Постанова ВП ВС від 13.03.2019 по справі № 520/7281/15-ц (14-49цс19):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/81691843
ТзОВ звернулося до суду з позовом, в якому на підставі статті 37 ЗУ «Про іпотеку» та пункту 5 (іпотечне застереження) договору іпотеки через неналежне виконання умов договору про надання споживчого кредиту просило:
для погашення заборгованості за кредитним договором, яка складає 65 234,99 доларів США, що еквівалентно згідно з курсом Національного банку України на дату розрахунку 1 410 119,54 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру, шляхом визнання на неї права власності за ТзОВ за ціною 929 413,00 грн, визначеною на підставі оцінки квартири суб`єктом оцінювальної діяльності;
вирішуючи питання про звернення стягнення на квартиру, ухвалити рішення про виселення всіх мешканців, які проживають і зареєстровані у квартирі;
зобов`язати Реєстраційну внести запис про реєстрацію права власності ТзОВ на квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Отже, ТзОВ, зокрема, просило суд зобов`язати Реєстраційну службу внести запис про реєстрацію права власності на квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Суд апеляційної інстанції цю вимогу задовольнив.
Реєстраційна служба залучена до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що позовні вимоги звертаються до відповідачів у справі, а не до третіх осіб. А тому суд не може задовольняти позовну вимогу про зобов`язання третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вчинити певні дії, зокрема і про зобов`язання Реєстраційної служби внести запис про реєстрацію права власності ТзОВ на квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Головне управління ДФС у Києві взяло участь у масштабному форумі «Податковий контроль та податкові спори», метою якого була широка суспільна дискусія з питань, що виникають у платників податків у зв’язку з проведенням податкових перевірок та їх наслідками. В рамках заходу відбувся розгляд значного блоку питань, пов’язаних з податковими перевірками, податковим контролем, судовою практикою у податкових спорах та іншими актуальними темами зазначеного напряму діяльності ДФС. У тому числі податківці звернули увагу на проблемні питання, які виникають при ліквідації юридичних осіб та підприємців.
Податкові органи включаються в процедуру ліквідації з того моменту, коли приймають рішення про проведення податкової перевірки. У деяких випадках перевірка не проводиться. Як правило, якщо юридичні особи більш ніж три роки не проводять діяльність, мають закриті рахунки, відсутня заборгованість перед бюджетом. У цьому випадку діє спрощений порядок зняття з обліку.
Проте податкові органи постійно стикаються з проблемними підприємствами. Проблеми виникають у наступних випадках:
.jpg)
Проблемні питання можуть виникнути, наприклад, коли підприємство ліквідується і приєднується до іншої юридичної особи. У такому випадку податкові органи у ході перевірки стикаються з відсутністю акту прийому-передачі активів і пасивів. На жаль, відсутність такого документа позбавляє можливості вважати перевірку ліквідаційною, і процедура припинення не закінчується. Не слід також забувати подавати ліквідаційну звітність та ліквідаційний баланс.
Не варто забувати і про першочергове закриття філій, адже часто так трапляється, що про них просто не пам’ятають. Наслідком цього є тривалий процес документування, коли податковий орган зв’язується з регіонами, де знаходяться філії, там проводяться перевірки, зняття з обліку структурних підрозділів, і тільки потім доходить черга безпосередньо до юридичної особи. Тому при ліквідації підприємству потрібно в першу чергу закрити філії.
На швидкість процесу ліквідації впливає також наявність судових спорів, особливо якщо стороною у них є податкова служба. Таке підприємство також не може бути не зняте з обліку. На думку податківців, ці судові суперечки потрібно або закінчити, або сплатити зобов’язання, які оскаржуються. Це пов’язано з наявністю недоїмки, що якої перешкоджає зняттю підприємства з обліку.
Перешкодою у ліквідаційній процедурі можуть стати також незакриті рахунки. Підприємство може з різних причин не закрити один розрахунковий рахунок, наприклад, для повернення внесків до статутного фонду засновникам або здійснення платежів в бюджет. Якщо ж грошей на рахунку немає, краще його закрити до початку перевірки.
