Опубликовано director 6 Июн 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності. Це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. Воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, а саме:
— наявність суб’єкта, здатного набути у власність певний об’єкт;
— законність об’єкта володіння;
— добросовісність заволодіння чужим майном;
— відкритість володіння;
— безперервність володіння;
— сплив установлених строків володіння;
— відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність.
Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Таким чином, Велика Палата ВС дійшла висновку, що після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
Із повним текстом постанови ВП ВС від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) можна ознайомитися за посиланням – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82095858.
Далее
Опубликовано director 5 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
В Україні на ринку нерухомості очікуються кардинальні зміни. Відповідний законопроєкт оприлюднено для обговорення на сайті Фонду державного майна.
Передбачається, що провадити брокерську діяльність у сфері нерухомості зможе виключно суб’єкт господарювання, який відповідає трьом критеріям:
-
- має в штаті хоча б одного брокера з нерухомості або здійснює діяльність як ФОП;
- отримав у Фонді держмайна свідоцтво на право займатися брокерською діяльністю;
- відомості про нього внесено до державного реєстру брокерів з нерухомості та суб’єктів брокерської діяльності.
Також пропонується встановити обов’язок для брокерів підтверджувати свою кваліфікацію кожні три роки.
Дія документу не буде поширюватися на операції купівлі, продажу або оренди, укладені самостійно, без залучення брокерів або агентів з нерухомості (помічників брокера).
У випадку прийняття відповідного закону він набере чинності через рік після офіційного оприлюднення.
Далее
Опубликовано director 5 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
Громадянин, який перетинає митний кордон України не частіше, ніж раз на три доби (72 години) і перебував за кордоном не менше доби (24 години), може без сплати митних платежів ввезти через автомобільний чи залізничний пункт пропуску товар, вага якого не перевищує 50 кг, а фактурна вартість не більша еквіваленту 500 євро. (Фактурна вартість — вартість товару, що значиться в рахунку-фактурі (інвойсі) або в чеку. Необхідна для формування митної вартості товару під час нарахування митних платежів при імпорті).
Якщо особа перетинає митний кордон частіше вказаної періодичності, її неоподатковуваний ліміт на імпорт товару — 50 кг і 50 євро. Усе, що вище, підлягає письмовому декларуванню з обов’язковою сплатою мита (10%) і ПДВ (20%). Недекларування або приховування товару понад дозволений ліміт з метою уникнення його оподаткування тягнуть за собою конфіскацію надміру та штрафні санкції за порушення митних правил. А якщо приховування здійснене з облаштуванням тайників (спеціальних сховищ) у конструкціях автомобіля, вилученню підлягає і транспортний засіб, в якому цей тайник був облаштований.
Треба бути обережними з перевезенням сувенірів, оскільки законодавство кожної країни встановлює різні обмеження як на ввезення, так і на вивезення товарів. Сорочка ручної роботи чи килим, знайдена на березі моря мушля чи корал, окремі овочі чи фрукти можуть бути визнані національним надбанням, вивезення якого з країни відпочинку не допускається її законодавством, навіть якщо українським дозволене.
Далее
Опубликовано director 4 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
Госслужба по чрезвычайным ситуациям и Гоструда засыпают штрафами украинские ОСМД (объединения жильцов многоквартирных домов) и ЖСК (жилищно-строительные кооперативы). Как правило, у правления нет денег на оплату санкций, поэтому остается два варианта: либо взымать их с самих жильцов, либо идти в суды.
Согласно плану проверок Гоструда, степень ОСМД и ЖСК отнесены к высокой степени риска. Поэтому проверяют их со всей строгостью. На этот год запланированы проверки более полусотни объединений.
Проводить плановые проверки многоквартирных объединений и кооперативов начали весной с Киева и области. Уже есть первые штрафы и довольно немалые. Одному из объединений жильцов, а конкретно председателю ОСМД, выписали целый ворох нарушений и предписали выплатить 100 тыс. грн. штрафа. Согласно акту проверки, который оказался в распоряжении UBR.ua, инспекторы выявили более десятка нарушений: начиная от нарушения правил «промышленной безопасности» и заканчивая правилами охраны труда.
