Фабула судового акта: Як видно з матеріалів справи, 13.02.2019 р. головним державним виконавцем міжрайонного відділу ДВС було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках позивача, в результаті чого було арештовано його рахунок, який використовується у відділенні ПАТ «ПриватБанк», для нарахування позивачу заробітної плати. В зв`язку з цим позивач не міг отримати заробітну плату, яка являється єдиним джерелом його існування, а також немав можливості оплачувати комунальні платежі та далі виплачувати борг, встановлений судовим рішенням.
З метою забезпечення своїх прав позивач звертався до відділу ДВС з проханням скасувати постанову головного державного виконавця в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться у вигляді заробітної плати на його рахунку, але отримав відповідь про те, що арешт може бути знятий лише за рішенням суду. Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом, що був задоволений судом першої інстанції. За інформацією з ЄДРСР судове рішення набрало законної сили.
Судове рішення було мотивоване, зокрема, наступними приписами законодавства.
Згідно ч.1 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Разом з цим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.128 КЗпПУ, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.
Ч. 1 ст. 115, ч.5 ст.97 КЗпП України, ст.22, ч.ч.1, 6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Ст. 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Отже, накладення арешту на рахунок боржника який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян.
Далее
?Постанова КАС ВС від 26.07.2019 № 751/4088/17 (К/9901/19949/18):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83285138
⚡Ключові тезиси:
✔️Частина 2 статті 122 КУпАП. Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника… — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
✔️Відповідно до п. 8.7.3 ПДР, сигнали світлофора мають такі значення: зелений дозволяє рух; зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
✔️Згідно із п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає — не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках — перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
✔️✔️Пунктом 8.11 ПДР передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
✔️З відеозапису дослідженого судами під час розгляду даної справи встановлено, що він фіксує момент проїзду перехрестя автомобілем позивача і що останній не зміг би зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування.
✔️✔️Надаючи оцінку обставинам, зафіксованим вказаним відеозаписом, суд апеляційної інстанції виходив з того, що автомобіль позивача розпочав рух на перехресті на зелене миготливе світло та, з урахуванням дорожньої обстановки, позивач не зміг би зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування, тому позивач продовжив рух далі на жовте світло світлофору, забезпечуючи при цьому безпеку дорожнього руху, що відповідає вимогам п. ✔️8.11 ПДР України.
Таким чином, судами попередніх інстанцій спростовано факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Национальный банк Украины готовится к запуску денежных переводов с помощью QR-кода.
Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на пресс-службу НБУ.
Указано, что нацрегулятор одновременно с введением международного номера банковского счета IBAN разработал проект Правил использования QR-кода для осуществления перевода средств.
«Правилами определяются единые принципы использования QR-кода участниками безналичных расчетов для осуществления перевода средств и требования к реквизитам QR-кода, который будет способствовать удобству безналичных расчетов, упрощению оплаты счетов и обмену платежными реквизитами», — говорится в сообщении.
Отмечается, что использование QR-кода обеспечит возможность удобного заполнения платежных реквизитов клиентами банков для:
оплаты товаров и услуг, в том числе коммунальных (С2В и С2G);
осуществления перевода средств со своего счета на счет другого физического лица (С2С).
В НБУ отмечают, что QR-код может как формироваться средствами мобильного приложения, интернет-банкинга, системы «клиент-банк», так и быть распечатанным на бумаге (например, на инвойсе или платежном поручении).
Так, нацрегулятор разослал проект Правил банкам и небанковским учреждениям для ознакомления и ожидает от них комментарии и предложения до 15 августа 2019 года.
Далее
На розгляд аграрного комітету внесено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання пільг у сфері земельних відносин членам фермерського господарства, які мають статус багатодітної або прийомної сім’ї» (№10448), який передбачає для багатодітних та прийомних сімей право на позачергове отримання паїв у власність.
Про це повідомляє сайт Верховної Ради.
«Задля стимулювання в українському аграрному секторі розвитку такого економічно та соціально надважливого виду діяльності, здійснюваного сім’ями, як фермерське господарство, стимулювання до створення та діяльності таких господарств в тому числі, і малозабезпеченими верствами населення, необхідне системне та якісне надання пільг для таких категорій громадян, зокрема і для багатодітних та прийомних сімей. Родинам із таким соціальним статусом мають бути надані деякі пільги у вигляді надання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності на ведення фермерського господарства такими родинами у позачерговому порядку», – ідеться в пояснювальній записці.
Автори законопроекту вважають, що прийняття проекту Закону сприятиме покращенню добробуту більшого кола окремих верств населення в частині стимулювання до створення та успішної діяльності сімейних фермерських господарств, в тому числі, багатодітними та прийомними сім’ями.
Далее
«Спроси у доктора» — формат онлайн-общения пациентов и врачей на самые востребованные темы. На странице МОЗ Украины в Фейсбуке будут проходить трансляции вживую, во время которых пользователи сети смогут получить ответы от опытного специалиста.
«Первая тема — вакцинация. Какие прививки следует сделать детям до 1 сентября? От чего нужно вакцинироваться взрослым? Кто может получить прививку бесплатно и как это сделать? Ответы на все эти и другие вопросы вы услышите от Федора Лапия, врача-инфекциониста, доцента кафедры детских инфекционных болезней и детской иммунологии НМАПО имени П. Л. Шупика, члена Национального технической группы экспертов по вопросам иммунопрофилактики», — говорится в сообщении.
Первая трансляция состоится 1 августа 2019 в 13:00 на официальной странице МОЗ Украины в Фейсбуке.
