Електронний кабінет платника.

Форму Податкової декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом Міністерства фінансів від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Мінфіну від 28.08.2023 № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи»).

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее