Юридическая Компания

Опубликованоdirector

КСУ ухвалив Рішення щодо забезпечення соціальних гарантій для захисників і захисниць України

Опубликовано 17 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

КСУ ухвалив Рішення щодо забезпечення соціальних гарантій для захисників і захисниць України

Конституційний Суд України 12 жовтня 2022 розглянув справу за конституційними скаргами Жиденка Володимира Вікторовича, Петренка Віктора Олексійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI(щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) та ухвалив Рішення № 7-р(ІІ)/2022, яким визнав оспорювані приписи Закону № 3668 неконституційними. Про це повідомила прес-служба Суду.

КСУ вважає, що зі змісту частин першої, другої, п’ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв’язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов’язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 рокуіз забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.

КСУ перевірив на відповідність Конституції України обмеження встановленням максимального розміру пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та дійшов висновку, що пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене.

У Рішенні Суд наголосив, що оспорювані приписи Закону № 3668, які обмежують максимальним розміром пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом № 2262, зокрема особам, на яких поширено приписи частини п’ятої статті 17 Конституції України, не відповідають сутності соціальних гарантій високого рівня для таких осіб.

Конституційний Суд України також зазначив, що приписи Закону № 3668, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Рішення КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Джерело:https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Опубликовано 17 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є  фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Джерело:https://yur-gazeta.com

Далее

Любі наші Захисники та Захисниці, щиро вітаємо Вас із Вашим святом!

Опубликовано 14 Окт 2022 в Главная | Нет комментариев

Любі наші Захисники та Захисниці, щиро вітаємо Вас із Вашим  святом!
Хай буде щасливою ваша дорога,
Щоб мир був у світі і добрим був час.
Звертаємось ми з хвилюванням до Бога,
Щоб діти живі повернулись до нас.
Служіть і мужнійте, старайтесь щосили,
В майбутньому це знадобиться для вас.
Щоб ваші батьки були горді й раділи,
Й пишалися вами. У добрий вам час!
Синочки кохані, сини-соколята!
Нехай переможною буде війна.
Бо кожного з вас жде любов, рідна хата
І мати, що в цілому світі одна.

Терпіння Вам, наснаги, здоровя та віри в перемогу! Ви  — наша надія! Дякуємо Вам!
Далее

Укладення колективних договорів: ВР прийняла за основу законопроєкт у першому читанні

Опубликовано 13 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Укладення колективних договорів: ВР прийняла за основу законопроєкт у першому читанні

Верховна Рада проголосувала прийняти за основу законопроєкт «Про колективні угоди та договори» у першому читанні.

«Колективно-договірне регулювання трудових відносин в Україні потребувало суттєвого оновлення. Статистика свідчить про те, що інтерес до укладення колективних договорів в умовах чинного правового регулювання зменшується. І це є проблемою, оскільки робітники та роботодавці втрачають випробуваний та надійний інструмент діалогу.

Для виправлення ситуації та наближення українського законодавства в цій сфері до європейського Уряд разом з представниками зацікавлених сторін напрацював відповідний проєкт закону.

Його ухвалення відкриє нові можливості для захисту своїх інтересів працівниками та роботодавцями», — зазначила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна.

Урядовий проєкт передбачає розширення суб’єктного складу сторін колективних переговорів, що дозволить залучити до соціального діалогу і новостворені профспілки.

Зокрема, на галузевому рівні: в колективних переговорах зможуть брати участь нерепрезентативні представники, які укладають галузеві угоди обмеженої дії. У свою чергу, на рівні підприємства, установи чи організації право на укладення колективного договору матимуть всі без винятку працівники і роботодавці, зокрема фізичні особи.

Закон також визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня (територіального, галузевого, локального тощо).

Та встановлює взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого і територіального рівня. Крім того, законопроєкт передбачає можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів — за згодою сторін та у разі настання форс-мажорних обставин (перелік яких зазначено в договорі).

Також законопроєкт передбачає приєднання до сторін угод і договорів нових суб’єктів. Проєкт Закону України «Про колективні угоди та договори» узгоджується з положеннями Європейської соціальної хартії, а також директив 23 та 533 ЄС.

У процесі розробки проєкт закону був максимально узгоджений сторонами соціального діалогу (профспілками і роботодавцями) та експертами Міжнародної організації праці.

Джерело: https://www.me.gov.ua

Далее

ВС визначив момент початку нарахування пені в податкових зобов’язаннях

Опубликовано 13 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

ВС визначив момент початку нарахування пені в податкових зобов’язаннях

КАС ВС у постанові від 27 вересня 2022 року у справі № 380/7694/20 визначив момент початку нарахування пені в податкових зобов’язаннях. Про це повідомила прес-служба Суду.

Суть справи: товариство з обмеженою відповідальністю просило суд визнати протиправною і скасувати податкову вимогу обласного департаменту ГУ Державної податкової служби України, зобов’язати здійснити коригування даних інтегрованої картки платника та визнати протиправними рішення і дії щодо зарахування грошових коштів на рахунок погашення пені з податку на прибуток приватних підприємств.

Нарахування податковим органом пені в сумі 331 482,07 грн відбулося за весь період заниження податкового зобов’язання після закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення на ту частину грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, яку суд визнав правомірною. Саме ця сума пені й відображена в оскарженій податковій вимозі від 6 липня 2020 року та в даних інтегрованої картки платника, а згодом у рахунок її погашення податковий орган відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України зарахував поточні платежі позивача з податку на прибуток за другий квартал 2020 року в сумі 63 000 грн, які були сплачені 19 серпня 2020 року.

Суди попередніх інстанцій повністю задовольнили позов, дійшовши висновку, що сплата грошових зобов’язань протягом десяти днів з дня отримання нового податкового повідомлення-рішення, прийнятого після судового оскарження на зменшену за рішенням суду суму грошового зобов’язання, звільняє платника від відповідальності у вигляді пені.

Однак Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду скасував ці рішення та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

Позиція ВС

Якщо податкове зобов’язання виникає згідно з податковим законодавством, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв’язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов’язання, яке підлягає сплаті у встановлений п. 57.3 ст. 57 ПК України строк після його узгодження. Грошові зобов’язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов’язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом.

Лексичний і логічний аналізи підпункту 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України в редакції, чинній з 1 січня 2017 року, дають підстави для висновку, що початок нарахування пені пов’язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пеня на підставі п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховується в обов’язковому порядку відповідно до ПК України й за встановленою ним формулою і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень.

З урахуванням вимог п. 129.2 ст. 129 ПК України в разі залишення без змін за результатами судового оскарження частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання пеня, нарахована за несплату такого, підлягає сплаті та відображається в ІКП платника податку за весь період заниження такого зобов’язання, в тому числі й за період адміністративного та/або судового оскарження.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Яка передбачена відповідальність за наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування?

Опубликовано 12 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Яка передбачена відповідальність за наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування?
Одним із пріоритетних напрямків роботи Держпраці та її територіальних органів, зокрема Східного міжрегіонального управління, залишається боротьба з нелегальною зайнятістю.
Нагадаємо, що офіційне працевлаштування починається саме з укладання трудового договору.
Неофіційне працевлаштування – це такий вид відносин, при якому не укладається трудовий договір, адже саме трудовим договором регулюються будь-які взаємовідношення між працівником і роботодавцем.
Тобто, нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору, що у свою чергу, заборонено чинним законодавством України.
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору є протиправною поведінкою, а тому роботодавці, які не оформлюють належним чином своїх працівників, несуть юридичну відповідальність за такі дії.
Так, відповідно до статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.
У разі вчинення такого порушення повторно протягом двох років з дня виявлення порушення застосовується штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Слід зазначити, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Також, відповідно до частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі повторного протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, накладається штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства України роботодавець може допустити працівника до роботи лише після укладення з ним трудового договору та надання повідомлення Державній податковій службі України та її територіальним органам про прийняття такого працівника на роботу.
Офіційне оформлення трудових відносин гарантує забезпечення прав і гарантій як роботодавців, так і найманих працівників. Офіційне оформлення трудових відносин для будь-якого роботодавця – це позитивний імідж та репутація надійного бізнес-партнера.
Джерело: https://smu.dsp.gov.ua

Далее

Іноземці можуть стати е-резидентами України

Опубликовано 7 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Іноземці можуть стати е-резидентами України

Іноземці можуть стати е-резидентами України: Парламент схвалив у другому читанні та в цілому законопроєкт № 5270 про е-резидентство. 