Буває й таке, що виходячи на перевірку, фіскали з’ясовують, що у підприємства взагалі немає документів. Причини того можуть бути різні: втрата, виїмка, вилучення. Але перевірка без первинних документів не може бути проведена. Були випадки, коли підприємства здавали документи до початку перевірки в архів. Податківці просять не поспішати здавати в архів документи, оскільки їх повернення значно затягує час.
Розшук підприємства також є головним болем для податківців. У багатьох випадках підприємство не може знімати офіс, орендувати і платити гроші і не має власної юридичної адреси. Таких платників більш ніж 3000. Перевіряючі наполегливо просять у такому випадку повідомляти податкову листом про своє місцезнаходження і контакти. У крайньому випадку є можливість провести перевірку на території податкового органу.
Свої особливості має припинення фізичної особи-підприємця. Така особа позбавляється статусу господарюючого суб’єкта з дати внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).
Перше, що повинен зробити платник податків — подати заяву форми №12 щодо припинення діяльності з власним рішенням про припинення. Ця заява подається до центру надання адміністративних послуг, реєстраційні дії проводить державний реєстратор або нотаріус.
Втрата статусу не означає автоматичного зняття з обліку органами державної фіскальної служби. Після державної реєстрації припинення платник податків продовжує обліковуватися у контролюючому органі як платник, що отримував доходи від підприємницької діяльності. Процедура зняття з обліку в податковому органі розпочинається з дати надходження відомостей щодо припинення діяльності.
Підприємцю необхідно закрити рахунки, а також зняти з обліку об’єкти оподаткування та реєстратори розрахункових операцій, здійснити остаточні розрахунки з бюджетом та подати податкову звітність. Декларацію про майновий стан та доходи необхідно подати протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення. Платники єдиного податку 1 та 2 групи подають звітну декларацію за рік. У разі припинення, якщо підприємець відмовляється від спрощеної системи, він може подати декларацію за квартальний період. Платники єдиного податку 3 групи подають декларацію квартальну. В декларації платника єдиного податку відсутній статус «ліквідаційна», її подають з позначкою «звітна».
Також подається звіт про суми нарахованих доходів застрахованих осіб та нарахованого єдиного внеску.
.png)
У центрі обслуговування платників податків за місцем реєстрації фізична особа може отримати інформацію щодо стану розрахунків з бюджетом.
Зняття з обліку без проведення перевірки законодавством не передбачене, навіть якщо не велася діяльність, не отримувалися доходи. Строки, протягом яких повинна призначатися перевірка, не визначені.
Перевірка проводиться з питань податкового та валютного законодавства та ЄСВ. Контролюючий орган має право проводити перевірку з урахуванням строків давності. Щодо ЄСВ строки давності не застосовуються, тому податківці перевіряють правильність нарахування та сплати цього збору з 1 січня 2011 року.
Рішення про проведення документальної перевірки приймається керівником податкового органу та оформлюється наказом. Строк проведення документальної перевірки не повинен перевищувати 5 робочих днів. За результатами перевірки необхідно здійснити остаточні розрахунки з бюджетом, і тільки після цього податкова служба закриває інтегровані картки та знімає платника податків з обліку.
Особливо багато питань виникає з приводу нарахування та сплати єдиного соціального внеску. Наявність заборгованості з ЄСВ перешкоджає зняттю з обліку, відправляється спеціальне повідомлення до державного реєстратора, яке є забороною припинення. Підставою для списання податкового боргу є лише смерть фізичної особи, або сума боргу може бути списана за рішенням суду.
ЄСВ сплачується незалежно від здійснення діяльності у розмірі 22%. За 2017 рік мінімальна сума сплати складала 8 448 грн за рік. За 2018 плата повинна була проводитися поквартально у розмірі від 2457,18 грн за квартал. З початку 2019 року — вже 2754 грн 18 коп.
Наразі податкова служба спрямовує податкові вимоги боржникам, які нараховані наростаючим підсумком. Загальна сума буде становити не менш ніж 23 785 грн 08 коп. По факту сплати буде також застосована штрафна санкція за несвоєчасну сплату і пеня. Вимога направляється фізичній особі за податковою адресою. Багато хто не отримує вимоги і не може своєчасно сплатити борг протягом 10 днів з моменту отримання. Якщо корінець вимоги повертається, вона вважається врученою, і в будь-якому випадку це є борг, який підлягає сплаті.