Что проверяют и за штрафуют ОСМД
- На деле это значит, что председателей жилищных объединений штрафуют за:
- Не проведенный вовремя техосмотр лифтов;
- Не полученные разращения на введения новых лифтов в эксплуатацию;
- За ошибки во время ремонтных работы (например, выявлено, что с редуктора привода лифтовой лебедки подтекает масло, или не проверено, заземлили ли электроприборы);
- Работники ОСМД не прошли медосмотр;
- Не проводятся инструктажи по охране труда (для этого требуют отдельное помещение);
- Неправильно оформленные работники: вместо гражданско-правовых договоров требуют заключать трудовые договоры, если мастера, консьержи, уборщики и пр. работают в ОСМД на постоянной основе и т.д.
«Ситуация с проверками ОСМД не нова. До сих пор в большинстве случаев им удавалось отбиваться, когда самим, когда с помощью органов местного самоуправления. В этой ситуации выходит сразу несколько нарушений со стороны проверяющих органов. В первую очередь это то, что проверке подлежат хозяйствующие субъекты, коими ОСМД не являются. Во-вторых, какие можно проверять у них условия труда, где у 90% нет наемных работников и все работают по договорам. Какие отдельные комнаты для инструкций могут быть в жилом доме?», — отметил UBR.ua председатель комитета ЖКХ, благоустройства, экологии и охраны окружающей среды Общественного совета при КГГА Олег Попенко.
Новые налоги для ОСМД
Чаще всего инспекторов Гоструда смущает заключение гражданско-правовой сделки вместо трудового договора. Иными словами, вместо того, чтобы нанять работника, ОСМД сотрудничает с ним как с подрядчиком. Оба способа законны, но имеют ряд отличий («гражданско-правовой договор имеет признаки трудового» – так трактует это Гоструда).
При трудовом договоре сотрудника оформляют в штат, с записью в трудовую книжку, рабочим расписанием и пр. При гражданско-правовым договорам прописывается конкретная задача, объемы работ и время их выполнения. От председателей требуют всех оформлять по трудовому договору, брать в штат, гарантировать права работнику, оплачивать отпускные, больничные, гарантировать соцобеспечение и др.
«Проблема в том, что ОСМД — это и есть объединение жителей, а не прибыльное промышленное предприятие. Нет возможности у людей еще и изыскивать собственные средства на налоги, которые потом непонятно куда уходят. И пока экономически складывается так, что разница между доходами и необходимыми тратами колоссальна! Если всех оформлять по трудовому договору, тогда средний взнос в ОСМД должен быть не 5 грн., а 14 грн. и выше», — заметил в беседе с UBR.ua руководитель Ассоциации ОСМД «Развитие самоуправления» Станислав Драганов.
Проверяют, как предприятия
К сожалению, говорят юристы, действующее законодательство не предусматривает глобальной разницы в подходах к проверке ОСМД и субъектов хозяйственной деятельности. Для квартирных объединений не предусмотрено никаких поблажек и возможностей не оформлять какую-либо кадровую документацию.
«Гоструда всех проверяет фактически по одному опроснику и с одним подходом. Есть несоответствие или отсутствие документа — будет акт. Следует отметить, что в независимости от размера начисленных штрафов их практически всегда обжалуют в судебном порядке, как минимум для того, чтобы отсрочить выплату штрафов», — объяснил UBR.ua ситуацию адвокат, управляющий партнер ЮК «Альянс Правовых Сил» Виталий Собкович.
Так что, пока законодательно не разграничат инспектирование прибыльных коммерческих предприятий и неприбыльных ОСМД, у последних будет оставаться риск натолкнуться на проверку и штрафы. Но, как показывает практика, пока суды все же становятся на сторону ОСМД. Хотя на этом их проблемы не заканчиваются.
«Их проверяют на общих основаниях. Штрафы платить нечем, у ОСМД на штрафы деньги не предусмотрены. Похоже на лоббизм управляющих компаний — у них все есть и офисы, и штат оформлен и условия труда, а у ОСМД всего этого может и не быть. Глава ОСМД может осуществлять деятельность прямо из своей квартиры в доме. Соответственно у него ничего нет и его загоняют в угол проверками и штрафами. Нужно писать жалобы в Кабмин, возможно митинговать, и требовать прекратить этот беспредел или как-то это урегулировать созданием нормативной базы», — подчеркнул UBR.ua ведущий эксперт «Общественного аудита» Тарас Галайда.