Желающие уже сейчас могут оставить свои вопросы под публикацией на странице МОЗ в Фейсбуке.
При этом Минздрав Украины подчеркивает, что любые консультации относительно состояния здоровья украинцы должны получать прежде всего у семейного врача, терапевта или педиатра, с которым подписали декларацию. Именно на уровне семейных врачей в мире решаются до 80% вопросов здоровья. Формат «Спроси у доктора» — это дополнительная возможность узнать у специалистов ответ на тот или иной вопрос, но не может заменить визит и полноценную индивидуальную консультацию с врачом.
?Постанова КЦС ВС від 25.07.2019 № 574/895/18 (61-10952св19):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83272297
⚡Ключові тезиси:
✔️Селянське (фермерське) господарство «Лан» (далі — СФГ «Лан») звернулося в суду з позовом до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Едельвейс-2007» (далі — ФГ «Едельвейс»), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Буринської міської ради Буринського району Сумської області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію.
✔️Позовні вимоги мотивувало тим, що 17 жовтня 2005 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким господарство прийняло в строкове платне користування, строком на 20 років, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , що розташована на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області. Вказаний договір був зареєстрований в Буринському РВ СРФ ДП «Центр ДЗК» 17 жовтня 2005 року за № 040562700387. Однак, 14 березня 2018 року між відповідачами був укладений інший договір оренди, відповідно до якого вказану земельну ділянку ОСОБА_1 передала у користування ФГ «Едельвейс-2007», державна реєстрація якого була проведена реєстратором Буринської міської ради 16 березня 2018 року.
✔️Відповідно до приписів статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
✔️Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
✔️Згідно з пунктами 1, 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
✔️✔️Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
✔️✔️Проаналізувавши вказані вище норми закону та взявши до уваги, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів перевірки державним реєстратором при вчиненні державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі відсутності державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, оскільки одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства України та призводить до порушення права позивача, як орендаря.
?Постанова КЦС ВС від 17.07.2019 № 453/749/17 (61-10464св19):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83272138
⚡Ключові тезиси:
✔️Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
✔️Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, — за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
✔️Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004, у справі за конституційним зверненням ОСОБА_12 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, комірки, горища, колясочні та інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
✔️У справі, що переглядається, судом установлено факт реконструкції ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 та горища багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 з добудовою мансарди.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
✔️✔️Таким чином, встановивши, що спірне допоміжне приміщення використовується для обслуговування будинку та у цьому приміщенні знаходиться технічне обладнання будинку, без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки на вчинення будь-яких дій щодо цього приміщення необхідна згода усіх співвласників багатоквартирного будинку, якої відповідачем отримано не було.
Управління Держпраці у Хмельницькій області роз’яснил процедуру перенесення щорічної відпустки.
Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:
1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки.
2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.
Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:
1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
2) виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України «Про відпустки».
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
?Постанова КАС ВС від 24.07.2019 № 804/9872/15 (К/9901/11045/18):
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83220479
⚡Ключові тезиси:
✔️74. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця — учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
✔️75. Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
✔️76. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.
✔️77. Зазначена правова позиція була висловлена у постанові від 22.02.2017 Верховного Суду України у справі № 6-2677цс16 і Суд з нею погоджується.
✔️78. Позивач протягом усього часу розгляду справи судами не заявляв вимоги про визнання торгів, проведених 28.04.2010, недійсними. Лише просив скасувати Акт про проведення прилюдних торгів від 18.05.2010.
✔️✔️79. Зазначений акт від 18.05.2010 самостійних правових наслідків для боржника, власника його майна не становить. Тому суд апеляційної інстанції, обґрунтовано перевіривши оскаржувані позивачам дії виконавчої служби на предмет дотримання Закону України «Про виконавче провадження», та дійшов правильного висновку про відмову в позові. Скасування зазначеного акту не спричиняє в даному разі захисту чи відновлення прав позивача.
Фабула судового акта: Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційну скаргу ПАТ «Банк «Форум» (Банк, кредитор, позивач) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і скасувала рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, направивши її на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Для розуміння правовової позиції Великої Палати, що розглянула справу з огляду на наявність виключної правової проблеми, варто звернути увагу на один з висновків, яких дійшли суди попередніх інстанцій, які у задоволені позовних вимог Банку відмовили.
Ці судові рішення мотивовані тим, що одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю, у рахунок погашення зазначеного боргу призводить до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна. За такої ситуації відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові. Оскільки виконання основного зобов’язання боржник здійснює за наданою йому судом розстрочкою, це виключає можливість задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов’язання.
Велика Палата Верховного Суду такий висновок вважає хибним і зазначає, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов’язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством, що випливає із змісту норми ст. 593 ЦК України, ст.ст. 7 і 33 Закону України «Про іпотеку»
Велика Палата звернула увагу на те, що що позивач набув право вимоги до боржників за укладеними з ними кредитними договорами та реалізував це право вимоги, звернувшись до суду, рішення якого про стягнення на його користь заборгованості не виконані.
В подальшому позивач звернувся до суду у цій справі не з вимогою про стягнення з відповідача цієї ж суми заборгованості, а саме для звернення стягнення на предмет іпотеки у межах забезпечення відповідачем виконання основного зобов’язання, для чого є необхідним судове рішення.
Отже, йдеться про застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права, що не є подвійним стягненням заборгованості.
Слід також зазначити, що в цій справі Верховний Суд не відступав від висновків, викладених у вказаних в тексті рішення постановах Верховного Суду України, зазначивши, що правовідносини, наведені у цих справах, не є подібними, а предмет, підстави позову та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин не є тотожними.