При цьому виникає проблема подвійного оподаткування. Так, податкові органи не знімають з обліку адвокатів як платників ЕСВ, або, навпаки, намагаються не взяти на облік. Навіть існують випадки, коли податковий орган без звернення особи реєструє її як платника ЄСВ, навіть якщо перед цим сам же відмовив у такій реєстрації.
Адвокат здійснює діяльність як самозайнята особа, яка не зареєстрована як ФОП. Самозайнята особа не може принести жодну довідку про припинення. Якщо за відомостями державного реєстратора самозайнята особа є працюючою, проводяться відповідні нарахування.
Надходить багато заяв з проханням розстрочити або відстрочити сплату ЄСВ, але фіскали вважають, що немає передбачених законом підстав для прийняття такого рішення. ЄСВ має сплачуватися своєчасно і в повному обсязі. Краще у такому випадку звернутися до державного реєстратора з рішенням про припинення діяльності. Податківці вважають, що з цього моменту ЄСВ не буде нараховуватися.
Відзначимо, що захід проводився спільно з інтерактивною платформою податкових знань Taxlink, а також Асоціацією податкових радників.
На засіданні були ухвалені без обговорення декілька проектів постанов Кабміну, які списком зачитав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Закон об отсрочке штрафов для владельцев авто на европейских номерах вступил в силу сегодня, 22 мая. Об этом сообщили на портале Верховной Рады.
Известно, что украинцы, которые не успели растаможить свою машину, получили срок еще в 90 дней. Соответственно, штрафы за отсутствие украинской регистрации у евроавтомобилей будут введены с 24 августа.
Отметим, такое решение приняли депутаты Верховной Рады 16 мая. Они отсрочили введение в действие закона о штрафах на три месяца.
Напомним, более 9 тысяч ДТП с участием автомобилей на еврономерах были зафиксированы в Украине в 2018 году.
Далее
Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України обов’язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку. Про це нагадує Управління Держпраці у Хмельницькій області.
Зокрема, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити не оспорювану ним суму.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Далее
У нових ДБН «Висотні будинки і комплекси» встановлена нова максимальна висота, за якою можуть проектуватися висотні громадські будинки – 150 м. Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
Зараз у чинних нормах максимальна висота, за якою дозволяється проектувати висотні житлові та громадські будинки, складає 100 м.
При цьому, у нових ДБН вводиться низка сучасних вимог для підвищення безпеки цих будівель.
Зокрема встановлюються вимоги щодо жорсткості сталевих та сталезалізобетонних конструкцій для проектування каркасів висотних будівель. Це дозволить збільшити несучу спроможність таких висотних будівель як мінімум на 20%.
Також встановлюються вимоги до мінімальної товщини перекриття будівель, що дозволить будувати їх на територіях з сейсмічністю до 7 балів, тобто, на всій території України.
Окрім того, вводиться обов’язкове проведення аеродинамічного обдуву моделі нового висотного будинку та навколишніх будівель і споруд. Це дозволить контролювати та за необхідності зменшувати пориви вітру у висотній забудові ще на етапі проектування;
Нові ДБН В.2.2-24:20ХХ «Висотні будинки і комплекси» розроблені ДП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» на заміну чинних наразі ДБН В.2.2-24-2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків» і стосується проектування житлових будинків від 73,5 до 100 м і громадських будинків від 73,5 до 150 м.
Норми вже затверджені та будуть опубліковані найближчим часом, після чого орієнтовно через 3 місяці вступлять в дію.
Далее
22 травня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Законодавчий акт вносить зміни до Податкового кодексу України і врегульовує надання кваліфікованих довірчих послуг у сфері справляння податків. Окрім того, визначено відповідні повноваження контролюючих органів у цій сфері.
До Податкового кодексу вводяться такі поняття, як «кваліфікована електронна довірча послуга», «кваліфікований надавач електронних послуг», «кваліфікаційний електронний підпис чи печатка», «кваліфікована електронна позначка часу», «кваліфікований сертифікат відкритих ключів».