Про це повідомляє пресслужба Мінцифри.

Найближчим часом іноземці матимуть можливість отримати статус е-резидента та відкрити свій бізнес в Україні онлайн, без фізичної присутності в ній.

Як це працює? 

  • Подати заявку онлайн на отримання статусу е-резидентства;
  • Пройти перевірку згідно з чинним законодавством;
  • Пройти ідентифікацію в консульській установі, отримати РНОКПП та електронний підпис;
  • Відкрити банківський рахунок та зареєструвати себе як ФОП.

Команда Мінцифри вже розробляє вебверсію та мобільний застосунок із використанням хмарних технологій цифрового підпису для е-резидентів. 

Зауважують, що ці інструменти допоможуть зареєструвати підприємця, відкрити банківський рахунок у декілька кліків — швидко та зручно, через браузер або смартфон.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Уряд затвердив Порядок, спрямований на підвищення рівня якості надання комунальних послуг

Опубликовано 5 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Уряд затвердив Порядок, спрямований на підвищення рівня якості надання комунальних послуг

Уряд встановив механізм здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг із централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу.

Про це повідомляє пресслужба Мінрегіону.

«Якість житлово-комунальних послуг має визначатись передусім із інтересів та потреб споживача. Якщо споживача не влаштовує якість отриманих послуг, він має право про це заявити. Цей Порядок, зокрема визначає механізм звернення споживача до виконавця комунальної послуги щодо проведення відбору проб з метою встановлення якості спожитої послуги. Загалом документ покликаний сприяти підвищенню рівня якості послуг”, — зазначив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Проєкт постанови передбачає:

– механізм взяття проб гарячої/холодної води та природного газу з метою оцінки їх відповідності основним вимогам до кількості та якості, визначеним відповідним технічним регламентом;

– вимоги до проведення досліджень забраних проб та лабораторій, які будуть проводити ці дослідження;

– механізм звернення споживача до виконавця комунальної послуги щодо проведення відбору проб для подальшого здійснення перерахунку виконавцем у разі доведення споживачем отримання неякісних послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води та природного газу;

– механізм отримання компенсації витрат споживачам на оплату проведених досліджень проб їх коштом у разі встановлення за результатами дослідження факту постачання послуг неналежної якості;

– наведені форми актів відбору проб гарячої і холодної води.

Далее

Кабмін розширив повноваження Держпраці

Опубликовано 4 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Кабмін розширив повноваження Держпраці

Державна служба України з питань праці анулюватиме раніше видані нею ліцензії з підстав, визначених законом, а також компаніям, щодо яких ухвалено рішення про запровадження санкцій. Відповідні повноваження Держслужби затверджені Кабміном на засіданні 30 вересня, повідомив Урядовий портал.

«Уряд розширив повноваження Держпраці, дозволивши анулювати дозволи та ліцензії з підстав, визначених Законом про санкції. Таким чином набір санкційних інструментів, який застосовуватиме Україна проти ворогів нашої держави, поповнився», — зазначила Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки Юлія Свириденко.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Набув чинності Закон щодо додаткових підстав звільнення з військової служби під час воєнного стану

Опубликовано 4 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Набув чинності Закон щодо додаткових підстав звільнення з військової служби під час воєнного стану

1 жовтня набув чинності Закон № 2599-IX щодо додаткових підстав звільнення з військової служби під час воєнного стану.

Закон набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Встановлено додаткові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану шляхом внесення змін до підпункт «г» пункту 2 частині 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», а саме додано категорію сімейних обставин для звільнення з військової служби під час воєнного стану — перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

«Прийняття документа сприятиме посиленню захисту прав дітей під час воєнного стану та надасть можливість багатьом сім’ям, які отримали статус багатодітних після мобілізації та багатодітним батькам, які не скористались своїм правом не бути мобілізованим, через необізнаність, звільнитись з військової служби під час воєнного стану», — зазначали його автори.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

 

Далее