Сигнализация за личный счет
К проблемам квартирных объединений с Гоструда добавилась еще и пожарная инспекция, проверка которой также чревата штрафами. К примеру, Главное управление Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям в Одесской области начало подавать иски на ОСМД и жилищные кооперативы. От председателей требуют незамедлительно установить противопожарные системы безопасности в многоквартирном доме. Сделать это можно, опять же, за счет самих жителей.
«Это проблема пока не имеет решения. Например, 90% киевских домов, переданных в ОСМД, не имеют пожарной сигнализации, либо она не работает. Та же ситуация и с управляющими компаниями. Для восстановления пожарной сигнализации в жилых домах Киева необходимо как минимум 400 млн. грн., если брать в масштабах Украины — это несколько миллиардов. То, что требуют ГСЧС — это изначально невыполнимое предписание», — развел руками Олег Попенко.
Далее
Опубликовано director 4 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
Як попередити таке правопорушення пояснюють в Управлінні Держпраці у Кіровоградській області.
Правила внутрішнього трудового розпорядку — це локальний нормативний акт, який забезпечує правове регулювання трудових відносин на підприємстві, організацію його діяльності, визначає взаємні права та обов’язки адміністрації та працівників. Сфера дії цього документа поширюється на всіх працівників підприємства, незалежно від виду трудового договору, виконуваної роботи, посади та інших умов.
Правила внутрішнього трудового розпорядку необхідно складати в письмовій формі, оскільки це документ з організації процесів управління. Більш того, ст. 29 КЗпП прямо вимагає аби до початку роботи за трудовим договором роботодавець ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.
Відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку — порушенням вимог законодавства про працю. Воно передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємств у вигляді штрафу від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1700 грн).
Зверніть увагу! ФОП, який має найманих працівників, є роботодавцем, тож він теж зобов’язаний розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку (див. лист Мінсоцполітики від 28.12.2017 р. № 568/0/22-17/134.
За інформацією сайту Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Далее
Опубликовано director 3 Июн 2019 в Главная | Нет комментариев
Україна є правовою державою, головним обов’язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Конституцією України гарантується — людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити, уповноважені на те законом органи, можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.
Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до стаття 62 Конституції України Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Далее
Опубликовано director 24 мая 2019 в Новости | Нет комментариев
Кабинет министров утвердил порядок верификации и мониторинга пенсий, пособий, льгот, субсидий и других социальных выплат, которые проводятся за счет государственных средств. Об этом 23 мая информирует пресс-служба Министерства финансов.
«Для верификации будет использоваться информация, которая влияет на определение права на получение и размер таких выплат. Также четко прописан порядок предоставления Министерством финансов рекомендаций органам, осуществляющим государственные выплаты, и порядок их обработки», – сказано в сообщении.
В Минфине отметили, что цель верификации – содействовать развитию справедливой системы соцобеспечения в Украине, повышать адресность госвыплат и оптимизировать бюджетные расходы.
Министерство также напоминило, что в течение 2018 года по результатам верификации государственных выплат Минфин подал более 7,5 млн рекомендаций по проверке около 2,6 млн получателей социальной помощи.
Далее
Опубликовано director 23 мая 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов’язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов’язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
Про це зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду.
Цією постановою заяву представника позивача про розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 30 тис. грн задоволено. Відповідач не погодився з таким рішенням апеляційного суду у зв’язку з тим, що позивач не надав документи на обґрунтування ринкової вартості таких послуг.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін з огляду на таке.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України).
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів КАС ВС зазначила, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дослідили надані позивачем докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу та дійшли висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов’язані саме з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та є співмірними зі складністю справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Крім того, у касаційній скарзі податковий орган не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Відповідач лише зазначає, що позивач не надав документи на обґрунтування ринкової вартості послуг.
Отже, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв’язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 30 тис. грн.
Постанова Верховного Суду від 9 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15 – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81046086.
Далее