Передбачається, що єдиною підставою для відмови у проходженні електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність кваліфікованого електронного підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа.
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги.
Законом також відтерміновано набуття чинності пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» №2612, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Далее
19 травня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів».
Закон збільшує штрафи за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці. Для громадян штрафи зросли до 6-14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше 3-7) і для посадовців – до 10-16 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше 5-8).
За незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка штрафуватимуть громадян на суму від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше 15-30), а посадовців – від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше 75-150).
Громадяни, які знищуватимуть чи пошкоджуватимуть полезахисні лісові смуги та захисні лісові насадження, сплачуватимуть штраф від 30 до 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За аналогічні порушення посадові особи платитимуть від 60 до 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також посилилося покарання за знищення або пошкодження підросту в лісах.
Далее
Украинцы получили возможность восстановить свои утерянные либо украденные водительские права всего за полчаса. Об этом рассказал руководитель Сервисных центров МВД Владислав Криклий на своей странице в Facebook.
Он отметил, что возможность восстановить удостоверение есть в любом из отделений центров. Для того чтобы быстро пройти процедуру, украинцам необходимо принести с собой всего лишь паспорт, идентификационный код и медицинскую справку.
Уже на месте сотрудники Сервисного центра сделают фото и проверят информацию об экзаменах на получение прав, она вся уже есть в электронном виде.
Чтобы еще больше ускорить получение, можно не стоять в очереди, а сразу зарегистрироваться онлайн на определенное время.
В случае, если же права были украдены, а не утеряны, то тогда заранее необходимо обратиться в полицию и написать заявление о краже
Далее
Фабула судового акту: Цікаве судове рішення у якому Касаційним цивільним судом проаналізовано повноваження органів опіки та піклування в частині надання згоди на відчуження майна, у якому проживає неповнолітня особа, але при цьому ані неповнолітня особа ані її батьки не є власниками такого житла.
Слід звернути увагу читача, що сам по собі цей спір було ініційовано батьками дитини з метою уникнення від виконання кредитних зобов’язань за досить цікавою схемою…
У даній справі мати надала своєму сину довіреність на продаж належної ї квартири на підставі якої останній продав вказану нерухомість своїй колишній дружині.
У подальшому продавець (син колишньої власниці житла – своєї матері) уклав договір банківського кредиту при цьому засобом забезпечення за договором іпотеки стала саме квартира, яка була продана ним раніше своїй колишній дружині.
У зв’язку із невиконанням умов кредитного договору банком у судовому порядку було звернуто стягнення на предмет іпотеки – згадану вище квартиру.
Колишнею власницею квартири було подано позов про визнання договору-купівлі продажу квартири, укладеного між сином власниці та його колишнею дружиною нікчемним оскільки на момент продажу у квартирі проживала та була зареєстрована її малолітня онука. Проте органом опіки та піклування попередньої згоди на таку продаж надано не було внаслідок чого було порушено права неповнолітньої дитини, що згідно положень норм статей 71, 215, 224 ЦК України тягне за собою нікчемність договору.
Вказана справа розглядалась судами неодноразово проходячи усі інстанції.
Слід зазначити, що суди в цілому погоджувались із доводами позивача.
На такі судові рішення банком було подано касаційну скаргу, яка Касаційним цивільним судом була задоволена та у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи своє рішення КЦС послався на таке.
За нормами ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.
З аналізу вказаних норм випливає, що вчинення батьками неповнолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до матеріалів справи позивач є бабою, а не матір’ю малолітньої, яка проживає як член сім’ї власника у спірній квартирі, а тому для укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири згоди органу опіки і піклування не потребувалося.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім’ї власника відносяться подружжя, їх діти і батьки. Членами сім’ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником квартири (будинку), ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Таким чином, малолітня дитина мала право лише на проживання у спірній квартирі до укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, який до того ж укладено з її матір’ю.
Враховуючи, що права та інтереси малолітньої дитини вчиненням оспорюваного правочину не порушені, то відсутні правові підстави для визнання його недійсним. Дитина має право на проживання за місцем проживання кожного з батьків, а тому її житлові права відчуженням квартири, що належала її бабі, не порушені.
За матеріалами Протокол
Далее
